-
1 механизм
-
2 механизация
-
3 механизировать
-
4 механик
-
5 механистический
-
6 механистичный
-
7 механицизм
-
8 механический
-
9 механичность
-
10 механичный
-
11 механизатор
-
12 механизаторский
-
13 механизированный
-
14 механистичность
-
15 механицист
-
16 механика
-
17 сработать
совер.2) тех. зрабіць, адмовіць, спрацаваць— механізм не зрабіў, механізм адмовіў, механізм не спрацаваў -
18 инженер-механик
-
19 капитан-механик
-
20 механизироваться
См. также в других словарях:
механізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
механіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механіч. — механічний … Гірничий енциклопедичний словник
механ. — механ. механический … Словарь сокращений и аббревиатур
механік — а, ч. 1) Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2) Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів,… … Український тлумачний словник
механізм — у, ч. 1) Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. •• Вантажопідійма/льні механі/зми пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів. Викона/вчий механі/зм механізм машини, вихідна… … Український тлумачний словник
механіка — и, ж. 1) Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. •• Небе/сна меха/ніка розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. 2) Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для… … Український тлумачний словник
механіст — а, ч. Послідовник, прихильник механіцизму … Український тлумачний словник
механізатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механізаторський — прикметник … Орфографічний словник української мови
механізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови