-
101 impose
v1. (on, upon) накладати (обов'язок, санкції тощо); обкладати (податками тощо)2. (on, upon) нав'язувати (свої погляди тощо)- to impose a burden on smbd. доручити комусь складне завдання- to impose dual power нав'язати двовладдя- to impose an embargo накласти заборону; вводити ембарго- to impose an obligation накласти обов'язок- to impose sanctions накладати санкції- to impose a tax обкладати податком- to impose a veto накласти вето- to impose one's views on smbd. нав'язувати свої погляди комусь -
102 lay
v (laid)2. викладати, подавати (факти); заявляти (претензію, права)3. накладати (штраф, покарання); накладати (обов'язки)- to lay an accusation against smbd. висунути звинувачення проти когось- to lay stress on smth. підкреслювати щось, вважати щось важливим; робити акцент на чомусь- to lay the foundation покласти початок, закласти фундамент- to lay emphasis on smth. підкреслювати, вважати щось важливим; робити акцент на чомусь- to lay a tax on smbd. обкладати податком- to lay smbd. under contribution накласти на когось контрибуцію- to lay smbd. under obligation зобов'язати когось- to lay downa) встановлювати, формулювати (в законі, в нормі загального права)b) відмовитись (від посади тощо); облишити (надію)- to lay down arms скласти зброю, капітулювати- to lay down duties of office відмовитись від посади- to lay down laws встановлювати правові норми, формулювати закон- to lay down the rules визначати правила, встановлювати норми -
103 limitation
n1. обмеження; будь-що, що лімітує (обставина, правило)2. юр. обмеження (права, повноважень)- agreed limitations домовлені обмеження- damage limitation обмеження шкоди- limitation on the number of ground forces обмеження кількості сухопутних військ- statute of limitations закон про строки давності- to impose limitations on smth. накладати обмеження- to place limitations on smth. накладати обмеження -
104 obligation
n1. зобов'язання2. обов'язок3. юр. боргове зобов'язання, боргова розписка- accrued obligations нові зобов'язання, що випливають з договору- alleged obligations зобов'язання, що не відповідають дійсності- clear-cut obligations ясно/ чітко сформульовані зобов'язання- contractual international obligations договірні міжнародні зобов'язання- counterpart obligations паралельні обов'язки- direct obligations прямі обов'язки; безпосередні обов'язки- legal obligations юридичні зобов'язання- local obligations місцеві зобов'язання- long-term obligations довготермінові зобов'язання- protocol obligations зобов'язання, накладені протоколом, протокольні зобов'язання- short-term obligations короткотермінові зобов'язання- treaty international obligations договірні міжнародні зобов'язання- obligation of conscience борг сумління- obligation of contract/ treaty, etc. обов'язкова сила договору- obligations under the contract зобов'язання по договору- obligation of non-recognition зобов'язання невизнання; зобов'язання про невизнання; зобов'язання не визнавати (державу)- obligation in respect of contracts зобов'язання по відношенню до договорів/ контрактів тощо- breach of obligations порушення зобов'язань- cancellation of obligations припинення зобов'язань- compliance with the obligations виконання зобов'язань- definition of obligations визначення зобов'язань- doctrine of obligation доктрина зобов'язань- period of validity of obligations строк зобов'язань- to affect the rights and obligations зачіпати права та зобов'язання- to assume obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю- to be under an obligation to smbd. бути пов'язаним зобов'язанням; мати зобов'язання по відношенню до когось- to cancel an obligation відмінити зобов'язання- to carry out one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to discharge one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to face up to the obligations бути готовим виконати зобов'язання- to fulfil one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to honour one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to impose obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось- to lay obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось- to lay smbd. under an obligation пов'язати когось зобов'язанням- to meet one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to perform one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to undertake obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю -
105 taboo
I n табу; заборона- under a taboo забороненийII v2. накладати заборону, забороняти3. піддавати остракізму, бойкотувати -
106 embargo
(emb.)міжторг. ембарго; забороназаборона уряду на ввезення (import) в країну або вивезення (export) з неї певних товарів (goods); ♦ ембарго накладається з політичних або економічних причин═════════■═════════arms embargo ембарго на зброю; exchange embargo ембарго на іноземну валюту; export embargo ембарго на експорт; government embargo урядова заборона; import embargo ембарго на імпорт; temporary embargo тимчасова заборона; trade embargo ембарго на торгівлю; transit embargo заборона транзитного перевезення═════════□═════════embargo against (a country) ембарго проти (країни); embargo on coal ембарго на вугілля; embargo on export ембарго на експорт; embargo on foreign exchange ембарго на іноземну валюту; embargo on gold ембарго на золото; embargo on imports ембарго на імпорт; embargo on oil ембарго на нафту; to be under an embargo бути під ембарго; to impose an embargo накладати/ накласти ембарго • забороняти/заборонити; to lift an embargo скасовувати/скасувати ембарго • знімати/зняти ембарго; to place an embargo накладати/накласти ембарго; to remove an embargo скасовувати/скасувати ембарго • знімати/зняти ембаргоembargo ‡ trade restraints (393)═════════◇═════════ембарго < ісп. embargo — заборона; накладення арешту (СІС: 247) -
107 attach
v1) відбортовувати; установлювати, закріплювати; прикріплювати [прикріпляти]3) юр. накладати арешт (напр. на майно)◊ -
108 administer
керувати, управляти; вести справу, розглядати ( скаргу тощо); застосовувати (норми права, закони, застереження, прецедент тощо); накладати ( стягнення); управляти спадковим майном; вводити (наркотики, ліки тощо)- administer a complaintadminister the oath of office to the president and vice-president at the time of their inauguration — приводити до присяги президента і віце-президента під час їхньої інаугурації
- administer a law
- administer a statute
- administer an oath
- administer drug
- administer drugs
- administer justice
- administer lane
- administer law
- administer matters
- administer narcotics
- administer oath
- administer office duties
- administer poison secretly
- administer poison
- administer public policy
- administer punishment
- administer safeguards
- administer secretly
- administer to a will
- administer torture
- administer tortures
- administer trust territories
- administer upon a will -
109 arrest
арешт, накладання арешту, затримання ( підозрюваного тощо); заборона; припинення, призупинення ( виконання рішення тощо); постанова суду; (за)арештовувати, накладати арешт (на майно тощо), затримувати; припиняти, призупиняти ( виконання рішення тощо); забороняти- arrest a judgement
- arrest a suspect
- arrest an offender
- arrest by warrant
- arrest entry
- arrest federally
- arrest for crime
- arrest for drug possession
- arrest for federal crime
- arrest form
- arrest goods
- arrest in a frame-up
- arrest in custody
- arrest in quarters
- arrest judgement
- arrest judgment
- arrest locally
- arrest of cargo
- arrest of ship
- arrest of vessel
- arrest of judgement
- arrest of judgment
- arrest on suspicion
- arrest on charge
- arrest on civil process
- arrest on espionage charges
- arrest on mesne process
- arrest on probable cause
- arrest on spy charges
- arrest on spying charges
- arrest on suspicion
- arrest on suspicion of a crime
- arrest on the spot
- arrest on trumped-up charges
- arrest order
- arrest process
- arrest rate
- arrest record
- arrest records
- arrest resistance
- arrest technique
- arrest the body of offender
- arrest under suspicion
- arrest upon hue and cry
- arrest warrant
- arrest without warrant
- arrest witness -
110 attach
приєднувати, прикріпляти; долучати, додавати ( до документа); надавати ( значення тощо); ставити (підпис, печатку); скріплювати ( печаткою); затримувати, (за)арештовувати, накладати арешт ( на майно тощо); мати силу, набирати чинності (законної сили); наступати (про право, обов'язок тощо); описувати ( майно); поширюватися (про право, обов'язок тощо)- attach a stamp
- attach an account
- attach goods
- attach on espionage charges
- attach on spy charges
- attach on spying charges
- attach on the charge
- attach signature -
111 authority to bind
-
112 authority to bind a company
English-Ukrainian law dictionary > authority to bind a company
-
113 authorized to bind a company
= authorized to bind a firm який має право накладати зобов'язання на компанію (фірму)English-Ukrainian law dictionary > authorized to bind a company
-
114 award a punishment
призначати покарання; військ. накладати стягнення -
115 condemn
бракувати, вибраковувати; конфісковувати, відчужувати примусово; накладати арешт; оголошувати наказом; засуджувати, робити догану; визнавати винним; присуджувати ( термін ув'язнення); засуджувати ( на смертну кару); визнавати непридатним до споживання- condemn a license license
- condemn a ship
- condemn a vessel
- condemn of a crime
- condemn the crime
- condemn the use of torture
- condemn to death
- condemn to imprisonment
- condemn to penal servitude -
116 discipline
1) дисципліна, дисциплінованість; покарання; дисциплінарне стягнення2) (по)карати, дисциплінувати, накладати дисциплінарне стягнення; притягати до дисциплінарної відповідальності; встановлювати сувору дисципліну• -
117 distrain
2) заволодівати майном на забезпечення виконання зобов'язання; конфісковувати майно на забезпечення боргу; накладати арешт на майно на забезпечення боргу; описувати майно на забезпечення боргу; здійснювати опис майна•- distrain property -
118 embargo
1) заборона; ембарго2) накладати ембарго; реквізувати•- Embargo Act
- embargo list
- embargo on exports
- embargo on import
- embargo on the sale of arms
- embargo on trade -
119 engage
наймати, ангажувати; зобов'язувати, заставляти; брати участь, займатися ( чимсь); брати на роботу; брати на себе зобов'язання, зобов'язуватися; зобов'язувати, накладати зобов'язанняengage in covert intelligence operations — займатися таємними розвідувальними операціями, брати участь у таємних розвідувальних операціях
- engage by a commitmentengage in practices of dubious legality — займатися сумнівними з точки зору закону справами (оборудками)
- engage in a search
- engage in acts of procurement
- engage in acts of terror
- engage in criminal activity
- engage in criminal activities
- engage in delinquent acts
- engage in economic activity
- engage in espionage
- engage in illegal activity
- engage in illegal activities
- engage in illegal fishing
- engage in obstructive tactics
- engage in plea bargaining
- engage in premarital sex
- engage in prostitution
- engage in sexual liaison
- engage in shuttle diplomacy
- engage in terrorism
- engage in war
- engage in wiretapping
- engage on probation -
120 enjoin
забороняти, накладати заборону; зобов'язувати; наказувати, віддавати наказ, приписувати, робити припис- enjoin enforcement of the law
- enjoin from infringing a right
См. также в других словарях:
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
накладати — НАКЛАДА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Накладывать: Не свари сѧ съ чл҃вкъмъ ˫азычьнъмъ. и не накладаи на огнь ѥго дровъ (ἐπιστоιβοσῃς) Изб 1076, 161 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
накладати — [наклада/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
накладати — див. накласти … Словник синонімів української мови
накладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
накладати — кладам, даш, Сб. итрачати … Словник лемківскої говірки
накладати персні — Надівати персні на правиці заручуваних … Словник церковно-обрядової термінології
накладати покуту — і рідко покладати покуту Визначати покарання для каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів … Словник церковно-обрядової термінології
забороняти — Накладати церковну заборону … Словник церковно-обрядової термінології
класти — кладу/, кладе/ш, недок., перех. 1) Поміщати в що , куди небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). || Складати що небудь в одне місце… … Український тлумачний словник
навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… … Український тлумачний словник