лям

см. Кайма.

* * *

крайочка, лямівочка; см. Кайма.

* * *

Канта

I. кант, канта, пісня хвальна, умен. кантик. [Він записував то канти, то всякі вірші, то пісні (Н.-Лев.)].

II. Кант - (край, рубец) кант (-та), рубець (-бця), край (р. краю), берег (-га); специальнее: (между двумя кусками кожи или материи) кант, ільтиця, (в голенищах) ірха (пров.), (в женск. полушубке по талии) забиванка, (у портн.) кант; тип. - кант. Картуз с -том, мундир с -тами - кашкет з кантом, мундир з кантами. Сбивать доски по -нту - збивати (зшивати) дошки рубцем.

* * *

1) (отворот на груди) закот (-коту), закота (-ти) и закоти (-тів), вилога;

2) (нашивка на воротнике) нашивка, лямівка.

* * *

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

1) тиждень (р. тижня), (редко) неділя (р. мн. неділь). [Тиждень пролежала Олеся в постелі (Н.-Лев.). Більш неділі, як нема їх дома (Квітка). І минуло неділь кілька, кілька літ минає (Рудан.)]. На прошлой, на этой -ле - на тому (тім), на цьому (цім) тижні, того (минулого), цього тижня. С будущей -ли - знеділі. На будущей (следующей) -ле - на тому (тім) тижні, другого тижня, знеділі, (диал.) назнеділі. [Певно на тім тижні приїде (Кониськ.) Другого таки тижня ми захтіли знов зробити те саме (Крим.). Знеділі почнуть орати (Київщ.). Назнеділі поїду до Київа (Липовеч.)]. За -лю - за (у) тиждень. [Не скінчить у тиждень цієї роботи (М. Вовч.)]. Через -лю - за (через) тиждень. [За тиждень великдень (Приказка). Через тиждень у неділю (в воскресенье) (Гнід.)]. -ли через две - тижнів за (через) два. Каждую -лю - що-тижня, кожного тижня. Каждые две, три -ли - що-другого, що-третього тижня. -лю недельски (недельску, недельскую) - цілий (цілісінький) тиждень, (грубо) цілу тижняку. Проводить, провести -лю где - тижнювати, перетижнювати де. Семь пятниц на -ле - см. Пятница. Мели, Емеля, твоя -ля - мели, Іване, доки вітер не стане (вітру стане);

2) (в назв. церк. седмиц) тиждень, (редко) неділя. Вербная -ля - см. Вербный. Крестопоклонная -ля - см. Крестопоклонный. Светлая -ля - великодні свята (р. свят). Страстная -ля - білий тиждень. Фомина -ля - провідний тиждень, проводи (-водів и -від).

* * *

1) (меховая) (об)лямівка хутряна; (узкая) брам;

2) (леса) узлісся, підлісся, залісок, узлісок (-ска), надулісся, берег (край) ліса.

* * *

1) ( действие) опу́шення, опу́шування

2) ( меховая обшивка) опу́шка

обшивка, облямівка. (Из смушка или суркового меха на тулупе) иршлиця, брам (- му).

* * *

1) см. оторачивание

2) ( кайма на одежде) облямі́вка, лямі́вка, оторо́чка, габа́; ( обшивка) обши́вка, обши́ва

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;

2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;

3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;

4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);

5) (площадь зрения) поле зору;

6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);

7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];

8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];

9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].

* * *

1) по́ле; ( обрабатываемый большой участок) лан, -у

2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле

3) ( фон) по́ле, тло

4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

5)

6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і

7) юр., ист. по́ле

1) (действие) - а) облямовування, обшивання, оконч. облямування, обшиття (- ття); б) напушування, запушування, оконч. напушення и напушіння, запуше[і]ння; в) вилаяння, накартання. Срв. Напушать;

2) облямівка, лямівка, обшивка; срв. Опушка 1.

