-
21 полумеханизированный
напаўмеханізаваны, паўмеханізаваны -
22 механизм
механизм1) (машина, устройство) механізм, -ма2) (процесса, явления) механізм, -му - механизм взаимодействия
- механизм возбуждения
- механизм записи голограммы
- механизм кристаллизации
- механизм машины
- механизм преобразования энергии
- механизм приводной
- механизм процесса взаимодействия
- механизм радикальный
- механизм расширения уровней
- механизм реакции
- механизм сверхпроводимости
- механизм фазового перехода
- механизм фазового преобразования
- механизм формирования
- механизм фотоокисления
- механизм функционирования
- механизм эксиплексныйРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > механизм
-
23 двигать
варушыць; рухаць* * *несовер.1) (перемещать) сунуць, соваць, соўгаць(толкать) штурхаць, пхаць3) (шевелить) варушыць, кратаць4) (заставлять идти вперёд, направлять) рухаць -
24 механист
-
25 механистически
нареч. механістычна -
26 механически
нареч. механічна -
27 мехколонна
-
28 мехотряд
-
29 обработка
апрацаванне; апрацаваньне; апрацоўванне; апрацоўваньне; апрацоўка; выраблянне; вырабляньне* * *жен.артиллерийская обработка переднего края обороны противника
— артылерыйская апрацоўка пярэдняга краю абароны праціўнікасм. обрабатывать -
30 оптико-механический
-
31 передаточный
передаточный вал мех.
— перадатачны валпередаточный билет ж.-д.
— перадатачны білет -
32 пехота
-
33 пила
* * * -
34 повредить
завадзіць; зашкодзіць; папсаваць; пашкодзіць; сапсаваць; сапсуць* * *совер.2) (испортить) папсаваць, сапсаваць -
35 поточно-механизированный
-
36 радиомеханик
-
37 ремонтно-механический
-
38 срабатывать
* * *несовер. тех. дзейнічаць, рабіць -
39 точный
дакладны; літаральны* * * -
40 тяга
См. также в других словарях:
механізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
механіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механіч. — механічний … Гірничий енциклопедичний словник
механ. — механ. механический … Словарь сокращений и аббревиатур
механік — а, ч. 1) Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2) Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів,… … Український тлумачний словник
механізм — у, ч. 1) Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. •• Вантажопідійма/льні механі/зми пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів. Викона/вчий механі/зм механізм машини, вихідна… … Український тлумачний словник
механіка — и, ж. 1) Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. •• Небе/сна меха/ніка розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. 2) Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для… … Український тлумачний словник
механіст — а, ч. Послідовник, прихильник механіцизму … Український тлумачний словник
механізатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механізаторський — прикметник … Орфографічний словник української мови
механізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови