ліберал

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ ( від грецьк. νεοζ - новий та лат. liberalis - вільний) - одна з форм існування сучасного лібералізму. Подібно до лібералізму класичного, Н. ставить на меті пошук шляхів і умов, які могли б забезпечити стійкий і динамічний розвиток суспільства, інновативність і креативність соціальних форм Д. ля реалізації цього завдання класичний лібералізм вважав за необхідне всіляко сприяти виокремленню і певній автономізації соціальних сфер (особливо економіки, яка виступала могутньою трансформативною силою у проектах Модерну XVIII - XIX ст.), невтручанню у спонтанний розвиток, який і створює порядок, заснований на свободі. Істотні трансформації, яких зазнали розвинені ліберальні суспільства на рубежі XIX - XX ст. (монополізація економіки, фордизм, державна політика "соціальної амортизації" та ін.), зумовили світоглядні зміни у ліберальній філософії. Філософські розвідки Н. збагачувалися неоліберальною прагматикою, пошуками політики, яка б була адекватною добі світових воєн і революцій, доленосним зрушенням в історичній долі як окремих націй, так і всього людства. Н. доктринальний виразно репрезентований ідеологією "Нового курсу" Рузвельта, кейнсіанством, теорією і практикою "держави загального добробуту" та ін. Якщо класичний лібералізм автономізував і асинхронізував сфери соціального буття задля більшої ефективності суспільного розвитку, то Н. скоріше віддзеркалює тенденцію до більшої злагодженості соціального організму, підпорядковуючи міркування ефективності вимогам соціальної безпеки та вгамовуючи дух соціального експериментування тяжінням до більшої передбачуваності і впорядкованості. Підходи Н. виходять із перфекціоністських установок (можливість і необхідність покращення, вдосконалення умов соціального буття), поміркованого етатизму (визнання ролі держави у гарантуванні і забезпеченні прав людини, створенні і підтриманні необхідних засад функціювання громадянського суспільства, захист правовими й демократичними засобами загальновизнаних цивілізаційних цінностей, активне здійснення на державному рівні науково-технічної і освітянської політики тощо), чіткішого позначення у ліберальній філософії ідей і принципів консенсусу, солідарності і соціального партнерства. Разом з тим Н. продовжує відстоювати докорінні ліберальні цінності розвитку і відкритості змінам, свободи і гідності особистості, соціального плюралізму і толерантності, досягнення певної гармонії між індивідом і спільнотою через посередництво "абсолютизму права" та ін.

ЛІБЕРАЛІЗМ ( від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.

1. n

1) ліберал, людина ліберальних поглядів; прихильник лібералізму

2) (L.) член партії лібералів, ліберал

2. adj

1) вільнодумний; з широкими поглядами

2) ліберальний, широкий (про погляди тощо)

3) щедрий, великодушний

4) рясний, багатий, великий

5) гуманітарний

6) (L.) ліберальний; що складається з членів ліберальної партії

7) вільний, небуквальний

8) розбещений, розгнузданий

9) тех. із запасом (міцності тощо)

* * *

1) ліберал, людина ліберальних переконань; прихильник лібералізму

2) ( Liberal) член партії лібералів

1) вільнодумний; ліберальний; прогресивний, передовий ( про погляди)

2) щедрий, великодушний; багатий

3) гуманітарний

4) (Liberal) ліберальний, який з ліберальної партії

5) вільний,

6) icт. розпусний

7) тex. із запасом ( міцності)

8) icт. властивий вільній людині, дворянинові

КОНСЕРВАТИЗМ ( від лат. conservo - зберігаю, охороняю) - 1) світоглядна орієнтація, умонастрій, які спрямовані на збереження певних традиційних засад суспільного розвитку та порядку; 2) сукупність ідейно-політичних течій, концепцій та програм, певна тенденція політичної діяльності, що ставить за мету відтворення усталених цінностей, зміцнення тих економічних, соціально-політичних та моральних інституцій, які утворилися в суспільстві внаслідок розвитку і втілення історичного досвіду багатьох поколінь; 3) різновид політичної ідеології. К. споконвічно існував як світоглядна орієнтація, тип соціального темпераменту, що тяжіє до стабільності, статичної усталеності, передбачуваності В. цьому вигляді він не мав доктринального вигляду і був традиціоналізмом у широкому розумінні слова. Інтелектуальні передумови К. створювалися епохою Просвітництва. Велика Французька революція дала імпульс виникненню політичних ідеологій, серед яких першою позначила себе саме ідеологія К. Ключове значення у становленні К. відіграв трактат Берка "Роздуми про Французьку революцію" (1790). В своєму подальшому розвитку К. репрезентований такими постатями, як Шатобріан, Медисон, Колридж, де Местр, Ламенне, Баадер, Галлер, Мюллер, Шміт, Шумпетер, фон Гаєк, Оукшот, Скратон, Люббе, Кристол та ін. К. становить невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, яка почала формуватися напр. XVIII - на поч. XIX ст. В межах цієї метаідеології лібералізм уособлює ідею розвитку, всеохопний рух, швидкість, затвердження нового, а К. здійснює функції внутрішньої критики лібералізму. Отже, лібералізм та К. не є несумісними протилежностями, а взаємно зумовлюють, визначають один одного. Ліберали показують, якими консерватори будуть завтра, а консерватори - якими ліберали були учора. Напр., "новий К." (подібно до "старого", класичного лібералізму) орієнтується на звільнення приватного капіталу від надмірної державної "опіки", стимулювання ринкових відносин, зокрема підприємництва, зменшення податків на соціальні витрати (рейганоміка, тетчеризм). Отже, К. не протистоїть розвитку, а забезпечує його відповідність певним цінностям, оптимальну швидкість та глибину перетворень. У такий спосіб досягається зваженість, збалансованість суспільного розвитку, певна його спадкоємність і наступність. Від початку свого існування представники К. віддавали перевагу стабільності та наступності перед швидкоплинними змінами, вважали природний порядок непересічною цінністю, а уособленням його такі інституції, як власність, ієрархія, нерівність, релігія, авторитет, сім'я та ін. К. виходить з первинної недосконалості людської природи, обмежених можливостей людського розуму адекватно сприймати світ, втручатися в його розвиток.

- liberalization of Constitution

1) ліберал, людина ліберальних переконань; прихильник лібералізму

2) ( Liberal) член партії лібералів

1) вільнодумний; ліберальний; прогресивний, передовий ( про погляди)

2) щедрий, великодушний; багатий

3) гуманітарний

4) (Liberal) ліберальний, який з ліберальної партії

5) вільний,

6) icт. розпусний

7) тex. із запасом ( міцності)

8) icт. властивий вільній людині, дворянинові

лібералізм (-му); вільнодумство. Гнилой -лизм - гнилий лібералізм.

* * *

1. n

1) пісок; гравій

2) геол. крупнозернистий пісковик

3) зернистість (шліфувального круга)

4) металеві ошурки

5) розм. витримка, твердість характеру; відвага, мужність

6) (G.) радикал, ліберал (у Канаді)

2. v

1) скрипіти ; шарудіти

2) посипати піском (гравієм)

* * *

1) викор. з дiєcл. в oдн. пісок; гравій; піщаник

2) = gritstone

3) cпeц. зернистість ( шліфувального круга)

4) метал. дріб або зірочки для очищення виливків

5) твердість характеру; витримка; відвага, мужність

6) (Grit) радикал, ліберал ( у Канаді)

1) скрипіти; шарудіти; скреготати

2) посипати піском, гравієм

лібералізм

* * *

прихильник лібералізму

* * *

1. n

1) бот. гвоздика

2) (the pink) найвищий ступінь; вершина; взірець

3) жовтувата (жовто-зелена) фарба

4) рожевий колір

5) поміркований ліберал

6) амер., розм. права водія

7) молодий лосось

8) вогнестрільна рана

2. adj

1) рожевий

2) червоний; кольору мисливського камзола

3) ліберальний

4) нестерпний; неймовірний, неможливий

3. v

1) рожевіти

2) розфарбовувати (розмальовувати) в рожевий колір

3) бачити в рожевому світлі

4) проколювати, протикати

5) розм. сильно ударити, побити (бокс)

6) прикрашати дірочками (зубцями)

7) стукати (про двигун)

8) моргати, підморгувати

9) зиркати скоса

* * *

1) бoт. гвоздика

2) ( the pink) вищий ступінь, верх

3) рожевий колір; червоний колір камзола мисливця на лисиць ( hunting pink); pl червоний камзол ( мисливця на лисиць); мисливець у червоному камзолі

4) поміркований ліберал

5) cл. права водія

6) cл. біла людина (пepeв. викор. неграми)

1) рожевий

2) червоний, кольору мисливського камзола

3) який ліберальничає

4) неможливий, неймовірний

5) ( надто) витончений, вишуканий

1) протикати, проколювати

2) обробляти, прикрашати дірочками, фестонами, зубцями (pink out, pink up)

3) cл. сильно вдарити, побити ( бокс); ужалити, уразити, підсікти, припечатати кого-небудь

1) рожевий колір

2) рожевість

3) лібералізм

* * *

1) рожевість; рожевий колір

2) лібералізм

1. n

1) м'яка черепаха

2) ліберал, поміркований (діяч)

2. adj

1) з м'якою шкаралупою

2) з м'яким панциром; м'якошкірий (про черепаху тощо)

3) розм. поміркований, ліберальний

* * *

1) краб після линяння, у м'якому панцирі

2) поміркований, ліберал

1) з м'якою шкаралупою; з м'яким панцирем, м'якошкірий ( про черепаху)

2) поміркований, ліберальний

крайній ліберал

* * *

політ. крайній ліберал

1. n

1) іст. віг

2) (тж w. перен.) ліберал

3) (тж w.) знев. ханжа; нудна людина

2. adj

1) іст. що стосується вігів

2) (тж w.) перен. ліберальний

* * *

1) icт. віг; ( whig) ліберал

2) ( whig) ханжа; нудна людина

1) іст. теорія і практика вігів; належність до вігів

2) перен. (поміркований) лібералізм

* * *

n; іст.