-
1 иметь
* * *несовер. в разн. знач. мець -
2 Иметь в виду
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Иметь в виду
-
3 питать
жывіць; сілкаваць; сыціць; харчаваць* * *несовер.3) (снабжать чем-либо, необходимым для нормального действия, функционирования) сілкавацькроме того, переводится глаг., соответствующими определённым сущ.— мець пяшчотнае пачуццё, адчуваць пяшчотнасць— мець надзею, спадзявацца— адчуваць павагу, паважаць— адчуваць нянавісць, ненавідзець— мець (адчуваць) давер'е, давяраць— мець упэўненасць, быць упэўненым— мець (адчуваць) прыхільнасць, быць прыхільным— мець ілюзію, жывіць ілюзію -
4 обладать
-
5 наследник
1) спадкоємець (-мця), спадкоємця (-ці, м. р.). [Батьками цивілізації в Европі були давні греки, а спадкоємцями стали усі християнські народи (Доман.). Діти, внуки, небожата - все-ж то адепти, одноідейні спадкоємці Кониськ.)]. Законный -ник - правний (законний) спадкоємець. Прямой -ник - безпосередній (по крови: кревний) спадкоємець;2) (преемник) наступник. [Країна вся боялась, що вона (королева) умерти може без кревного наступника (Грінч.)]. -ник престола - наступник на престолі (на троні, на царстві); срв. Престолонаследник.* * *1) спадкоє́мець, -мця; наслі́дник; ( преемник) насту́пник2) ( престола) наслі́дник, насту́пник -
6 Поднаследник
(второй наследник) підспадкоємець (-ємця), піднаступник, другий спадкоємець (наступник); (наследник наследника) спадкоємець по спадкоємцеві, спадкоємець спадкоємця. -
7 знать
ведаць; відаць; знаць* * *I несовер. ведаць, знаць— дае сябе адчуваць (адчуць), давацца (дацца) у знакіделай, как знаешь
— рабі, як ведаеш (як хочаш)знаем мы вас ирон.
— ведаем мы васзнай наших шутл.
— ведай нашых— ведаць, чаго хто варты, ведаць цану каму-чамукак знаешь (знает, знаете, знают)
— як знаеш (знае, знаеце, знаюць), як хочаш (хочаце, хочуць)не знать веку (износу, износа)
— не мець зносуне могу знать уст.
— не ведаюто и знай разг.
— раз-пораз, сюд-тудтолько и знает (знаю, знаешь и т.д.), что…
— толькі і ведае (ведаю, ведаеш и т.д.), што…II знаць, род. знаці жен. III вводн. сл. відацьесли бы знать, что... (переводится соответствующими личными формами глаг.
ведаць) — каб жа ведаў, каб жа ведала, каб жа ведалі(должно быть) мабыць, мусіць -
8 немец
німець (-мця), (стар.) німчин, (насмешл.) шваб, (бранно) німчура, німчур (-ра), німцюга, (редко) німчак (-ка), німчай (-чая), (образно) німий язик, (соб.) німота. [І на Січі мудрий німець картопельку садить (Шевч.). З ким я буду сю ніч ночувати? чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? (Чуб. V). Ой, дай жінко нагая, проучити німчая (Номис). Така пісня, що вже пан, - німий язик, - та й той плакав (Номис). Було колись шляхетчина, вельможная пані, мірялася з москалями, з німотою (Шевч.). Повелися ледачі звичаї від німоти (Куліш)].* * *ні́мець, -мця\немец мцы — мн. ні́мці, -ців
-
9 изобилие
багацце; багацьце* * *— мець ва ўсім дастатак, мець усяго ў дастатку, мець усяго ў вялікай колькасці -
10 носить
-
11 преследовать
пераследаваць; перасьледаваць; уціскаць* * *несовер.1) праследаваць, пераследаваць(гнать, подвергать гонениям) гнаць(притеснять) прыгнятаць, уціскаць— праследаваць (пераследаваць, гнаць) ворага па пятах— рэакцыя праследавала (пераследавала, прыгнятала, уціскала) перадавых дзеячаў навукі і культуры(докучать) дакучаць, надакучаць— думка аб маёй памылцы не дае мне спакою (мучыць мяне, гняце мяне)— мець на мэце, ставіць сабе мэтай -
12 располагать
I несовер. II несовер. (к расположить I) (размещать) размяшчаць, расстаўляць III несовер. (к расположить II) (вызывать симпатию, привлекать) схіляць, выклікаць прыхільнасць -
13 германец
германець (р. -нця), німець (р. німця).* * *1) герма́нець, -нцягерма́нцы — мн. герма́нці, -цІв
2) ( немец) ні́мець, -мцягерма́нцы — мн. ні́мці, -ців
-
14 знакомец
знайомець (-йомця), знайомий, знакомий (-мого) (диал. знакімець), (участвов. в угощении или выпивке) сват, (вежл.) земляк; см. Знакомый 1. [Та де-ж наш учорашній сват! (Звин.)].* * *знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
15 иноземец
чужинець (-нця), чужоземець, (редко) иноземець (-мця). [А у тій коршомці там три чужоземці (Пісня)].* * *інозе́мець, -мця; чужозе́мець, чужи́нець, -нця -
16 иностранец
-нка см. Иноземец, -мка.* * *інозе́мець, -мця; чужозе́мець, чужи́нець, -нця -
17 предприниматель
-ница підприємець (-нця), підприємник, підприємниця.* * *підприє́мець, -мця -
18 преемник
-ница наступник, наступниця, (наследник) спадкоємець (-мня), спадкоємниця. [Сам Шевченко привітав Марію Марковичку, як наступницю й літературну доню свою (Єфр.)]. Достойный -ник кого, чего - гідний наступник кого, чого.* * *1) спадкоє́мець, -мця2) (на какой-л. должности, месте) насту́пник -
19 метить
значыць; імкнуцца; імкнуць; мерыцца* * *I несовер. (ставить знак, метку) меціць, значыць II несовер.1) (целить) цэліць, меціць, мерыцца4) (намереваться) уст. мець намер, збірацца -
20 неравнодушный
* * *— мець прыхільнасць (да каго-чаго), мець сімпатыю (да каго), (симпатизировать) сімпатызаваць (каму), (быть влюблённым) быць закаханым (у каго)— ён мае прыхільнасць (сімпатыю) да яе, ён сімпатызуе ёй (закаханы ў яе)
См. также в других словарях:
Ємець — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
відеопідприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
німець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підприємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
спадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співспадкоємець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
наємець — мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби … Український тлумачний словник
німець — див. німці … Український тлумачний словник
переємець — мця, ч., діал. Той, хто переймає щось … Український тлумачний словник
підприємець — мця, ч. Той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом. || Організатор вигідних справ, прибуткових операцій … Український тлумачний словник
спадкоємець — мця, ч. 1) Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання. || Рідна дитина, перев. син. || Син правителя або інша особа, до якої має перейти влада. 2) перен. Продовжувач чиєї небудь діяльності, справи, певних традицій тощо … Український тлумачний словник