-
1 атсыз
без коня; атсыз араба автомобіль П; атсыз-арабасыз йӱреҗ ек машина машини, що їздитимуть без коней, возів СМ. -
2 drive-yourself car
-
3 drive-yourself car
-
4 apparatus
n (pl тж без змін)1) апарат, прилад, інструмент2) машина, механізм; апаратураapparatus house — апаратний цех; апаратна
3) державна машина; апарат (державний)4) довідковий апарат5) спорт. снаряд (гімнастичний)6) фізл. органи* * *n; (pl без змін)1) прилад, інструмент; апарат; апаратура; машина, механізм2) фiзioл. система органів ( які виконують одну функцію)3) даржавна машина; апарат (державний, партійний)4) довідковий апарат (літературний, історичний)5) снаряд ( гімнастичний) -
5 mule
n1) зоол. мул2) розм. уперта людина, «упертий осел»3) текст. мюль-машина4) гібрид5) тех. штовхач; тягач6) тапочка; кімнатний черевик (без задника)* * *I [mjuːl] n1) зooл. мул3) тeкcт. мюль-машина4) тex. штовхач; тягачII [mjuːl] n -
6 говорить
о ком о чём1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.* * *1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́тивообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи
-
7 run
I1. n1) біг, пробігon the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи
to be on the run — квапливо відступати, тікати
to break into a run — побігти, кинутися навтіки
to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)
2) нетривала поїздка3) маршрут; рейс4) перехід5) зал. перегін6) ав. політ; переліт7) пройдена відстань; відрізок шляху8) ав. відрізок траси10) стежка (прокладена тваринами)11) здатність бігати13) напрямthe run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід
19) (попередній тип (сорт, розряд)20) попит22) загін, кошара; вольєра23) потік, струмок24) приплив (води тощо)25) обвал, зсув26) схил, траса27) труба, жолоб28) довжина (дроту, труби)30) амер. двоє жорен млина32) муз. рулада34) хід, перебіг35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)36) провезення (контрабанди)37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)38) амер. спущена петля на панчосі◊ at a run — підряд, один за одним
◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом
◊ to go with a run — іти як по маслу
◊ the run of one's teeth — безплатне харчування
2. adj1) рідкий, розплавлений; розтоплений2) виливаний, литий3) відціджений, відфільтрований4) контрабандний5) скислий, скипілий6) збіглий◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля
◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест
IIv (past ran, p.p. run)1) бігти, бігатиto run for smb. — збігати за кимсь
2) гнати, підганяти, квапити3) тікати, рятуватися втечеюto run for one's life — розм. бігти щосили
4) рухатися, котитися, ковзати5) ходити, курсувати, плавати6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)7) з'їздити (кудись) ненадовго8) ав. робити пробіг (розбіг)9) ав. заходити на ціль11) пронестися, промайнути (про думку)12) швидко поширюватися13) простягатися, розкидатися14) повзти, витися (про рослини)15) прокладати, проводити (лінію тощо)16) бути чинним протягом певного строку17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території18) бути в обігу (про гроші)19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати20) протікати, текти, бути нещільним21) розливатися, розпливатися (по поверхні)22) танути23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися24) лити, наливати25) крутитися; обертатися26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)27) гласити, говорити; йтися (про щось)hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...
28) долати (перешкоду)29) линяти31) штукатурити32) керувати, управляти33) водити (про транспорт)35) працювати, діяти (про машину)37) відправляти на лінію (за маршрутом)38) проводити (змагання)39) брати участь (у змаганнях)40) посідати місце (у змаганні)42) іти (про фільм, п'єсу)43) перевозити, транспортувати47) друкувати, публікувати48) балотуватися49) виставляти (кандидатуру)50) вводити (в товариство)51) базікати, патякати52) спускатися (про петлю на панчосі)53) зметувати (сукню тощо)54) іти (на нерест)57) відставати (про кору дерева)59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)61) ставати, робитисяto run dry — а) висихати; б) видихатися
to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)
to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися
to run short — підходити до кінця, вичерпуватися
to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду
to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер
62) бути□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати
it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти
run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!
□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)
□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)
□ run back — сягати; брати початок
□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)
□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал
□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання
□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)
□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок
□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)
□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)
◊ also ran — невдаха
◊ to run errands — бути на побігеньках
◊ to run (a) temperature — мати високу температуру
◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище
◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду
◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину
◊ to run to cover — уникнути небезпеки
◊ to cut and run — утекти, дременути
◊ to run (up) bills — заборгувати
◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось
◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь
◊ to run against smb. — виступати проти когось
◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну
◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось
◊ to run into debt — залізти в борги
◊ to run into trouble — потрапити в біду
◊ to run into smb. — випадково зустріти когось
◊ to run out of smth. — залишатися без чогось
◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне
◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку
◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)
◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось
◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім
◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок
◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити
◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось
◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто
◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру
* * *I [ren] n1) біг, пробігat a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка
3) рейс, маршрут4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)8) період, відрізок ( часу), смуга9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку14) кapт. ряд, серія15) середній тип, сорт або розрядthe common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди
16) попит17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма19) aмep. струмок, потік20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання21) схил, траса22) обвал, зсув23) труба, жолоб, лоток ( для води)24) довжина (проводу, труб)26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься28) мop. кормове загострення ( корпуса)29) мyз. рулада30) хід, робота, дія (мотора, машини)31) перебіг, хід ( подій)32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)33) провезення ( контрабанди)34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)at a run — підряд, один за одним
II [ren] ain the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
1) рідкий; розплавлений; розтоплений2) вилитий у розплавленому стані; литий3) відціджений, відфільтрований6) cпeц. м'який7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)III [ren] v(ran, run)1) бігти, бігати2) гнати, підганяти3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль7) проноситися, миготіти8) ( швидко) поширюватися9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)10) проводити, прокладати11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)13) лити, наливати14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)15) говорити, гласити16) проходити; долати ( перешкоду)17) линяти18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)19) бyд. покривати штукатуркою 1121) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)23) працювати, діяти ( про машину)25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою29) піддаватися (ризику, небезпеці)30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)32) виконувати ( доручення)33) базікати34) спускатися ( про петлю)38) відставати ( про кору дерев)39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положенняto run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою
48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку64) ставати, робитисяto run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися
65) бути, бувати66) мати -
8 apparatus
n; (pl без змін)1) прилад, інструмент; апарат; апаратура; машина, механізм2) фiзioл. система органів ( які виконують одну функцію)3) даржавна машина; апарат (державний, партійний)4) довідковий апарат (літературний, історичний)5) снаряд ( гімнастичний) -
9 slick
1. n1) (широка) стамеска2) амер. розкішний журнал (на крейдованому папері); популярний ілюстрований журнал3) амер. плівка (нафти на воді)4) амер. пройдисвіт; обманщик2. adj1) гладкий і лискучий; прилизаний2) слизький3) хитрий, нещирий4) спритний, швидкий5) амер., розм. відмінний6) амер., розм. симпатичний, приємний7) амер., розм. поверховий, неглибокий8) друк. крейдований3. advпрямо; гладко; влучно; швидко4. v1) полірувати; шліфувати, згладжувати2) покінчити (з кимсь, чимсь)3) амер., розм. прибирати, прикрашати, упорядковувати4) с.г. шлейфувати (ріллю)* * *I [slik] n1) ( широка) стамеска2) плівка (нафти, масла на воді); гладка смуга (на поверхні моря, нaпp. від пролитої нафти)3) журнал на крейдованому папері; популярний ілюстрований журнал4) = slicker IIII [slik] a1) гладкий, лискучий; прилизаний2) слизький3) хитрий; нещирий; спритний, швидкий4) cл.; cл. відмінний5) cл.; cл. приємний, симпатичний6) cл. поверховий, неглибокий7) пoлiгp. крейдований; надрукований на крейдованому папері ( про журнал); розрахований на масового, невимогливого читачаIII [slik] advпрямо; швидкоIV [slik] v1) полірувати; шліфувати; згладжувати; пригладжувати, прилизувати (волосся; slick down)2) покінчити (з ким-небудь, чим-небудь)3) cл. прибирати, прикрашати, упорядковувати ( slick up)4) c-г. шлейфувати ( ріллю) -
10 неисправность
1) несправність, неакуратність; недбалість, неретельність (-ости); (неуправка) несправ(к)а. [Попосиде він на вежі за свої несправки (Васильк.)];2) несправність (-ности). В -ти что - несправне, без направи що. [Машина і досі стоїть без направи (Коцюб.)]. Всё в -ти - все несправно (негаразд). Срв. Неисправный.* * *неспра́вність, -ності -
11 tailor
1. n1) кравець2) торговець чоловічим одягом3) орн. птах-кравецьTom T. — збірн. кравці
2. v1) шити, кравцювати2) шитися3) шити на когось; бути чиїмсь кравцем4) витримувати у строгому стилі5) робити (виготовляти) на замовлення; пристосовувати. догоджати6) розм. промазати (у стрільбі)* * *I n1) кравецьtailor's block /dummy/ — манекен
tailor's workshop — ательє мод, швальня
3) = tailor-bird••to ride like a tailor — погано їздити верхи; не триматися в сідлі
II vthe tailor makes the man — пpиcл. кравець робить людину; = одяг прикрашає людину
1) шитиthis cloth is difficult to tailor — з цього матеріалу важко що-н. зшити, з цього матеріалу нічого путнього не зшиєш
tailored to suit the customer — зшитий на замовлення; шитися
2) шити на кого-н.; бути чиїмсь кравцем3) кравцювати, бути кравцем4) витримувати в строгому стилі, витримувати в стилі чоловічого одягу ( про жіночий одяг)5) робити на замовлення; пристосовувати; призначати для визначеної мети; виготовляти для спеціального застосування6) cл. "засікти", зіпсувати ( неправильно підстреливши дичину) -
12 drive-yourself
-
13 mule
I [mjuːl] n1) зooл. мул3) тeкcт. мюль-машина4) тex. штовхач; тягачII [mjuːl] n -
14 tailor
I n1) кравецьtailor's block /dummy/ — манекен
tailor's workshop — ательє мод, швальня
3) = tailor-bird••to ride like a tailor — погано їздити верхи; не триматися в сідлі
II vthe tailor makes the man — пpиcл. кравець робить людину; = одяг прикрашає людину
1) шитиthis cloth is difficult to tailor — з цього матеріалу важко що-н. зшити, з цього матеріалу нічого путнього не зшиєш
tailored to suit the customer — зшитий на замовлення; шитися
2) шити на кого-н.; бути чиїмсь кравцем3) кравцювати, бути кравцем4) витримувати в строгому стилі, витримувати в стилі чоловічого одягу ( про жіночий одяг)5) робити на замовлення; пристосовувати; призначати для визначеної мети; виготовляти для спеціального застосування6) cл. "засікти", зіпсувати ( неправильно підстреливши дичину) -
15 машинально
нрч. машинально, механічно, автоматично, (безотчётно) несвідомо, без тями. [Машинально заходився їсти виноград (Крим.). Почав механічно колотити ложечкою чай (Н.-Лев.). Часом хлопці вдавалися до французької мови несвідомо, з навички (Крим.)].* * *нареч.машина́льно, автомати́чно, механі́чно -
16 писать
написать, писнуть1) писати, написати, писнути, (о мног.) понаписувати, пописати, прописувати кому, дописувати до кого, черкати, черкнути. [Як виїздив, казав, що буде дописувати (Крим.)]. Учиться -ть - вчитися писати, ази писати. Учиться -ть без посторонней помощи - учитися писати самописки (самотужки). Вензеля -ть - мисліте писати, заточуватися. -ть стихами - віршувати. -ть под диктовку - писати з голосу;2) (красками) малювати, намалювати, писати, написати, (о мног.) понамальовувати, помалювати, пописати, понаписувати (фарбами);3) (выводить узоры) мережати, помережати. Пишущий (прил.) - писучий. -щая братия - письмацтво. -щая машина - скорописка, самописка, друкарська машинка. Писанный -1) писаний. Как по -нному - як по-писаному. Говорит словно по -нному - говорить, мов з книги вичитує, мов з листу бере. -нный стихами - віршований, віршем писаний;2) (красками) мальований, писаний. [Картина на полотні писана].* * *писа́ти; ( красками) малюва́ти; ( на пишущей машинке) друкува́ти -
17 Ламетрі, Жюльєн Офре де
Ламетрі, Жюльєн Офре де (1709, Сен-Мало - 1751) - франц. філософ, лікар за освітою. Викладав медицину у Рейні та Паризькому ун-ті, практикував як лікар у Берліні при дворі Фридриха Великого. Свої погляди обстоював, спираючись на дані природознавства. Відкидав картезіанський дуалізм, доводив, що існує лише матеріальна тілесна субстанція, головні властивості якої - протяжність і рух. Вважав слушною думку про походження людини від тварини, вбачаючи між ними лише кількісну відмінність. Людина, на його думку, має лише більший ступінь чутливості і розумності. Свідомість, дух - лише природна властивість тіл. На тій підставі, що душа не може існувати поза тілом, заперечував безсмертя душі. Заперечував також гілозоїзм, вважаючи, що свідомість властива лише високоорганізованим тілам С. вітогляд Л. має механістичний характер; він не тільки зводив психологію до фізіології, але й останню до механіки З. відси - погляд на людину як на машину. В теорії пізнання - прибічник матеріалістичного сенсуалізму, чуттєвий досвід розглядав як основу пізнання С. енсуалізм поширював на сферу моралі, в якій обстоював ідеї гедонізму та евдемонізму, підкреслюючи роль чуттєвої насолоди. Етика, на думку Л., впливає на унормування людських бажань і підпорядковується законам природи. В питаннях суспільного розвитку головну роль відводив просвіті, свідомій діяльності видатних особистостей. Вважав цілком можливим існування Бога, хоча був переконаний у його непричетності до життя людини. На тій підставі, що людині живеться краще без страху, обстоював недоцільність віри у безсмертя душі та потойбічний світ.[br]Осн. тв.: "Природна історія душі" (1745); "Людина-машина" (1747); "Людина-рослина" (1748); "Система Епікура" (1750).Філософський енциклопедичний словник > Ламетрі, Жюльєн Офре де
См. также в других словарях:
машина без рабочего места оператора — 3.6 машина без рабочего места оператора: Самоходная землеройная машина, у которой устройство управления расположено на машине и которая управляется оператором, двигающимся рядом с машиной. Источник: ГОСТ Р ИСО 6165 2010: Машины землеройные.… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
без устали — См … Словарь синонимов
машина — 3.10 машина: Устройство, использующее механическую энергию или преобразующее энергию других видов в механическую. Примечания 1 Машина механическая система, разработанная специально для выполнения конкретной задачи (например, формовка материала… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Машина сновидений — с включённым светом, неподвижная Машина сновидений (также известна как «машина мечты» и «машина сна»[1] … Википедия
машина — ы, ж. machine f., > нем. Maschine, пол. machina. <лат. machina <гр. 1. Механизм или совокупность механизмов для производства полезной работы с помощью преобразования энергии, затрачиваемой на их движение. БАС 1. Бастион ( F ) машиною… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
МАШИНА ВРЕМЕНИ — группа, накрепко связанная с именем поэта, музыканта и художника Андрея Макаревича. Свою первую группу Макаревич собрал еще в 1968 году, учась в английской спецшколе № 19. Она называлась The Kids , состояла из двух гитар, и две одноклассницы… … Русский рок. Малая энциклопедия
без остановки — без отдыха, беспрестанно, безостановочно, ежечасно, ежесекундно, ежеминутно, не утихая, час от часу, не переставая, непрерывно, как заведенный, не прекращаясь, все время, как заведенная машина, каждый час, раз за разом, без передыху, всякий час,… … Словарь синонимов
без конца — непрестанно, знай себе, не прекращаясь, как заведенный, знай, это длинная песня, до бесконечности, до второго пришествия, все время, целый век, без устали, как заведенная машина, постоянно, всечасно, нескончаемо, долго, в течение долгого времени … Словарь синонимов
Машина двойного питания — синхронная машина, имеющая раздельное питание обмоток статора и ротора, при этом сумма (разность) частот тока питания кратна частоте вращения вала. Например: если обмотка статора двигателя запитана частотой 50 Гц, а обмотка фазного ротора… … Википедия
Машина вибробезопасная (оборудование, технологический процесс) — – виброактивная машина, конструкция, технология изготовления и режимы работы которой обеспечивают санитарные нормы вибрационной нагрузки на оператора при всех предусмотренных условиях ее эксплуатации без использования методов и средств… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
Машина безударная вибрационная — – вибрационная машина, рабочий орган которой совершает колебания без ударов о другие элементы машины или об обрабатываемую среду. [Бадьин Г. М. и др. Строительное производство. Основные термины и определения. Изд. Ассоциации строительных вузов,… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов