-
1 лесная промышленность
лісова́ промисло́вістьРусско-украинский политехнический словарь > лесная промышленность
-
2 лесная промышленность
лісова́ промисло́вістьРусско-украинский политехнический словарь > лесная промышленность
-
3 Лесовка
лесная яблоня) лісова яблуня, лісниця. -
4 заросль
заросль (-слі), заро[і]ст (-росту), заросні (-нів), поро[і]ст (-росту), порости (-тів), хащ (-щи), хащник (-ку), чагарі (-рів), чагарник (-ку); (мелкая лесная хворостовая) хмизни[я ]к (-ку), хворостиння (-ня); (молодая, в свеже срублен. лесу) запуст (-ту); (густая лесная чаща, дебрь) нетря, (обыкн. мн.ч.) нетрі (-рів), пуща, гущавина; (на берегу реки) бережняк (-ку). Камышевые и тростниковые -сли в перемежку с сенокосами заливными - плавні (- нів).* * *1) за́рості, -тей; ( кустарник) чагарни́к, -а, чага́р, -я; ( густая) за́пуст, -у, ха́щі, -щів, ха́ща, диал. хащ, -у, хащина́2) (перен.: о большой бороде, усах) за́ріст, -росту -
5 малиновка
1) (наливка) малинівка, малиняк (-ку). [Піди вточи малиняку з сулії (Липовеч.)];2) зоол. Erithacus rubecula L. - вільшанка;3) зоол. Sylvia hortensis - кропив'янка садова;4) -ка лесная, зоол. Hyppolais icterina - берестянка, вівчарик (садовий).* * *1) орн. вільша́нка; ( лесная) берестя́нка2) ( напиток) мали́нівка -
6 промышленность
техн.промисло́вість, -востідеревообраба́тывающая промы́шленность — деревообро́бна промисло́вість
железоде́лательная промы́шленность — залізоро́бна промисло́вість
инструмента́льная промы́шленность — інструмента́льна промисло́вість
машинострои́тельная промы́шленность — машинобудівна́ промисло́вість
металлурги́ческая промы́шленность — металургі́йна промисло́вість
металлообраба́тывающая промы́шленность — металообро́бна промисло́вість
мукомо́льно-крупяна́я промы́шленность — борошноме́льно-круп'яна́ промисло́вість
нефтеперераба́тывающая промы́шленность — нафтопереро́бна промисло́вість
приборострои́тельная промы́шленность — приладобудівна́ промисло́вість
радиоэлектро́нная промы́шленность — радіоелектро́нна промисло́вість
судострои́тельная промы́шленность — суднобудівна́ промисло́вість
фарфо́ро-фая́нсовая промы́шленность — порцеля́но-фая́нсова промисло́вість
хлопкоочисти́тельная промы́шленность — бавовноочисна́ промисло́вість
хлопчатобума́жная промы́шленность — баво́вня́на промисло́вість
электротехни́ческая промы́шленность — електротехні́чна промисло́вість
- автомобильная промышленностьэлектроэнергети́ческая промы́шленность — електроенергети́чна промисло́вість
- автотракторная промышленность
- атомная промышленность
- бумажная промышленность
- винодельческая промышленность
- газовая промышленность
- горная промышленность
- горнорудная промышленность
- добывающая промышленность
- железорудная промышленность
- кожевенная промышленность
- конфекционная промышленность
- лакокрасочная промышленность
- лёгкая промышленность
- лесная промышленность
- лесохимическая промышленность
- маслодельная промышленность
- мебельная промышленность
- метизная промышленность
- мыловаренная промышленность
- нефтяная промышленность
- обрабатывающая промышленность
- пивоваренная промышленность
- пищевая промышленность
- полиграфическая промышленность
- рыбная промышленность
- сахарная промышленность
- соляная промышленность
- сталелитейная промышленность
- стекольная промышленность
- строительная промышленность
- текстильная промышленность
- топливная промышленность
- трикотажная промышленность
- трубная промышленность
- тяжёлая промышленность
- угольная промышленность
- химическая промышленность
- хлебопекарная промышленность
- холодильная промышленность
- часовая промышленность
- целлюлозная промышленность
- швейная промышленность
- шёлковая промышленность
- электронная промышленность
- ювелирная промышленность -
7 промышленность
техн.промисло́вість, -востідеревообраба́тывающая промы́шленность — деревообро́бна промисло́вість
