Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

менее

  • 1 менее

    Меньше, нрч.
    1) менше, менш, ум. меншенько, меншечко. [Літом продається їх (мітел) менше, то менше й роблю (Франко)]. -нее (-ньше) кого чего - менш(е) від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. -нее ста рублей - менш(е) як сто (від ста) карбованців. Нас было не -нее ста человек - нас було не менш(е) як сто чоловік(а). Ни гроша -нее (- ньше) - ні шага (ні шеляга) менше. И того -нее (-ньше) - і менш від того, і від того менше. Как можно -нее (-ньше) - як-найменш(е), як-мога менше. Тем -нее (-ньше) - тим менше. Тем не -нее - проте, а проте, а втім, але, але-ж, однак, одначе, з усім тим. [Низка селянських постатів, часто безименних, проте добре схарактеризованих (Єфр.)]. Более или -нее, более -нее - більш-менш, більше-менше, більше чи менше. [Справу більш-менш з'ясовано (Київ)]. Больше ли, или -ньше - чи більше, чи менше. [Чи більш йому даси, чи менше, все одно ще попросить (Брацлавщ.)]. Ни более, ни -нее как - не більш(е), не менш(е) як; не більше й не менше як. -нее как, -нее чем - менш(е) ніж, менш як. Я окончил эту работу -нее чем в неделю - я скінчив цю працю менш як за тиждень. Это интересует меня гораздо -нее (-ньше), нежели вас - це цікавить мене багато (далеко) менше, ніж вас. Я заплатил за это двумя рублями -нее чем вы - я заплатив за це на два карбованці менш(е), ніж ви (менше від вас, за вас). -нее (-ньше) чем кто- (что-, где-, куда-, когда-) либо - менш ніж хто (будь- хто), ніж що (будь-що), ніж де (будь-де), ніж куди (будь-куди), ніж коли (будь-коли). Чем -нее (-ньше) - тем -нее (-ньше) - що менше - то менше. Чем -нее (-ньше) - тем более (больше); чем более (больше) - тем -нее (-ньше) - що менш(е) - то більш(е), що більш(е) - то менш(е). [Що більше робітник продає мускулів, то менше їх у нього зостається (Ніков.)]. Всё -нее (-ньше) и -нее (-ньше) - (все) менш(е) та (і) менш(е), (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менше. -нее (-ньше) всего или всего -нее (-ньше) - найменш(е), як- найменш(е), що-найменш(е), (най)менш за все, (най)менш від усього. Я -нее всего думаю об этом - про це я думаю найменше (менш за все). Меньше становится чего-л. - меншає (неопр. меншати) чого. [Землі у мужиків меншає (Крим.)];
    2) -нее (в формах отрицательн. ср. ст. от прлг. и нрч.) - менш, менше, (не столь) (при прлг.) не такий (-ка, ке; мн. -кі), (при нрч.) не так. -нее удачный, удачно - менш удалий, менш удало, (не столь) не такий удалий, не так удало. Не -нее - не менш(е). Он не -нее умён, чем она - він не менш - розумний, ніж вона; він не дурніший за (від) неї;
    3) -ньше, прлг. - см. отдельно (Меньше 1).
    * * *
    1) сравн. ст. прил. менший
    2) сравн. ст. нареч. ме́нше, менш
    3) (для образования сравн. ст. прил., нареч.) менш, ме́нше

    Русско-украинский словарь > менее

  • 2 более

    більше, більш, гірше, над. [Ми ще гірше дивувалися. Тому чоловікові уже над сто літ. Над смерть біди не буде]. Тем более - надто, тим паче, поготів, і потім (ставится в конце фразы). [Коли щеня не задавив, мене не займе поготів]. Чем более - тем более - де-далі, то все більш. Более-менее - здебільша, здебільшого. [Поприбирав у хаті здебільшого]. Более или менее - більш-менш, більше-менше. [Став більше-менше незалежний від батька]. Всё более и более - що[чим]-раз більше, все геть та й геть. Более всего - (най)більш за все, (най)більш од усього, найпаче, найбільш. Более того - ще-ж і надто, ще й більш од того. Как можно более - що-найбільш(е), як-найбільш(е), як-мога більше.
    * * *
    1) бі́льше, більш
    2)

