-
1 Мора
мора. -
2 Морава
Мора́ва -
3 Моравия
Мора́вія -
4 моравский
мора́вський -
5 морально-бытовой
мора́льно-побуто́вий -
6 морально-политический
мора́льно-політи́чний -
7 нравственность
моральність, етичність, доброзвичайність (-ности), (мораль) мораль (-ли), (состояние -ти) добрі звичаї (-чаїв). [(Ця) від усіх шанована, (жінка) була цензором моральности на селі (Грінч.). Дитячі часи - це часи несвідомої натури, без розуміння моральности (Н.-Лев.). Добре знаю чистоту моральности (Кониськ.). Громадська моральність (Доман.). Етичність цієї людини завжди викликала сумнів (Крим.). Норми морали часто міняються (Наш). На досвітках були добрі звичаї (Звин.)]. Человек высокой -ти - високоморальна людина, людина високої доброзвичайности (етики). Человек доброй, дурной -ти - людина доброї, недоброї етики, людина чесних, нечесних звичаїв.* * *мора́льність, -ності; ( мораль) мора́ль, -лі -
8 обездушивать
несов.; сов. - обезд`ушитьмора́льно спусто́шувати, мора́льно спусто́шити; ( выхолащивать) вихоло́щувати, ви́холостити -
9 извращённость
1) перекру́ченість, -ності, ви́кривленість2) зіпсо́ваність, протиприро́дність; ненорма́льність, розбе́щеність; збо́ченістьнра́вственная \извращённостьть — мора́льна зіпсо́ваність (розбе́щеність)
-
10 мораль
1) мораль (-ли), етика; срв. Нравственность. Законы -ли - закони морали (етики);2) (нравоучение) мораль, наука. [У теперішній байці буває опріч оповідання ще й висновок - наука або мораль (Єфр.)]. -раль этой басни такова - наука з цієї байки ось яка; байка навчає, що. Сытая -раль - сита мораль;3) (народн.) поговір (-вору), слава, послава; срв. Поговор. Обо мне -раль пошла - на (про) мене поговір іде (пішов), слава йде (пішла). -раль пускать - пускати неславу на (про) кого.* * *мора́ль, -лі; ( поучение) нота́ція, напу́чення, напоу́млення -
11 морально
нрч. морально, етично. [Піднісся морально (Франко). Учинок, етично негарний (Крим.)].* * *нареч.мора́льно -
12 моральность
моральність, етичність (-ности). [Щоб виявити закони морали, пошукаємо такі вчинки, які ми вважаємо за неморальні, які обурюють нашу моральність (Наш)]. -ность поступка - моральність (етичність) учинку. [Моральність всякого вчинку залежить від його мотивів (Наш)].* * *мора́льність, -ності -
13 моральный
моральний, етичний. -ный поступок - моральний (етичний) вчинок. -ная философия - моральна (етична) філософія. -ный принцип - моральний принцип. -но общественный - морально-громадський, морально-суспільний. [Морально-суспільне життя людей (Наш)].* * *мора́льний -
14 непрочный
неміцний, некріпкий, нетривалий, нетривкий, (непостоянный) несталий, (плохой) лихий, ледачий, недобротний. [Наслідування «Утопії» Томаса Мора, якщо й мали часами успіх, то дуже нетривкий (Н. Громада). Нетривкі форми життя (Гр. Думка). З нетривалого сукна (Діло). А яке-ж ледаче, так і тягнеться за пальцями, так і лізе! (о ткани) (Свидн.)].* * *немі́цний; (ненадёжный, неустойчивый) нетривки́й; (неустойчивый, кратковременный) нетрива́лий -
15 нравоучение
1) филос. - етика, моральна (етична) філософія, наука добрих звичаїв;2) (мораль) мораль (-ли), (назидание) (моральна) наука, навчання, напучення и напутіння (- ння); (нотация) нотація, вимова; срв. Мораль 2. [Мораль, яку силоміць чіпляє він до своїх творів, як напр. надзвичайно банальна наука в останніх словах тієї-ж драми (Рада). В книжці мої читачі шукають моральної науки (Грінч.)]. Читать, прочитать -ние - см. Нотация (Читать, прочитать -цию).* * *мора́ль, -лі, нау́ка; ( наставление) напу́чення; ( нотация) нота́ція -
16 нравственно
нрч. морально, етично, доброзвичайно. [Людина вчиняє морально тоді, коли свідомо робить так, як цього вимагають од неї її погляди (Наш). Поводитися етично (Р. Край)]. -но разбитый - морально розбитий.* * *нареч.мора́льно -
17 нравственный
1) моральний, етичний. [Є люди, що стоять своїм розумом і моральним розвитком вище від инших (Грінч.). Моральне те, що виправдується бажанням добра людям (Наш). Не домагайсь од дітей чогось такого, на що не маєш етичного права (Крим.)]. -ный долг - моральна (етична) повинність, моральний (етичний) обов'язок. [Хлопець, здається, ставив собі за моральну повинність не любити батька (Крим.)]. -ное утомление - моральна втома. Од моральної втоми він не зміг стояти (Н.-Лев.)]. -ная философия - моральна (етична) філософія, етика;2) (о человеке) моральний, (добронравный) доброзвичайний [Не можна сказати, щоб побожність робила народ моральнішим (ср. ст.) (Грінч.)].* * *мора́льний -
