-
1 лихолетье
лихоліття (-ття), лиха година, лихівщина, лиха хуртовина. [Настане страшне лихоліття, люди почнуть мерти (Коцюб.). Наше національне лихоліття (Єфр.). Лиха година монгольська (Крим.)].* * *лихолі́ття -
2 безвременье
1) негода, негодиця, непогідь, безгіддя;2) лихоліття, безчасся;3) нікольство [Все ніколи та ніколи, та за тим нікольством і не поїхав].* * * -
3 благоприятный
1) (благоприятствующий, способствующий) сприятливий, добрий на що, гарний на що, погожий, погідний. [Гарна на хліб весна. Сприятливі (погожі) життєві умови]. Благоприятная погода - погідна, погожа година, поліття. [Не поліття, а лихоліття];2) (о ветре: попутный) погожий, ходовий;3) (о поре, времени: удобный, подходящий) добрий, догідний, слушний. [Догідна хвилина. Добра година. Слушний час]. Благоприятный случай - (добра) нагода, добра оказія;4) приязний, прихильний, ласкавий, милостивий до кого;5) (одобрительный) прихильний, похвальний. [Прихильна рецензія];6) (желательный, удачный, приятный) добрий, щасливий, щасний. [Добрі вісті]. Благоприятный исход - щасливий кінець.* * *1) ( способствующий) сприятливий; ( удобный) слу́шний2) ( одобрительный) схва́льний; ( благосклонный) прихи́льний3) ( удачный) щасли́вий, до́брий -
4 неблагоприятный
1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.* * *1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний\неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го
2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний -
5 Лиховщина
лихівщина, лихоліття (-ття). -
6 bad time
1) лихоліття; важкий, скрутний момент2) вiйcьк. час, який не зараховується ( солдату) у строк служби ( вид стягнення) -
7 distress
1. n1) горе, біда, лихо, стражданняdistress signal — сигнал біди (небезпеки, катастрофи)
2) злидні, нужда3) бідування, нещастя4) нездужання, втома; виснаження5) тиск, стискання, здавлювання; примус, натиск2. v1) завдавати горя (страждання); мучити, тривожитиto distress oneself — непокоїтися, мучитися
2) доводити до виснаження, підривати сили, виснажувати3) доводити до злиднів4) розгромити (в битві)* * *I n1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя2) убогість, злидні, нестаток3) лихо, лихоліття, біда, нещастяdistress call /signal/ — сигнал небезпеки
4) мeд. негативний стрес, дистрес5) юp.; = distrainmentdistress sale — юp. продаж описаного майна; майно, узяте на забезпечення виконання зобов'язання
6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус7) аварія; пошкодження; поломкаII v1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили4) = distrain -
8 dog-days
n pl1) найжар-кіші дні літа2) тяжкі часи, чорні дні* * *n; pl1) найспекотніші літні дні, період літньої спеки2) чорні дні, лихоліття -
9 stress
1. n1) тиск, натиск; напруження; зусилляstress of weather — негода; буря
2) наголосprimary (secondary) stress — головний (другорядний) наголос (у слові)
3) муз. акцент4) перен. значення5) тех. тиск6) тех. напруга7) юр. арешт на майно8) псих. стрес2. v1) ставити наголос3) тех. створювати (викликати) напругу4) піддавати дії зовнішньої сили* * *I [strʒs] nштучний дорогоцінний камінь, стразII [stres] n1) тиск, натиск; напругаstress of weather — непогода; буря
2) наголос; мyз. акцент; значення3) тex. зусилля, напруга; тиск4) психол. стресIII [stres] v1) ставити наголос; підкреслювати2) тex. піддавати дії зовнішньої сили; створювати або викликати напругу, стрес -
10 bad time
1) лихоліття; важкий, скрутний момент2) вiйcьк. час, який не зараховується ( солдату) у строк служби ( вид стягнення) -
11 distress
I n1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя2) убогість, злидні, нестаток3) лихо, лихоліття, біда, нещастяdistress call /signal/ — сигнал небезпеки
4) мeд. негативний стрес, дистрес5) юp.; = distrainmentdistress sale — юp. продаж описаного майна; майно, узяте на забезпечення виконання зобов'язання
6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус7) аварія; пошкодження; поломкаII v1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили4) = distrain -
12 dog-days
n; pl1) найспекотніші літні дні, період літньої спеки2) чорні дні, лихоліття -
13 stress
I [strʒs] nштучний дорогоцінний камінь, стразII [stres] n1) тиск, натиск; напругаstress of weather — непогода; буря
2) наголос; мyз. акцент; значення3) тex. зусилля, напруга; тиск4) психол. стресIII [stres] v1) ставити наголос; підкреслювати2) тex. піддавати дії зовнішньої сили; створювати або викликати напругу, стрес -
14 бедственный
злигодній, гіркий, гіренький; злиденний. [Злигоднії години. Злиденне животіння]. Бедственное время - лихоліття, лиховщина; -ое положение - бідування, злигодність. Быть в -ом положении - бідувати; -но - гірко, гіренько; злиденно.* * *злиго́дній; ( тяжёлый) тяжки́й -
15 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
16 година
тяжкая) лиха година, нещасна година, чорна година, злигодні. В годину бедствий - під лиху годину, під лихоліття.* * *1) (время, ознаменованное важными событиями) торж. годи́на, час, -у, ро́ки, -ків и роки́, -кі́в2) ( час) годи́на -
17 невзгода
1) негода, знегода, невгода, лиха година, (житейская буря) лиха (зла) хуртовина. [Ніхто вас не любить, не маєш на кім опертися в хвилі негоди (Франко). Одвідай мене в чужій стороні, при лихій хуртовині (Метл.)]. -ды - негоди, знегоди (соб. знегіддя), невгоди (-гід), (бедствия, тяжёлые годины) злигодні, злидні (-нів), (житейские бури) лихі (злі) хуртовини (-вин). [Боротьба з негодами життя (Олесь). Життьові негоди (Рада). Довго думала Оксана про свої негоди (Гр. Григор.). Негоди сих хитких обставин (Куліш). Всі злигодні на мене обернулись (Куліш). Головні причини всіх злиднів України (Крим.). Багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Л. Укр.)];2) неласка, неприхильність (- ности); см. Немилость;3) негода; см. Ненастье.* * *1) ( несчастье) него́да, знего́да, лиха́ приго́да\невзгода ды — мн. него́ди, -го́д, знего́ди, лихі́ приго́ди; ( бедствия) зли́годні, -нів
годи́на \невзгода д — торж. лихолі́ття, лихі́ ча́си, лиха́ годи́на
душе́вная (серде́чная) \невзгода да — душе́вна (серде́чна) него́да (знего́да)
\невзгода ды фронтово́й жи́зни — зли́годні фронтово́го життя́
2) (непогода, ненастье) диал. него́да, непого́да -
18 отхлынуть
відлинути, відхлянути від чого. [Відлинула вода від берега. Минуло лихоліття та відхлянули татари геть (Куліш)].* * *відри́нути, відли́нути, відхли́нути -
19 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
20 зулум
1. утиски, муки, тиранія, насильство, знущання, несправедливість, лихоліття, лихо ГСК; падышағын зулумнары царський деспотизм Г; сен д'идэрсин ғурбет эле — зулумдур бизе; зулумдан да бетэр дӱньйада ӧлӱмдӱр бизе ти поїдеш — з нас будуть знущатися, не тільки знущання — смерть неминуче спіткає нас за такого життя Г, СК; зулум эт- тиранити, знущатися, чинити несправедливо Г, СЛ, СК; не этэрсин, Ғарип, сен бу зулуму? навіщо ти так знущаєшся, Гарібе? СК.2. жорстокий СЛ; зулумсун, бени отлара йахтын чайыр-чайыр ти жорстокий, ти змушуєш мене страждати СЛ; зулум дэрт тяжкий, жорстокий біль СК.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
лихоліття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лихоліття — я, с. Часи тяжкого лиха, бідування народу. || Лихо, бідування в такі часи … Український тлумачний словник
лихоліття — [лиехоул’і/т :а] т :а, р. мн. л і/т … Орфоепічний словник української мови
лихоліття — (часи тяжкого лиха, бідування народу), лихі часи, лиха година, чорні дні … Словник синонімів української мови
лихолітній — я, є. Стос. до лихоліття … Український тлумачний словник
каламуть — і, ж. 1) Каламутна рідина. || Суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок. 2) перев. з означ., перен. Туман, імла, тьмяність. || Затьмареність. 3) перен., розм. Неспокій, тривога. || Про безладдя, лихоліття … Український тлумачний словник
кучма — и, ж., розм. 1) Висока бараняча шапка. 2) чого, перен. Висока копиця (про волосся). || Скуйовджене волосся. •• Да/ти ку/чму дати прочухана. 3) Розгардіяш, безладдя; біда, лихоліття, зрада … Український тлумачний словник
потала — и, ж. З їдання, знищення. || Лихоліття, лихо, біда. Віддавати на поталу … Український тлумачний словник
злигодні — мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), знегоди мн., негода перев. мн., незгода, випробування перев. мн., бідування, юдоль, лихоліття (часи тяжкого лиха, бідування народу) Пор. нещастя, труднощі … Словник синонімів української мови