местонахождение

1) місце, місце перебування, місце, де перебуває. [Ґрунтовне знання дає лоцманові спромогу визначити місце судна на морі (Кінець Неволі)];

2) (об ископаемых) находище; срв. Месторождение 2.

* * *

1) астр., матем. ( расположение в пространстве) поло́ження, розмі́щення; ( местонахождение) місцезнахо́дження; ( позиция) пози́ція

- гелиографическое положение

2) техн. ( состояние) стан, -ну

- исходное положение

3) наук. ( утверждение) тве́рдження; ( теоретические предпосылки) поло́ження

1) астр., матем. ( расположение в пространстве) поло́ження, розмі́щення; ( местонахождение) місцезнахо́дження; ( позиция) пози́ція

- гелиографическое положение

2) техн. ( состояние) стан, -ну

- исходное положение

3) наук. ( утверждение) тве́рдження; ( теоретические предпосылки) поло́ження

(ситуация) місце, становище, гоографічне місце (становище), позиція, ситуація, полога, розполога (гал. и Драг.); (местность) місцевість (-вости). -ние города, лагеря - ситуація (становище, позиція) міста, табору. Город имеет -ние по реке - місто лежить, розгорнулося, розляглося над рікою. Удобное -ние - вигідна ситуація (позиція), -дне місце (становище). Я расскажу вам всё об этом острове, ничего не утаивая кроме его -ния - я перекажу вам усе про цей острів, не криючи нічого крім того, де саме він.

* * *

опознаться где, среди кого, чего, с кем, чем спізнавати, спізнати що, спізнаватися, спізнатися з ким, орієнтуватися, зорієнтуватися де, серед кого, чого. Срв. Оглядеться, Ориентироваться.

* * *

несов.; сов. - опозн`аться

1) ( определять своё местонахождение) орієнтува́тися, зорієнтува́тися

2) ( обознаваться) помиля́тися, помили́тися

3) строит. (несов.) пізнава́тися; розпізнава́тися

определиться

1) визначатися, визначитися, позначатися, позначитися, вияснятися, вияснитися;

2) (на службу) одержати посаду, піти в службу; (в школу) вступити до школи. Я -лся в школу - мене прийнято в школу, я вступив до школи.

* * *

несов.; сов. - определ`иться

1) визнача́тися и визна́чуватися, ви́значитися; ( намечаться) окре́слюватися, окре́слитися

2) ( обусловливаться) обумо́влюватися, обумо́витися

3) ( определять своё местонахождение) спец. визнача́ти и визна́чувати своє́ місцеперебува́ння, ви́значити своє́ місцеперебува́ння

4) (устраиваться на какую-л. службу, работу) улашто́вуватися, улаштува́тися; ( поступать - в школу) вступа́ти, вступи́ти

5) строит. (несов.) визнача́тися, визна́чуватися; окре́слюватися; признача́тися, приділи́тися; обумо́влюватися, зумо́влюватися; ухва́люватися, постановля́тися; визнача́тися; признача́тися, приділя́тися; улашто́вуватися; віддава́тися

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння