Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

назо

  • 1 наружу

    нрч. на-около, наверх, на поверх, (не только во двор) надвір; (со стороны двора) знадвору; (внешне) назовні; срв. Наружно. [Важке страждання, що не могло пробитись на- около рухом або словами (Короленко). Ця людина перетравила в собі стільки багатющого матеріялу і так блискуче виявила його наверх, що… (Рада). Всі його хитрощі вийшли наверх (Київ). Собака вийшов з халабуди надвір (Брацл.). Двері відчиняються надвір (на- около) (Київ). Не зважаючи на показний спокій, щось гризе в середині, щось пробивається надвір (Короленко). Тин нахилився знадвору (Сл. Ум.). Кохання нікому, крім закоханих, нецікаве; воно навіть відражає, коли десь необережно назовні виявиться (В. Підмог.)].
    * * *
    нареч.
    назо́вні; ( наверх) наве́рх; ( во двор) надвір

    весь \наружу жу с кем — відве́ртий з ким, не прихо́вує (не кри́є) свої́х почутті́в (думо́к) від ко́го, не хова́ється (не кри́ється) з думка́ми (з почуття́ми) від ко́го

    всё \наружу жу у ко́го — (о чувствах, переживаниях) все зве́рху в ко́го

    вы́вести \наружу жу — перен. ви́вести на світ [разг. божий] (на сві́тло де́нне)

    высунуться \наружу жу — ви́сунутися назо́вні (надві́р)

    шу́ба ме́хом \наружу жу — шу́ба ху́тром назо́вні (наве́рх)

    Русско-украинский словарь > наружу

  • 2 набучивание

    I техн.
    ( выкладывание камнем) набу́чування, набу́чення
    II техн.
    ( при стирке) назо́лювання, назо́лення, налу́жування, налу́ження

    Русско-украинский политехнический словарь > набучивание

  • 3 набучивание

    I техн.
    ( выкладывание камнем) набу́чування, набу́чення
    II техн.
    ( при стирке) назо́лювання, назо́лення, налу́жування, налу́ження

    Русско-украинский политехнический словарь > набучивание

  • 4 набучивать

    I несов. набу́чивать, сов. набути́ть, техн.
    ( выкладывать камнем) набу́чувати, набути́ти
    II несов. набу́чивать, сов. набу́чить, техн.
    ( при стирке) назо́лювати, назоли́ти, налу́жувати, налу́жити

    Русско-украинский политехнический словарь > набучивать

  • 5 набучивать

    I несов. набу́чивать, сов. набути́ть, техн.
    ( выкладывать камнем) набу́чувати, набути́ти
    II несов. набу́чивать, сов. набу́чить, техн.
    ( при стирке) назо́лювати, назоли́ти, налу́жувати, налу́жити

    Русско-украинский политехнический словарь > набучивать

  • 6 вовне

    нареч.
    ( за пределами) зо́вні; ( за пределы) назо́вні

    Русско-украинский словарь > вовне

  • 7 кнаружи

    нареч.
    назо́вні

    Русско-украинский словарь > кнаружи

  • 8 набучивать

    набутить висипати, висипати грузом що (під будову).
    * * *
    I строит.; несов.; сов. - набут`ить
    набу́чувати, набути́ти, -бучу́, -бути́ш
    II несов.; сов. - наб`учить
    ( бельё) назо́лювати, -люю, -люєш, назоли́ти, -золю́, -зо́лиш, налу́жувати, -жую, -жуєш, налу́жити

    Русско-украинский словарь > набучивать

  • 9 назойливый

    настирливий, настирний, в'їдливий, натрутливий, натрутний, назолистий, (навязчивый) нав'язливий, налазливий, влізливий. [Надоїдливе, настирливе крутіння в голові (Крим.). Ну, й настирна-ж дитина! (Бердянщ.). Настирне питання (Коцюб.). Довгий, в'їдливий гудок (Черкас.). В'їдлива думка (Дніпр. Ч.). Ті замки сховають від натрутних очей мої розкоші (Л. Укр.). Нахабна, тупа, налазлива гидотність (Крим.). Влізлива думка (Крим.)]. -вый человек - настирлива людина; см. Назойник, -ница.
    * * *
    насти́рливий, насти́рний; ( надоедливый) надоку́чливий, доку́чливий, доку́чний; ( навязчивый) уї́дливий, ула́зливий, улі́зливий, уна́дливий, нала́зливий, назо́листий

    Русско-украинский словарь > назойливый

  • 10 наружи

    нрч. зокола, зоколу, зовні, знадвору; (под открытым небом) надворі; срв. Снаружи. [Оббив (хату) зокола і з середини (Мирн.)].
    * * *
    нареч.
    1) назо́вні; ( снаружи) зо́вні; ( поверх) зве́рху; (за пределами дома, на дворе) надво́рі
    2) (в знач. сказ.: открыт, очевиден) очеви́дний, ясни́й

    вина́ — твоя

    \наружи жи — прови́на (вина́) твоя́ очеви́дна

    Русско-украинский словарь > наружи

  • 11 насовсем

    нареч.
    назо́всім

    Русско-украинский словарь > насовсем

  • 12 по-видимому

    1) вводн. сл. жарг. ма́буть и мабу́ть, пе́вно, пе́вне; ( знать) зна́ти; ( очевидно) очеви́дно, очеви́дячки; ( видимо) [як] ви́дно, ви́димо
    2) нареч. зо́вні, назо́вні, зо́внішньо; ( с виду) на ви́гляд

    Русско-украинский словарь > по-видимому

См. также в других словарях:

  • Назо — Коммуна Назо Naso Страна ИталияИталия …   Википедия

  • назо́йливый — назойливый, ив, ива, иво, ивы; сравн.ст. ее …   Русское словесное ударение

  • Назо (народ) — Связать? …   Википедия

  • назо- — (лат. nasus нос) составная часть сложных слов, означающая относящийся к носу или его полости , носовой …   Большой медицинский словарь

  • Назо- — (лат. nasus нос) составная часть сложных слов, означающая «относящийся к носу или его полости», «носовой» …   Медицинская энциклопедия

  • назо́ла — ы. обл. 1. ж. Тоска, печаль. У Насти другая скорбь, иная назола. Тоскует она по Фленушке. Мельников Печерский, В лесах. 2. м. и ж. О навязчивом, надоедливом человеке. Отстань, назола, урод несчастный! бормочет мать. М. Горький, В людях …   Малый академический словарь

  • НАЗО — Составная часть слова, означающая носовой, относящийся к носу …   Толковый словарь по психологии

  • НАЗО — (naso ) приставка, указывающая на отношение к носу …   Толковый словарь по медицине

  • назо — I [نزا] ниг. нозо II [نزا] девори баланде, ки пеши роҳи чизе мекашиданд …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • назоҳат — [نزاهت] а 1. кит. парҳезгорӣ; покӣ ва сафват; муқ. нузҳат 2. аз сухани носазо ва фаҳш дур будани ҳаҷв …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • назо́йливо — нареч. к назойливый. Назойливо барабанил дождь по кожаному верху экипажа. М. Горький, Жизнь Клима Самгина …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»