-
1 лук
(раст.)I. цибуля. [Таких як ти по сім за цибулю (Номис)]. Лук сеянец - цибуля сіянка, (диал.) гарбажійка. Лук саженец - цибуля сажанка, засушка, піддимка, квартова цибуля. Лук репчатый - цибуля в головках. Луковица -ка - цибулина, головка цибулі. Венок, пучок -ку - вінок, коса, пучок цибулі. Лук зелёный - зелена цибуля. Стебли -ка - пір'я (пір'ячко) цибулі, бут (-ту). Стрелка -ка - цибка, цибок (-бка), стрілка цибулі. Ботва -ка - цибулиння, цибуляча (цибулина) гичка. [Подай цибулину гичку матері, а сам держи за головку (Гнат.)]. Лук обыкновенный, бот. Allium Cepa L. - цибуля городня (звичайна). Иванов лук, бот. A. ascalonicum L. - цибуля шарлотка, трибулька. Лук резанец, бот. A. Schoenoprasum L. - трибулька, різанка. Лук каменный, бот. A. fistulosum L. - татарка, цибуля семилітка, зимівка. Лук дикий, луговой, бот. A. angulosum L. - скорода, заячий часник; A. oleraceum L. - цибуля дика, цибуля жаб'яча. Лук-порей, бот. A. porrum L. - праж (-жу), прас (-су), пір (р. пору). Гусиный лук, бот. Gagea lutea Ker.-Gawl. - зірочки жовті, гусяча цибулька. Лук зубчатый, бот. A. Scorodoprasum L. - трибулька, зубка. Лук морской, бот. Scilla maritima L. - надморська цибуля.II. Лук -1) (оружие) лук (-ка). [Улучив, як стрілою з лука (Г. Барв.). Бо Єгови натягнений лук і тетива нап'ята, і наложена стрілка на ній - і то ви є стріла та (Франко)]. Стрелять из - ка - стріляти з лука. Натягивать лук - натягати (напинати) лука. Мастер, делающий -ки - лучник;2) (шерстобитный) лук шаповальський, брунька. II.. Лук (излучина) - закрут (-ту), луковина, лука.* * *I бот.цибу́ляII( оружие) лук -
2 Лук
див. Лук, Микола Іванович -
3 лук
техн. а́рка, дуга́ -
4 Лук, Микола Іванович
Лук, Микола Іванович (1949, с.Буди Чернігівської обл.) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм. Т. Шевченка (1973) та аспірантуру Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ (1976) К. анд. філософських наук. Провідн. наук. співр. цього ін-ту. Спеціалізується в галузі історії філософії України XIX - поч. XX ст.[br]Осн. тв.: "Філософські питання комуністичного виховання в дослідженнях вчених Радянської України" (1986); "Етичні ідеї в філософії України другої половини XIX - початку XX ст." (1993); "Історіософія та соціальна філософія Михайла Драгоманова", у співавт. (1999); "Історія філософії України", у співавт. (1994). -
5 Лук'янець, Валентин Сергійович
Лук'янець, Валентин Сергійович (1942, с. Віліно, Республіка Крим) - укр. філософ. Закінчив фізико-математичний ф-т Кримського пед. ін-ту. Докт. філософських наук (1993), проф. (1999). Наукова діяльність почалася в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ в 1968 р Н. ині - зав. від. філософських проблем природознавства та екології Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Коло наукових досліджень - філософські проблеми сучасного наукового світоосягнення, постмодерністськийстан науки, принципові особливості сучасного оновлення методологічної культури, лінгвістичний поворот у філософії та його вплив на сучасний науковий дискурс.[br]Осн. тв.: "Фізико-математичні простір і реальність" (1971); "Філософські основи математичного пізнання" (1980); "Фізико-математичне пізнання: природа, основи, динаміка", у співавт. (1993); "Філософський постмодерн", у співавт. (1998); "Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури", у співавт. (2000).Філософський енциклопедичний словник > Лук'янець, Валентин Сергійович
-
6 Лук'янов, Олександр Тимофійович
Лук'янов, Олександр Тимофійович (1936, с. Полтавка Воронезької обл.) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-тКНУім.Т. Шевченка (1958). У 1967 р. захистив канд. дис. Працює на посаді доцента кафедри філософії НТУ "КПІ". Коло наукових інтересів - діалектика, теорія пізнання, логіка. Автор багатьох статей і розділів колективних, а також індивідуальних монографій.[br]Осн. тв.: "Від натурфілософії до свідомого діалектичного природознавства" (1962); "Філософія гуманізму", у співавт. (1976); "Суб'єкт і об'єкт як філософська проблема" (1979).Філософський енциклопедичний словник > Лук'янов, Олександр Тимофійович