* * *

1. эл. current

вызыва́ть ток — cause a current to flow

выпрямля́ть ток — rectify current

ток замыка́ется по це́пи че́рез … — the current takes the path through …

наводи́ть [индуци́ровать] ток — induce a current

ток напра́влен к узлу́ — current enters a node

ток напра́влен от узла́ — current leaves a node

ток ответвля́ется — the current divides

под то́ком — (to be) alive

(по ла́мпе) протека́ет ток в … мА — (the tube) draws a current of … mA

потребля́ть ток — draw current

преобразо́вывать переме́нный ток в постоя́нный — convert alternating to direct current

преобразо́вывать постоя́нный ток в переме́нный — invert direct to alternating current

трансформи́ровать ток из перви́чной во втори́чную обмо́тку ( трансформатора) — induce secondary current

2. (течение, поток) current, flow; stream

3. ( площадка для молотьбы) с.-х. thrashing floor

ток абсо́рбции ( диэлектрика) — absorption current

акти́вный ток — active current

ток ано́да — брит. anode current; амер. plate current

безопа́сный ток ( для человека) — let-go current

ток бе́лого по́ля ( в фототелеграфии) — white current

блужда́ющий ток — stray [vagabond] current

вихрево́й ток — eddy current

ток во вне́шней цепи́ — external current

ток во втори́чной обмо́тке — secondary current

ток возбужде́ния — ( в электромашинах) exciting [excitation, field] current; ( радиосхемы) drive current

ток вольтме́тра, нача́льный — residual [standing] (meter) current

компенси́ровать нача́льный ток вольтме́тра — balance out [back off, buck] the residual [standing] current

ток в перви́чной обмо́тке — primary current

встре́чный ток — back [reverse] current

входно́й ток — input current

ток вы́борки ( матричной памяти) вчт. — drive [selection] current

вызывно́й ток тлф. — ringing current

вы́прямленный ток — rectified current

ток высо́кой частоты́ — r.f. current

выходно́й ток — output current

де́йствующий ток — root-mean-square [rms] current

ток дре́йфа — drift current

ды́рочный ток — hole current

ё́мкостный ток — capacitive current

ток замыка́ния на зе́млю — fault-to-earth current

ток за́писи вчт. — write current

ток запре́та вчт. — inhibit current

заря́дный ток — charging current; ( режим заряда батареи) charge rate

затуха́ющий ток — decaying current

земно́й ток — telluric [earth, terrestrial] current

инжекцио́нный ток — injection current

ионизацио́нный ток — ionization current

ио́нный ток — ion current

испыта́тельный ток — test current

като́дный ток — cathode current

колеба́тельный ток — oscillating current

конвекцио́нный ток — convection current

ко́нтурный ток — loop [mesh] current

ток коро́ткого замыка́ния — short-circuit current

коррозио́нный ток — corrosion current

крити́ческий ток — critical current

лави́нный ток — avalanche current

лине́йный ток — ( с линейной зависимостью) linear current; ( в многофазных цепях) line current

максима́льный ток — peak current

мгнове́нный ток — instantaneous current

многофа́зный ток — polyphase current

ток нагру́зки — load current

ток нака́ла — filament [heater] current

намагни́чивающий ток — magnetizing current

ток насыще́ния — saturation current

несинусоида́льный ток — non-sinusoidal current

несу́щий ток — carrier current

ток неустанови́вшегося режи́ма — transient current

номина́льный ток — rated [nominal] current

номина́льный ток автомати́ческого выключа́теля — current rating

обме́нный ток — exchange current

ток обра́тной свя́зи — feedback current

обра́тный ток — back [reverse] current

о́бщий ток ( в анализе цепей) — line current

объё́мный ток — steady volume current

ток, ограни́ченный простра́нственным заря́дом — space-charge-limited [SCL] current

однофа́зный ток — single-phase current

операти́вный ток ( используемый в цепях управления) — control current

оста́точный ток — residual current

ток отключе́ния автомати́ческого выключа́теля — interrupting (current) rating

ток отпуска́ния — ( реле) drop-out [release] current; ( электронных схем или устройств) turn-off current

парази́тный ток — spurious [parasitic, stray, sneak] current

паралле́льный ток — parallel flow

ток перегру́зки — overload current

переме́нный ток — alternating current, a.c.

перехо́дный ток — transient current

периоди́ческий ток — periodic current

пилообра́зный ток — saw-tooth current

пироэлектри́ческий ток — pyroelectric current

ток пита́ния — feed [supply] current

пла́вящий ток — fusing current

ток пла́змы — plasma current

пове́рхностный ток — surface current

ток поврежде́ния ( в электроустановках) — fault current

размыка́ть ток поврежде́ния — interrupt [switch] the fault current

ток подмагни́чивания — bias current

ток поко́я — ( в радиолампах) quiescent current; ( в телеграфии) spacing current

ток по́лной вы́борки вчт. — full-select current

по́лный ток — total current

положи́тельный ток — positive current

ток полувы́борки вчт. — half-select current

ток поляриза́ции — polarization current

постоя́нный ток — ( по величине) constant current; ( по знаку) direct current, d.c.

ток поте́рь — loss current

потребля́емый ток — consumption current

предпробо́йный ток — prebreak-down current

предразря́дный ток ( газоразрядной лампы) — preconduction current

ток предыониза́ции — preionization current

преры́вистый ток — intermittent current

принуждё́нный ток — forced [steady-state] current

ток проводи́мости — conduction current

ток простра́нственного заря́да — space-charge current

прямо́й ток — forward current

пульси́рующий ток — pulsating current

пусково́й ток — starting current

ток пучка́ — beam current

рабо́чий ток

1. телегр. mark(ing) current

2. эл. ( не путать с то́ком сраба́тывания) operating current (not to be confused with operate current)

устана́вливать рабо́чий ток компенса́тора изм. — standardize the potentiometer

ток развё́ртки — sweep current

разгово́рный ток тлф. — speaking current

разря́дный ток

1. discharge current

2. вчт. digit current

реакти́вный ток — reactive current

ток рекомбина́ции — recombination current

ток самоинду́кции — self-inductance current

сва́рочный ток — welding current

свобо́дный ток — free current

се́точный ток — grid current

си́льный ток — strong [heavy] current

синусоида́льный ток — sinusoidal [harmonic] current

синфа́зный ток — in-phase current

синхронизи́рующий ток — synchronizing current

сквозно́й ток ( диэлектрика) — steady leakage current

сла́бый ток — weak current

ток смеще́ния

1. (физическая величина, характеризующая магнитное действие переменного электрического поля) displacement current

2. ( подаваемый на сетку радиолампы) bias current

ток сраба́тывания — operate current

ста́ртовый ток — starting current

сторо́нний ток — extraneous current

ток счи́тывания вчт. — read current

теллури́ческий ток — telluric [earth, terrestrial] current

темново́й ток — dark current

ток теплово́го возбужде́ния — thermal agitation current

термоэлектри́ческий ток — thermocurrent

термоэлектро́нный ток — thermionic current

трёхфа́зный ток — three-phase current

тунне́льный ток — tunnel current

ток управле́ния, неотпира́ющий ( симистора) — gate non-trigger current

ток управле́ния, отпира́ющий ( симистора) — gate trigger current

уравни́тельный ток — circulating current

усло́вный ток (условное направление тока; в анализе цепей) — conventional current, conventional flow

ток установи́вшегося режи́ма — steady-state current; ( в анализе цепей) steady-state [forced] current

ток уте́чки — leakage current

фа́зовый ток — phase current

флуктуацио́нный ток — random current

ток фотокато́да — photocathode current

фотоэлектри́ческий ток — photo (electric) current

то́ки Фуко́ — Foucault [eddy] currents

ток холосто́го хо́да — ( без нагрузки) no-load current; ( в анализе цепей) open-circuit current

ток части́чной вы́борки вчт. — partial-select current

ток чё́рного по́ля ( в фототелеграфии) — black current

числово́й ток вчт. — word current

шумово́й ток ( полевого транзистора) — noise current

электри́ческий ток — electric current

подводи́ть электри́ческий ток к сва́риваемым дета́лям — convey (welding) current to the workpieces

электро́нный ток — electron(ic) current

ток эми́ссии — emission current

ток я́коря — armature current

* * *

1. form, shape

выде́рживать фо́рму, напр. при обрабо́тке — keep true to shape, e. g., in machining

фо́рма изде́лия претерпева́ет ре́зкие измене́ния — the product shows discontinuities in shape

име́ть фо́рму — be (in) the form [shape] of, be shaped as, take the form of

по фо́рме:

выреза́ть запла́ту по фо́рме, напр. ба́ка — form a patch to fit the contour, e. g., of the tank

пра́вильной фо́рмы — of a regular shape

придава́ть фо́рму — shape, form

принима́ть фо́рму сосу́да ( о жидкости) — conform to the shape of the (containing) vessel

сде́ланный в фо́рме чего-л. — made to the shape of a …

сохраня́ть фо́рму — hold (its) shape

2. (вид, тип процесса) mode

3. мат. quantic

4. ( бланк установленного образца) form, blank

заполня́ть фо́рму № — … execute form No …

подава́ть (напр. заявку) по (устано́вленной) фо́рме — execute an application [request] form

по фо́рме № … — on form No …

заявле́ние, соста́вленное по фо́рме № … — an application on form No …

аналити́ческая фо́рма — analytical form

ана́логовая фо́рма — analog form

бето́нная фо́рма — form

разбира́ть или снима́ть (напр. бетонную) фо́рму — remove the form(s)

собира́ть (напр. бетонную) фо́рму — erect (the) forms

во́гнутая фо́рма ( поверхности бочки валка) метал. — concave camber

фо́рма волны́ — wave shape, waveform

вы́пуклая фо́рма ( поверхности бочки валка) метал. — convex camber

дизъюнкти́вная фо́рма ( в логике) — disjunctive form

дизъюнкти́вная, норма́льная фо́рма — disjunctive normal form

дискре́тная фо́рма — digital form

фо́рма для ва́куумного формова́ния, негати́вная пласт. — female mould

фо́рма для ва́куумного формова́ния, позити́вная пласт. — male form

фо́рма для выдува́ния — blow mould

фо́рма для изготовле́ния изде́лий окуна́нием или мака́нием рез. — dipping mould

фо́рма для изготовле́ния ти́глей — mould matrix

фо́рма для литья́ в ко́киль — chill mould

фо́рма для литья́ по выплавля́емым моде́лям — investment mould

фо́рма для литья́ под давле́нием — die mould, moulding [pressure casting] die

фо́рма для литья́ под давле́нием, многогнё́здная — multiple-cavity die

фо́рма для литья́ под давле́нием, одногнё́здная — single-cavity die

фо́рма для определе́ния жидкотеку́чести мета́лла, спира́льная — Saeger spiral

фо́рма за́писи мат. — notation

в опера́торной фо́рме за́писи — in operational notation

квадрати́чная фо́рма мат. — quadratic form, quadric quantic, form of degree two

фо́рма ко́мплексного числа́, алгебраи́ческая — rectangular form of a complex number

фо́рма ко́мплексного числа́, тригонометри́ческая — polar form of a complex number, trigonometric form of a complex number

фо́рма конта́кта эл. — (contact) profile

восстана́вливать фо́рму конта́кта напи́льником — file up a contact to restore the profile

конъюнкти́вная фо́рма ( в логике) — conjunctive form

конъюнкти́вная, норма́льная фо́рма — conjunctive normal form

фо́рма крыла́ в пла́не — wing planform

фо́рма ку́зова — body shape, appearance

лите́йная фо́рма — mould, casting [foundry] mould

наноси́ть кра́ску на лите́йную фо́рму — apply the mould wash, wash a mould a parting mixture

отлива́ть в фо́рму — mould, cast

покрыва́ть лите́йную, фо́рму сло́ем, напр. графи́та — dust a mould with, e. g., graphite

