наймолодший

наймолодший

- youngest legitimate son

наймолодший у родині ВН, СЛ; д'енҗе доғду він народився найостаннішим ВН; пор. җенҗе.

(сын) найменший (наймолодший) син, мізинець (-нця), мізинник, мізинок (-нка), мізинчий (-чого), мізинне дитя (-тяти), мізюк (-ка), ум. мізинчик, мізинча (-чати); (брат) найменший (наймолодший) брат (-та); срв. Мизинец 2.

* * *

1) (ср. ст. от прлг. Малый в аттрибут. функции) менший (-ша, -ше), ум. меншенький; (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий ещё) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший. [З меншої події часом бувають більші наслідки, ніж з великої (Пр. Правда). Старший не буде меншим (Чуб.)]. -шая часть - менша частина; см. ещё Меньшинство. По меньшей -ре - см. Мера 5. Мы люди -шие - ми люди маленькі. Всё -ший и -ший (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де- далі) менший. [Ті самі операції давали що-разу менше число золотих зернят (Ніков.)];

2) (превосх. ст., самый -ший) найменший, що-найменший; наймолодший; найнижчий; найкоротший; найгірший. Он -ший среди братьев - він найменший (наймолодший) серед братів. Самое -шее, что вы можете сделать - найменше(є), що ви можете зробити.

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

1. n

1) немовля, маля, дитинча, дитина

2) дитиня (у мавп)

3) малюк, найменший у сім'ї

4) розм. гарненька дівчина (молода жінка)

5) розм. лялька

6) pl розм. картинки (у книзі)

2. adj

1) дитячий, малечий

2) маленький

3. v

поводитися, як з дитиною; балувати, пестити

* * *

1) немовля, дитина, дитя; дитинча (особл. у мавп)

2) малюк, найменший ( у родині); маля, крихітка; дитинка ( в звертанні)

3) інфантильна людина

4) ( гарненька) дівчина або молода жінка (тж. sugar baby)

5) хлопець, здоровань

6) породження, творіння ( про винахід); предмет, річ

1) дитячий

2) дитячий, дитинячий; інфантильний

3) маленький; невеликого розміру, малих габаритів; малоформатний; малопотужний

1) поводитися як з дитиною; балувати ( кого-небудь)

2) поводитися обережно

1. n

1) останній, останнє

2) кінець

3) смерть, кончина, край

4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець

5) розв'язка, кінцівка

6) щось останнє

7) копил, колодка

8) витримка, витривалість

9) ласт (міра)

10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)

2. adj

1) sup від late

2) останній

3) єдиний, останній

4) минулий

5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучасний

6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний

7) остаточний

8) надзвичайний

3. adv

1) sup від late

2) після всіх

3) востаннє, в останній раз

4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)

4. v

1) тривати

2) витримувати; залишатися в живих

3) зберігатися (у хорошому стані); носитися (про взуття тощо)

4) вистачати, бути достатнім (тж last out)

5) натягувати на копил

* * *

1) останній, останнє; залишок

2) кінець

3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінець

1) superl від late 1; останній (нaпp., вагон); останній ( за часом)

2) минулий

3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший

4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний

5) крайній, надзвичайний

1) після всіх

2) востаннє

3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)

1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих

2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)

3) бути достатнім, вистачати ( last out)

1) ласт ( міра товару)

2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т)

adj (sup від young)

наймолодший

* * *

1) superl від young; a

2) кapт. останній по колу ( з гравців)

1. n (pl minimi)

1) крихітна істота

2) анат. мізинець

2. adj розм., шк.

наймолодший з братів (з однофамільців) (учнів однієї школи)

1) (ср. ст. от прлг. Малый в предикат. функции) менший (-ша, -ше); (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. Он -ше меня ростом - він менший за (від, проти) мене на зріст. Мал мала -ше (о детях) - одно менше за одного, одно (від) одного менше. Становиться -ше - меншати, зменшуватися, (коротеть) коротшати; робитися меншим, коротшим и т. п. (ж. р. -шою, мн. всех р. -шими) (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться менший, менша и т. п.). Всё -ше и -ше - (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менший (-ша, -ше; мн. -ші) и т. п. Становиться всё -ше и -ше - що-раз (чим-раз, де-далі) меншати и т. п. -ше всех - менший, молодший (-ша, -ше, мн. -ші) и т. п. за всіх, від усіх; найменший, наймолодший и т. п.;

2) (ср. ст. от нрч. Мало) менше, менш; см. Менее 1.

* * *

1) прил. ме́нший

2) нареч. ме́нше, менш

1) (младший) менший, молодший, (наимладший) найменший, наймолодший, ум. меншенький, меншечкий. [Менший (молодший) син, молодший брат (Брацлавщ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Обніміте-ж, брати мої, найменшого брата (Шевч.). Хлопець більшечкий, а дівчина меншечка (Липовеч.)];

2) (низший по положению) менший, нижчий. [Нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого кусає та ще й б'є (Гліб.)]. Наши -шие братья (перен.) - наші менші (знедолені) брати.

* * *

1) (летами) молодший, менший, ум. меншенький, меншечкий. [Молодші сестри спали з старшою (Кониськ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Та самий-же меншенький, та такий-же розумний синочок мій (Тесл.)]. Плиний -ший - Пліній Молодший. Самый -ший - наймолодший, найменший;

2) (положением, чином) менший, (реже) молодший, (низший) нижчий, (не слишком) підстарший. [Самі, мовляв, і старші й менші (Номис). Майстри бувають старші, підстарші і менші (Київ)]. -ший помощник капитана - менший помічник капітана. -ший командный состав - нижчий (молодший) командний склад (-ду). -шие классы школы - нижчі класи школи.

* * *