-
21 спина
назад -
22 спинка
назад -
23 брати
I бр`атиto take; to seize; ( фортецю) to capture; (пожильця, роботу додому) to take in; ( дитину зі школи) to withdrawбрати верх — to have ( to get) the upper hand (of), to prevail ( over)
брати внайми — to rent, to hire
брати зненацька — to take unawares, to surprise
брати напрокат — to hire, to job
брати квитки в театр — to take ( to buy) tickets for the theatre, to book seats at the theatre
брати курс (на що-небудь) — to head, make ( for); to settle, to determine (on)
брати на абордаж (кого-небудь/що-небудь) — to board
брати назад — to take back ( away)
брати назад свої слова — to take back one's words, to unsay, to retract one's words; to break ( to go back on) one's words
брати на поруки (кого-небудь) — to bail, to go bail ( for)
брати перешкоду спорт. — to clear obstacles
брати похідну мат. — to derive, to differentiate
брати початок — to originate (in, from)
брати участь — to take part (in), to participate (in)
брати хабарі — to accept bribes, to graft; to finger
бери його! мисл. — sick him!
II мн.брати себе в руки — to control oneself; to pull oneself together
брат`и -
24 взяти
док.to take, to capture, to seize див. бративзяти на абордаж (кого-небудь/що-небудь) — to board
взяти на буксир (кого-небудь/що-небудь) — to take in tow; to give a helping hand
взяти на приціл (кого-небудь/що-небудь) — to take to aim (at), to draw a bead (on)
взяти таксі — to call a cab, to take a cab
-
25 повертати
= повернути1) to return, to give back; ( посилати назад) to send back; ( нечесно взяте) to disgorge; ( когось) to recall; ( про гроші) to repay, to pay back; ( про витрати) to reimburse; ( про майно) to restoreповертати зір комусь — to restore smb.'s eyesight
2) ( звернути) to turn (round, about); to swing; мор. to wear, to haul, to turnповертати на інший галс мор. — to tack
3) ( надати певного спрямування чомусь) to change, to turn -
26 туди
there; ( покажчик дороги) that wayтуди і сюди — to and fro, up and down, hither and thither, back and forth; from pillar to post
-
27 неокантіанство
НЕОКАНТІАНСТВО - напрям у філософії, що виник у 60-х рр. XIX ст., який головні філософські проблеми пропонував вирішувати на основі повернення до філософії Канта. Хоч гасло "назад до Канта" було висунуте ще в 1847 р. богословом Вейссе і спрямовувалося проти гегельянців, свого змістового наповнення воно набуло у працях Лібмана, який застосував його у 1865 р. Першопочатковий зміст гасла "Назад до Канта" стосувався повернення до епістемології після досить тривалого панування ідеалістичної метафізики та романтизму у пер. пол. XIX ст. Ланге ("Історія матеріалізму") і Лібман ("Кант і епігони") сформулювали основне завдання неокантіанців. Після завершення національного об'єднання Німеччини Н. стає офіційною університетською філософією, яка розвивалась в рамках двох основних шкіл - Марбурзької (Коген, Наторп, Кассирер, Герланд, Штаммлер, Форлендер) і Фрайбурзької (Баденської), яку представляли Віндельбанд, Риккерт, Мюнстербер, а також у річищі інших відгалужень Н., як-то - фікціоналізм Файхінгера, Ласка; фізіологічний напрям - Ланге, Гельмгольц; психологічний - де Фриз, Нельсон; реалістичний - Рил ь, Кюльпе, Бехер та ін. Неокантіанські ідеї справили значний вплив на природознавство, математику, суспільні науки, політику. Н. вважало основним досягненням кантівської філософії обґрунтування положення, згідно з яким форми наочного споглядання (простір і час) і