железоде́лательная промы́шленность — залізоро́бна промисло́вість
инструмента́льная промы́шленность — інструмента́льна промисло́вість
машинострои́тельная промы́шленность — машинобудівна́ промисло́вість
металлурги́ческая промы́шленность — металургі́йна промисло́вість
металлообраба́тывающая промы́шленность — металообро́бна промисло́вість
мукомо́льно-крупяна́я промы́шленность — борошноме́льно-круп'яна́ промисло́вість
нефтеперераба́тывающая промы́шленность — нафтопереро́бна промисло́вість
приборострои́тельная промы́шленность — приладобудівна́ промисло́вість
радиоэлектро́нная промы́шленность — радіоелектро́нна промисло́вість
судострои́тельная промы́шленность — суднобудівна́ промисло́вість
фарфо́ро-фая́нсовая промы́шленность — порцеля́но-фая́нсова промисло́вість
хлопкоочисти́тельная промы́шленность — бавовноочисна́ промисло́вість
хлопчатобума́жная промы́шленность — баво́вня́на промисло́вість
электротехни́ческая промы́шленность — електротехні́чна промисло́вість
- автомобильная промышленностьэлектроэнергети́ческая промы́шленность — електроенергети́чна промисло́вість
- автотракторная промышленность
- атомная промышленность
- бумажная промышленность
- винодельческая промышленность
- газовая промышленность
- горная промышленность
- горнорудная промышленность
- добывающая промышленность
- железорудная промышленность
- кожевенная промышленность
- конфекционная промышленность
- лакокрасочная промышленность
- лёгкая промышленность
- лесная промышленность
- лесохимическая промышленность
- маслодельная промышленность
- мебельная промышленность
- метизная промышленность
- мыловаренная промышленность
- нефтяная промышленность
- обрабатывающая промышленность
- пивоваренная промышленность
- пищевая промышленность
- полиграфическая промышленность
- рыбная промышленность
- сахарная промышленность
- соляная промышленность
- сталелитейная промышленность
- стекольная промышленность
- строительная промышленность
- текстильная промышленность
- топливная промышленность
- трикотажная промышленность
- трубная промышленность
- тяжёлая промышленность
- угольная промышленность
- химическая промышленность
- хлебопекарная промышленность
- холодильная промышленность
- часовая промышленность
- целлюлозная промышленность
- швейная промышленность
- шёлковая промышленность
- электронная промышленность
- ювелирная промышленность -
8 зарянка
орн.вільша́нка, мали́нівка; ( лесная) берестя́нка -
9 кикимора
дідько-домовик, мара, потвора. Лесная -ра - (приблиз.) мавка.* * *1) фольк. мара́, потво́ра2) перен. потво́ра, мара́, страхо́вище -
10 концессия
концесія. Лесная -сия - лісова концесія.* * *эк.конце́сія -
11 линия
1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;8) (типогр.) лінія;9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).* * *лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но -
12 мальва
бот. Althaea rosea Cav. рожа, городня (садова) рожа. (редко) мальва, ум. роженька, рожечка, роженочка. [Городня рожа висока, а собача - низенька і цвіте дрібніш (Звин.). Щоб ти, моя дитино, цвіла до віку, як рожа (Н.-Лев.)]. -ва лекарственная, дикая, Althaea officinalis L. - калачики, проскурняк (-ку), проскурки, дика рожа, собача рожа. -ва лесная Malva silvestris L. - слиз лісовий, калачики лісові, дзіндзівер, проскурки (-рок).* * *бот.ро́жа, ма́льва; ( цветок) рожи́на -
13 мышь
зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.* * *ми́ша -
14 мята
