Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

мало+ли+что

Толкование Перевод

1 мало

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *

нареч.

ма́ло

сли́шком \мало — на́дто ма́ло; зама́ло

не \мало — не ма́ло; ( изрядно) чима́ло

Русско-украинский словарь > мало
2 нельзя

I. До -зя см. Донельзя.

II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;

2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].

* * *

предик.

1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

\нельзя зя́ не... — не мо́жна не

\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

2) ( запрещено) не мо́жна

Русско-украинский словарь > нельзя
3 едва

нар.

1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];

2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];

3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].

* * *

1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу

\едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль

\едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб

2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две

Русско-украинский словарь > едва
4 касаться

коснуться

1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;

2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;

3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);

4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;

5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;

6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.

* * *

несов.; сов. - косн`уться

( кого-чего)

1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)

2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти

3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

Русско-украинский словарь > касаться
5 нужда

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

Русско-украинский словарь > нужда
6 закрывать

закрыть

1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];

2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];

3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];

4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];

5) см. Скрывать, Укрывать;

6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.

* * *

несов.; сов. - закр`ыть

1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

Русско-украинский словарь > закрывать
7 кто

мест.

1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?

2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;

3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.

* * *

мест.

хто, род. п. кого́

кто бы ни... — хоч би хто

кто где — хто де

кто как — хто як

кто кого́ — хто кого́

Русско-украинский словарь > кто
8 польза

користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.

* * *

1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності

2) (нажива, барыш) зиск, -у

Русско-украинский словарь > польза
9 иметь

мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.

* * *

1) ма́ти

\иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)

\иметьть ме́сто — см. место 1)

\иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)

ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти

2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)

3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

Русско-украинский словарь > иметь
10 немного

нрч. небагато, трохи, (редко, зап. троха), мало(-що), (устар.) немного, (кое-что) дещо, щось, (малость) дещиця, (не так много) не скільки, (маловато) обмаль, не гурт, (диал.) не з гурта, (перен.) капля, жменя, дробинка, (зап.) дрібка; срв. Много 1 (Не -го). [Тільки бачив, а прочитав дуже небагато (Шевч.). Літературних творів Леніна маємо дуже небагато (Еллан). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.). А згадаймо! може серце хоч трохи спочине (Шевч.). Та я колись трохи плавав (Мирний). Я таки трохи задрімав, щоб хоч мало голові легше було (Квітка). За царя Гороха, як людей було троха (Номис). Лиш дами троха кривляться (Франко). А Перебийніс просить немного (Пісня). Людина без суспільства мало-що спроможна осягнути (Наш). Заробив дещо грошей (Франко). Тютюну вкрав щось, так його й прогнали (Тесл.). Грошенят дещицю приніс (Кониськ.). Діла не скільки (Сл. Гр.). Хоч і не скільки, а й Настя бере воду (Борзенщ.). Новітніх осад іще тут обмаль (Крим.). У передміськім ліску люду обмаль (Крим.). Худобу забрав, не гурт тієї й худоби було (Загірня). У самих у їх не гурт чого є (Грінч.). На світі страв було тоді не гурт, бо м'ясива тоді іще не їли (Крим.). Писав горопаха, щоб прислали грошей, - дак і тут-же не з гурта (Борзенщ.). За старого Хмеля людей було жменя (Номис). Стоїть хатина, коло неї жменя города (Н.-Лев.). Зачне сіріти, так що можна буде хоч дрібку бачити в лісі (Франко). Дрібку постояти і поговорити (Верхр.). Дрібку води в склянятко взяв (Яворськ.)]. -го погодя - трохи згодом, по малій годині. [Коли трохи згодом дзвонок: дзелень-дзелень (Рудч.). Коли по малій годині і він приходить назад (Новомосковщ.)]. -го не два метра - безмаль (без трошки) (не) два метри; срв. Немногий (Без -гого). -го взял - небагато поживився, (грубо) поживився, як пес мухою. -го пользы от этого - з цього небагато користи. -го поправился - трохи очуняв (одужав, оклигав). -го лучше, больше - не багато (не на багато, трохи) краще, більше. Ещё -го и конец - ще трохи та й край.

