лёгкие

легені (-нів, ед. ч. легеня), легкі (-ких, ед. ч. легке, -кого), редко легуші (-гуш, ед. ч. легуша), легушки (-шок), хрипи (-пів). [Стали суди судити, комарика ділити: цьому-тому по стегну, а Грицькові легені (Пісня). Прийшла смерть моя, легке точиться (Руданськ.)]. Воспаление -ких - легенниця, запалення легенів (легких). [Мама вмерла на запалення легких (Франко)].

* * *

анат. pulmo легеня (-ні); срвн. Лёгкие. Воспаление -ких, pneumonia - легенниця, запалення легенів.

* * *

см. лёгкие

кивнуть чем (качать головою, подавать знак пальцем, головою, бровями) кивати, (с)кивнути чим на кого, (только головою) хитати, хитнути чим (головою). [Та й головою скивнула (Г. Барв.). Ти мабуть з ним приятель? - спитав писар, киваючи на мене (М. Вовч.). Постукала на його в шибку і кивнула пучкою, щоб прийшов до хати (Кон.). Товариші мовчки хитнули головами на знак згоди (Крим.)]. -нул на меня - кивнув на мене, (сокращ.) кив на мене. [Мати кив на мене: вийди, мов (Тесл.)].

* * *

несов.; сов. - кивн`уть

1) кива́ти, кивну́ти; ( делать лёгкие наклонные движения головой) хита́ти, хитну́ти и схитну́ти

2) ( покачивать головой в такт движению) кива́ти, кивну́ти; ( о лошади) маха́ти, махну́ти

облечься о[в]дягатися, о[в]дяг(ну)тися, у[при]биратися, у[при]братися в що. - каться (-чься) в плоть и кровь - набирати (набрати) плоти і крови. Облечься в лёгкие одеяния - одягти легке вбрання, одягтися в легкі вбрання.

* * *

несов.; сов. - обл`ечься

1) ( одеваться) убира́тися, убра́тися и повбира́тися, одяга́тися, одягти́ся и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися; (перен.) прибира́тися, прибра́тися

2) (покрываться, окутываться) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися, оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися, огорта́тися, огорну́тися; ( окружаться) ото́чуватися, оточи́тися

3) ( воплощаться) вті́люватися, вті́литися; (принимать вид, форму чего-л.) набира́ти, набра́ти

4) строит. (несов.) убира́тися, одяга́тися, удяга́тися; прибира́тися; покрива́тися, укрива́тися, оповива́тися, повива́тися, огорта́тися; вті́люватися; виявля́тися, висло́влюватися; надава́тися; наділя́тися

пуститься

1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;

2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;

3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];

4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.

* * *

несов.; сов. - пуст`иться

1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити

2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися

3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися

4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися