Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

молодец

  • 1 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 2 бодрый

    бадьорий, невтомлений, жвавий, бодрий, бодренний. -рый молодец - бодрак. Сделаться бодрее - побадьорішати.
    * * *
    бадьо́рий; ( бодрящий) підбадьо́рливий, підбадьо́рюючий, збадьо́рюючий

    Русско-украинский словарь > бодрый

  • 3 красный

    1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;
    2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;
    3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);
    4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.
    * * *
    1) черво́ний

    кра́сное кале́ние — червоний жар

    \красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник

    2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

    для (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу

    кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц

    \красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру

    \красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра

    3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > красный

  • 4 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 5 молодчага

    молодчага, козарлюга; см. Молодец 4.
    * * *

    Русско-украинский словарь > молодчага

  • 6 молодчина

    см. Молодец 4.
    * * *
    м., ж.
    молодчи́на; молоде́ць, -дця́ (м.), козачи́на (м.), коза́к, -а (м.), коза́чка (ж.), увел. козарлю́га (м.)

    Русско-украинский словарь > молодчина

  • 7 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 8 ухарь

    зух, хват; ( молодец) молоде́ць, -дця́

    Русско-украинский словарь > ухарь

См. также в других словарях:

  • молодец — См. храбрец …   Словарь синонимов

  • молодец — и молодец. В народно поэтической речи «храбрец, удалец» молодец, род. молодца. Добрый молодец. В знач. «молодой человек крепкого сложения; умелый, ловкий человек» (употр. в функции сказ. по отношению к лицам мужского и женского пола) молодец, род …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • МОЛОДЕЦ — 1. МОЛОДЕЦ, молодца, муж. (нар. поэт.). Удалец, храбрец (о героях народного эпоса, обычно с эпитетом добрый ). «Исполать тебе, добрый молодец.» песня. «Не смотрела бы из окошечка я на молодца разудалого.» А.К.Толстой. 2. МОЛОДЕЦ, молодца, муж. 1 …   Толковый словарь Ушакова

  • МОЛОДЕЦ — 1. МОЛОДЕЦ, молодца, муж. (нар. поэт.). Удалец, храбрец (о героях народного эпоса, обычно с эпитетом добрый ). «Исполать тебе, добрый молодец.» песня. «Не смотрела бы из окошечка я на молодца разудалого.» А.К.Толстой. 2. МОЛОДЕЦ, молодца, муж. 1 …   Толковый словарь Ушакова

  • МОЛОДЕЦ — МОЛОДЕЦ, дца, муж. В народной словесности: удалец, храбрец. Добрый м. II. МОЛОДЕЦ, дца, муж. 1. Молодой человек, сильный, крепкого сложения. Бравый м. 2. Выражение похвалы тому, кто делает что н. хорошо, ловко, умело (разг.). Она у нас м. М., что …   Толковый словарь Ожегова

  • МОЛОДЕЦ — МОЛОДЕЦ, дца, муж. В народной словесности: удалец, храбрец. Добрый м. II. МОЛОДЕЦ, дца, муж. 1. Молодой человек, сильный, крепкого сложения. Бравый м. 2. Выражение похвалы тому, кто делает что н. хорошо, ловко, умело (разг.). Она у нас м. М., что …   Толковый словарь Ожегова

  • молодец —      Лицо, ведавшее в Новгородской и Псковской республиках, а также в Тверском княжестве сбором пошлины с производителей пива в XV XVI вв. Он же определял и качество пива, если оно шло на продажу. (Удивительно, что во время футбольных и хоккейных …   Кулинарный словарь

  • Молодец — Молодец: РТ 23 УТТХ «Молодец» советская твёрдотопливная трехступенчатая межконтинентальная баллистическая ракета. МБР 15П961 «Молодец» боевой железнодорожный ракетный комплекс. Добрый молодец типовой персонаж, герой и активное действующее лицо… …   Википедия

  • Молодец — I м олодец м. нар. поэт. 1. Сильный и смелый молодой III 1. герой; храбрец, удалец. 2. Молодой [молодой III 1.] человек в расцвете сил, крепкий и статный. II молод ец предик. разг. Употребляется при выражении похвалы, одобрения по отношению к… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Молодец — I м олодец м. нар. поэт. 1. Сильный и смелый молодой III 1. герой; храбрец, удалец. 2. Молодой [молодой III 1.] человек в расцвете сил, крепкий и статный. II молод ец предик. разг. Употребляется при выражении похвалы, одобрения по отношению к… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • молодец — • молодец, умница Стр. 0543 Стр. 0544 Стр. 0545 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»