-
7 Лук'янець
-
8 Лук'янов
-
9 лук ґратчастий
решётчатая а́ркаУкраїнсько-російський політехнічний словник > лук ґратчастий
-
10 мағлук
витвір, створіння, істота Г; шефафлы мағлут (=мағлук) світило Г; пор. махлук, махлукат, махуват. -
11 Валентин Сергійович Лук'янець
Філософський енциклопедичний словник > Валентин Сергійович Лук'янець
-
12 Микола Іванович Лук
див. Лук, Микола Іванович -
13 Олександр Тимофійович Лук'янов
Філософський енциклопедичний словник > Олександр Тимофійович Лук'янов
-
14 მშვილდი
лук -
15 flitsbue
лук -
16 langbue
лук -
17 луговод
луківник (-ка).* * *с.-х.луківни́к, -а -
18 луговодство
луківництво.* * *с.-х.луківни́цтво -
19 łuk
-
20 напрягать
напрячь1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;3) прлг. - см. отдельно. -ться -1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].* * *несов.; сов. - напр`ячьнапру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити
См. также в других словарях:
Лукіян — Лук ян … Словник лемківскої говірки
ЛУК — многолетнее травянистое растение. Различают лук репчатый, лук батун, шнитт лук, лук порей, лук шалот, алтайский лук. Наиболее распространён репчатый лук, который даёт луковицу репку и зелёные листья перья. К числу лучших острых сортов репчатого… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
ЛУК — муж. известное пряное растение Allium сера; южн. цыбуля; в пище отличают репчатый, ·т.е. корень, луковицу, и лук зеленый, стрельчатый, траву, дудчатые стебли этого растение Сеянец, иванов лук, шарлотка, мелкотравчатый, А. fissile, ascolonicum;… … Толковый словарь Даля
лук — лучок, самострел, порей, слизун, овощ, черемша, шалот, шнитт, татарка, батун, скорода, лук чеснок, лук татарка, лук резанец, лук порей, лук репка, лук батун, лук севок, шниттлук, батун лук; оружие Словарь русских синонимов. лук сущ., кол во… … Словарь синонимов
лук — Пряный овощ, одна из основных приправ во всех кухнях мира. Без лука практически нельзя приготовить правильно ни одного блюда, за исключением сладких. Все супы, все рыбные, мясные, овощные, грибные и яичные горячие блюда используют лук.… … Кулинарный словарь
ЛУК — (Allium), род дву и многолетних травянистых растений семейства луковых. Листья плоские или дудчатые. Цветки мелкие, звездчатые или колокольчатые, б. ч. белые, розовые или лиловые, в шаровидных или полушаровидных соцветиях; энтомофильные. Плод… … Биологический энциклопедический словарь
Лук — Лук: В Викисловаре есть статья «лук» Лук (оружие) разновидность оружия дальнего боя. Лук средневековая японская тактическая единица (численность войска до появлени … Википедия
лук — [растение] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? лука, чему? луку, (вижу) что? лук, чем? луком, о чём? о луке 1. Луком называют огородное растение семейства лилейных. Посадить лук. | Лук пророс. 2. Луком называют съедобные… … Толковый словарь Дмитриева
ЛУК — 1. ЛУК1, лука (луку), мн. нет, муж. Луковичное растение со съедобной луковицей и пучком зеленых трубчатых отростков. Зеленый лук. Испанский лук. Головка лука. Накрошил в чашку луку и залил квасом. Пирог с луком. 2. ЛУК2, лука, муж. Первобытное… … Толковый словарь Ушакова
ЛУК — 1. ЛУК1, лука (луку), мн. нет, муж. Луковичное растение со съедобной луковицей и пучком зеленых трубчатых отростков. Зеленый лук. Испанский лук. Головка лука. Накрошил в чашку луку и залил квасом. Пирог с луком. 2. ЛУК2, лука, муж. Первобытное… … Толковый словарь Ушакова
лук — 1. ЛУК, а ( у); м. 1. Огородное растение сем. лилейных. Посадить л. Л. пророс. 2. собир. Съедобные трубчатые листья или луковицы этого растения. Зелёный л. Репчатый л. Нарезать лука. Посыпать луком. ◁ Лучок, чка ( чку); м. Ласк. Луковый, ая, ое.… … Энциклопедический словарь
