лей

техн. клей (вишнёвый, черешневый и т. п.)

див. Галілей, Галілео

Галілей, Галілео (1564, Піза - 1642) - італ. математик, астроном, природознавець, прибічник геліоцентричної системи Коперника. Заклав основи класичної механіки. Навчався в Пізанському ун-ті, викладав у Пізанському та Падуанському ун-тах. Розроблені ним ідеї спричинили тривалий конфлікт з католицькою церквою. 1633 р. суд Римської інквізиції змусив його зректися своїх поглядів. Г. доводив необхідність експериментального дослідження природи, вважаючи наукове спостереження та експеримент головними методами наукового пізнання О. бстоював необхідність кількісного підходу до природних явищ, у зв'язку з цим схвально ставився до атомістики. Відкидаючи авторитарний характер середньовічної філософії, доводив, що у науці потрібно спиратися лише на досліди і логічні міркування. Обстоював незалежність науки від теології, ідею їх чіткого розмежування. На тій підставі, що як Природа, так і Святе письмо є однаковими виявами Божого Слова, вважав, що між ними не повинно бути суперечностей. В природних явищах Бог відкривається не менше, ніж у Святому Письмі Н. аука - система вірогідного знання, але такою вона може бути лише за умови чіткого розмежування між об'єктивними ("первинними") і суб'єктивними ("вторинними") якостями тіл. Об'єктивні якості можуть бути визначені за кількісними параметрами та піддаються вимірюванню; суб'єктивні ж якості (напр., смак, запах), як невимірювані, слід вилучити із наукового пізнання. Обґрунтовуючи впровадження математичних методів дослідження, виходив з того, що "книга природи написана мовою математики". Заперечення якісного підходу у пізнанні було своєрідною експлікацією метафізики Платона. Назагал зусиллями Г. й інших фундаторів нової науки було створено детерміністську і механістичну картину Всесвіту, яка прийшла на зміну антропоморфному Всесвіту Аристотеля.

[br]

Осн. тв.: "Діалог про дві найголовніші системи світу - Птоломеєву і Коперникову" (1632); "Бесіди і математичні доведення щодо двох нових галузей науки" (1638).

див. Галілей, Галілео

1) лій

2) лея, лей ( waluta)

n ком. франшиза; франчайзинг; привілей; особливе право; пільга; ліцензована компанія; a франшизний

ліцензія, яку власник-франчайзер (franchiser) торговельного знака (trademark), торговельної назви, практичних знань (know-how), авторитетної послуги чи ділової системи, авторського права (copyright) тощо надає підприємству-початківцю — франчайзі (franchisee) на продаж продукції, надання послуг і т. ін. під її маркою на певних умовах; ♦ франшизна форма організації найбільш поширена у галузі, яка обслуговує масового споживача, напр.: на підприємствах швидкого харчування — Піца хат (Pizza Hut), Макдональдс (McDonald's); на підприємствах друкарських послуг — Кінкос (Kinko's), Снап (Snap Printing); у компаніях, які ведуть операції з нерухомості — Century 21 і т. д.

═════════■═════════

brand franchise франшиза за маркою • право торгівлі марочним товаром; conditional franchise умовна франшиза; exclusive franchise виключна франшиза • виключний привілей; fast-food franchise франшиза підприємства швидкого харчування • особливе право на підприємство швидкого харчування; retail franchise роздрібна франшиза • привілей на роздрібну торгівлю; unconditional franchise безумовна франшиза

═════════□═════════

franchise application заява на франшизу; franchise contract франшизний контракт; franchise fee плата за привілей; franchise outlet франшизна організація • торговельна організація -власник привілею • заклад, який має торговельний привілей; franchise tax франшизний податок • податок на монопольні права, привілеї; to apply for a franchise подавати/подати заяву на франшизу; to buy a franchise купувати/купити франшизу; to grant a franchise видавати/видати франшизу • to purchase a franchise купувати/купити франшизу; to run a franchise проводити франшизу • вести франшизу; to sell a franchise продавати/продати франшизу

franchise ‡ A. assets¹ (383)

═════════◇═════════

франшиза < фр. franchise — привілей, вільність (СІС: 723)

* * *

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

1) привілей, пільга; вилучення; імунітет; привілейоване право; переважне право; пріоритет ( при встановленні черговості обговорення питань); честь; недоторканість

2) надавати привілей (привілеї, пільги)

•

- privilege of confidentiality

1. n

1) хартія; грамота

2) право, привілей; пільга

3) патент

4) статут

5) мор. чартер

2. v

1) давати (дарувати) привілей

2) фрахтувати (судно)