розсудку (категорії) є функціями суб'єкта пізнання. Головною помилкою Канта неокантіанці вважали визнання об'єктивності речі у собі. Протиріччя, яке при цьому виникало, розв'язувалось шляхом зведення "речі у собі" до "граничного поняття досвіду" - ноумена. Марбурзька школа тлумачила "річ у собі" як завдання - об'єкт пізнання не даний, а лише "заданий" - подібно до того, як заданий математичною функцією числовий ряд і кожний з його членів. У трактовці Баденської школи "річ у собі" втрачає будь-який сенс: позаяк буття дійсності розглядалося лише як буття у свідомості. Н. було критикою Канта з боку ідеалістів. Відмова від кантівського розуміння "речі у собі" вимагала знайти обґрунтування об'єкта в самому суб'єкті з тим, щоб сутнісні визначення останнього стали й критеріями об'єктивності знання. Гіпертрофовану активність мислення представники Н. перетворили в джерело сутнісних визначень самого буття, розуміючи цю активність як діяльність із конструювання культури в цілому. Так, Марбурзька школа розробляла трансцендентальний метод як вчення про конструювання мисленням культури (мови, науки, релігії, мистецтва, моралі). Метод побудови об'єкта стає самим об'єктом, а логіка розгортання думки - логікою дійсності. Однак "антиметафізична" тенденція, отримана в спадок від Канта і позитивізму XIX ст., не дозволила марбурзьким філософам піти по шляху Гегеля і відновити Абсолют як основу буття культури. У них Бог зводиться до рівня "методичного" поняття; це змусило Н. Трубецького зауважити, що дійсність підмінюється в марбурзькому Н. "методичним гербарієм" Б. аденська школа вирішує це протиріччя шляхом визнання об'єктивності цінностей, які хоча і не існують, але "означають". Н. широко використовувало кантівську ідею заперечення об'єктивної закономірності природи і виведення пізнання із суб'єкта та мислення, що підлягають апріорним законам розвитку. Саме ця ідея була покладена в основу тлумачення "логіки чистого пізнання" в Марбурзькій школі і "логіки наук про культуру" в Баденській школі. На противагу марксизмові Марбурзька школа обстоювала ідеї етичного соціалізму, а Баденська заперечувала закономірності суспільного розвитку. Вплив Н. простежується в філософії друг. пол. XX ст., зокрема в політекономії, соціології, правознавстві.Н.Арестова -
28 вертати
= вернути1) (віддавати назад, повертати) to return, to give back2) ( відновлювати втрачене) to recover, to get backвертати втрачене — to recover (to regain, to retrieve) lost property
3) див. вертатися -
29 відбивати
= відбити2) ( напад) to strike off, to repulse, to repel; to throw back, to beat off ( back); ( ворога) to drive away; ( удар) to ward off, to counter, to parry, to foilвідбивати атаку — to fight off ( to repulse) an attack
відбивати м'яча — to return a ball; ( на льоту) to volley
3) ( відбирати силою) to win over, to take away; ( повертати назад) to retake, to recapture4) ( відламувати) to break off, to knock off5) ( про смак) to take away, to remove6) ( про годинник) to beat ( out)відбивати такт — to beat ( out) time; ( пальцями) to beat the devil's tattoo
7) ( віддавати - про вогнепальну зброю) to recoil, to kick ( offirearms)8) док. ( пошкодити) to damage, to injure by striking -
30 відводити
= відвести1) ( вести із собою) to take, to lead3) ( переміщати) to remove, to shift, to displaceвідводити назад війська — to draw off (to withdraw, to take back) the troops
4) ( відвертати) to divert; to deflect; to ward offвідводити удар — to parry ( to deflect) a blow; to remove a blow
