-
21 Лях, Віталій Васильович
Лях, Віталій Васильович (1942, с. Терни Донецької обл.) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1969). Докт. філософських наук (1991), проф. (2000). Од 1972 р. працює в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Од 1990 р. - завідує від. історії зарубіжної філософії. Основна сфера діяльності - історія зарубіжної філософії, зокрема дослідження проблем суспільного розвитку в інтерпретації раціоналізму й ірраціоналізму, проблеми зміни філософсько-світоглядних орієнтацій. Автор понад 80 наукових праць.[br]Осн. тв.: "Критика інтуїтивізму сучасної буржуазної філософії" (1975); "Раціоналізм та ірраціоналізм в сучасній буржуазній соціальній філософії" (1986).Філософський енциклопедичний словник > Лях, Віталій Васильович
-
22 ляхівський
этн., ист.ля́шский, по́льский -
23 ляхівка
I'ahiwkaж. -
24 вибілювання в кокілях
отбе́ливание в коки́ляхУкраїнсько-російський політехнічний словник > вибілювання в кокілях
-
25 Віталій Васильович Лях
Філософський енциклопедичний словник > Віталій Васильович Лях
-
26 боргові папери, утримувані в інвестиційних цілях
Українсько-англійський словник > боргові папери, утримувані в інвестиційних цілях
-
27 нерухомість, придбана в інвестиційних цілях
( на відміну від комерційних) investment propertiesУкраїнсько-англійський словник > нерухомість, придбана в інвестиційних цілях
-
28 нерухомість, утримувана в інвестиційних цілях
Українсько-англійський словник > нерухомість, утримувана в інвестиційних цілях
-
29 цінний папір, утримуваний в інвестиційних цілях
Українсько-англійський словник > цінний папір, утримуваний в інвестиційних цілях
-
30 поляк
лях (ум. ляшок (-шка), ляшенько; соб. ляхва, лядство, ляшота, уничижит. ляшуга), поляк (ум. поляченько). -ляк из Мазурии - мазур (-ра). Жить как -ки - ляхувати. Свойственный -ку - ляхів (-хова, -хове). [Ляхова натура].* * *поля́к; поля́ки мн. поля́ки, -ків -
31 Lach
[лях]m -
32 поляк
-
33 poolakas
лях,полька,поляк -
34 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
-
35 йөзеннән
1)а) с це́лью, в це́лях; в поря́дке чегокисәтү йөзеннән — в поря́дке предупрежде́ния
ярдәм итү йөзеннән — в це́лях оказа́ния по́мощи
җәза бирү йөзеннән — с це́лью наказа́ния
б) в це́лях, из; из-засаклык йөзеннән — из ( в целях) осторо́жности
экономия йөзеннән — в це́лях эконо́мии
2) ра́ди, в знак; из, из-засезгә хөрмәт йөзеннән — ра́ди (в знак) уваже́ния к вам
дуслык йөзеннән — в знак дру́жбы
әдәп йөзеннән — ра́ди прили́чия
3) в ка́честве чего-л.мисал йөзеннән әйтү — сказа́ть (привести́) в ка́честве приме́ра
-
36 nuclear
adj ядерний; що відноситься до ядерної зброї- all-out nuclear conflagration необмежена ядерна війна, тотальна/ всезагальна війна- nuclear war ядерна війна- civil nuclear industry галузі промисловості, пов'язані з використанням ядерної енергії в мирних цілях- grey area nuclear system ядерна зброя середньої дальності, зброя "сірої зони"; "євростратегічна зброя"- harmonized nuclear export policies узгоджена політика з питань експорту ядерних установок та матеріалів- limited nuclear response обмежений ядерний удар у відповідь- limited nuclear retaliation обмежений ядерний удар у відповідь- massive nuclear attack масований ядерний удар- near nuclear states країни, здатні створити власну ядерну зброю, "порогові держави"- non-nuclear parties учасники (договору), що не володіють ядерною зброєю- nuclear age ядерний вік- nuclear aggression ядерна агресія- nuclear annihilation ядерне знищення- nuclear armament ядерне озброєння- nuclear arms race гонка ядерних озброєнь- nuclear arsenal ядерний арсенал- nuclear attack ядерний напад; ядерний удар- nuclear balance ядерна рівновага, ядерний паритет- nuclear big stick ядерний дрючок- nuclear Blitzkrieg блискавична ядерна війна- nuclear capability ядерний потенціал- nuclear catastrophy ядерна катастрофа- nuclear club клуб