бот. Mentha L. м'ята, ум. м'ятка. -та водяная (M. aquatica L.) - м'ята водяна, блохівник (-ку). -та дикая - а) (или глухая, конская, M. arvensis L.) м'ята польова, м'ята кучерява, м'ята глуха, м'ята дика, м'ята кінська; б) (или русская, M. viridis L.) м'ята зелена, м'ята квасна. -та курчавая (M. crispa L.) - м'ята кучерява, м'ята городня, м'ята садова, м'ята крута. -та лесная (M. silvestris L.) - м'ята лісова, драголюб (-бу) лісовий. -та перечная (M. piperita L.) - м'ята холодна, м'ята справжня, галущанка. -та пташья (Stellaria media V. M.) - мокрець (-рецю), зірочник (-ку) (середній), канаркова травка. -та сердечная (M. Pulegium L.) - м'ята блошниця, полій (-лію), блохівник (-ку). -та собачья - а) (Ballota nigra L.) м'яточник, собача м'ята, глуха кропива, шандра вонюча, біло[чорно]кудреник (-ку); б) (или кошачья, Glechoma hederacea L.) розхідник (звичайний), котики, кошечник (-ку), кошача м'ята, будра. -та степная (Nepeta Cataria L.) - котяча м'ята, котовик, шанта, глушник (-ку).* * *м'я́та -
15 назём
1) гній (р. гною), (удобрение) підгній (-ною); срв. Навоз 2;2) (лесная подстилка) (листяний) перегній (-гною).* * *( навоз) диал. гній, род. п. гною -
16 поросль
1) (былие) рость (-сти), рослина, ростина;2) (лесная отрасль) парі[о]сть (-рости), порі[о]ст (-росту), соб. паростя (-стя); (заросли) парости (-тів), чагарник и чагарняк (-ка), (молодая) памолодь (-ди); срв. Паросль, Паростник;3) паріст (-роста), паросток (-тка), пагін (-гона), пагінок (-нка), пагонець (-нця), памалодок (-дка); срв. Отпрыск, Побег 2.* * *1) по́росль, -лі, по́ріст, -росту, по́рість, -рості; ( побег) па́росток, -тка2) см. заросль -
17 русалка
этногр.руса́лка; ( лесная нимфа) ма́вка -
18 трущоба
1) ( труднопроходимое место) не́трі, -рів, не́трища, -рищ; ( чаща лесная) ха́щі, -щів, ха́ща2) ( глушь) глушина́, глухома́нь, -ні; ( захолустье) [глухи́й] за́куток, -тка; заку́тина, за́кутень, -тня3) ( о части города) нетрі, не́трища
См. также в других словарях:
ЛЕСНАЯ — деревня юго восточнее Могилева (Белоруссия). Во время Северной войны 1700 21 русские войска Петра I 28.9(9.10) 1708 при Лесной разгромили шведский корпус генерала А. Левенгаупта, шедший на соединение с армией Карла XII … Большой Энциклопедический словарь
ЛЕСНАЯ — ЛЕСНАЯ, деревня юго восточнее Могилёва (Белоруссия). Во время Северной войны 1700 21 русские войска Петра I 28.9(9.10). 1708 при Л. разгромили шведский корпус генерала А. Левенгаупта, шедший на соединение с армией Карла XII. Источник:… … Русская история
Лесная — станция метро Кировско Выборгской линии. Открыта 22 апреля 1975. Архитектор А. И. Прибульский, В. В. Ганкевич. Расположена рядом с Лесотехнической академией имени С. М. Кирова. Колонны перронного зала облицованы белым мрамором, стены… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
Лесная — Лесная: Содержание 1 Населённый пункт 1.1 Беларусь 1.2 Россия 1.3 Украина … Википедия
ЛЕСНАЯ — деревня в Могилевской обл. Белоруссии, в р не к рой 28 сент. (9 окт.) 1708 во время Северной войны 1700 21 произошло сражение между летучим отрядом (корволантом) рус. войск под команд. Петра I (ок. 5 т. ч. пехоты, ок. 7 т. кавалерии и несколько… … Советская историческая энциклопедия
Лесная — деревня юго восточнее Могилёва (Белоруссия). Во время Северной войны 1700 21 русские войска Петра I 28 сентября (9 октября) 1708 при Лесной разгромили шведский корпус генерала А. Левенгаупта, шедший на соединение с армией короля Карла XII. * * *… … Энциклопедический словарь
Лесная — Sp Lesnà Ap Leśna lenkiškai Sp Liasnajà Ap Лясная/Lyasnaya baltarusiškai (gudiškai) Ap Лесная/Lesnaya rusiškai L u. R Lenkijoje ir PV Baltarusijoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Лесная — Sp Liasnajà Ap Лясная/Lyasnaya baltarusiškai (gudiškai) Ap Лесная/Lesnaya rusiškai L PV Baltarusija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Лесная Поляна — Лесная Поляна название населённых пунктов: Содержание 1 Белоруссия 2 Россия 3 Украина 4 См. также … Википедия
Лесная песня (балет) — Лесная песня Лiсова пiсня Композитор Михаил Скорульский Автор либретто Наталия Скорульская Источник сюжета драма феерия Лесная песня Леси Украинки … Википедия
Лесная куница — ? Лесная куница … Википедия