-
41 bail
1. n1) юр. застава, порукаto accept (to allow, to let, to take, to hold) bail for the prisoner — випустити арештованого на поруки (під заставу)
2) поручительto give (to offer, to find) bail — знайти собі поручителя
to go (to stand, to be, to become) bail for smb. — поручитися за когось
3) тимчасове звільнення арештованого під заставу (на поруки)straw bail — амер. ненадійна порука
4) відро, ківш, черпак5) дужка (чайника, відра тощо); дуга; скоба; петля6) pl іст. зовнішня огорожа фортеці (з колод і кілків)7) перегородка між стійлами в стайні◊ to give leg bail — жарт. дременути, накивати п'ятами
2. v1) брати на поруки; вносити заставу, поручатися2) звільняти з ув'язнення під заставу (на поруки)3) ставати поручителем4) надавати товари у кредит5) вичерпувати воду (з човна)6) відкачувати воду7) гірн. тартати (нафту)8) оточувати огорожею9) обмежувати, зв'язувати□ bail out — а) вистрибувати з парашутом; б) виручати з біди
* * *I [beil] n; юр.застава; поручительство; поручитель; тимчасове звільнення арештованого під заставу або поручительство; порукаII v1) юp. брати ( кого-небудь) на поруки; вносити заставу або давати поручительство ( за заарештованого); звільняти ув`язненого під заставу або поручительство; відпускати на поруки; ставати поручителем; ручатися ( за що-небудь)2) доставляти ( товари) у кредитIII nвідро, ківш, черпакIV v1) вичерпувати воду; відкачувати воду2) гipн. тартати ( нафту)V n1) дужка чайника, відра2) дуга; скоба, петля3) паперотримачVI n1) pl; icт. зовнішня огорожа фортеці з кілків або колод2) icт. зовнішній двір феодального замка4) маленька поперечина, що лежить на трьох кілочках, захищає від удару м'яча гравця з лаптою ( крикет)VII v2) обмежувати, зв'язувати -
42 holystone
v мор.чистити, драїти (пісковиком, пемзою)* * *I nм'який піщаник; пемзаII v; мор.чистити, драїти -
43 scour
1. n1) чистка2) миття, промивання3) засіб для миття4) вет. дизентерія; пронос (у худоби)2. v1) чистити, обчищати; прочищати2) жарт. драїти, старанно мити і чистити (руки, обличчя, зуби)3) очищати (зерно)4) хімічно очищати, знежирювати (тканину тощо)5) звільняти, очищати (відкогось)6) промивати (струменем води)7) вимивати промоїну8) намивати, вимивати на поверхню9) розм. давати проносне (тваринам)11) бичувати, суворо карати12) обстрілювати, змітати (вогнем зброї)13) ганяти, гасатиto scour after smb. — мчати за кимсь
15) стрімголов бігти, мчати16) бешкетувати на вулиці вночіscour away, scour off — тікати, зникати
* * *I n1) чищення, миття; промивання2) вимоїна, розмив3) вeт. дизентерія, понос4) cпeц. миючий засібII v1) чистити, відчищати, відтирати; шабрувати; драїти, ретельно мити е чистити (руки, зуби); очищати ( зерно); cпeц. хімічно очищати, знежирювати (тканину, вовну)2) звільняти, очищати3) промивати (сильним напором води; scour out); вимивати, утворювати вимоїну ( сильним напором води); гeoл. розмивати; вимивати на поверхню, намивати4) вeт. давати проносне; страждати від поносу ( про тварин)6) icт. бичувати, суворо карати7) icт. обстрілюватиIII v1) нишпорити, бігати; ретельно шукати; прочісувати2) стрімко бігти, мчати -
44 with
prepвказує на:1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, уto deal with smb. — мати справу з кимсь
with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою
2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінкомto take smth. with both hands — взяти щось обома руками
3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з5) особу, думку, про які йде мова зI think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви
7) предмет занять, турбот, уваги з, для8) порівняння з9) допустове значення незважаючи наwith all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його
◊ with regard to — щодо, з приводу
◊ with a few exceptions — за деякими винятками
◊ to begin with — насамперед, по-перше
◊ to be with child — бути вагітною
◊ it is pouring with rain — ллє як з відра
◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!
◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?