5) (відкидати, відхиляти) to reject; юр. (присяжних, свідків) to recuse, to challenge6) ( виділяти для користування) to allot, to set aside -
31 віддавати
= віддати1) ( повертати назад щось) to give back, to return2) (присвячувати, жертвувати) to devote, to give up3) ( продавати) to sell, to let have4) ( відправляти кудись з певною метою) to sendвіддавати до школи — to put ( to send) to school
6) мор. ( кінці) to let go, to unbend, to loosen, to cast off7) ( про зброю) to recoil, to kick ( offirearms)8)віддавати належне — to render one's due; to pay tribute (to)
віддавати перевагу (комусь) — to show ( to give) preference (to)
віддавати під суд — to indict (for, on); to take to court, to prosecute
віддавати розпорядження (наказ) — to issue an order, to give orders
віддавати честь військ. — to salute
віддавати якір — to to drop/cast the anchor
-
32 відігравати
-
33 відсилати
= відіслатиto send away ( off), to dispatch; ( назад) to send back; ( поштою) to post, to mail; ( гроші) to remit; ( вказувати джерело) to refer (to) -
34 завертати
= завернути1) ( змінювати напрямок руху) to turn2) (заходити, заїжджати) to drop in, to call in, to come by3) ( віддавати назад) to return, to give back -
35 злітати
I = злетіти1) ( вгору) to fly up; ( про літак) to take off; ( про космічний корабель) to lift off; ( про птаха) to take wing3)IIзлітати в повітря (вибухати) — to blow up, to explode
1) (літаючи, побувати десь і повернутися назад) to fly ( there and back)2) ( швидко збігати) to run (to fly, to dash) there and back -
36 іти
1) to go; ( пішки) to walkіти вздовж берега — to walk along the shore; to go along the coast
іти в ногу з кимсь — to keep pace with, to march in step; to keep step ( with)
іти вперед — to go forward (on)
іти в гості — to visit, to pay a visit, to go on a visit, to go to see
іти до мети — to advance towards the accomplishment of one's purpose; to go forward towards one's aim ( goal); to pursue an aim
іти з великими труднощами — to plod, to trudge ( along)
іти назад — to go back, to return
іти повільніше — to go slower, to slack one's speed, to slow down
іти в кільватері — to follow/sail in the wake (of)
іти під вітром спорт. — to scud
іти швидко — to trip, to skip along
ось він іде — he is coming, here he comes
3) ( відбуватися) to go on, to proceed, to be in progress4) (про воду, дим, пару) to come out, to come from, to proceed from5) ( про опади) to fallіде дощ — it is raining, it rains
іде сніг — it is snowing, it snows
6) (про виставу та ін.) to be on7) ( про час) to go by, to pass8) ( бути потрібним) to be required ( for); ( використовуватися) to be used (in)9) ( знаходити збут) to sell, to be soldіти в продаж — to go for sale, to be up for sale
10) ( про дискусію) to be ( about)мова йде про… — the question is…, the point is that…
11) (вступати, улаштовуватися) to enter, to join, to becomeіти на фізичний факультет — to enter ( to join) the physical department
12) ( про механізми) to go, to run, to work13) (про шахи, карти) to play, to lead, to move14) (пролягати, розлягатися) to go, to stretchдалі йдуть гори — farther on there stretches/extends a mountain-ridge
15)іти назустріч (у чомусь) — to respond to friendly advances, to meet halfway
іде поговір — it is rumoured; there is a rumour ( that); a rumour is abroad ( afloat)
іти заміж за кого-небудь — to marry smb.
іти проти кого-небудь — to oppose smb.
