Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

мору

  • 1 мору-мангбету

    мору-мангбету

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > мору-мангбету

  • 2 мор

    помір (-мору), помірок (-рку), помір'я (р'я), промір (-мору), промірок (-рку), помірщина, моровиця, мір и мор (р. мору), умирачка, мертвячка, (падёж) упадок (-дку), дох (р. доху). [Пущу помір, стануть люди мором умирати (Рудан.). Помірок на людей великий пішов (Липовеч.). Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть (Куліш). У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре (Канівщ.). Як тоді був у нас промірок, померли й батько (Звин.). Будуть-же великі трясення по місцях, і голоди, і мори (Біблія). Тоді була мертвячка скрізь, люди здорово мерли (Сл. Гр.). На скотину моровиця буде (Грінч.). Як єсть упадок на свині, дак скрізь, не тільки у нас (Борз.). Дох був на курей, усі й й подохли (Борз.)].
    * * *
    мор, -у, морови́ця, помі́р, -мо́ру, помі́рок, -рку

    Русско-украинский словарь > мор

  • 3 галдёж

    галас, галасування, гук, гамір (р. -мору), крикнява, галакання, клекіт (р. -коту), вайкіт (р. -коту), тарарам. [Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова (Неч.-Лев.). Вайкіт, як у жидівській школі. У розправі такий тарарам, що всидіти не можна].
    * * *
    га́лас, -у; галасува́ння; ( гам) га́мір, -мору; ( о быстрой и крикливой речи) шва́ркіт, -коту

    Русско-украинский словарь > галдёж

  • 4 говор

    1) (диалект) говірка, мова. [Гуцульська говірка. Проста мова];
    2) (шум, гул голосов) гомін (р. -мону), говір (р. -вору), (громкий) гамір (р. -мору). [Чувся гомін і регіт. В містечку зчинився гамір].
    * * *
    1) го́вір, -вору; (шум, гул) го́мін, -мону; ( гам) га́мір, -мору
    2) (молва, слухи) поголоска, по́голос, -у, чу́тка, чутки́, -то́к
    3) ( манера говорить) мо́ва, го́вір; гові́рка, говіро́к, -рка
    4) лингв. го́вір, гові́рка

    Русско-украинский словарь > говор

  • 5 болезнь

    1) см. Боление;
    2) слабість (р. -бости), х(в)ороба, х(в)орість (р. -рости), болість (р. -лісти), недуга, недуг (м. р.), неміч (ж. р.) (р. -мочи) (мн. немощі); эпид. повальн. болезнь - пошесть (р. -ти), помірок (р. -рку), промірок, помір (р. -мору). Истощенный -нью - виснажений через хоробу, схорований. Болезнь входит пудами, а выходит золотниками - здоров'я льотом (пташкою) вилітає, а по-воловому вертає.
    * * *
    хворо́ба, хво́рість, -рості, сла́бість, -бості, неду́га

    Русско-украинский словарь > болезнь

  • 6 галдение

    галасува́ння; ( галдёж) га́лас, -у; ( гам) га́мір, -мору; шваркота́ння, шваркоті́ння, шварґота́ння, шварґоті́ння

    Русско-украинский словарь > галдение

  • 7 гам

    1) см. Галдёж;
    2) (междом.) гам!
    * * *
    гам, -у, га́мір, -мору, го́мін, -мону, га́лас, -у; ша́рварок, -рку

    Русско-украинский словарь > гам

  • 8 гомон

    гомін (р. гомону).
    * * *
    го́мін, -мону, га́мір, -мору

    Русско-украинский словарь > гомон

  • 9 дождевик

    (гриб) моруха, мороха, пурхавка.
    * * *
    1) ( плащ) дощови́к, -а
    2) бот. по́рхавка, мору́ха

    Русско-украинский словарь > дождевик

  • 10 крик

    (громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.
    * * *
    I
    1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння
    2) гук, -у, гука́ння
    II
    ( водоток) крик, -у

    Русско-украинский словарь > крик

  • 11 молва

    1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);
    2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;
    3) (речь) мова, розмова.
    * * *
    1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -ску

    дурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва

    2) ( говор) го́вір, -вору

    Русско-украинский словарь > молва

  • 12 муругий

    му[о]ругий. [Муругі свити (Основа 1862). Киця моруга (Сл. Гр.)].
    * * *
    муру́гий; диал. мору́гий

    Русско-украинский словарь > муругий

  • 13 хай

    I сущ. вульг.
    го́мін, -мону, га́мір, -мору, га́лас, -у; гарми́дер, -у, ша́рварок, -рку
    II част. диал.
    хай, неха́й; нех

    Русско-украинский словарь > хай

  • 14 чувство

    почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -у

    без чувств — неприто́мний

    бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в

    лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)

    музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́

    обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)

    о́рганы — чувств о́ргани чутті́в

    от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в

    привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити

    прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти

    скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми

    с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во

    упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)

    \чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю

    \чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду

    \чувство го́рдости — почуття́ го́рдості

    \чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)