* * *

нареч.

1) ( мало) небага́то, тро́хи

вы́пить \немного го воды́ — ви́пити небага́то (тро́хи) води́

2) (несколько, чуть-чуть, слегка) тро́хи

\немного го бо́льше — тро́хи бі́льше

3) в знач. сказ. небага́то

Русско-украинский словарь > немного
11 набивать

набить

1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];

2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];

3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;

4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;

5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;

6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];

7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.

* * *

несов.; сов. - наб`ить

1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати

3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти

4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

Русско-украинский словарь > набивать
12 причина

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

причи́на; по причи́не

чего́ — че́рез що

по причи́не хо́лода — че́рез хо́лод

служи́ть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого

Русско-украинский словарь > причина
13 take

I

n

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

II

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

to take smb. by the hand — узяти когось за руку

to take smb. to one's arms — обнімати когось

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

to take prisoners — захоплювати (брати) в полон

3) ловити

to take fish — ловити рибу

to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

to take smb. at his word — спіймати когось на слові

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

they took his dog from him — у нього забрали собаку

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

to take lessons — брати уроки

to take a taxi — брати (користуватися) таксі

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

7) вибирати

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися з дороги

8) купувати

to take tickets — купувати (брати) квитки

I take bread here — я купую (беру) хліб тут

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

to take coal — видобувати вугілля

to take the crop — збирати урожай

12) сприймати; реагувати

to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

13) розуміти, тлумачити

to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

an intense despair took her — її охопив відчай

to be taken ill (bad) — захворіти

16) захоплювати; приваблювати

this author takes his readers with him — цей автор захоплює читачів

17) мати успіх, ставати популярним

the play didn't take — п'єса не мала успіху

18) записувати, реєструвати; протоколювати

to take notes — занотовувати

to take minutes — вести протокол

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

she does not take well — вона погано виходить на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається одружитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити заміж за нього

25):
с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

the vaccination did not take — віспа не прийнялася

27) споживати, приймати (їжу тощо)

to take supper — вечеряти

not to be taken — зовнішнє (напис на ліках)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

to take a taxi (a tram) — поїхати на таксі (на трамваї)

we usually take the lift — ми звичайно користуємося ліфтом

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

which newspapers do you take? — які газети ви передплачуєте?

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

to take the blame upon oneself — брати вину на себе

34) вступати (на посаду)

to take the crown — вступати на престол

35) займати (місце)

take a seat! — сідайте!

take your seats! — займайте місця!

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

I shall take French — я вивчатиму французьку мову

42) вести (заняття тощо)

to take the evening service — церк. правити вечерню

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

to take temperature — вимірювати температуру

to take measurements — знімати мірку

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

what size do you take in shoes? — який розмір взуття ви носите?

she takes sevens in gloves — вона носить рукавички сьомого розміру

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

wool takes the dye well — вовна гарно фарбується

49) убирати, поглинати, усмоктувати

take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

take after — бути схожим (на когось)

take apart — розбирати на частини

away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

take for — приймати (вважати) за когось

to take for granted — вважати само собою зрозумілим

take from — знижувати, ослабляти

take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

to take out a driver's licence — одержати права водія

take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

take through — примусити зробити (уроки тощо)

take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)

to take to flight — утікати

take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

to take a drop — випити, підпити

to take advantage — скористатися з переваги

to take aim (sight) — прицілюватися

to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

to take at a disadvantage — застукати зненацька

to take (a) breath — перевести дух

to take care — бути обережним

to take care of — піклуватися про когось

to take comfort — утішатися

to take counsel — радитися

to take courage — кріпитися, мужатися

to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

to take effect — починати діяти

to take exception to smth. — протестувати проти чогось

to take fire — спалахувати, займатися

to take fright — злякатися

to take heart — мужатися; не занепадати духом

to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

to take ill — захворіти

to take interest — цікавитися (чимсь — in)

to take in the act — застати на місці злочину

to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)

to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

I take it that... — я гадаю, що...