* * *I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
45 hydra
-
46 безотрадно
нареч.безра́дісно, безвідра́дно, безвідра́дісно -
47 безотрадность
безвідрадісність, безпросвітність.* * *безра́дісність, -ності, безвідра́дність, безвідра́дісність -
48 ведро
мн. вёдра1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.* * *відро́, цебе́рка, цебе́рко\ведро деревя́нное — (конусное) коно́вка, кі́нва
-
49 вёдро
мн. вёдра1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.* * *[ясна́, со́нячна, ти́ха, пого́жа, погі́дна, погі́длива] годи́на, [га́рна] пого́да; ( погожий день) ясна́ (со́нячна, ти́ха, пого́жа, погідна, погі́длива) дни́на -
50 взбираться
взобраться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) братися, видиратися, видертися, здиратися, здертися, видряпуватися, видряпатися, пнутися, п'ястися, випнутися, спинатися, сп'ястися, вилазити, вилізти, злазити, злізти. В. на лошадь - вилазити (сов. вилізти), сідати (сісти), з[в]сідати (з[в]сісти) на коня. [Мусів усякий шляхтич, хто зсяде на коня, у військо виїздити (Куліш)].* * *несов.; сов. - взобр`атьсяпідніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, здійма́тися, здійня́тися, вибира́тися и бра́тися, ви́братися; ( добираться) добува́тися, добу́тися; ( всходить) схо́дити, зійти́; ( взлезать) вила́зити и виліза́ти, ви́лізти; ( с трудом) видира́тися и де́ртися и дра́тися, ви́дертися и ви́дратися, здира́тися, зде́ртися и зідра́тися, видря́пуватися, ви́дряпатися -
51 гидра
-
52 дёр
дать (зада́ть) дёру — да́ти дра́чки (дра́ла, дьо́ру, чо́су)
-
53 драпать
несов.; сов. - драпан`утьдра́пати, драпону́ти и дра́пнути -
54 издирать
-ся, изодрать, -ся1) драти, -ся, подрати, -ся, дерти, -ся, подерти, -ся, шматувати, -ся, пошматувати, -ся; срвн. Изорваться. [Ніхто так не дере, не шматує одежі, як оцей хлопець (Харківщ.). Подрала ряденце на пелюшки (Київщ.)]. Изодранный - подертий, подраний, пошматований;2) здирати, -ся, здерти, -ся, (о мног.) поздирати, -ся. [Не здирай струпа, бо прикинеться (Харківщ.)].* * *несов.; сов. - изодр`ать1) роздира́ти, розде́рти, -ру́, -ре́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти, сов. порва́ти, поде́рти и подра́ти; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти, мног. перешматува́ти; (исцарапывать, делать рваным) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти2) (сов.: сильно побить) поби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, ви́бити; відлупи́ти, -луплю́, -лу́пиш, відлупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш -
55 издираться
несов.; сов. - изодр`атьсяроздира́тися, розде́ртися и розідра́тися (роздеру́ся, роздере́шся) и мног. пороздира́тися, сов. порва́тися, поде́ртися и подра́тися; шматува́тися, пошматува́тися; обдира́тися, обде́ртися и обідра́тися и мног. пообдира́тися -
56 изрывать
изорватьI. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.II. Изрывать, изрыть -1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.* * *I несов.; сов. - изорв`атьрва́ти, порва́ти; ( драть) де́рти, -ру́, -ре́ш, поде́рти, дра́ти (деру́, дере́ш), подра́ти; ( обдирать) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти; ( изнашивать) ша́рпати, поша́рпати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти и мног. перешматува́тиII несов.; сов. - изр`ыть1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати -
57 изрываться
I несов.; сов. - изорв`атьсярва́тися, порва́тися; де́ртися, поде́ртися, дра́тися (дере́ться), подра́тися; обдира́тися, обде́ртися и обідра́тися и мног. пообдира́тися; ша́рпатися, поша́рпатися, обша́рпуватися, обша́рпатися и мног. пообша́рпуватися; шматува́тися, пошматува́тисяII1) зрива́тися; ско́пуватися; перерива́тися2) вико́пуватися -
58 лататы
драчки, навтіки, навтікача, ходу, хода. [А куди це ви? драчки? (Звиног.)]. Дать, задать -ты - драчки дати, накивати п'ятами, дременути навтіки (навтікача).* * *зада́ть \лататы — да́ти дра́чки (дра́ла, дьо́ру), дремену́ти, накива́ти п'я́тами, ки́нутися навті́ки (навтікача́)
-
59 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
60 мещанский
міщанський. [Міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію (Н.-Лев.). Міщанські забобони (Л.-Укр.)]. -кая драма - міщанська драма.* * *міща́нськиймеща́нская дра́ма — лит. міща́нська дра́ма
См. также в других словарях:
Дра — (Уэд Дра), река в Марокко. 1150 км, площадь бассейна 15,1 тыс. км2. Истоки в Высоком Атласе, впадает (во время половодий) в Атлантический океан. Постоянное течение в горах (около 200 км), ниже вода почти полностью используется для орошения. * * * … Энциклопедический словарь
Дра (река) — Дра араб. درعَا Протекает по территории … Википедия
дра́ить — драить, драю, драишь … Русское словесное ударение
дра́хма — драхма, ы; мн. драхмы, драхм, драхмам (денежная единица Греции) … Русское словесное ударение
ДРА — (Уэд Дра) река в Марокко. 1150 км, площадь бассейна 15,1 тыс. км². Истоки в Высоком Атласе, впадает (во время половодий) в Атлантический ок. Постоянное течение в горах (ок. 200 км), ниже вода почти полностью используется для орошения … Большой Энциклопедический словарь
дра́ить — драю, драишь; несов., перех. (сов. выдраить). мор. 1. Туго натягивать какую л. снасть на судне. Драить канат. 2. (сов. также надраить). Чистить, натирать до блеска. Каждый день на «Светлане» драили медные части, натирали палубы песком. Новиков… … Малый академический словарь
дра́п-велю́р — драп велюр, драпа велюра … Русское словесное ударение
дра́ться — драться, дерусь, дерёшься; дрался, дралась, лось, лись … Русское словесное ударение
ДРА-К — ДРА К, см. драить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Дра — плато на 3. Алжира. Араб, дра хребет; песчаные гряды . Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
дра де зефир — а, м. drap de zéphire. Зефирный драп. Щеголихи, у которых есть кареты, надевают большие рединготы из дра зефира или серо белого каотина с двойными отворотами и карманами. Сии рединготы делают на вате и с беличьим или шиншиловым воротником. МТ… … Исторический словарь галлицизмов русского языка