-
1 მოგზაური
мандрівник -
2 путешественник
мандрівник, мадрівець (-вця), (реже зап. вандрівник, вандрівець), подорожник, подорожній (-нього), подорожувач, м[в]андрівничий (-чого). [Опис подорожи на північ славного мандрівця норвезького Ф. Нансена (Єфр.). Книга та була про подорож відомого мандрівника по Африці (О. Сліс.). Здалека виблисне й заманячить перед подорожнім високе грецьке село (Крим.). Вандрівник звертає там очі (Федьк.)]. -ник ко св. местам - прочанин (мн. прочани); см. Пилигрим, Паломник.* * *мандрівни́к, -а и мандрівник, -а, мандріве́ць, -вця́ и мандрі́вець, -вця; ( путник) подоро́жній, -нього, подорожа́нин, подоро́жник -
3 rejsende
мандрівник; пасажир -
4 tourist
n1) турист, мандрівник2) знев. бродяга, волоцюгаtourist class — другий клас (на пароплаві, літаку)
tourist trailer — авт. причіп-дача, трейлер
* * *I n1) турист, мандрівникexperienced tourist — досвідчений /бувалий/ турист
2) презр. бродягаII aтуристичний; призначений для туристівtourist camp — aмep. туристичний табір, туристична база
tourist court — aмep. мотель
tourist home — aмep. готель для туристів
tourist trailer — aвт. дача-причіп, трейлер
IIItourist trap — пастка для туристів; ( туристичний готель з сильно завищеними цінами)
to tourist in one's own country — здійснювати туристичне турне по своїй власній країні; відвідати або оглянути під час туристичної подорожі
-
5 traveller
n1) мандрівник, подорожнійtraveller's tales — мисливські оповідання, явна брехня
2) комівояжер3) чек на всі покупки в різних відділах магазину для оплати в одній касі4) тех. бігунок5) тех. мостовий кран6) театр. завісаto tip smb. the traveller — вводити в оману, обдурювати когось
traveller's joy — бот. ломиніс
* * *n1) мандрівник; подорожнійtravellers companion — супутник /довідник/ мандрівника /туриста/, путівник
travellers cheque — туристський /дорожній/ чек
4) миcт. завіса ( traveller curtain)5) тex. бігунок6) = travelling crane••to tip smb the traveller — вводити в оману; обдурювати
-
6 peripatetic
1. n1) (P.) філос. перипатетик, послідовник Арістотеля2) жарт. мандрівник; мандрівний торговець3) pl мандри; ходіння2. adj1) (P.) філос. арістотелівський2) жарт. мандрівний, бродячий* * *I n1) фiлoc. (Peripatetic) перипатетик, послідовник Аристотеля2) мандрівник; мандрівний торговець; pl мандри, ходінняII a1) фiлoc. (Peripatetic) аристотелівський, перипатетичний2) мандрівний, бродячий -
7 nomad
1. n1) кочівник2) бродяга; мандрівник; любитель зміни місць2. adj1) кочовий2) бродячий, мандрівний; схильний до зміни обстановки* * *I n1) кочівник, номад2) волоцюга, мандрівникII = nomadic -
8 courier
n1) кур'єр; посильний2) агент, який обслуговує мандрівників* * *I n1) кур'єр, посильний; дипломатичний кур'єр2) агент, що обслуговує мандрівників; співробітник бюро подорожей або туристичного бюро3) cпeц. таємний агент, що доставляє секретні дані, зв'язковий розвідниківII vобслуговувати або супроводжувати туристів, мандрівників -
9 traveller
n1) мандрівник; подорожнійtravellers companion — супутник /довідник/ мандрівника /туриста/, путівник
travellers cheque — туристський /дорожній/ чек
4) миcт. завіса ( traveller curtain)5) тex. бігунок6) = travelling crane••to tip smb the traveller — вводити в оману; обдурювати
-
10 fugitive
1. n1) утікачa fugitive from justice — особа, що ховається від правосуддя
2) біженець; вигнанець3) дезертир4) бурлака, бродяга; мандрівник5) нестійка фарба6) щось невловиме2. adj1) збіглий, утеклий2) швидкоплинний, минущий3) неміцний, нестійкий; летючий4) недовговічний; що має скороминущий інтерес5) бродячий, мандрівний6) вигнаний* * *I n1) утікач; біженець; вигнанець2) мандрівник; волоцюгаII a1) збіглий, утеклий; змушений покинути свій дім; біженський, переміщений2) короткочасний, скороминущий; неміцний, нестійкий; летучий, леткий, фугітивний4) мандрівний, бродячий -
11 vagrant
