-
1 наущение
1) (действие) наущання, намовляння, підмовляння, призводження, направляння, оконч. наущення, намовлення, підмовлення, призведення, направлення; срв. Наущать;2) (подговор) науст (-ту), наушання, (обычно) намова, намовка, (ум. намовонька), підмова, при(з)від (-воду), направа, (тайное) нашепт (-ту). [То намова була, бо він сам не годен те зробити (Кам'янеч.). Не здавайся на підмову (Чуб. V). Думають, що то з мене вся направа, щоб не оддавав бомаги (Козелеч.). Од Романа вся направа (Гнід.)]. По -нию - з намови, з підмови, (реже) з наусту, (реже) за намовою и т. д., за при(з)водом (Кониськ.). [Усе оце я чинила з намови і підговору злих людей (Ор. Левиц.). Зневажали князі громаду, за наустом духовенства (Куліш)].* * *1) ( действие) намовля́ння, намо́влення, підмовля́ння, підмо́влення; наущання, нау́щення и нау́щення2) ( подговор) намо́ва, підмо́ва; науще́нняпо \наущение нию кого́ (чьему́) — з намо́ви чиє́ї (кого́), за намо́вою чиє́ю (кого), по намо́ві чиї́й (кого́)
-
2 внушение
1) навіювання, навіяння кому чого. [Гіпнотичне навіяння. Боже навіяння]. Внушение свыше - надхнення (навіяння) з неба. Внушение на расстоянии - навіяння (вмовляння) через далечінь (Крим.);2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, намова. [Сильніша в неї та думка, ніж наші намови й наші сльози (Фран.)]. Следовать чьим-л. внушениям - іти за чиїмись намовами;3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, сувора, пригрущання, угрущання. [Нехай іде до пана; там почує напоумлення. Послухай старечої сувори (М. Вовч.)]. Делать внушение - вичитувати, вичитати кому-неб., зробити застереження, (сильнее) висловлювати нагану. [Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (Васильч.)].* * *1) виклика́ння; вселя́ння; навіва́ння, наві́ювання; підка́зування; прище́плювання, прище́плення; умовля́ння; вплив, -у2) ( воздействие на психику) суге́стія, наві́яння, наві́ювання; ( гипноз) гіпно́з, -улече́ние внуше́нием — лікува́ння гіпно́зом
3) ( наставление) повча́ння, напу́чення, нау́ка; ( наущение) намо́ва; ( выговор) дога́на; ( совет) пора́да; ( уговаривание) умовля́ння; ( предупреждение) застереження -
3 навет
наклеп (-пу), наговір (-вору), намова, обмова, набалачка, (тайный) нашепт (-ту). [Не один русин і панського роду, по нашепту єзуїтському, у хурдизі сидів (Куліш). «Чи правда, що ти свекруху била?» - «То набалачки» (Борз.)].* * *на́клеп, -у, нагові́р, -во́ру, намо́ва, обмо́ва -
4 подговор
підмова, намова, наущення.* * *підмо́ва, підмо́влення; намо́ва, намо́влення -
5 подстрекание
(поощрение) підбивання, підохочування, піджиг[ґ]ування, підштрикування кого до чого и на що чим; см. Поощрение, Побуждение; (возбуждение кого против кого) підбурювання, підструнчування, підстрючування, під'юджування кого проти кого; (подущение) призвід (-воду), призводження, підводження, підмова, намова, направа, піджиґування, наштирування, підштрикування кого на що, до чого; см. Подущение.* * *1) підбу́рювання; підбива́ння; під'ю́джування, піддро́чування, підстру́нчування; підохо́чування, підохо́чення; підмовля́ння, намовля́ння; підшто́вхування2) збу́джування -
6 подущение
науст (-ту), наущання, (оконч.) наущення, направа, (подговор) намова, підмова. [Зневажали князі громаду за наустом духовенства (Куліш)].* * *підмо́влення, підмовля́ння, підмо́ва, намо́влення, намовля́ння, намо́ва; нау́щення и науще́ння, науща́ння, на́уст, -у -
7 Нарок
1) докір (-кору); см. Укор;2) наклеп (-пу), наговір (-вору), намова, обмова; срв. Навет;3) (порча) причина; (сглаз) уроки (-ків), пристріт (-ту). -
8 внушение
ср.см. внушать 1 -
9 клевета
-
10 наговор
нагавор; намова* * *муж.
См. также в других словарях:
намова — и, ж. 1) Підбурювання, підмовляння до яких небудь учинків, дій і т. ін. 2) перев. мн. Те саме, що наклеп. 3) перев. мн. Те саме, що умовляння. 4) розм. Домовленість, умова про що небудь … Український тлумачний словник
намова — (підбурювання, підмовляння до яких н. дій, учинків), підмова, намовляння, підбурювання, підмовляння, під юджування, підштрикування … Словник синонімів української мови
намова — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
намова — нарада суддзяў перад вынясеннем прыгавору … Старабеларускі лексікон
навіти — намова … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
намовина — и, ж., зах. намова 1) … Український тлумачний словник
намовка — и, ж., діал. Намова … Український тлумачний словник
направа — и, ж. 1) рідко. Те саме, що намова 1). 2) зах.Лагодження, ремонт. 3) заст. Напрям … Український тлумачний словник
домовленість — умова, угода, злагода, установа, намова … Словник синонімів української мови
наклеп — (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого / що н.); обмова, наговір, намова перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому н.); інсинуація книжн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях); пасквіль (про твір… … Словник синонімів української мови