3) давати напрокат

4) брати напрокат; замовляти (автобус тощо)

5) засновувати, створювати (на підставі статуту)

* * *

1) хартія, грамота

2) привілей, пільга; патент

3) документ, що містить згоду державного органа на створення корпорації

4) статут

5) мop. чартер

6) здача напрокат, прокат (автомобіля, літака)

7) груповий туризм на зафрахтованому транспорті

1) надавати або дарувати привілей, пільгу

2) здавати внайми ( судно) по чартеру; фрахтувати

3) давати напрокат, внайми, надавати в користування за замовленням (автобус, літак); наймати, замовляти (автобус, літак)

4) засновувати, створювати ( на основі статуту)

1. n

1) ущелина

2) гірське пасмо; гострий гребінь (гори)

3) спинний хребет тварини

4) філей

2. v

1) вирізати філей

2) переламати хребет

* * *

1) спинний хребет тварини

2) кyл. філей; полядвиця

3) гострий гребінь ( гори); гірський хребет; пасмо гір

4) мop. гостра скула

1) вирізати філей

2) переломити хребет

1. n

привілей, перевага

2. v

1) давати привілей

2) увільняти (від обов'язку тощо)

3) дозволяти те, що було г заборонено

* * *

1) привілей; перевага

2) юp. конфіденційність; нерозголошення ( отриманої інформації)

3) pl; eк. особливі права сторін за фінансовим контрактом (нaпp., опціон)

1) давати привілей

2) ( from) звільняти ( від якого-небудь обов'язку)

3) дозволяти що-небудь, що було під забороною

1) привілей (пільга), що надається урядом (монархом)

2) право голосу, право брати участь у голосуванні

* * *

1) право брати участь у голосуванні, право голосу

2) привілей, наданий фірмою якій-небудь особі на продаж її товару ( зі знижкою); митний дозвіл на безмитне перевезення вантажів

3) привілей, пільга або особливе право, що надаються урядом або монархом

4) cтpax. франшиза

1. n

1) мішень, ціль

2) військ. об'єкт

3) мішень для уколів (фехтування)

4) уражуваний простір (фехтування)

5) змагання із стрільби

6) кількість вибитих очок

7) предмет, об'єкт (глузувань тощо)

8) посміховище

9) завдання; планова (контрольна) цифра

10) кул. частина баранячої туші для смаженини (печені)

11) геод. візирна марка

12) маленький круглий щит

13) зал. сигнал (стрілки)

14) ел. антикатод

15) ел. покажчик дії

2. v

1) амер., військ. приводити до нормального бою; пристрілювати

2) робити когось мішенню (критики тощо)

3) амер., зал. давати сигнал

* * *

1) мішень, ціль; об'єкт

2) мішень для уколів ( фехтування) простір, що уражається, ( на тілі супротивника- фехтування)

3) змагання у стрільбі; число вибитих балів

4) об'єкт, предмет (глузувань, критики, т, п.); посміховисько

5) завдання; планова або контрольна цифра ( target figure)

6) кyл. відруб для печені, що складається із шийної частини, грудинки баранячої туші

7) гeoд. візирна марка

8) = targe

9) ж-д. сигнал ( стрілки)

10) eл. антикатод; покажчик ( сигнал або прилад)

11) обч. вихід, вихідна інформація ( електронно-обчислювальної машини)

1) aмep.; вiйcьк. приводити до нормального бою, пристрілювати

2) робити когось мішенню, об'єктом (глузувань, критики ц т. п.)