to take one's life in one's hands — розпочинати небезпечну справу

to take — по приймати відмову

to take notes — занотовувати

to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

to take oath — присягати, давати клятву

to take offence — ображатися

to take the nonsense out of smb. — вибивати дурість з когось

to take pains — старатися щосили

to take part in smth. — брати участь у чомусь

to take pity — зглянутися (на когось — on)

to take place — траплятися, відбуватися

to take pleasure in smth. — знаходити задоволення в чомусь

to take possession of smth. — оволодіти чимсь

to take rise from smth. — виникати з чогось

to take root — пускати коріння, укорінюватися

to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

to take smb. at his word — піймати когось на слові

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати

to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

to take one's time — діяти не поспішаючи

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

to take to heart — брати близько до серця

to take trouble — докладати зусиль

* * *
I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
14 take

I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
15 горе

I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);

2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!

II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.

* * *
I сущ.
го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)
II нареч.
догори́, уго́ру

Русско-украинский словарь > горе
16 действие

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

де́йствия — (мн.: поступки, поведение) дії, род. п. дій, вчи́нки, -ків

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

Русско-украинский словарь > действие
17 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
18 мысль

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дка

име́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що

Русско-украинский словарь > мысль
19 накидывать

накидать (много чего)

I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.

I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.

II. Накидывать и Накидать, накинуть -

1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.

II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;

2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];

3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -

1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;

2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;

3) накинутий. -ться -

1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;

2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.

II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];

3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.

II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].

* * *
I несов.; сов. - накид`ать
накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти
II несов.; сов. - нак`инуть
1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)

2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути

Русско-украинский словарь > накидывать
20 недоумевать

недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].

* * *

не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; ( колебаться) вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; ( изумляться) дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся

Русско-украинский словарь > недоумевать

Страницы

См. также в других словарях:

мало ли что — мало ли что … Орфографический словарь-справочник
Мало ли что — МАЛО ЛИ ЧТО. Разг. Экспрес. 1. Не важно, не имеет значения. А вот Христа я не могу понять никак! Ни к чему он для меня. Есть Бог, ну и ладно. А тут ещё один! Сын говорят. Мало ли что. Чай Бог то не помер (М. Горький. Мои университеты). Как же ты… … Фразеологический словарь русского литературного языка
мало ли что — подумаешь, что такого, что из того, ну и что же, что за беда, ну и что, нужды нет, есть о чем говорить, неважно Словарь русских синонимов. мало ли что нареч, кол во синонимов: 12 • все, что угодно (14) … Словарь синонимов
Мало ли что — МАЛО, меньше. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Мало того что — МАЛО, меньше. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
мало того(,) что — союз Синтаксические конструкции, начинающиеся с союза «мало того что», выделяются с двух сторон знаками препинания. При этом первый знак препинания может ставиться либо перед составным союзом, либо между его частями (перед словом «что»). О… … Словарь-справочник по пунктуации
мало ли что — см. мало; в зн. частицы. Что из того; ну и что. Мало ли что я сказал … Словарь многих выражений
Мало ли что будет, еще и то будет, что и нас не будет. — Мало ли что будет, еще и то будет, что и нас не будет. См. ВЕРНОЕ ВЕСТИМОЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Мало ли что бывало, за кем наше не пропадало? — См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Мало ли что есть, да коли нет. Есть, да про себя. — Мало ли что есть, да коли нет. Есть, да про себя. См. ЗАЙМЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Мало ли что говорят! — См. МОЛВА СЛАВА … В.И. Даль. Пословицы русского народа

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

мало+ли+что

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

мало+ли+что

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: