-
1 лов
-
2 мышкование
лові́ння (лови́тва) мише́й; диал. ми́шкання, мишкува́ння -
3 подлавливание
лові́ння, ло́влення -
4 Ловление
ловіння, ловлення, хапання, лапання; см. Ловить. -
5 предел
межа, границя, грань, рубіж (-бежа), берег, (конец) край, кінець (-нця). -дел жизни - кінець життя. -лы - межі, (переносно) береги; обруб, (объём) обсяг чого. Расширить -лы государства - розсунути межі держави. -лы власти - обсяг влади. В -лах чего - в межах, в обрубі, в обсягу чого. [Замість історичних коронних країв треба поробити країни в межах кожної національности (Грінч.). Відповідаєте за все, що станеться в обрубі вашого села (Франко)]. В -лах нашего рассмотрения - в межах, в обсягу нашого розгляду. За -лами чего - по-за межами чого, поза чим. [Я тепер по-за вашою владою]. За -лами возможного - по- за межами можливого (Франко). Выйти из -лов - ступити, перейти через край (через міру), зайти за край чого, вийти по-за межі чого. Выйти из -лов благопристойности - перейти межі звичайности. Это переходит за -лы возможного - це переходить межі можливости, міру можливости. Всему есть -дел - всьому єсть край. Достичь (своего) -ла - дійти краю. До крайних -лов - до краю. [Ненависть його дійшла до краю (Крим.)]. Положить -дел чему-л. - край покласти чому, берега дати чому. Положить -дел своему честолюбию - покласти край своєму честолюбству.* * *1) (рубеж, межа) межа́; ( граница) грани́ця2) (местность, страна) край, род. п. кра́ю, краї́на3) ( последняя грань) межа́, грани́ця; ( конец) край, кіне́ць, -нця4) мат. грани́ця -
6 улавливание
1) лові́ння, уло́влювання; схо́плювання; відчува́ння; поміча́ння; розбира́ння2) схо́плювання; вибира́ння; знахо́дження3) лові́ння; викрива́ння4) лові́ння, уло́влювання5) уло́влювання -
7 уловление
1) уло́влення, лові́ння, уло́влювання; схо́плення, (неоконч. д.) схо́плювання; відчуття́, відчува́ння; поміча́ння; розбира́ння2) схо́плення, схо́плювання; вибира́ння; зна́йдення, знахо́дження3) лові́ння, ло́влення; викриття́, викрива́ння4) уло́влення, лові́ння, ло́влення, уло́влювання5) уло́влення, уло́влювання -
8 утома матеріалів
уста́лость материа́лов, утомле́ние материа́ловУкраїнсько-російський політехнічний словник > утома матеріалів
-
9 центрування валів
центри́рование ва́лов, центро́вка ва́ловУкраїнсько-російський політехнічний словник > центрування валів
-
10 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р -
11 коралл
кораль (-лю). [В мене віночок з чистого злота, з перлів дрібних та коралю (Л. Укр.). Глибоко в морі ростуть коралі (Сл. Гр.)]. Монисто из красных -лов - добре намисто, коральове намисто, коралі (-лів). Нитка, низка -лов - низка (разок) коралів.* * *1) зоол. кора́лкора́ллы — мн. кора́ли, -лів
2) ( драгоценный камень) кора́ль, -лякора́ллы — мн. кора́лі, -лів
-
12 лиловеть
ліловіти, робитися (ставати) ліловим, бузковим, масаковим, фіялковим.* * *лілові́ти -
13 ловля
1) (ловление) ловіння, ловлення, ловля, ловитва, виловля. [На ловитву з багачами засів потай миру (Куліш). У ставку не погана виловля (Звин.)]. Какова пса -ля, такова ему и кормля - як пес гавкає, так його й годують. Ловкий в -ле - ловний, ловучий, імливий; см. Ловчивый. Жемчужная ловля (место) - перлове ловище. Рыбная -ля (место и промысл) - риболовля, (только место) риболовище. Занятие рыбной -лей - см. Рыболовство. Заработать рыбной -лей - зарибалити. Пойти на рыбную -лю - піти на рибу, піти риби ловити. Звериная -ля - полювання, (у)лови (-вів); срв. Охота. [Не тоді собак годують, як на влови йдуть (Номис). Сіда на коня й їде на полювання (Рудч.)]. Обучать сокола для -ли - заправляти (завчати) сокола на лови (Номис). -ля раков в норах - печерування раків;2) см. Улов.* * *1) ( действие) ло́вля, ло́ви, -вів, лови́тва, лові́ння, ло́влення2) ( место для ловли) ло́вля, ло́вище -
14 натравливать
и Натравлять натравить1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;2) напольований;3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;4) витравлений, повитравлюваний;5) розражений, роз'ятрений;6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.* * *несов.; сов. - натрав`ить1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш -
15 поимка
1) (с)піймання, злапання, ловіння;2) лови (-вів).* * *пійма́ння, спійма́ння; лові́ння, ло́влення; ( ловля) ло́ви, -вів, лови́тва -
16 сандаловыев
в знач. сущ. бот.санда́лові, -их, санта́лові -
17 улов
-
18 Залов
1) (ловля) ловіння, улови (-вів), ловійво;2) (улов) (о зверях, птицах, рыбе) улови, виловля; см. Улов. [З бобрових уловів на Дніпрі брав цілу половину (Куліш)]. -
19 Насносях
нрч. на останніх днях, в останній надії, (пров.) на-вискоці, (зап.) в цілові. [Я тоді оцим хлопцем ходила, на останніх днях була (Харківщ.). Жінка моя зараз на-вискоці, то й не може на суд стати (Липовеч.). Наша корова в-цілові ходить (Огон.)]. -
20 измеритель
техн.вимі́рювач, вимі́рник- измеритель влажностиизмери́тель временны́х интерва́лов — вимі́рювач часови́х інтерва́лів
- измеритель громкости
- измеритель жёсткости
- измеритель мощности
- измеритель небаланса
- многоюбочный измеритель
- угловой измеритель
- фарфоровый измеритель
- шарнирный измеритель
См. также в других словарях:
лов — лов, а … Русский орфографический словарь
лов — лов/ … Морфемно-орфографический словарь
Лов — или Лол душа в мифологии коми. В отличие от орта, покидает тело своего хозяина в момент смерти[1]. Душа (лов) находится в голове человека, благодаря ей человек смог дышать и в целом она ответственна за поддержание жизненного начала в теле… … Википедия
лов — См … Словарь синонимов
ЛОВ — лампа обратной волны радио связь Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ЛОВ от англ. list of values англ.: LOV, list of values список значений поля англ … Словарь сокращений и аббревиатур
ЛОВ — ЛОВ, лова, муж. 1. То же, что ловля. «Много ль ловить ты и лова где добычу продаешь?» А.Майков. 2. То же, что улов. Хороший лов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Лов — м. 1. то же, что ловля 2. то же, что улов Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
лов — ЛОВИТЬ, ловлю, ловишь; ловленный; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
лов — а; м. 1. к Ловить (2 зн.). Орудия лова. Капканы для лова соболей. 2. Разг. То, что добыто ловлей; улов. Показать сетку с ловом. Богатый л … Энциклопедический словарь
лов — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ЛОВ — Лампа обратной волны (ЛОВ) электровакуумный прибор, в котором для генерирования электромагнитных колебаний СВЧ используется взаимодействие электронного потока с электромагнитной волной, бегущей по замедляющей системе в направлении, обратном… … Википедия