хорошо́ заполня́ть (лите́йную) фо́рму при литье́ — cast well

лите́йная, безопо́чная фо́рма — boxless mould

лите́йная, ги́псовая фо́рма — gypsum mould

лите́йная, гли́няная фо́рма — loam mould

лите́йная, земляна́я фо́рма — loam mould

лите́йная, металли́ческая фо́рма — metal [chill] mould

лите́йная, многокра́тная фо́рма — longlife [permanent] mould

лите́йная, многокра́тно испо́льзуемая фо́рма — long-life [permanent] mould

лите́йная, оболо́чковая фо́рма — shell mould

лите́йная, песча́ная фо́рма — sand mould

лите́йная, песча́ная, за́крытая фо́рма — closed sand mould

лите́йная, песча́ная, откры́тая фо́рма — open sand mould

лите́йная, пове́рхностно подсу́шенная фо́рма — skin-dried mould

лите́йная фо́рма по выплавля́емым моделя́м — investment mould

лите́йная, подсу́шенная фо́рма — partially dried mould

лите́йная, ра́зовая фо́рма — temporary mould

лите́йная, со́бранная фо́рма — complete mould

лите́йная, стержнева́я фо́рма — core mould

лите́йная, суха́я фо́рма — baked [dried] mould

лите́йная, сыра́я фо́рма — green-sand mould

литьева́я фо́рма пласт. — casting mould

литьева́я, поршнева́я фо́рма — plunger mould

мылохолоди́льная фо́рма — soap-cooling frame

непра́вильная фо́рма — irregular shape

обтека́емая фо́рма — streamline contour, aerodynamic [streamline] form, streamline shape

придава́ть обтека́емую фо́рму — streamline, give a streamline form

опти́чески акти́вная фо́рма — optically active form

отливна́я фо́рма ( наборной машины) — mould

отливна́я, линоти́пная фо́рма — linotype mould

отливна́я, моноти́пная фо́рма — monotype mould

отливна́я, универса́льная фо́рма — universal mould wheel

печа́тная фо́рма — (printing) plate

зака́тывать печа́тную фо́рму ( переводной или копировальной краской) — roll up a plate

нака́тывать кра́ску на печа́тную фо́рму — roll a form

печа́тная фо́рма для высо́кой печа́ти — relief plate

печа́тная фо́рма для глубо́кой печа́ти — intaglio plate

печа́тная фо́рма для офсе́тной печа́ти — offset plate

печа́тная фо́рма для тисне́ния — embossing plate

печа́тная фо́рма для трафаре́тной печа́ти — screen stencil

печа́тная, контро́льная фо́рма — master plate

печа́тная, ко́нтурная фо́рма — skeleton form

печа́тная, маши́нная фо́рма — plate

печа́тная, оригина́льная фо́рма — original plate

печа́тная, стереоти́пная фо́рма — stereotype plate

печа́тная, текстова́я фо́рма — type form

печа́тная, фототи́пная фо́рма — collotype plate

печа́тная, шрифтова́я фо́рма — type form

печа́тная, этало́нная фо́рма — master plate

плу́нжерная фо́рма пласт. — plunger mould

подви́жная фо́рма — slip form

полубилине́йная фо́рма мат. — sesquilinear form

пра́вильная фо́рма — regular shape

предварё́нная фо́рма ( в логике) — prenex form

присоединё́нная фо́рма мат. — adjoint form, concomitant

разбо́рная фо́рма стр. — collapsible form

фо́рма распа́да яд. физ. — decay mode, mode of disintegration

фо́рма с обогрева́емым ли́тником пласт. — hot-runner mould

соверше́нная фо́рма ( в логике) — expanded form

фо́рма с одни́м впускны́м ли́тником пласт. — single gate mould

сокращё́нная фо́рма ( в логике) — contracted form

тупико́вая фо́рма ( в логике) — irredundant form

фо́рма фа́кела — flame pattern

фо́рма фа́кела распы́ла то́плива — fuel-injection pattern

хле́бная фо́рма — loaf mould

чернова́я фо́рма ( в стекольном производстве) — parison mould (glass)

1) (полный, весь целиком) whole [həʊl], entire

2) (неповреждённый, сохранный) intact, safe

3) (значительный, большой) whole, real

4) ж. как сущ. мат. ( единица в дробных числах) не переводится

••

маначыкъ, лям-джум

1) не военный fríedlich

2) связанный с прекращением войны Fríedens...

-и θ., γεν. πλθ. -вель, δοτ. -лям

1.στέγη, σκεπή.

2. παλ. εστία, σπίτι, οικία, κατοικία.

εκφρ.

жить под одной –ей с кем – ζω στο ίδιο σπίτι με κάποιον•

жить под чей -ей – ζω στο σπίτι κάποιου.