Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

наперед

  • 61 praecommodare

    наперед ссужать (1. un. C. 11, 28).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > praecommodare

  • 62 praefatus

    наперед определенный, praefata iura (1. 19 § 4 D. 10, 3);

    praefati modi (1 12 § 1 D. 20, 4).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > praefatus

  • 63 praefinire

    наперед определять, назначать;

    praefinitio, обозначение, определение, напр. praef. certam summam, usque ad quam iuretur (1. 5 § 1 D. 12, 3), dies praefinitus (1. 6 D. 22, 2. 1. 46 D. 36, 1. 1, 19 pr. 20 D. 36, 2);

    cum aliqua praef. (Gai. IV. 51).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > praefinire

  • 64 praemeditari

    наперед обдумывать (1. 3 C. Th. 9, 37).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > praemeditari

  • 65 praerogare

    наперед уплачивать (1. 19 § 6 D. 19, 2. 1. 3 § 1 D. 27, 4. 1. 20 C. 10, 31).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > praerogare

  • 66 впредь

    наперед, далі, надалі, аж до. Впредь до изменения - аж до дальшої зміни. Продолжение впредь - далі буде.
    * * *
    нареч.
    нада́лі, да́лі, напере́д, упере́д; ( в будущем) у майбу́тньому; ( вплоть до) аж до чо́го

    Русско-украинский словарь > впредь

  • 67 προάγουσαι

    Ελληνικά-Ρωσικά λεξικό στα κείμενα της Καινής Διαθήκης (Греческо-русский словарь к текстам Нового Завета) > προάγουσαι

  • 68 πρόδηλα

    Ελληνικά-Ρωσικά λεξικό στα κείμενα της Καινής Διαθήκης (Греческо-русский словарь к текстам Нового Завета) > πρόδηλα

  • 69 πρόδηλοί

    Ελληνικά-Ρωσικά λεξικό στα κείμενα της Καινής Διαθήκης (Греческо-русский словарь к текстам Нового Завета) > πρόδηλοί

  • 70 eelnevalt

    наперед,
    предварительно

    Eesti-venelased uus sõnastik > eelnevalt

  • 71 kõigepealt

    наперед,
    перво-наперво

    Eesti-venelased uus sõnastik > kõigepealt

  • 72 азьласянь

    наперед, спереди

    Удмуртско-русский словарь > азьласянь

  • 73 вперед

    1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;
    2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;
    3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!
    * * *
    нареч.
    1) упере́д, напере́д
    2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому
    3) ( прежде) упере́д, напере́д, попере́д, попе́реду и попере́ду; ( сначала) спочатку, спе́ршу, сперш

    Русско-украинский словарь > вперед

  • 74 foredoom

    I
    n
    визначення наперед; приречення; доля
    II
    v
    1) визначати наперед, вирішувати наперед (долю); прирікати
    2) передбачати, провіщати (долю)
    * * *
    I [`fxːduːm] n
    визначення наперед, доля
    II [fxː'duːm] v
    1) визначати наперед; вирішувати ( наперед) долю; прирікати

    English-Ukrainian dictionary > foredoom

  • 75 predesignate

    adj
    1) призначений; обумовлений
    2) що установлює наперед
    * * *
    I a
    1) призначений; визначений наперед
    2) cпeц. який встановлює наперед, заздалегідь
    II v
    1) призначати; визначати наперед
    2) cпeц. встановлювати наперед, заздалегідь

    English-Ukrainian dictionary > predesignate

  • 76 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 77 предрешать

    предрешить передрішати, передрішити, вирішати, вирішити, розвязувати, розвязати наперед, (предопределять) прирішати, прирішити. [Не передрішаючи заздалегідь, який то буде лад (Грінч.). Що бог прирішив, не втямить ніхто і ніяк (Крим.)]. Не -шая вопроса о том… - не вирішаючи (не розвязуючи) наперед питання про те… Не -шайте событий - не попереджайте подій. Предрешённый - передрішений, вирішений наперед, прирішений. -ться - передрішатися, передрішитися, вирішатися, вирішитися, розвязуватися, розвязатися наперед.
    * * *
    несов.; сов. - предреш`ить
    1) ( решать наперед) вирі́шувати и виріша́ти напере́д, ви́рішити напере́д, передріша́ти, передріши́ти
    2) ( обусловливать) зумо́влювати, зумо́вити, обумо́влювати, обумо́вити; ( предопределять) визнача́ти и визна́чувати [напере́д], ви́значити [напере́д]; (давать в удел, обрекать) приріка́ти, приректи́

