-
1 налаштований
техн. настро́енный, снаряжённый ( к работе) -
2 განწყობილი
налаштований -
3 stemt
налаштований -
4 criminally inclined
злочинно налаштований, схильний до вчинення злочинів; із злочинними схильностями -
5 disposed
(to smth.) налаштований, схильний ( до чогось); розташований -
6 liberal-minded
який дотримується ліберальних поглядів; налаштований ліберально -
7 opposed
ворожий; налаштований один проти одного; який зустрічає опір; опротестований -
8 public-spirited
-
9 bearish dealer
-
10 bullish dealer
-
11 tuned
adj1) настроєний (про музичний інструмент тощо)2) тех. налагоджений3) з музичним оформленням (про спектакль тощо)* * *[tjuːnd]a1) налаштований (про музичний інструмент, радіо)2) тex. налагоджений3) з музичним оформленням, музичний ( про виставу) -
12 tuned
[tjuːnd]a1) налаштований (про музичний інструмент, радіо)2) тex. налагоджений3) з музичним оформленням, музичний ( про виставу) -
13 излаживать
изладить лагодити, налагодити, злагодити, ладнати, з[на]ладнати, лаштувати, налаштувати, злаштувати, споряджати, спорядити. Излаженный - налагоджений, з[на]лагоджений, зладнаний, налаштований, злаштований, споряджений.* * *диал.; несов.; сов. - изл`адить -
14 направлять
направить1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;7) стертий, постираний;8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.* * *несов.; сов. - напр`авить1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити\направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти
2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити5) мат. напрямля́ти, напрями́ти -
15 наряжать
нарядить1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];4) опоряджений, оздоблений.* * *I несов.; сов. - наряд`ить( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїтиII несов.; сов. - наряд`ить( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
16 приготовлять
приготовить готувати, приготувати, готовити, приготовити, виготовляти, виготовити, виготовувати, виготувати, зготовляти, зготовити, зготувати, наготовляти, наготовити, наготувати (о мног. понаготовляти, понаготовлювати), лагодити, налагоджувати, налагодити (о мног. поналагоджувати), прилагоджувати, прилагодити, злагоджувати, злагодити, ладити, наладити, ладнувати, наладнувати, ладнати, наладнати, виладнати, зладнати, ладувати, обладувати, лаштувати, налаштувати (о мног. поналаштовувати), рихтувати, нарихтувати, пририхтовувати, пририхтувати, риштувати, нариштувати, споряджати, спорядити, наряджати, нарядити, строїти, настроїти що до чого; см. Готовить. [Виготовив ріллю (Київськ. п.). Усе, що треба, на обід виготовлю (Кониськ.). Зготувати вечерю (Коцюб.). Ладнає до чаю (Мова). Нарих[ш]тувати вози в дорогу, гармати до бою. Спорядити воза, обід. Матроси налаштували човен, щоб забрати з пароходу поштову кореспонденцію (Крим.)]. -вить уроки - приготовити лекції. -влять кого к экзамену - готувати кого до іспиту. -вить кого-н. к дурной вести - підготувати кого до лихої звістки. -вить больного к смерти - обрядити хворого на смерть. -вить к печати - виготовити до друку що. -вить (как приданое) - придбати що, чого. [Кажи що-сь придбала, чого напряла? (Свид.)]. Приготовленный - приготований и приготовлений, наготовлений, наготований, виготовлений, виготуваний, налагоджений, налаштований, споряджений. -нный к печати - виготовлений до друку.* * *несов.; сов. - пригот`овитьготува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; ( наготавливать) нагото́влювати и наготовля́ти, наготува́ти и нагото́вити и понагото́влювати и понаготовля́ти; (несов.: кушанье) зготува́ти, згото́вити -
17 прилаживать
приладить1) что к чему - (приспособить) приладжувати, приладити, прилаштовувати, прилаштувати, сов. приладнати и приладнувати, пририхтовувати, пририхтувати, прилагоджувати, прилагодити, (пригонять) припасовувати, припасувати, пристосовувати, пристосувати, модлувати, примодловувати, примодлувати що до чого, (примеривать) примірювати, примірити що до чого, (приделывать) приправляти, приправити, примощувати, примостити, примайстровувати, примайструвати, пристроювати, пристроїти, (о мног.) поприладжувати, поприлаштовувати, попририхтовувати и т. д. [Науку приладити до народа (Осн. 1861). Петро передягся й почав прилаштовувати постоли (Черкас.). Треба-б було приладнати примостку до лави (Кониськ.). Свої органи пририхтували до граня (Гн. I). Я модлую перечку в човні (Павлогр.). Дошки так припасовують, щоб щілин не було (Чигир. п.). Ніяк не пристосую дошки до стовпа (Чигир. п.). Треба до дверей ручку приправити (Звин.)];2) (приготовить) лагодити, налагоджувати, налагодити, лаштувати, налаштовувати, налаштувати, ладнати, наладнати що до чого. -ладь всё к утреннему выезду - налагодь (налаштуй, наладнай) все до вранішнього виїзду. Прилаженный -1) приладжений, прилаштований, приладнаний и приладнований, пририхтований, прилагоджений и т. д.;2) налагоджений, налаштований, наладнаний.* * *несов.; сов. - прил`адитьприла́джувати, прила́дити, приладно́вувати и прила́днувати, приладна́ти; ( приделывать) прилашто́вувати, прилаштува́ти, приправля́ти, припра́вити, пририхто́вувати, пририхтува́ти; ( пригонять) припасо́вувати, припасува́ти; ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти -
18 Наготовлять
наготавливать, наготовить наготовляти и наготовлювати, готовити, наготовити, готувати, наготувати, (напасать) настачати, настачити, (натаскивать уйму) натаганювати, натаганити, (снаряжать) лагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, ладнувати, наладнувати, (в дорогу) лаштувати, налаштовувати, налаштувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаготовляти, понаготовлювати, понастачати, понатаганювати и т. п. [Наготовила їй повнісіньку скриню (Рудч.). Своїй матінці їсти понаготовляли (Милор.) Жінка усе те понаготовлювала (Манж.). Наготувала усе собі про смерть (Київщ.). Настачили усього на зиму (Богодух.). Натаганив дров стільки, що за зиму й не попалимо (Червоногр.). Заходився воза лаштувати (Полт.). А нумо, кумо, риштувать вози в далекую дорогу! (Шевч.)]. -вили массу напитков и яств - понаготовляли силу напоїв і страв (напитків і наїдків), понаготовлювали силу силенну їсти й пити. -вить кушанье для варки - налагодити страву. [Я вже борщ налагодила (Лубенщ.)]. - вить лесу для постройки - наготовити деревні на будівлю. Наготовленный - наготовлений, наготований, настачений, натаганений, налагоджений, наладнаний, наладнований, налаштований, нарих[ш]тований, понаготовлюваний и т. п. -ться -1) наготовлятися, наготовлюватися, готовитися, наготовитися, готуватися, наготуватися, понаготовлюватися; бути наготовлюваним, наготовуваним, наготовленим, наготованим, понаготовлюваним и т. п. У них -ляется всего на весь год - вони наготовляють усього на цілий рік;2) (напасаться) наста(р)чатися, настарчитися на кого. [На цю дітвору не настачишся (Полт.)]. -
19 liberalistic
-
20 tuned damper
n налаштований демпфер
- 1
- 2
См. также в других словарях:
налаштований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до налаштувати … Український тлумачний словник
налаштований — [налашто/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
налаштований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
антимадярський — а, е. Спрямований, налаштований проти Угорщини, угорців … Український тлумачний словник
антипольський — а, е. Спрямований, налаштований проти Польщі, поляків, усього (чогось) польського … Український тлумачний словник
неприязний — а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружньо налаштований щодо кого , чого небудь. || Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість … Український тлумачний словник