іти на ризик — to run risks, to take chances
іти на поступки — to compromise; to make concessions
іти врозріз (з ким-небудь/чим-небудь) — to run counter (to); to be/go against; to be contrary (to), to be in conflict ( with), to conflict ( with)
іти на все — to be ready to do anything, to go to all lengths
іти на компроміс — to compromise, to make a compromise, to meet half-way
іти на крайнощі — to take extreme/severe measures
іти на користь (кому-небудь) — to do smb. good
іти напролом — to force one's way; to stop at nothing; to push one's way through
-
37 оглядатися
= оглянутися2) ( роздивлятися навколо) to look round -
38 одержувати
= одержатиto receive, to get; to obtain; ( посаду) to succeed (to); ( газету) to take in; ( приз) to gain, to winодержувати догану — to be rebuked, to catch it, to be reprimanded
одержувати назад — to recover, to get back
одержувати підтримку — to get/derive encouragement ( from), to receive powerful backing ( from)
одержувати по заслузі — to meet one's deserts, to meet with one's deserts, to get one's fairing, to get one's bitters
одержувати прибуток — to get a profit ( out of), to receive a profit ( from); to profit (by/from)
одержувати прочуханку — to get one's pennyworth; to catch it, to get it, to get it hot
-
39 переводити
I = перевести1) ( допомагати перейти) to take across, to lead across2) ( переміщувати) to transfer, to (re)moveпереводити на другу колію (потяг) — to shunt, to switch
переводити стрілку зал. — to shunt, to switch
3) ( в іншу систему вимірів) to convert (to)4) ( змінювати) to turn ( into); ( про розмову) to change5) ( до наступного класу) to move up into the next form6)II = перевестипереводити дух — to take a breath, to catch one's breath
( марно витрачати) to squander -
40 поглянути
1) див. поглядати2) to look (at), to glance (at); to cast ( to throw) a glance ( one's eyes) (at); sl to have a squint (at)поглянути назад — to look back, to revert the eyes
См. также в других словарях:
назад — назад … Орфографический словарь-справочник
назад — Вспять, обратно. Ср. . См. обратно.. взять назад, давно тому назад, за много лет тому назад, играй назад!, попятиться назад, пятиться назад, сделать шаг назад, тому назад, шаг назад... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.… … Словарь синонимов
НАЗАД — НАЗАД, нареч. 1. В направлении, противоположном предшествующему движению, в обратном направлении; ант. вперед. Шаг вперед, два шага назад (заглавие книги В.И.Ленина, 1902 г.). || По направлению к задней стороне чего нибудь, в обратную сторону;… … Толковый словарь Ушакова
назад — Назад, мы ведем речь о наречии назад, использующемся со словами, называющими количество времени, прошедшего от того или иного события до настоящего момента. Этому наречию нередко сопутствует слово тому. Десять лет тому назад начались… … Словарь ошибок русского языка
НАЗАД — себя. Перм. На спину, навзничь. СГПО, 331. Оглядываться назад. Книжн. Воспроизводить в памяти и оценивать прошлое. ФССРЛЯ 2004, 1. 717. Сдать назад. Жарг. мол. Изменить свое поведение, свой образ мыслей. Максимов, 266 … Большой словарь русских поговорок
НАЗАД — НАЗАД, нареч. 1. В обратном направлении. Оглянуться н. (также перен.: вспомнить то, что было). 2. На прежнее место, обратно. Положить взятую вещь н. Отдать н. что н. 3. Раньше, прежде. Год н. или год тому н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов … Толковый словарь Ожегова
назад — оборотная сторона Например: card оборотная сторона платы, loop возврат к началу цикла [http://www.morepc.ru/dict/] Тематики информационные технологии в целом Синонимы оборотная сторона EN back … Справочник технического переводчика
назад — нар., употр. наиб. часто 1. Если вы идёте, едете и т. д. назад, значит, вы двигаетесь в направлении, противоположном тому, в котором двигались до этого. Мы дошли до залива и повернули назад. вперёд 2. Если вы идёте, возвращаетесь и т. д. назад,… … Толковый словарь Дмитриева
назад — наза/д, нареч. Положить взятую вещь назад. Пять лет тому назад … Слитно. Раздельно. Через дефис.
назад — нареч. 1. В направлении, противоположном предшествующему движению; в обратную сторону (противоп.: вперёд). Мы дошли до залива и повернули н. // На прежнее место, откуда началось первоначальное движение. Вернись н.! На юг мы поехали поездом, а н.… … Энциклопедический словарь
назад — см.: Кота назад прогуливать … Словарь русского арго