лібералізм

берал

лібералізм (-му); вільнодумство. Гнилой -лизм - гнилий лібералізм.

* * *

* * *

лібералізацыя, -цыі жен.

* * *

лібералізм, -му муж.

* * *

ліберал, -ла муж.

1) совер., несовер. лібералізавацца

2) страд. лібералізавацца

-ралка ліберал (-ла), -ралка, вільнодум, -думка, -мниця. [Він славився між панством лібералом (Франко)].

* * *

несов., сов.

1) (действие) названня, на(й)менування; накликання, напрошення; скликання; срв. Называние;

2) назва, назвище, назвисько, наймення, названня, (имя) ім'я (р. ім'я, им. мн. імена), й[і]мення (-ння). [«Сонце віри» - це почесна назва (Крим.). (Морова) «Утопія» передала свою назву всім подібним творам наступних віків (Л. Укр.). Назва (назвище) села (Київщ.). Письменство, варте цього наймення (Рада). Національне наймення (Доман.)]. Под -нием, по -нию - під назвою, на назву. Давать, дать -ние - давати, дати назву (наймення и т. п.) кому, чому, називати, назвати, нарікати, наректи кого, що. [Даю вам мення і названня (Самійл.). Мав звичай нарікати російський лібералізм «мельхіоровим» (Крим.)]. Носить -ние - зватися, мати назву. Получать, получить своё -ние - діставати, дістати, здобувати, здобути свою назву (своє наймення и т. п.), прибирати, прибрати собі назву. [Здобула від пана назвисько «дури несосвітенної» (Крим.). Якого більш у прозових творах буває елементу, котрий переважає, - од того вони й назву собі прибирають (Рада)]. Поступок, которому нет -ния - учинок; якому й назви не до[при]береш.

* * *

націонал-ліберал (-ла).

* * *

1) непостійний, несталий, (невсегдашний) незавсідній, неповсякчасний; (изменчивый) перемінний, змінний, мінливий, (нестойкий) хитливий, хиткий, нетвердий; (неровный) нерівний, (диал.) перепадистий, (неверный) зрадливий; срв. Легкомысленный. [Людська доля - непостійна, людське щастя - зрадливе (Крим.). Людина несталих поглядів, несталої вдачі (Київ). Нічого не вартий, хисткий та мінливий лібералізм (Грінч.). Вони мінливі в своїх поглядах, хитливі в пересвідченнях (Грінч.). Нерівна температура (Київ). Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Сл. Гр.). Зрадлива дружина (Полт.)]. Быть -ным в любви - бути непостійним у коханні (зрадливим коханцем);

2) рухомий, переставний, пересувний, переїзний; срв. Передвижной;

3) несталий, непостійний, неперіодичний, (не ограниченный сроком) неречінцевий, необмежений речінцем, (книжн.) нетерміновий, нетермінований, не обмежений терміном (термінами), не на певний термін, не до певного терміну. -ный выход издания - несталий (неперіодичний) вихід видання. -ный взнос - непостійна вкладка, неречінцевий (нетерміновий) внесок;

4) мандрівний, кочовий, кочівний, роз'їзний. [Мандрівне життя (Лубенщ.)];

5) (суетливый) метушливий, (разбросанный) розкиданий; срв. Рассеянный 3. -ная жизнь - метушливе життя.

* * *

простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.

* * *

несов.; сов. - прост`ить

* * *

прям., перен. гнілы

совер., несовер. лібералізаваць

нацыянал-ліберал, -ла муж.