ядерних держав- nuclear contamination радіоактивне забруднення- nuclear country країна, що має ядерну зброю- nuclear damage шкода, заподіяна в результаті застосування ядерної зброї- nuclear defence протиядерний захист- nuclear delivery засіб доставки ядерних боєприпасів до цілі- nuclear destruction ядерне роззброєння, знищення ядерної зброї- nuclear deterrence ядерне залякування- nuclear deterrence capability можливості потенціального стримування ядерного нападу супротивника- nuclear deterrent засіб ядерного залякування- nuclear disarmament ядерне роззброєння; відмова від ядерної зброї- nuclear equivalence рівність сторін в області ядерних озброєнь- nuclear facility ядерна установка- nuclear fallout радіоактивні опади- nuclear free zone без'ядерна зона- nuclear freeze заморожування ядерної зброї- nuclear freeze resolution резолюція про заморожування ядерної зброї- nuclear fuel ядерне пальне/ паливо- nuclear guarantee ядерні гарантії- nuclear holocaust ядерна катастрофа- nuclear incident ядерний інцидент- nuclear installations ядерні установки- nuclear know-how секрети ядерної техніки- nuclear launching пускові установки ядерної зброї- nuclear missile arsenals арсенали ракетно-ядерної зброї- nuclear neutrality ядерний нейтралітет- nuclear pollution забруднення радіоактивними опадами- nuclear power ядерна міць- nuclear proliferation розповсюдження ядерної зброї- nuclear non-proliferation treaty договір про нерозповсюдження ядерної зброї- nuclear reactor атомний реактор- nuclear relationship співвідношення ядерних сил- nuclear response ядерний удар у відповідь- nuclear retaliation ядерний удар у відповідь- nuclear stockpile запаси ядерної зброї- nuclear strike force ядерна ударна міць- nuclear sufficiency concept поняття "ядерної достатності"- nuclear superiority ядерна перевага- nuclear systems системи ядерної зброї- nuclear technology ядерна технологія, технологія виробництва ядерної зброї- nuclear test випробування ядерної зброї- nuclear threat загроза застосування ядерної зброї- nuclear umbrella ядерна "парасолька"- nuclear underground tests підземне використання ядерної зброї, підземні ядерні випробування- nuclear war(fare) ядерна війна- nuclear warhead ядерна боєголовка- nuclear weapon ядерна зброя- nuclear weapon country країна, що має ядерну зброю- nuclear weapon-free zone без'ядерна зона- nuclear weapon parties учасники (договору), що володіють ядерною зброєю- nuclear weapons technology ядерна технологія, технологія виробництва ядерної зброї- nuclear weapon test ban заборона використання ядерної зброї- nuclear weapon test explosion випробовувальний вибух ядерної зброї- peaceful nuclear explosions ядерний вибух з мирною метою- peaceful nuclear technology технологія ядерних установок, що використовуються з мирною метою- strategic nuclear parity стратегічна ядерна рівновага, стратегічний паритет- uncontrolled nuclear arms race неконтрольована гонка ядерних озброєнь- cessation of nuclear tests припинення ядерних випробувань- cessation of the production of nuclear weapons припинення виробництва ядерної зброї- danger of nuclear proliferation небезпека розповсюдження ядерної зброї- deterrence of a nuclear war стримування ядерної війни- nuclear explosion for peaceful purposes ядерний вибух з мирною метою- peaceful use of nuclear energy використання ядерної енергії в мирних цілях- outbreak of nuclear war початок ядерної війни- production of nuclear weapons виробництво ядерної зброї- proliferation of nuclear weapons розповсюдження ядерної зброї- proliferation of nuclear weapons technology розповсюдження технології виробництва ядерної зброї- qualitative development of nuclear weapons якісне вдосконалення ядерної зброї- safeguards on civil nuclear industry гарантії від галузей промисловості, пов'язаних з використанням ядерної енергії в мирних цілях- threat of nuclear war загроза ядерної війни- to ban nuclear weapon заборонити використання ядерної зброї- to ban the use of nuclear weapons заборонити застосування ядерної зброї- to be subject to nuclear attack зазнати ядерного нападу- to deploy nuclear weapons розмістити ядерну зброю- to exclude all types of nuclear weapons from the arsenals of the states виключити всі види ядерної зброї з арсеналів держав- to hinder the spread of nuclear weapons перешкоджати розповсюдженню ядерної зброї- to use nuclear material for civil purposes використовувати ядерні матеріали з мирною ціллю -