    \более си́льный — сильні́ший, більш си́льний

    \более развито́й — більш розви́нений, розви́неніший

    \более укреплённый — більш укрі́плений

    \более че́го — (с указанием на превышение какой-л. нормы, меры) по́над що

    тем \более — тим бі́льше, тим па́че, поготі́в

    Русско-украинский словарь > более

  • 3 ослаблять

    ослабить ослабляти, ослабити, послабляти, послабити, ( о возжах, верёвке) попускати, попустити, (о многих) поослабляти. -ться - ослаблятися, ослабитися, послаблятися, послабитися, (о возжах, верёвке) попускатися, попуститися; (о многих) поослаблятися. Срв. Ослабевать, ослабеть. Лета -бляют ум и память - літа ослабляють розум і пам'ять. -бить действие яда - зменшити силу отрути. -бить удар, силу падение, звук, горечь - ослабити (полегшити) удар, силу падання, притишувати, притишити звук, зменшувати, зменшити гіркоту. Ослабленный - ослаблений, послаблений, попущений, зменшений.
    * * *
    несов.; сов. - осл`абить
    1) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити
    2) (уменьшать силу, степень, напряжённость чего-л.) ослабля́ти и осла́блювати, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; ( облегчать) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти
    3) (делать менее упругим, менее натянутым) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; (отпускать - о верёвке, вожжах, поясе) попуска́ти, попусти́ти; ( распускать) розпуска́ти, розпусти́ти; ( уменьшать) зме́ншувати, зме́ншити

    Русско-украинский словарь > ослаблять

  • 4 заглушать

    заглушить глушити, заглушати и заглушувати, заглушити, приглушати и приглушувати, приглушити, пригашати, пригасити, забивати, забити що. [Кропива глушить сад. Лемент заглушує його (Л. Укр.). П'яні гості приглушували голоси тверезих (Куліш). Бур'ян забиває городину]. -шать (подавлять) чувство - придушувати, придушити, гамувати, загамувати, притлумлювати, притлумити, присипляти, приспати почуття. -шать боль - гамувати біль. -шать голос собственных мук - приглушувати голос власних мук. Заглушённый - заглушений, приглушений; придушений, приспаний. [Приглушені ноти. Придушене (приспане) почуття].
    * * *
    несов.; сов. - заглуш`ить
    1) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти, ( превосходить по силе) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш; ( делать менее слышным) сти́шувати и стиша́ти, сти́шити, притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти
    2) (перен.: превозмогать в себе какое-л. чувство) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати, затамо́вувати и тамува́ти, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти; притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти
    3) ( мешать росту) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти
    4) (гасить, тушить) гаси́ти (гашу́, га́сиш), загаси́ти и погаси́ти

    Русско-украинский словарь > заглушать

  • 5 заглушаться

    заглушиться глушитися, заглушатися, приглушатися, гамуватися; бути заглушеним, приглушеним, загамованим.
    * * *
    несов.; сов. - заглуш`иться
    1) ( становиться менее слышным) заглуша́тися и заглу́шуватися, -шується и глуши́тися, -шиться, заглуши́тися
    2) страд. несов. заглуша́тися, заглу́шуватися, глуши́тися; сти́шуватися, -шується; заглуша́тися, заглу́шуватися, глуши́тися, тамува́тися; заглуша́тися, заглу́шуватися, глуши́тися; гаси́тися (га́ситься)

    Русско-украинский словарь > заглушаться

  • 6 источник

    1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;
    2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.
    * * *
    джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка

    Русско-украинский словарь > источник

  • 7 либо

    союз або, чи то; срв. Или. Либо - либо - або - або, чи то - чи (чи то). [В далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.). Або тобі, або мені та на світі не жити (Чуб. III). Старий помре чи то сьогодні, чи взавтра (Київ)]. -бо победить, -бо умереть - або перемогти, або вмерти; або здобути, або вдома не бути. -бо пан, -бо пропал - або пан, або пропав; хоч пан, хоч пропав; чи пан, чи пропав; куць виграв, куць програв (Приказки). -бо дождь, -бо снег, -бо будет, -бо нет - або дощ, або сніг, або буде, або ні. Где-либо - де, десь, де-небудь, де-будь, аби-де, (где бы то ни было) будлі-де. Менее, чем где-либо - менше, ніж де-инде, ніж будлі-де. Как-либо, какой-либо, когда-либо, кто-либо, куда-либо, что-либо - см. Как 4, Какой 2, Когда 3, Кто 3, Куда 3, Что.
    * * *
    союз
    або, чи то

    \либо бо..., \либо бо... — або..., або...; чи то..., чи то

    Русско-украинский словарь > либо

  • 8 мельчать

    дрібніти, дрібнішати, маліти, малитися; (перен.: вырождаться) переводитися, зводитися, нікчемніти, мізерніти; срв. Измельчать. [Дрібніють люди на землі (Шевч.). Ті велетні загинули і з того часу рід людський почав дрібнішати (Барвін.). Нікчемніли в гріхах і розкошах (Куліш)].
    * * *
    1) дрібні́ти; ( становиться мельче) дрібні́шати
    2) (перен.: утрачивать значительность) дрібні́ти; ( становиться ничтожным) нікче́мніти
    3) ( становиться менее глубоким) мілі́шати, мілі́ти

    Русско-украинский словарь > мельчать

  • 9 меньше

    1) (ср. ст. от прлг. Малый в предикат. функции) менший (-ша, -ше); (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що. Он -ше меня ростом - він менший за (від, проти) мене на зріст. Мал мала -ше (о детях) - одно менше за одного, одно (від) одного менше. Становиться -ше - меншати, зменшуватися, (коротеть) коротшати; робитися меншим, коротшим и т. п. (ж. р. -шою, мн. всех р. -шими) (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться менший, менша и т. п.). Всё -ше и -ше - (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) менший (-ша, -ше; мн. -ші) и т. п. Становиться всё -ше и -ше - що-раз (чим-раз, де-далі) меншати и т. п. -ше всех - менший, молодший (-ша, -ше, мн. -ші) и т. п. за всіх, від усіх; найменший, наймолодший и т. п.;
    2) (ср. ст. от нрч. Мало) менше, менш; см. Менее 1.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. ме́нший
    2) нареч. ме́нше, менш

    Русско-украинский словарь > меньше

  • 10 наименее

    нрч. найменш(е), (как можно менее) - як[що]-найменш(е). [Це мені найменш подобається (Київщ.). Робіть помилок як-найменш(е) (Київ)]. -нее удачный - найменш удалий.
    * * *
    нареч. превосх. ст.
    найменше, найме́нш, усилит. якнайме́нше, щонайме́нше

    \наименее ее успе́шный — найме́нш успі́шний

    Русско-украинский словарь > наименее

  • 11 облегчаться

    облегчиться облегчуватися, облегчитися, улегчатися, улегчитися, бути об[по]легчуваним.
    * * *
    несов.; сов. - облегч`иться
    1) ( легчать) ле́гшати, поле́гшати; ( становиться менее трудным) поле́гшуватися, поле́гшитися и полегши́тися, обле́гшуватися, облегши́тися
    2) (несов.: в верховой езде) обле́гшуватися
    3) ( получать облегчение) обле́гшуватися, обле́гшитися
    4) строит. (несов.) поле́гшуватися, обле́гшуватися; поле́гшуватися, обле́гшуватися

    Русско-украинский словарь > облегчаться

  • 12 отдалять

    -лить
    1) віддаляти (реже далити), віддалити кого, що від кого, від чого. Это -лит нас от нашего пути, от нашей цели - це нас відверне (відхилить) від нашого шляху, від нашої мети. -лить уплату - відсунути (відрочити) виплату;
    2) (отстранить) відстороняти, відсторонити кого, що від кого, від чого. Отдалённый - віддалений. См. Отдалённый прил.
    * * *
    несов.; сов. - отдал`ить
    віддаля́ти, віддали́ти; (перен.: делать менее близким диал.) відтру́чувати и відтруча́ти, відтру́тити

    Русско-украинский словарь > отдалять

  • 13 попускать

    попустить
    1) попускати, попустити, допускати, допустити, давати, дати, дозволяти, дозволити кому що, кому що зробити; срв. Допускать;
    2) (потворствовать) потурати кому, (попуск) попускати, попустити кому. [Не попускаймо собі навіть у дрібничках (Коцюб.)];
    3) (верёвку) попускати, попустити (мотузку). Попущенный - попущений, дозволений.
    * * *
    несов.; сов. - попуст`ить
    1) дозволя́ти, дозво́лити, попуска́ти, попусти́ти; (несов.: попустительствовать) потура́ти
    2) ( делать менее натянутым) диал. попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти

    Русско-украинский словарь > попускать

  • 14 потощать

    1) похуді́ти, поху́днути, похуда́ти; ( лишиться сил) охля́ти, охля́нути; ( зачахнуть) змізерні́ти
    2) (перен.: стать менее наполненным) попорожні́ти
    3) (стать скудным, убогим) зубо́жіти; ( обеднеть) збідні́ти

    Русско-украинский словарь > потощать

  • 15 разрежать

    несов.; сов. - разред`ить
    розрі́джувати, -джую, -джуєш, розріди́ти, -ріджу́, -рі́диш и мног. порозрі́джувати; (сов.: делать менее частым) поріди́ти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > разрежать

  • 16 смягчаться

    несов.; сов. - смягч`иться
    1) зм'я́кшуватися, -шуюся, -шуєшся, зм'якши́тися; ( становиться более мягким) м'я́кшати, пом'я́кшати, пом'я́кшуватися, пом'якши́тися; (перен.: становиться менее суровым, строгим) лагідні́ти, полагідні́ти и полагідні́шати и злагідні́ти
    2) лингв. пом'я́кшуватися, пом'якши́тися
    3) страд. несов. зм'я́кшуватися; пом'я́кшуватися; пом'я́кшуватися

    Русско-украинский словарь > смягчаться

  • 17 сравнительно

    нареч.
    1) (с кем-чем) порі́внюючи, як порівня́ти (з ким-чим, до кого-чого), порі́вняно (з ким-чим), про́ти, супро́ти (кого-чого)
    2) ( в достаточной мере) порі́внюючи, порі́вняно; ( более или менее) більш-ме́нш

    Русско-украинский словарь > сравнительно

  • 18 тощать

    1) ху́днути; ( лишаться сил) хля́нути, хля́ти; ( от недоедания) захарчо́вуватися; ( чахнуть) мізерні́ти
    2) (перен.: становиться менее наполненным) порожні́ти
    3) (становиться скудным, убогим) убо́жіти

    Русско-украинский словарь > тощать

  • 19 упадок

    1) зане́пад, -у; занепада́ння; ( менее резко выраженный) підупа́д, -у; ( о физических и духовных силах) спад, -у
    2) ( падеж) диал. паді́ж, -дежу́

    Русско-украинский словарь > упадок

  • 20 упалый

    тж. упал`ой
    1) ( пришедший в упадок) занепа́лий; ( менее резко выраженный) підупа́лий
    2) (уменьшившийся в уровне, объёме) спа́лий, упа́лий
    3) ( ослабевший) осла́блий, слабки́й, слаби́й, упа́лий
    4) (спрятавшийся, притаившийся) охотн. яки́й (що) схова́вся (притаї́вся, причаї́вся)

    \упалыйое ме́сто — вака́нтне (ві́льне) мі́сце

    \упалый о́й скот — здо́хла худо́ба (скоти́на)

    Русско-украинский словарь > упалый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • менее — Менее, это слово (как и слово более) используется для образования сравнительной степени прилагательных и наречий: менее красивый, менее высокий, менее важно. Нужно помнить, что сочетается оно с прилагательными и наречиями только в исходной… …   Словарь ошибок русского языка

  • МЕНЕЕ — (книжн. устар.). сравн. к нареч. мало. Менее двух месяцев. Не менее важно. ❖ Тем не менее (книжн.) однако, всё же, несмотря на то. Более или менее; не более, не менее, как см. более. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • менее — не менее, тем не менее.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. менее не столь, поменьше, не так, меньше, не в такой степени, не в такой мере, в меньшей степени, в меньшей мере,… …   Словарь синонимов

  • МЕНЕЕ — МЕНЕЕ, нареч. 1. То же, что меньше (см. маленький, мало). Чем настойчивее он оправдывается, тем м. я ему верю. Знает не м. других. 2. В сочетании с прилагательными и наречиями обозначает сравнение. М. спокойный. М. интересно. • Тем не менее, союз …   Толковый словарь Ожегова

  • менее — нар., употр. очень часто 1. Вы используете слово менее для указания на то, что кто либо или что либо обладают каким либо свойством, качеством в меньшей степени, чем раньше. Мои впечатления от поездки были менее яркими, чем я ожидала. | Общество… …   Толковый словарь Дмитриева

  • менее — 1. сравнит. ст. к малый и маленький 1), 2) Другая заметка ме/нее первой. Одно дерево ме/нее другого. 2. сравнит. ст. нареч. см. тж …   Словарь многих выражений

  • менее — меньше – нареч., меньший, меньшой, укр. менше, менший, блр. менше, меншы, др. русск., ст. слав. мьн̂е minus , мьн̂ии, мьн̂ьши, мьн̂е ἑλάττων (Супр.), сербохорв. ма̏њ кроме , ма̏њма меньше , словен. mànj, mȃnjši, чеш. meně менее , menši, слвц.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • менее — I не ме/нее; тем не ме/нее; не бо/лее и не ме/нее II в знач. сравн. ст. Менее сильный. Менее компетентный …   Орфографический словарь русского языка

  • менее — I. сравнит. ст. к Малый и Маленький (1 2 зн.). Другая заметка м. первой. Одно дерево м. другого. II. сравнит. ст. нареч. к Мало (1 2 зн.). Всё м. любил гулять. М., чем раньше, стал читать. ◊ Менее всего. Очень мало, плохо. Менее всего… …   Энциклопедический словарь

  • менее — ▲ степени ↑ меньший менее меньшей степени. слабее …   Идеографический словарь русского языка

  • менее всего — наимение Словарь русских синонимов. менее всего нареч, кол во синонимов: 1 • наимение (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»