-
1 накладати
= наложити, накластиto lay, to put, to lay on; to imposeнакладати відбиток — to leave a mark on smb./smth., to have an effect on smb./smth.
накладати ембарго — to lay an embargo on, to place an embargo on
накладати заборону — to put/impose a ban (on); to put a veto ( upon); to veto
накладати лігатуру мед. — to ligate
накладати масло в діжечку — to pack butter in a tub, to tub butter
накладати обмеження (на) — to apply restriction, to impose/place a limit(ation) (on)
накладати покарання — to impose ( to set) a punishment ( upon); to inflict a penalty ( upon)
накладати резолюцію — to append one's decision, to append instructions (on)
накладати срібло — to coat with silver, to plate
накладати шар фарби — to lay (on) a coat of paint
накласти головою — to pay for smth. with one's life, to perish
-
2 накладати
( покарання тощо) give, (заборону, покарання тощо) impose, inflict, ( заборону тощо) place -
3 накладати арешт
seise, ( на майно тощо) sequester -
4 накладати дисциплінарне стягнення
Українсько-англійський юридичний словник > накладати дисциплінарне стягнення
-
5 накладати ембарго
Українсько-англійський юридичний словник > накладати ембарго
-
6 накладати епітимію
Українсько-англійський юридичний словник > накладати епітимію
-
7 накладати законодавчим органом
Українсько-англійський юридичний словник > накладати законодавчим органом
-
8 накладати контрибуцію
impose war indemnity, lay under contributionУкраїнсько-англійський юридичний словник > накладати контрибуцію
-
9 накладати обмеження
impose restrictions, place restraint, (на користування, розпорядження тощо) tie upУкраїнсько-англійський юридичний словник > накладати обмеження
-
10 накладати платіж
-
11 накладати покарання
exact punishment, impose a penalty, impose penalty, impose punishment, inflict penaltyУкраїнсько-англійський юридичний словник > накладати покарання
-
12 накладати санкції
Українсько-англійський юридичний словник > накладати санкції
-
13 накладати санкцію
Українсько-англійський юридичний словник > накладати санкцію
-
14 накладати стягнення
award a punishment, award punishment, punishУкраїнсько-англійський юридичний словник > накладати стягнення
-
15 накладати табу
-
16 накладати штраф
fine, impose a fine, levy fine -
17 накладати штрафні санкції
Українсько-англійський юридичний словник > накладати штрафні санкції
-
18 знову накладати
( обмеження тощо) reimpose -
19 знову накладати обмеження
Українсько-англійський юридичний словник > знову накладати обмеження
-
20 накласти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… … Український тлумачний словник
накладати — НАКЛАДА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Накладывать: Не свари сѧ съ чл҃вкъмъ ˫азычьнъмъ. и не накладаи на огнь ѥго дровъ (ἐπιστоιβοσῃς) Изб 1076, 161 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
накладати — [наклада/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
накладати — див. накласти … Словник синонімів української мови
накладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
накладати — кладам, даш, Сб. итрачати … Словник лемківскої говірки
накладати персні — Надівати персні на правиці заручуваних … Словник церковно-обрядової термінології
накладати покуту — і рідко покладати покуту Визначати покарання для каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів … Словник церковно-обрядової термінології
забороняти — Накладати церковну заборону … Словник церковно-обрядової термінології
класти — кладу/, кладе/ш, недок., перех. 1) Поміщати в що , куди небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). || Складати що небудь в одне місце… … Український тлумачний словник
навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… … Український тлумачний словник