    Русско-украинский словарь > предрешать

  • 78 predesignation

    n
    1) визначення наперед; приречення
    2) установлення наперед
    * * *
    n
    1) визначення наперед, приречення
    2) cпeц. встановлення наперед, заздалегідь

    English-Ukrainian dictionary > predesignation

  • 79 predesignate

    I a
    1) призначений; визначений наперед
    2) cпeц. який встановлює наперед, заздалегідь
    II v
    1) призначати; визначати наперед
    2) cпeц. встановлювати наперед, заздалегідь

    English-Ukrainian dictionary > predesignate

  • 80 заранее

    Заране (заблаговременно, наперёд, раньше) завчасу, завчасно, заздалегідь, заздалегоди, заздалигоди, загодя, загоді, наперед. [Завчасу краще привикати до неминучого (Л. Укр.). Можна вже заздалегідь було сподіватись якоїсь капости (Єфр.). Наперед застерігаю читача (Крим.). Гляди-ж, приходь загоді (Черном.)]. -нее обдуманное намерение - наперед повзятий (узятий) намір, повзятий згори намір (Франко). Убийство с -нее обдум. намерением - душогубство з наперед повзятим наміром (з повзятим згори наміром).
    * * *
    нареч.; тж. зар`ане
    заздалегі́дь; загодя́; диал. заздале́годи, за́вгодя; ( заблаговременно) завча́сно, завчасу́; ( наперёд) напере́д

    Русско-украинский словарь > заранее

Страницы

См. также в других словарях:

  • наперед — наперед …   Орфографический словарь-справочник

  • НАПЕРЕД — нареч. вперед, прежде чего, б.ч. о времени. Я знал это наперед, прежде, чем дело сделалось. Пусти его наперед, дай ему выдти вперед, по месту. Дай Бог умереть, да не нам наперед. Жениться, не чихнуть: можно наперед сказать. Кабы мне тот разум… …   Толковый словарь Даля

  • наперед — См. прежде задом наперед... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. наперед прежде; вперед, предварительно, заблаговременно, загодя, авансом, зараньше, заранее Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • напередѣ — (9) нар. и предл. I. Нар. 1. Впереди: ѡнъ же ре(ч) с҃нѹ тако ти и гораздо готовъ бѹди на передѣ иди. ЛИ ок. 1425, 126 (1147); сущю Андрѣеви на передѣ. а брату его Ростиславу за нимъ сто˫ащю. Там же, 141 об. (1149); кнѧзи бо Рѹсции далѣ бѧхѹть на… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • наперед — НАПЕРЕД, арх., нареч. Прежде, раньше всего. Тут наши казачки на неё губенки раскатали, бахвалились, в зернь играли, кто наперед её уладит (3. 359). СЦГ 3. 36: наперёд «то же». СРНГ 20. 69: наперёд (во 2 м знач.) «раньше, чем что л., раньше… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • наперед — • заранее, заблаговременно, наперед, предварительно Стр. 0365 Стр. 0366 Стр. 0367 Стр. 0368 Стр. 0369 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Наперед не угадаешь, кому по ком плакать. — Наперед не угадаешь, кому по ком плакать. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед накорми, а там уж поспроси. — (от обычая не расспрашивать гостя, ни даже об имени его, не накормив и упокоив). См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед покойника в могилу бросают грош для выкупа места на том свете. — (воронежск.). См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед перебеситься, а там и жениться. — Наперед перебеситься, а там и жениться. См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Наперед отца и матери детки родятся. — (снопы, копны и зарод). См. РАСТЕНИЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»