льня

избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.

* * *

несов.; сов. - изб`авиться

1) валя́льня

2) ( цех по прокату железа) ката́льня

красильная мастерская текстильн.) фарбівня, красильня (-ні).

* * *

мукомельня; см. Мельница 1.

* * *

отрешить відлучати, відлучити, відділяти, відділити, відставляти, відставити кого від чого. -шить от должности кого-л. - усунути (скинути, зсадити) з уряду (з посади) кого. Отрешённый - відлучений, відділений, відставлений, усунений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отреш`ить

1) (увольнять, отстранять) усува́ти, усу́нути, звільня́ти, звільни́ти

2) ( освобождать) звільня́ти, звільни́ти

1) відлучення, відділення, відставлення від чого, усунення з чого;

2) позбуття чого.

* * *

1) ( действие) усу́нення, зві́льнення, усува́ння, звільня́ння, зві́льнення, звільня́ння, зріка́ння, збу́вання

2) см. отрешённость

отчислиться відраховуватися, відрахуватися.

* * *

несов.; сов. - отч`ислиться

1) відчисля́тися, відчи́слитися, звільня́тися, звільни́тися

2) строит. (несов.) відрахо́вуватися, відчисля́тися, звільня́тися

1) см. Прикалывание;

2) (кол для укрепы) пакіл (-кола), прикіл (-кола), прикілок (- лка), приколень (-льня), (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (-рня). [Кінь ходить на приколі. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Чуб.). На припоні коні отаву скубуть (Шевч.)].

* * *

1) зарі́з, -у

2) (свая, вбитая в землю) при́кіл, -кола, ( кол) кіл, род. п. кола́; ( колышек) кіло́к, -лка́ и уменьш. кіло́чок, -чка, при́кілок, -лка и прикі́лок; диал. при́колень, -льня, па́кіл, -кола

3) хо́хма; жарт

прядільня, пряльня.

* * *

несов.; сов. - рассчит`аться

1) розрахо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, розрахува́тися, -раху́юся, -раху́єшся; (сов.: свести счёты) порахува́тися

2) ( брать расчёт) розрахо́вуватися, розрахува́тися; (увольняться) звільня́тися, звільни́тися

3) воен. розподіля́тися, розподіли́тися, -ділю́ся, -ді́лишся

4) страд. несов. розрахо́вуватися; обрахо́вуватися; розрахо́вуватися, зва́жуватися, -жується; розрахо́вуватися; звільня́тися

- жителница Вильно

- житель Вильно

* * *

г. уст. Вільня, -ні жен.

см. Вильнюс

лесапільня, -ні жен., пільня, -ні жен.

шэрсцепрадзільня, -ні жен., воўнапрадзільня, -ні жен.

* * *

* * *

* * *

* * *

* * *

f (34; ­лен) Bleicherei

* * *

бели́льня f (- лен) Bleicherei

* * *

1) gener. Bleiche, Bleicherei

2) textile. Bleichereibetrieb, Bleichhaus

f Bibliothek, Bücherei; библиотека-читальня f Präsenzbibliothek

* * *

библиоте́ка f Bibliothek, Bücherei;

библиоте́ка-чита́льня f Präsenzbibliothek

* * *

<-и>

ж Bibliothek f

* * *

1) gener. Ausleihbibliothek (с выдачей книг на дом), (платная) Leihbibliothek (с выдачей книг на дом), (платная) Leihbücherei (с выдачей книг на дом), (платная) Mietbücherei (с выдачей книг на дом), Bibliothek, Bücherei, (платная) Buchverleih, Museum

2) IT. Sammlung

f (34; ­лен) Reißzeug n

* * *

готова́льня f (- лен) Reißzeug n

* * *

gener. Besteck, mathematisches Besteck, Reißzeug