-
1 involuntary
{m'vɔlənt(ə)ri}
1. неволен, машинален, механичен, механически, автоматичен, непреднамерен, неумишлен
2. физиол. рефлексен
3. нежелан, принудителен* * *{m'vъlъnt(ъ)ri} а 1. неволен, машинален, механичен, механ* * *принудителен; нежелан; неволен; непреднамерен;* * *1. неволен, машинален, механичен, механически, автоматичен, непреднамерен, неумишлен 2. нежелан, принудителен 3. физиол. рефлексен* * *involuntary[in´vɔlənt(ə)ri] adj 1. неволен; машинален, механичен, автоматичен, непреднамерен, несъзнателен, неумишлен; 2. анат. рефлексен; 3. нежелан, принудителен; \involuntary unemployment икон. нежелана безработица; \involuntary conduct юрид. принудително поведение; FONT face=Times_Deutsch◊ adv involuntarily[´invɔləntrəli; ам. ´involən´tɛərili]. -
2 mechanist
{'mekənist}
1. mechanician
2. фил. последовател на механицизма* * *{'mekъnist} n 1. mechanician; 2. фил. последовател на механ* * *техник;* * *1. mechanician 2. фил. последовател на механицизма* * *mechanist[´mekənist] n 1. механик, техник; 2. конструктор; 3. машинист; 4. филос. механист, привърженик на механистичната теория.
См. также в других словарях:
механізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
механіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механіч. — механічний … Гірничий енциклопедичний словник
механ. — механ. механический … Словарь сокращений и аббревиатур
механік — а, ч. 1) Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2) Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів,… … Український тлумачний словник
механізм — у, ч. 1) Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. •• Вантажопідійма/льні механі/зми пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів. Викона/вчий механі/зм механізм машини, вихідна… … Український тлумачний словник
механіка — и, ж. 1) Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. •• Небе/сна меха/ніка розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. 2) Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для… … Український тлумачний словник
механіст — а, ч. Послідовник, прихильник механіцизму … Український тлумачний словник
механізатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
механізаторський — прикметник … Орфографічний словник української мови
механізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