1. n1) бродяга, волоцюга, гультяй; особа без певних занять (про повію тощо)2) блукач, мандрівник2. adj1) бродячий, мандрівний2) мінливий, нестійкий3) мед. блукаючий (про клітину)* * *I a1) бродячий, мандруючий, блукаючий; vagrant tribes кочові племена; vagrant boys безпритульні; мінливий, хитливий; to indulge in vagrant speculations віддаватися дозвільним міркуванням2) мед. блукаючий (про клітину)II n.1) юр. бродяга; особа без конкретного заняття ( про повію); нероба2) мандрівник, паломник -
12 скиталец
блука́ч, -а, бурла́ка; мандрі́вець, -вця и мандріве́ць, -вця́, мандрі́вник, -а и мандрівни́к, -а -
13 странник
1) мандрівни́к, -а и мандрі́вник, -а, мандріве́ць, -вця́ и мандрі́вець, -вця2) ( странствующий богомолец) проча́нин; ( паломник) пало́мник; ( пилигрим) пілігрим -
14 bushman
n (pl Bushmen)1) бушмен (народність у Африці)3) фермер (на необроблених землях Австралії)4) знев. селюк5) мандрівник (по австралійських пустельних землях)* * *n; (pl- men)1) бушмен, житель Австралії (звич. сільської місцевості); фермер ( який живе на необроблених землях Австралії)2) селюк, селючка -
15 explorer
n1) дослідник; мандрівник (по недосліджених місцях)2) мед. зонд* * *n2) дослідник; мандрівник ( по недосліджених місцях)3) мeд. зонд -
16 iceman
n (pl icemen)1) арктичний мандрівник2) альпініст3) амер. продавець (розвізник) льоду4) доглядач на катку5) морозивник6) амер., розм. злодій, що краде коштовності7) розм. холоднокровний гравець; вольовий спортсмен (актор тощо)* * *[`aismʒn]n; (pl- men [-men])1) арктичний мандрівник; альпініст2) aмep. розвізник, продавець льоду4) морозивник5) aмep.; cл. злодій-спеціаліст по коштовностях6) холоднокровний гравець; спортсмен, актор, який володіє собою -
17 itinerancy
n1) мандрування, мандри; переїзд з місця на місце2) група мандрівників3) група офіційних осіб, яка здійснює об'їзд з метою проголошення проповідей (промов)4) об'їзд (округи священиком, суддею тощо)* * *n1) мандри; переїзд з місця на місце; група мандрівників, подорожуючих2) об'їзд (округу проповідником, суддею); група офіційних осіб (священиків, суддів) -
18 pilgrim
1. n1) пілігрим; прочанин, паломник2) мандрівникP. Fathers — іст. англійські колоністи, що поселилися в Америці у 1620 р.
2. v1) ходити на прощу2) мандрувати* * *I ['pilgrim] n1) пілігрим, прочанин; пoeт. мандрівник; блукач2) cл. перший поселенець, колоніст3) icт. (Pilgrim) один з перших англійських колоністів в Америці4) cл. приїжджий; прибулийII vздійснювати паломництво, мандрувати -
19 roadster
n1) дорожній велосипед2) завзятий мандрівник3) мор. судно, що стоїть на рейді4) родстер (тип кузова)* * *n1) кузов типу "родстер"4) мop. судно, що стоїть на рейді; рейдове судно -
20 roamer
См. также в других словарях:
мандрівник — [мандр і/ўниек] ка, м. (на) ков і/ ку, кл. р і/ўниеку// р іўни/чеи, мн. кие, к іў і [мандр іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, кл. р і/ўниеку// р іўни/чеи, мн. ниеки/, ниек і/ў … Орфоепічний словник української мови
мандрівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
мандрівник — (той, хто мандрує, подорожує), мандрівець, подорожній, подорожанин, подорожник, пройдисвіт, обходисвіт, вояжер, піліґрим … Словник синонімів української мови
мандрівник — і/вника/, ч. Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин. || Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати … Український тлумачний словник
мандрівець — івця/, ч. Те саме, що мандрівник … Український тлумачний словник
мандрівниця — і. Жін. до мандрівник … Український тлумачний словник
мандрівницький — а, е. Прикм. до мандрівник … Український тлумачний словник
вандрівник — а/, ч., зах. Мандрівник … Український тлумачний словник
вандрівник — іменник чоловічого роду, істота мандрівник діал … Орфографічний словник української мови
пелгрим — мандрівник, прочанин, богомолець див. перегрин … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
землепроходець — хі/дця, ч. 1) Старовинна назва мандрівника, який відкривав, досліджував та освоював невідомі до того часу землі. 2) Мандрівник … Український тлумачний словник