належне

1. n

1) нагорода, винагорода

2) відплата; покарання

3) грошова винагорода, премія (за знахідку тощо)

4) компенсація

2. v

1) нагороджувати; винагороджувати; давати нагороду

2) віддячувати; віддавати належне

3) відплатити, покарати

* * *

1) нагорода, винагорода; відплата; кара, покарання

2) грошова винагорода, премія (за видачу злочинця, знахідку)

1) винагороджувати; відплачувати

2) давати нагороду або грошову винагороду; платити, виплачувати ( платню)

1. n

1) частина, частка

2) участь, роль

3) акція; пай

4) с.г. леміш

2. v

1) ділити, розділяти, розподіляти

2) ділитися

3) брати участь (у чомусь); ділити (щось з кимсь)

4) бути пайовиком; мати свою частку (у чомусь)

5) ділити (горе, радість тощо)

6) поділяти (думку тощо)

* * *

1) частка, частина

2) участь, роль

3) акція; пай

1) ( share out) ділити, розподіляти

2) брати участь ( у чому-небудь), ділити; мати частку або частину, бути пайовиком

3) ділити (горе, радість); розділяти ( чуже горе); співпереживати

4) поділяти (думку, смаки)

1. n звич. pl

цінні речі; цінності; коштовності

2. adj

1) цінний, дорогий, коштовний

2) корисний, важливий

3) необхідний (для чогось — to)

4) що піддається оцінці

5) промисловий (про руду)

* * *

1) коштовний; дорогий

2) коштовний, який високо цінується; valuable friendship дружба, якою необхідно дорожити; надзвичайно корисний чи важливий; valuable advice коштовна /дуже корисна/ порада; valuable citizen сл. добропорядна /корисна для суспільства/ людина; valuable to the community суспільно корисний

3) який (що) піддається оцінці; a service not valuable in money послуга, яку не можна оцінити грошима valuable consideration юр. належне зустрічне задоволення; valuable interest майновий інтерес

4) промисловий ( про руду)

1. adj

1) який; котрий

2) будь-який; той, який

2. pron

1) що (у прямих запитаннях)

2) який з; котрий з (of — про речі); хто з (of — про людей)

3. conj

що, хто; який, котрий

* * *

1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який, котрий

pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє

which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який

1) який, яка, які

2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

3) в неправ. використ., де which зайве

1) вимога; претензія, домагання; право; юp.; тж. право вимоги; патентні домагання, патентна формула; ( окремий) пункт патентної заявки

2) позов; рекламація

3) юp. позов про відшкодування збитків

4) твердження, заява

5) aмep., aвcтpaл. ділянка, відведена під розробку надр

1) вимагати ( належне по праву)

2) претендувати, пред'являти претензію, вимогу, домагання; заявляти права; домагатися

3) юp. подавати позов ( про відшкодування збитків)

4) aмep. стверджувати, заявляти

5) aмep., aвcтpaл. займати ділянку землі на основі своєї заявки

6) рекламаційний акт, рекламація

1) обман, шахрайство, ошуканство

2) розвага, веселощі; вечірка

3) угода; участь, частка, доля

4) aвcтpaл. талан, щастя, удача, успіх

5) обслуговування

1 (did, done; 3-я oc.; oдн. теп. ч. does)

1) робити, здійснювати дію; робитися, здійснюватися, відбуватися, діятися; чинити, робити, поводитися; займатися ( чим-небудь); працювати; обслуговувати

2) здійснювати, виконувати; робити, проводити ( роботу); творити ( чудеса), робити; коїти, накоїти ( справ)

3) ( часто з for) годитися, підходити, влаштовувати; бути достатнім, вистачити; (with, without) задовольнятися, обходитися

4) обманювати, ошукувати; ( out of) обманом відбирати; виживати, підсиджувати

5) приносити ( користь); заподіювати ( збиток), робити ( послугу); віддавати ( належне); оцінювати по заслугах; робити ( честь)

6) займатися ( якою-небудь діяльністю); виконувати функції; виступати ( ким-небудь); брати на себе; намагатися бути або виглядати, виявляти завзяття в ( якій-небудь) ролі; вивчати ( яку-небудь дисципліну); писати ( статті); писати ( портрет); вирішувати, розв'язувати ( проблему)

7) робити (вправу, фігуру); грати, виконувати ( роль або музичний твір)

8) прибирати ( приміщення); мити ( посуд); давати лад ( волоссю), застібати ( ґудзик)

9) готувати ( їжу); смажитити, тушкувати

10) оглядати ( визначні пам'ятки)

11) проїжджати, проходити, покривати ( певну відстань)

12) відбувати ( термін покарання)

13) кoм. продавати, поставляти ( за певною ціною); погасити ( вексель); оплатити ( чек)

14) to do /to be doing/ well, процвітати, досягати успіхів; поправлятися, видужувати; почуватися добре; успішно справлятися ( з чим-небудь); добре проявляти себе

15) to do /to be doing/ badly = справи йдуть кепсько

16) to do smb well добре приймати, пригощати, обслуговувати кого-небудь

17) to do somehow by smb поводитися /опікуватися/ як-небудь з ким-небудь, ставитися як-небудь до кого-небудь

18) to be /to have/ done ( with) кінчати, закінчувати, завершувати

19) to have done ( with) smb покінчити, розрахуватися з ким-небудь; перемогти кого-небудь

20) to do for smb; smth, часто p. p., губити; позбуватися ( конкурента); псувати, виводити з ладу

21) to do for smb піклуватися, дбати про кого-небудь; доглядати кого-небудь; вести чиє-небудь господарство

22) to do (a text, etc.) into another language перекласти ( текст) на іншу мову

23) can /could/ do with smth не завадило б, не зашкодило б, хотілося б; cannot /could not/ do with smth не терпіти, не миритися, не переносити (кого-небудь, що-небудь)

24) у сполученні з деякими іменниками позначає дії, названі іменником: to do a bust увірватися ( куди-небудь)

25) викор. для посилення при дієслові: 1 do believe you! я вам дійсно вірю!

26) викор. щоб уникнути повторення дієслова: who took that? - 1 did. хто взяв це? - Я ( взяв)

1) тк.; sing належне; те що належить

2) pl збори, податки, мито; внески ( партійні або профспілкові)

1) належний, відповідний

2) predic належний, зобов'язаний; очікуваний

3) який підлягає виплаті

4) заслужений, належний

1) точно, прямо

2) належним чином

1) рука, кисть руки

2) лапа, передня нога ( мавпи); лапа (сокола, папуги); клішня ( рака)

3) покажчик ( який зображує руку з витягнутим вказівним пальцем)

4) сторона, напрямок, положення

5) джерело ( інформації)

6) стрілка (годинника, барометра)

7) крило ( семафора)

8) кoм. пучок, в'язка; окіст

9) повід, вуздечка

10) долоня, хенд (міра довжини, яка дорівнює чотирьом дюймам)

11) фактура ( тканини)

12) робітник, працівник

13) матрос; pl; мop. команда, екіпаж

14) pl група, компанія

15) автор; виконавець

16) майстер своєї справи; умілець

17) уміння, майстерність; манера виконання

18) почерк; підпис

19) допомога

20) роль, участь

21) миcт. розм. оплески

22) контроль; влада, тверда рука

23) згода, обіцянка; згода або пропозиція одружитися

24) кapт. карти, які знаходяться на руках в одного гравця; гравець, рука; партія; кін

1) ручний; зроблений вручну, ручним способом; переносний; наручний, для носіння на руці

2) пpиcл. вручну

1) передавати; вручати

2) доторкатися, торкатися

3) (into, out of, to) провести за руку; допомогти (увійти, пройти)

4) (звич. hand it to smb) віддавати належне; визнати себе переможеним, поступитися

5) мop. прибрати ( вітрила)

v; іст.

1) ніша

2) своє, належне місце; притулок

3) бioл. ( екологічна) ніша, положення виду в біоценозі

4) cпeц. область застосування

1) узнавати, упізнавати

2) усвідомлювати; бачити

3) виражати визнання, схвалення; цінувати, віддавати належне

4) визнавати (що-небудь, кого-небудь)

5) юp., дип. офіційно визнавати

6) вітати ( при зустрічі)

7) парл. надавати слово

8) юp. давати зобов'язання в суді

1) коштовний; дорогий

2) коштовний, який високо цінується; valuable friendship дружба, якою необхідно дорожити; надзвичайно корисний чи важливий; valuable advice коштовна /дуже корисна/ порада; valuable citizen сл. добропорядна /корисна для суспільства/ людина; valuable to the community суспільно корисний

