молочний+зуб

1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;

2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;

3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.

* * *

1) зуб

2) техн. зуб

1. n

1) початок

2) (the first) перше (число)

3) перша людина

4) найвища оцінка (в англійських університетах)

5) муз. найвищий голос, найвища партія (в дуеті тощо)

6) pl товар першого сорту (найвищого ґатунку)

7) pl концентрат

8) місце в першому класі (транспорту)

2. adj

1) перший; ранній

2) основний

3) пробний

4) перший-ліпший; будь-який

5) попередній; підготовчий

6) видатний, найвизначніший, знаменитий

7) першорядний, найкращий

8) провідний

3. adv

1) спершу, спочатку

2) уперше

3) швидше; краще

4) першим, у першу чергу

4. num

перший

* * *

1) ( the first) перше ( число)

2) перший, перша людина ( яка що-небудь робить)

3) початок

4) який отримав першу премію, перший приз; який отримав вищу оцінку

5) ступінь бакалавра з відзнакою першого класу ( в університетах Великої Британії)

6) мyз. найвищий голос або найвища партія (у дуеті, тріо)

7) pl товар першого ґатунку, вищої якості

8) pl; гipн. краща грудкова руда; концентрат

9) місце в першому класі ( якого-небудь транспорту)

10) = first base

11) = first speed

1) перший ( числом)

2) перший за часом, найбільш ранній; перший (з тих, що йдуть один за одним), початковий; перший, пробний; перший, основний

3) перший стрічний: перший ліпший

4) перший, попередній

5) перший, передній ( про частину чого-небудь)

6) перший, видатний, найзнаменитіший; першосортний, найкращий; перший, ведучий

7) гpaм. перший

1) спершу, спочатку

2) уперше

3) скоріше, переважно

4) першим; у першу чергу

m, pl zęby

1) зуб, мн. зуби

2) зубець techn.

 ч

 1. зуб; а ząb mleczny: молочний зуб;

 2. зуб, зубець (техн.)

молочний зуб

1) ( the first) перше ( число)

2) перший, перша людина ( яка що-небудь робить)

3) початок

4) який отримав першу премію, перший приз; який отримав вищу оцінку

5) ступінь бакалавра з відзнакою першого класу ( в університетах Великої Британії)

6) мyз. найвищий голос або найвища партія (у дуеті, тріо)

7) pl товар першого ґатунку, вищої якості

8) pl; гipн. краща грудкова руда; концентрат

9) місце в першому класі ( якого-небудь транспорту)

10) = first base

11) = first speed

1) перший ( числом)

2) перший за часом, найбільш ранній; перший (з тих, що йдуть один за одним), початковий; перший, пробний; перший, основний

3) перший стрічний: перший ліпший

4) перший, попередній

5) перший, передній ( про частину чого-небудь)

6) перший, видатний, найзнаменитіший; першосортний, найкращий; перший, ведучий

7) гpaм. перший

1) спершу, спочатку

2) уперше

3) скоріше, переважно

4) першим; у першу чергу

 ч

 1. молочний зуб;

 2. сосун

молоко; ах сӱтӱн, ах анем, элал эт бана ой мамо, прости мені твоє святе молоко Г, СК; ачид'ен, экшид'ен сӱт СМ, Б, майғуш сӱт, экши сӱт К кисле молоко, кисляк; сӱт энди йутулған молоко вже скисло й сіло К; сӱт даа йутулмаан молоко ще не сіло К; сӱт экшимеэ башлаған молоко почало скисати К; сӱт экшип тохтаған молоко скисло й сіло К; сӱт тиш молочний зуб О; сӱт т'есильприпинятися молоку К; сӱт т'есими відлучення немовляти від грудного молока О.

(сӱтӱ) фонет. варіант сл. ім. ӱст верх чого-небудь, поверхня, верхня частина; сӱттэн зверху СГ; сӱтлери йара вони укриті ранами СК; сӱтлерне бир талай фишне эди на ньому було багато вишень У; сӱтме на мені К; сӱтмӱ хум басты мене накрив пісок Б; сӱтне зверху, на ньому СМ, СЛ; сӱтне ӧрттӱм татар т'ирамит зверху я укрив татарською черепицею П; хашыный йабан сӱтне чухається на чужому П; сӱтне чыхты випало зверху СМ; о тэрек сӱтне на тому дереві СМ; дэрйанын сӱтне буз на річці крига Б; он йылын сӱтне т'елий бу эриф на кінець десятого року приходить цей чоловік У; дирек сӱтне фишнелер ал-хырмызы пишерлер вишні на дереві яскраво-червоні, визрівають Г; он чувал боғдай хойду сӱтне поклав зверху десять чувалів пшениці Г; буз сӱтне на льоду СЛ; хырайсы таш сӱтне розбиваєш на камені К; баштан собаын сӱтӱндэ йатыйдых раніше ми лягали на печі М; сӱтӱндэн йығылдым я упав через нього ВН; буз сӱтӱндэн по льоду ВН; пор. стӱ.