18 чувство
почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -убез чувств — неприто́мний
бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в
лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти
матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)
музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́
обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)
о́рганы — чувств о́ргани чутті́в
от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в
привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити
прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти
скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми
с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во
упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)
\чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю
\чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду
\чувство го́рдости — почуття́ го́рдості
\чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)
\чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)
\чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)
\чувство не́нависти — почуття́ не́нависті
\чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го
\чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції
\чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного
\чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни
\чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)
\чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності
\чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри
\чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною
\чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи
\чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору
шесто́е \чувство — шо́сте чуття́
эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)
-
19 Муаре
муар (-ру), (зап.) мора. -
20 Опустевать
опустеть (обезлюдеть) пустіти, спустіти, спустувати, збезлюджуватися, збезлюд[н]іти, (после войны, мора) спустошуватися, спустошитися. [Через великі та довголітні війни край спустошився]. (О хранилищах, посуде) - см. Опоражниваться, опорожниться. Опустевший - спустілий, спустошалий. -шее жильё - пустка. -шее поселение - пустовщина, пусти[а]р (-ря).
См. также в других словарях:
Мора — (латинск.), или протос хронос (греческ.) единица отсчета времени в стихе у античных теоретиков метрики. За М. принимается время, потребное для произнесения краткого слога /U/, а длительность долгого слога / / определяется в две М. Соответственно… … Литературная энциклопедия
МОРА — 1) отряды спартанской пехоты в 400 чел. 2) итальянская игра. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МОРА итал. Итальянская игра, состоящая в том, что один из играющих протягивает обе руки, загнувши… … Словарь иностранных слов русского языка
МОРА — муж., вологод. момра, мрак, тьма, морок, сумрак, потемки. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
мора — сущ., кол во синонимов: 3 • город (2765) • кустарник (357) • продолжительность (14) … Словарь синонимов
Мора — МОРА у римлян, хронос протос у греков, матра у индусов есть означение времени, потребного для того, чтобы пропеть краткий слог. Это была первичная единица квантитативного стиха, так сказать его атом. Неделимость моры создает известную… … Словарь литературных терминов
Мора — МОРА, самостоятельный отрядъ тяжело вооруженной спартанской пѣхоты; со временъ Пелопонесской войны М. былъ тактической единицей спартан. арміи, числ стью въ 500 900 гоплитовъ. Выставлявшаяся Спартой армія считала всего 6 М. (отъ 3 до 6 т. ч.), не … Военная энциклопедия
Мора — В Викисловаре есть статья «мора» У этого термина существуют и другие значения, см. Мора (значения). Мора (лат … Википедия
мора — см. Метрическое стихосложение. * * * МОРА МОРА, см. Метрическое стихосложение (см. МЕТРИЧЕСКОЕ СТИХОСЛОЖЕНИЕ) … Энциклопедический словарь
МОРА — Ядрёна мора! Пск. Бран. Восклицание, выражающее раздражение, негодование. СПП 2001, 53 … Большой словарь русских поговорок
Мора — (от лат. mora промедление, пауза) ритмическая единица, выделяемая в фонологии древнегреческого, латинского, санскрита, японского и ряда других языков. Мора равна открытому слогу с краткой гласной и компонентам слогов более сложного состава,… … Лингвистический энциклопедический словарь
Мора(плод) — ? Мора Мора Научная классификация Царство: Растения Отдел: Покрыт … Википедия