3) який (що) піддається оцінці; a service not valuable in money послуга, яку не можна оцінити грошима valuable consideration юр. належне зустрічне задоволення; valuable interest майновий інтерес

4) промисловий ( про руду)

1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який, котрий

pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє

which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який

1) який, яка, які

2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

3) в неправ. використ., де which зайве

1) плоди, врожай

2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)

3) гipн. податливість ( кріпи); осідання ( крівлі); піддування ( грунту)

4) текучість ( матеріалу)

5) eк. дохід; прибутковість

6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір

7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалент

1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати

2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися

3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл

4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)

5) бути причиною, викликати/спричинювати щось

6) icт. відплачувати, віддавати

1) гідність, достойність (р. -ности). [Найкращий етичний критерій - шанувати свою особисту достойність (Крим.). З лицарською достойністю (Грінч.). Де наша національна гідність? (Грінч.)];

2) повага. [Вислухайте-ж ви покірно, з повагою, що неповинним личить (Грінч.)]. Чувство собственного достоинства - самоповага. Сохранять чувство собственного достоинства - зберегати (заховувати) повагу до себе, самоповагу. С достоинством - поважно. [Спитав поважно: що ти посмів мені сказати зараз?]. Лишить человеческого достоинства кого-л. - позбавити людської гідности, упослід(н)ити кого;

3) (качество, ценность) вартість, вартність, стійність (р. -ности), [Мораль дуже непевної вартости (Єфр.). Я вам показую сукна найвищої вартости. Поема високої літературної стійности. Свідомий своєї шляхетської вартности (Неч.-Лев.)]; срв. Качество. Отдавать справедливость, ценить по достоинству - шанувати кого по заслузі (гідно), віддавати кому належне. [Його шанують по заслузі - він того заробив];

4) сан, гідність (р. -ности). [Король надав йому князівську гідність].

* * *

1) ( положительное качество) гі́дність, -ності, достойність, -ності

2) (уважение к себе, сознание своих прав) гі́дність, -ності, досто́йність

3) (стоимость, ценность денежного знака) ва́ртість, -тості

4) ( звание) гі́дність, досто́йність; ( титул) ти́тул, -у; ( сан) сан, -у

1) заплатити, (уплатить) сплатити, оплатити, (о мног.) поплатити, позаплачувати, посплачувати. [Він тобі заплатить багато грошей (Рудч.). Ми гордощами сплатили по заслузі (Куліш). Як я тобі за наймичку, то за годи поплати, як я тобі за хазяйку, то босої не води (Гнед.)]. Мой сын вам должен, но я -чу за него - мій син вам винен, але я вам за нього заплачу. -тить долг - сплатити борг, позичку. -тить подушное - оплатити подушне. -тить платежи - поплатити оплатки, оплатитися. [А через це селяни ніколи оплатитися та з біди виплутатися не могли (Доман.)]. -тить по счёту - оплатити рахунок. -тить следуемое - заплатити належне, оплатитися. [Я оплачусь, ще й дякувати буду (Куліш). Буде впиться, прохмелиться, шинкарочці оплатиться (Чуб. V)]. -тить лишнее - проплатитися, (при покупке) прокупитися. Заплаченный - заплачений, сплачений, оплачений, поплачений, (о мн.) посплачувані, пооплачувані;

2) см. Заплачивать.

* * *

отдать

1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];

2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;

3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!

4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;

5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!

6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отд`ать

1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти

3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

1. висловлювати схвалення; цінувати, віддавати належне

2. юр. офіційно визнавати

3. надавати слово (на засіданні парламенту)

4. переглядати, виправляти

- to be recognized de facto бути визнаним де-факто (про державу)

- to be recognized de jure бути визнаним де-юре (стати суб'єктом міжнародного права)

- to recognize claims as justified визнати претензії обґрунтованими

- to recognize a government визнати уряд

- to recognize international law визнавати міжнародне право

- to recognize a new country визнати нову країну

- to recognize the official status of consuls визнавати офіційний статус консулів

- to recognize as the only legal government визнавати єдиним законним урядом

- to recognize as the sole legal government визнавати єдиним законним урядом

- to recognize the sovereign of the Great Britain as Head of the Commonwealth визнавати монарха Великої Британії главою Британської співдружності