-
1 наследование
1) кому - спадкоємство, спадкування по кому, діставання, одержування, оконч. дістання, одержання спадщини (спадку) по кому;2) чего - діставання, одержування, відбирання, оконч. дістання, одержання, відібрання чого у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком), (гал.) одідичування, оконч. одідичення чого; спадкоємство (чого), спадкування. [В спадкоємстві жінка завжди одержує меншу частину (Азб. Комун.)]. - ние по завещанию, по закону - спадкоємство (спадкування) за духівницею, за законом (з права, правом). -ние чьего-л. имущества - спадкоємство (спадкування) по кому. -ние престола - заступання (спадкове переймання, оконч. перейняття) престолу. Право -ния - право спадкоємства, спадкове право. [Ченців позбавлено права спадкоємства (Київ)]. Порядок -ния - порядок спадкоємства.* * *1) (чего-л.) оде́ржування (діставання) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржання в спа́дщину (в спа́док), успадко́вування, успадкувяння, спадкоє́мство, спадкува́ння2) (кому-чему-л.) юр. спадкува́ння, успадкува́ння -
2 наследственность
спадковість, спадщинність, спадщанність (-ости).* * *1) биол. спадко́вість, -во-сті2) см. наследование 2) -
3 наследство
спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.* * *1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́знапо \наследство ву — у спа́дщину, у спа́док
2) см. наследование 2) -
4 преемственность
наступство, наступництво, наступність (-ности), (наследование) спадкоємство, (наследственность) спадковість (-вости). [Історичне наступство і взаємини (взаимоотношения) між націями (Дом.). Наступництво політичної й духовної влади переходить з Візантії на Русь (Єфр.). Ні преса, ні партії не можуть зараз ставити домагання про спадковість урядових представників на Україні (Н. Рада)].* * *1) насту́пність, -ності и насту́пництво, спадкоє́мність; спадко́вість, -вості2) послідо́вність
См. также в других словарях:
НАСЛЕДОВАНИЕ — переход прав и обязанностей умершего (наследователя) к его наследникам. В порядке НАСЛЕДОВАНИЯ переходят главным образом право собственности, а также другие имущественные права и обязанности, которые составляют содержание обязательственных,… … Финансовый словарь
Наследование — это процесс передачи имущества (наследства, наследственного имущества) умершего к другим лицам. Наследование: Наследование (биология) Наследование (право) Наследование (программирование) Множественное наследование и его виды: Ромбовидное… … Википедия
наследование — я; ср. Юрид. Переход имущества умершего к его наследникам. Права наследования. Вступить в н. (получить право наследования). * * * наследование переход имущества умершего (наследодателя) к его наследникам. Различают наследование по закону (когда в … Энциклопедический словарь
НАСЛЕДОВАНИЕ — НАСЛЕДОВАНИЕ, переход имущества умершего (наследодателя) к его наследникам. Различают наследование по закону (когда в законе указаны лица, которые являются наследниками, и очередность призвания их к наследованию) и по завещанию. Наследование по… … Современная энциклопедия
НАСЛЕДОВАНИЕ — переход имущества умершего (наследодателя) к его наследникам. Различают наследование по закону (когда в законе указаны лица, которые являются наследниками, и очередность призвания их к наследованию) и по завещанию. Наследование по закону обычно… … Большой Энциклопедический словарь
Наследование — переход прав и обязанностей умершего (наследодателя) к его наследникам. Отношения по наследованию регулируются в РФ разделом V Гражданского кодекса РФ, иными законами, а в случаях, предусмотренных законом, иными правовыми актами. Согласно ст.… … Бухгалтерская энциклопедия
Наследование — НАСЛЕДОВАНИЕ, переход имущества умершего (наследодателя) к его наследникам. Различают наследование по закону (когда в законе указаны лица, которые являются наследниками, и очередность призвания их к наследованию) и по завещанию. Наследование по… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
наследование — юниорат Словарь русских синонимов. наследование сущ., кол во синонимов: 4 • наследие (7) • … Словарь синонимов
НАСЛЕДОВАНИЕ — переход имущества умершего к его наследникам. Круг наследников и порядок перехода имущества по наследству установлен гражданскими кодексами союзных республик. Существуют 2 формы наследования: по закону и по завещанию. При наследовании по закону… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
НАСЛЕДОВАНИЕ — переход прав и обязанностей умершего (наследодателя) к его наследникам. Отношения по Н. регулируются в РФ разделом VII ГК РСФСР 1964 г. Н. осуществляется по Закону и по завещанию. Н. по закону имеет место, когда и поскольку оно не изменено… … Юридический словарь
Наследование — переход имущества умершего гражданина к его наследникам. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
