Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

насмешка

  • 1 насмешка

    над кем) насміх, насмішка, посміх (-ху), посмішка, глум, поглум (-му), поглумка, глузування, глумування, кепкування (-ння) (з кого). [З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум (Франко). З посміху люди бувають (Номис). Його слова він узяв за посміх із себе і обуривсь (Крим.). Це посмішка з мене (Грінч. I). Щаслива я, ти кажеш? хіба не глум, не сором на всі люди, що ми в руках усі в нікчемної приблуди? (Самійл.). З болізним глумом вглядається в мене (Крим.). Його поглумка гірш не те лайки, - бійки (М. Вовч.)]. -ки - насміхи, посміхи (-хів) и насміх, посміх (-ху), насмішки, посмішки (-шок), поглумки (-мок), глузи (-зів), глум, поглум, глузування, глумування, кепкування (-ння, соб. и (мн.) -вання, -вань и -ваннів), (пров.) кпини (р. кпин). [Вчора ви балакали без насміхів (Крим.). Не боячись поспіхів (Крим.). Мов горох сипалися насмішки на (його) голову (Франко). Остигло й глузи людські терпіти (Грінч. II). Веселий глум (Крим.). Жарт веселий, повний глуму (Чупр.). Почали з нас сміятися; ми терпіли їх глузування довго (Грінч.). Посипались кепкування і нарікання (Стор.). Доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)]. В -ку - на глум, на сміх (насміх); срв. Насмех. [Сказати-б, що це на сміх написано, так ні (Грінч.)]. Делать в -ку что - робити на глум (на сміх, на посміх) що. С -кой - глузливо, глузуючи; см. Насмешливо. Это -ка судьбы над ним - це доля глузує (поглузувала) з його. Не давать, не дать проходу -ками - висміювати и висмівати, висміяти очі кому. Подвергать -кам - см. Насмехаться.
    * * *
    насмішка, насміх, -у, посміх, -у глузува́ння, по́смішка; глу́зи, -зів, глуз, -у ( редко), кепкува́ння, кпи́ни род. п. кпин; ( глумление) глум, -у, по́глум, -у, по́глумка

    в \насмешка ку — на сміх, на по́сміх, на глум

    в \насмешка ку над кем — ( насмехаясь) глузу́ючи з ко́го ( редко над ким), кепку́ючи з ко́го (над ким)

    осыпа́ть \насмешка ками — (кого) см. насмехаться

    Русско-украинский словарь > насмешка

  • 2 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 3 надсмешка

    Русско-украинский словарь > надсмешка

  • 4 острота

    1) см. Острость;
    2) дотеп (-пу), докладка, прикладка. -та ума - дотепність. -роты - прикладки, дотепи. Пускать -ты - прикладки прикладати кому, сипати дотепами, квітки кому пришивати.
    * * *
    I остр`ота
    ( остроумное выражение) до́теп, -у; (насмешка, прибаутка) диал. до́кладка, при́кладка
    II острот`а
    го́стрість, -рості, гострота́, гострина́

    Русско-украинский словарь > острота

См. также в других словарях:

  • Насмешка — Речь * Афоризм * Болтливость * Грамотность * Диалог * Клевета * Красноречие * Краткость * Крик * Критика * Лесть * Молчание * Мысль * Насмешка * Обещание * Острота * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • насмешка — Глумление, издевательство, издевка, укол, шпилька, желчь, острота, шутка, ирония, карикатура, пародия, сарказм, сатира, эпиграмма, юмор. ... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,… …   Словарь синонимов

  • Насмешка —  Насмешка  ♦ Derision    Смесь иронии и презрения, из чего следует, что насмешка выглядит дважды подозрительной. Относиться к насмешнику с уважением можно только в том случае, если он насмехается над теми, кто сильнее его. Насмешка над слабым… …   Философский словарь Спонвиля

  • НАСМЕШКА — НАСМЕШКА, насмешки, жен. Обидная шутка, издевка, выражение иронического отношения. Подвергаться насмешкам. Язвительная насмешка. Сказать что нибудь в насмешку (с целью насмешки). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • насмешка — беспощадная (Фруг); бледная (Бальмонт); грубая (Серошевский); дерзкая (Потапенко); едкая (Тарутин, Фруг); жестокая (Гоголь, Фруг); злая (Барыкова, Розенгейм, Фруг); злобивая (Тарутин); колкая (Короленко); плоская (Бальмонт); угрюмая… …   Словарь эпитетов

  • НАСМЕШКА — НАСМЕШКА, и, жен. Обидная шутка, издёвка. Подвергаться насмешкам. Сказать что н. в насмешку. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • насмешка — и в просторечии надсмешка …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • насмешка — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? насмешки, чему? насмешке, (вижу) что? насмешку, чем? насмешкой, о чём? о насмешке; мн. что? насмешки, (нет) чего? насмешек, чему? насмешкам, (вижу) что? насмешки, чем? насмешками, о чём? о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • насмешка — ▲ шутка ↑ содержащий, обида насмешка обидная шутка. насмешник. насмехаться. насмешливый. насмехательство. насмешничать. | сардонический. надсмехаться (прост). надсмеиваться. насмеяться. пересмешник. сарказм язвительная насмешка, высшая степень… …   Идеографический словарь русского языка

  • насмешка — • безжалостная насмешка • беспощадная насмешка …   Словарь русской идиоматики

  • Насмешка (фильм) — Насмешка Ridicule [[Файл …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»