37 Stelze
Stelze f =, -n, б.ч. pl ходу́ляWorte [Verse] auf Stelzen ходу́льные выраже́ния [стихи́]aut Stelzen gehen [schreiten] ходи́ть на ходу́лях; перен. ходи́ть как на ходу́лях; держа́ть себя́ неесте́ственно [де́ланно]; кичи́ться; жема́ниться(auf) Stelzen laufen ходи́ть на ходу́ляхStelze f =, -n, б.ч. pl деревя́нная нога́, ножно́й проте́з -
38 stelzen
идти́ пойти́ [indet ходи́ть ] как <сло́вно> на ходу́лях. v. Vogel ва́жно выступа́ть | mit stelzenden Schritten как бу́дто на ходу́лях. mit stelzen dem Gang (шага́я) как на ходу́лях. jd. hat einen gestelzten Gang у кого́-н. деревя́нная похо́дка | eine gestelzte Ausdruckswese [Sprache] напы́щенное выраже́ние [напы́щенный язы́к ]. eine gestelzte Ausdrucksweise haben напы́щенно выража́ться -
39 Stelze
Stélze I f =, -nходу́ля1) ходи́ть на ходу́лях2) ходи́ть как на ходу́лях3) жема́ниться; задира́ть носWórte [Vérse] auf Sté lzen — ходу́льные [неесте́ственные] выраже́ния [стихи́]
Stélze II f =, -n зоол.1. трясогу́зка (Motacilla L.)2. pl трясогу́зковые ( Motacillidae) -
40 contour
contour [ˊkɒntυə]1. n1) ко́нтур, очерта́ние; а́брис2) топ. горизонта́ль (тж. contour line)3) амер. положе́ние дел, разви́тие собы́тий;he is jubilant over the contour of things он дово́лен положе́нием веще́й
4) attr. ко́нтурный;contour map топ. ка́рта, вы́черченная в горизонта́лях, ко́нтурная ка́рта
2. v наноси́ть ко́нтур; выче́рчивать в горизонта́лях
См. также в других словарях:
лях — лях/ … Морфемно-орфографический словарь
ЛЯХ — ЛЯХ, ляха, муж. 1. Поляк (устар.). «Не то беда, что ты поляк: Костюшко лях, Мицкевич лях, беда, что ты Видок Фиглярин.» Пушкин. 2. мн. Употребляющееся иногда в науке название польских племен (Этногр., ист.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков … Толковый словарь Ушакова
лях — пан, поляк, пшек Словарь русских синонимов. лях см. поляк Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
ЛЯХ — в западнославянской мифологии генеалогический герой, предок поляков (ляхов), брат Чеха, согласно преданиям, записанным в хронике 14 в. Вероятно, имя Л. образовано от lêdo, «пустошь», «новь», «необработанная земля». в. и., в. т. (Источник: «Мифы… … Энциклопедия мифологии
Лях — м. устар. см. ляхи I Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЛЯХ — (от собств. им.). То же, что лех. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
ЛЯХ — с тобой (с ним и т. п.)! Пск. Восклицание, выражающее досаду, безразличие; уступка. СПП 2001, 51. Иди ты к ляху! Пск. Бран. Восклицание, выражающее гнев, раздражение, нежелание видеть кого л. СПП 2001, 51 … Большой словарь русских поговорок
Лях — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
лях — іменник чоловічого роду, істота поляк іст … Орфографічний словник української мови
ЛЯХ — Ляшко, убийца св. Бориса. 1015. Лет. IX, 72. Пан Лях Конюский, ю. з. 1444. A. S. I, 41. Лях Дюкин, помещик Полоновского пог. 1495. Писц. II, 584. Лях Ясеньский, служебник виленского епископа. XVI в. (1 пол.). Ю. З. А. I, 90. Лях Волчкович,… … Биографический словарь
Лях — ЛЯХОВ ЛЯХ ЛЯХОВЕЦ ЛЯХОВИЧ ЛЯШКО Лях прозвище поляка в старину. Что, сынку, помогли тебе твои ляхи? вопрошает гоголевский Тарас Бульба у плененного запорожцами изменника сына Андрия. Из за частых войн с Польшей слово лях в старину имело и… … Русские фамилии