3) намічати, планувати

4) aмep.; ж-д. давати сигнал

АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio - об'єднання, від associo - з'єдную) - форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних А. за змістом і спрямованістю відзначаються великим розмаїттям і можуть стосуватися як загальних проблем економічного, політичного, культурного характеру, так і досить вузьких, конкретних зацікавлень незначної кількості осіб. Визначальною ознакою А., як форми соціального об'єднання, є її добровільність Б. удь-яка А. утворюється на основі доброї волі осіб, які входять до її складу. Цей факт породжує ще дві чільні ознаки А. - активну позицію її членів у досягненні об'єднувальної мети цієї А. та реальну можливість продуктивного поєднання у належних до даної А. людей певних "інтелектуальних схем", або ідей, з індивідуальними вольовими зусиллями кожної окремішної особи. А., як соціальне явище та його філософське осмислення, додають певною мірою до перспективи практичного і теоретичного подолання альтернативи комунітаризму (наголошується момент колективного, спільного стосовно індивідуального) та антикомунітаризму (вважається пріоритетним щодо спільного індивідуальне, осібне). На рівні А. ця альтернатива значно послаблюється через сприйнятливість індивідуальної волі до розумно вибудованих ідей-цілей та, зворотним чином, завдяки здатності останніх до еволютивних змін (за змістом, системою аргументів, логікою та стилістикою їх викладу) з огляду на індивідуальні очікування та зусилля конкретних членів А. Взаємодоповняльність чинників волі та розуму створює умови для того, щоб окремішні індивіди спрямовували свої зусилля на досягнення спільних цілей. У загальнофілософському аспекті А., як соціально-організаційна одиниця, є своєрідним пунктом узгодження суперечності між єдністю та різноманітністю, втіленням у соціальних стосунках динамічно-конструктивної сторони плюралізму, орієнтованого на створення осередків єднання людей на підставі вільно обраних спільних цілей. Через урізноманітнення сфер локального вибору та діяльності відбувається згуртування, а не роз'єднання людей. З точки зору соціальної та політичної філософії, інститут А. є однією з характерних прикмет демократичного суспільства. Він слугує важливим соціальним механізмом врівноваження, з одного боку, тенденції адміністративноуправлінської централізації та, з другого боку - відцентрових сил, закладених у цілях та діяльності, які базуються на приватній ініціативі. На важливість вирішення цього питання у контексті науки управління вказували у XIX ст. фундатори соціальних та політико-філософських досліджень ролі А. у суспільстві Дж. Ст М. ілль та Токвіль. Висловлені ними ідеі є актуальними для умов будь-якого демократичного суспільства, особливо в період його становлення, зокрема для сучасного укр. суспільства. Мілль відзначав, що "вільні асоціації" облаштовують "практичний бік політичного виховання вільного народу", вводять окремішного індивіда у царину близьких йому спільних інтересів, допомагають долати егоїзм, притаманний ліберальній демократії. Токвіль також наголошував, що американці боролися з індивідуалізмом, зумовленим рівністю, за допомогою свободи і в такий спосіб його здолали. Для сучасної України конструктивний потенціал має ідея взаємовпливу між громадськими та політичними А. Громадські об'єднання створюють ґрунт для політичних А., останні ж сприяють розвиткові і вдосконаленню перших. Згідно з Токвілем, участь у політичних об'єднаннях слід розглядати як безкоштовну школу, де кожний громадянин спроможний вивчити "загальну теорію створення асоціацій". В історії теорій націоналізму до проблеми А. звертався Мацціні. Він розглядав А. як засіб прогресу, обопільно колективного й індивідуального, бо світ, на його думку, перебуває у пошуках не стільки матеріальної солідарності, як моральної єдності, що може базуватися "лише на асоціації рівних і вільних людей та націй".

ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ В ІСТОРІЇ - суттєва риса людської діяльності, що полягає в здатності осягнути взаємозв'язок між покладанням цілей, вибором засобів їх досягнення і можливими наслідками діяльності. Хід історії не правомірно зводити тільки до цілей людини, які вона прагне досягнути, адже це призводить до ототожнення історії з історією ідей. Реальна історія людства становить результат здійснення цілей, що можуть і не збігатися з початково поставленими цілями, прагненнями, ідеалами, мотивами людини. Узагальнений механізм цілепокладання пов'язується з наявністю у людини в тій чи іншій формі певного замислу, плану життя, загального девізу свого буття й, отже, можливістю цілісного перенесення себе в майбутнє та включенням цього майбутнього у Своє реальне буття. Назагал, Ц. в і. - це соціо-культурно детермінований процес, що регулюється соціальними прагненнями, цінностями, нормами, стереотипами, традиціями в їх єдності з різноманітними формами наукового та позанаукового знання. Цілепокладання як духовний елемент творчо-продуктивної діяльності взаємодоповнюється цілеутворенням, цілеспрямованістю та цілереалізацією, що включають не тільки раціональні, а й інтуїтивні, емоційно-чуттєві, вольові складові вибору можливих шляхів та засобів досягнення мети (див. цілераціональна дія).

1) хартія, статут; грамота ( документ влади); пільга; привілей ( дарований верховною владою); угода про фрахтування судна, чартер, чартер-партія

2) фрахтувати; давати пільгу; дарувати ( привілей); засновувати (акціонерне товариство, компанію, корпорацію тощо)

- charterage

•

- charter lands