    \чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)

    \чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)

    \чувство не́нависти — почуття́ не́нависті

    \чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го

    \чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції

    \чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного

    \чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни

    \чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)

    \чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності

    \чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри

    \чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною

    \чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи

    \чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору

    шесто́е \чувство — шо́сте чуття́

    эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)

    Русско-украинский словарь > чувство

  • 15 шум

    1) шум, -у, шумови́ння; ( гул) го́мін, -мону, га́мір, -мору, гук, -у; ( шелест) ше́лест, -у, шамотня́
    2) ( громкого разговора) го́мін; ( гам) га́мір; ( галдёж) га́лас, -у, галасува́ння, диал. голосі́ння; (ссоры, кутерьмы) ша́рварок, -рку, за́колот, -у, ко́лот
    3) (перен.: толки) шум, ро́зголос, -у
    4) физ., лингв. и пр. шум

    Русско-украинский словарь > шум

  • 16 мор

    замор; мор; паморак; прыдуха
    * * *
    муж. мор, род. мору муж., паморак, -рку муж.

    Русско-белорусский словарь > мор

  • 17 падёж

    * * *
    муж. падзёж, -дзяжу муж.
    здыхата, -ты жен.
    уст. разг. паморак, -рку муж. (на каго-што), уст. мор, род. мору муж.

    Русско-белорусский словарь > падёж

  • 18 Скорчить рожу

    Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Скорчить рожу

  • 19 заморенный

    разг.
    1. прич. беҳол кардашуда
    2. прил. миҷморуқ, чуррук

    Русско-таджикский словарь > заморенный

  • 20 заморыш

    м разг. миҷморуқ, харобу адо, чуррук, мурданӣ

    Русско-таджикский словарь > заморыш

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • МОРУ — методика оценки работы учителя образование …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Мору-мангбету — Мору мангбету  группа родственных народов (мору, мади, лугбара, келико, лого, авукайя, мангбету, мамву, мангбуту, ленду), живущих главным образом в Республике Заир, а также в Уганде и на юге Республики Судан. Содержание 1 Язык 2 Численность …   Википедия

  • МОРУ-МАНГБЕТУ — (самоназвания мору мади, мангбуту эфе, магбету, ленду) народ общей численностью 2350 тыс. чел. Основные страны расселения: Заир 1250 тыс. чел., Уганда 950 тыс. чел., Судан 150 тыс. чел. Язык мору мади, мангбуту эфе, мангбету. Религиозная… …   Современная энциклопедия

  • Мору-мангбету (группа народов) — Мору мангбету, группа родственных народов (мору, мади, лугбара, келико, лого, авукайя, мангбету, мамву, мангбуту, ленду), живущих главным образом в Республике Заир, а также в Уганде и на Ю. Республики Судан. Говорят на языках мору мангбету… …   Большая советская энциклопедия

  • Мору-мангбету — (самоназвания мору мади, мангбуту эфе, магбету, ленду) народ общей численностью 2350 тыс. чел. Основные страны расселения: Заир 1250 тыс. чел., Уганда 950 тыс. чел., Судан 150 тыс. чел. Язык мору мади, мангбуту эфе, мангбету. Религиозная… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • МОРУ-МАНГБЕТУ — группа народов (мору, мади, лого, ленду, мангбету и др.) в Заире (1,25 млн. человек, 1992) и Уганде (950 тыс. человек). Общая численность 2,35 млн. человек. Язык шари нильской ветви нило сахарской семьи. Придерживаются в основном традиционных… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Мору-мангбету (язык) — Мору мангбету, язык народов мору мангбету, относится к нилосахарской семье языков (см. Нилосахарские языки) …   Большая советская энциклопедия

  • Мору-мангбету — I Мору мангбету         группа родственных народов (мору, мади, лугбара, келико, лого, авукайя, мангбету, мамву, мангбуту, ленду), живущих главным образом в Республике Заир, а также в Уганде и на Ю. Республики Судан. Говорят на языках мору… …   Большая советская энциклопедия

  • мору-мангбету — группа народов (мору, мади, лого, ленду, мангбету и др.) в Демократической Республике Конго (1,25 млн. человек, 1992), Уганде (950 тыс. человек) и Судане (150 тыс. человек). Общая численность 2,35 млн. человек (1995). Язык шари нильской ветви… …   Энциклопедический словарь

  • мору-мангбету — Табурет. Мору мангбету. Заир. Дерево. Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого. Ленинград. мору мангбету, группа родственных народов: мору мади (мору, авукайя, лого, калико, мади, а также лугбара); мангбуту (мангуту), ндо, мамву и лесе; …   Энциклопедический справочник «Африка»

  • Мору-мади языки — Мору мади языки  подгруппа центрально суданской группы шари нильских языков. Распространены на юге Судана, в прилегающих районах Заира и Уганды. Число говорящих свыше 1,9 млн. чел. Мору мади языки включают ряд близкородственных языков и… …   Лингвистический энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»