-
1 навалювати
= навалитиto heap up, to pile on; to load, to charge, to burden, to impose, to put onнавалювати на когось роботу — to load ( to overload) one with work
-
2 навалювати
= навали́ти1) нава́ливать, навали́ть; ( большой нестройной кучей) громозди́ть, нагромозди́ть; ( для перевозки) нагружа́ть, нагрузи́ть2) (только соверш. - скопиться во множестве) безл. навали́ть -
3 звалювати
= звалити2) ( навалювати) to dump; to heap up, to pile up; load, charge ( with); load, lift ( onto)звалювати на плечі (що-небудь кому-небудь) — to burden smth. with smb., to heap smth. on(to) smb.'s shoulders
3) ( перекладати) to shift ( onto)звалювати провину на когось — to put ( to shift) the blame on smb.
звалювати обов'язки на когось іншого — to shift off a duty to someone else; sl. to pass the buck
-
4 навалити
= навалитися; док. див. навалювати, навалюватися -
5 навалити
см. навалювати1) навали́ть; ( большой нестройной кучей) нагромозди́ть; ( для перевозки) нагрузи́ть2) ( скопиться во множестве) безл. навали́ть
См. также в других словарях:
навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… … Український тлумачний словник
навалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
навалювати — люю, люєш, Рс. 1. Накладати, звалювати на кого небудь. 2. З являтися у великій кількості. В клюб навалило народа … Словник лемківскої говірки
навертати — а/ю, а/єш, недок., наверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех., розм. Повертати в якому небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік. 2) перех., перен., розм. Надавати чому небудь іншого спрямування, іншого значення; міняти… … Український тлумачний словник
навал — у, ч. 1) Дія за знач. навалити, навалювати 1), 2), 4). 2) Нагромадження чого небудь у великій кількості; купа, куча … Український тлумачний словник
навалити — див. навалювати … Український тлумачний словник
навалювання — я, с. Дія за знач. навалювати 1), 2), 4) … Український тлумачний словник
нагромаджувати — ую, уєш, недок., нагрома/дити, джу, диш, док., перех. 1) Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. 2) Згрібаючи, збирати в якій небудь кількості. 3) Поступово збирати, відкладати що небудь. || Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т.… … Український тлумачний словник
накопичувати — ую, уєш, недок., накопи/чити, чу, чиш, док. 1) перех. Поступово збирати, накопляти в якій небудь кількості. || перен. Збільшувати, додавати що небудь. 2) неперех., рідко. Накладати, навалювати в якій небудь кількості або купою … Український тлумачний словник
навантажити — 1) = навантажувати (кого, чим, що на кого доручити кому н. якусь роботу, виконання якихось обов язків тощо), нав ючити, нав ючувати (що на кого); завантажити, завантажувати (кого чим забезпечити когось роботою); навалити, навалювати (що на кого) … Словник синонімів української мови
нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути … Словник синонімів української мови
