-
1 подождать
кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.* * *(кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти\подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!
\подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!
-
2 извинять
извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.* * *несов.; сов. - извин`ить1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)\извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́
\извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві
прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую
2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати -
3 постоять
постояти, (немного) постояти трохи, пристояти, (долго) попостояти. [Слухаю: гомін у хаті, - пристояв трохи, послухав]. -те здесь, я скоро вернусь - постійте тут трохи, я швидко вернусь. Цена эта не долго -ит - ціна ця недовго потриває. Погода -ит долго - година (погода) триватиме. Дом -ит - будинок вистоїть. Постой (подожди!) - стій! стривай! постривай! тривай! -ять за себя - постояти за себе; (шутл.) не дати собі в кашу наплювати.* * *посто́ятипосто́й! — стій!, стрива́й!
посто́йте! — сті́йте!, стрива́йте!
-
4 let
I [let] 1. v ( past і p. p. let)1) пуска́тиto let blood — пуска́ти кров
2) дозволя́ти; надава́ти можли́вістьwill you let me smoke? — дозво́льте мені́ пали́ти
to let loose — ви́пустити; да́ти во́лю (свобо́ду)
3) залиша́ти; не чіпа́тиlet me [him] be alone, let me [him] alone — да́йте мені́ (йому́) спо́кій; не чіпа́йте ме́не (його́)
let my things alone — не чіпа́йте мої́х рече́й
we'll let it go at that — на цьо́му ми зупи́нимося; хай бу́де так
4) здава́ти в оре́нду (напрока́т)the house is to [be] let — буди́нок здає́ться
5) (як допоміжне дієслово виражає запрошення, наказ, дозвіл, припущення)let us go — ході́мо
let you and me try now — дава́йте спро́буємо
let him do it at once — хай він зро́бить це нега́йно
let him do what he likes — хай ро́бить що завго́дно
let AB be equal to CD — припу́стимо, що AB дорі́внює CD
•- let down- let in
- let into
- let off
- let on
- let out
- let out at
- let up••to let drop [fall] — 1) упуска́ти 2) несподі́вано ви́мовити (сло́во) 3) прово́дити ( перпендикуляр)
to let go — 1) випуска́ти з рук 2) відпуска́ти 3) допуска́ти 4) звільня́ти 5) ви́кинути з голови́
to let oneself go — да́ти во́лю собі́ (свої́м почуття́м)
to let pass — не зверну́ти ува́ги; проба́чити
to let things slide [go hang] — не зверта́ти ува́ги, ста́витися недба́ло
to let slip the chance — упусти́ти наго́ду
to let one's tongue run away with one — захопи́тися, говори́ти не ду́маючи
to let alone — не ка́жучи вже про
2. nlet George do it амер. — хай хто-не́будь і́нший це зро́бить
зда́ча в оре́нду (напрока́т)II [let] n заст.зава́да, перешко́да -
5 срок
строк, -у, те́рмін, -у; речене́ць, -нця́без \срок ка (\срок ку) — без стро́ку, безстроко́во
в к, к \срок ку — в строк, на строк; ( своевременно) вча́сно
да́йте \срок к! — почека́йте-но!, підожді́ть-но!, пострива́йте!
за истече́нием \срок ка — см. истечение 2)
к определённому \срок ку — на ви́значений (на пе́вний) строк
по истече́нии \срок ка — см. истечение 2)
\срок к исполне́ния пла́на — строк (те́рмін) викона́ння пла́ну
\срок ком до — стро́ком до
-
6 wet
1. n1) вологість, вогкість, сирість2) дощова погодаcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) розм. спиртні напої; випивка4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) розм. нікчемна людина, нікчема2. adj1) мокрий, вологий; сирийwet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)
wet pack — мед. вологе обгортання
«W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)
wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ
he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця
to get wet — промокнути, змокнути
wringing wet — мокрий, хоч викрути
2) дощовий, дошовитий; сирий3) рідкий4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої
6) розм. п'яний, напідпитку7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом8) розм. дурний, безглуздий9) юр. мокрий (про процес)10) мед. мокнучийwet blanket — розм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення
wet cup — мед. кровососна банка
wet nurse — годівниця, мамка
wet smack — амер., розм. нудний тип, зануда
wet sock — амер., розм. в'яле рукостискання
wet wash — прання; невисушена білизна
wet behind the ears — розм. молоко на губах не обсохло
to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили
2. v (past і p.p. wet, wetted)1) мочити; змочувати; зволожуватиto wet with water — змочити (облити) водою
2) розм. сприскувати, примочувати, обмиватиto wet one's whistle — промочити (прополоскати) горло, випити
wet out — розмочувати; промивати
* * *I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
7 wrong
1. n1) неправда; злоright and wrong — правда і кривда; добро і зло
2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образаto do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків
to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось
3) юр. порушення законних прав; правопорушенняpublic wrongs — порушення державних (громадських) прав та інтересів
4) розм. інформаторto be in the wrong — помилятися; бути винуватим
the dead are always wrong — присл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити
2. adj1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібенwrong note — муз. фальшива нота
you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба
at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час
to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону
sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив
you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації
I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь
to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боці — в Англії)
2) юр. несправедливий3) порочний; грішний; зіпсований; поганий4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)5) несправнийthere is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю
wrong in the head — розм. придуркуватий, пришелепуватий
6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний7) розм. зрадницький8) лівий; виворітний9) друк. чужий (про шрифт)wrong side up — догори дном, перевертом
to be born on the wrong side of the tracks — амер. народитися в бідній сім'ї
to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження
what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?
3. adv1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречноdon't get me wrong — розм. зрозумійте мене правильно
you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку
you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися
2) порочно, несправедливо; поганоyou are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся
everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося
to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар
4. v2) шкодити; завдавати лиха; ображати3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)* * *I n1) шкода; зло; образаright and wrong — добро, зло
2) неправда; неправильність; помилковість3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, деліктpublic wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів
the king can do no wrong — юp. король не несе відповідальність ( за політику кабінету при конституційній монархії)
to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним
to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/
the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити
to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.
to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/
II ato labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним
1) неправильний, невірний, помилковий; хибнийwrong note — мyз. фальшива нота
a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)
to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду
to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду
to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.
that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка
2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібноto take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно
sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!
you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали
you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно
at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час
3) недоречний4) дурний; порочний, аморальний; неетичнийhe thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий
wrong act — юp. неправомірна дія
what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє
I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося
wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний
this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини
6) лівий, виворітний ( про сторону)7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)wrong fount — "чужий" ( вказівка в коректурі)
to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів
to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю
to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження
what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...
III advwhat's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє
1) неправильно, невірно, помилковоto answer wrong — відповісти неправильно /невірно/
you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли
2) негоже; неналежноembarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід
3) дурно, погано; несправедливоv
to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти
all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися
to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість
IV vto get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.
1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах2) шкодити, заподіювати зло; ображати3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою) -
8 валить
валивать1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].* * *I1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати\валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс
2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́тиII( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хативали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте
-
9 виноватый
в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.* * *винува́тий, ви́нний, прови́нний\виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!
-
10 давать
дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.* * *несов.; сов. - датьдава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́тидава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте
дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й
-
11 кушать
(потреблять) споживати, заживати, (кормиться) годуватися, поживлятися, (есть) їсти, (угощаться) призволятися; срвн. Есть. [Яких насолила, такі й споживай (Н.-Лев.). Здорові заживайте, що не з'їсте, то сховайте (Приказка). Їжте-бо призволяйтеся до борщу! (Сл. Гр.)]. -шайте! - годуйтеся, кушайте (Полт.), поживляйтеся! [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі! (Котл.)]. -шайте (угощайтесь)! - призволяйтеся! [Сідайте та призволяйтеся, чим бог послав! (Кониськ.)]. -шайте на здоровье! - споживайте здорові! -шать подано - страва на столі. Пожалуйте -шать! - просимо до столу! Чьё -шаю, того и слушаю - на чиєму возі їду, того й пісню співаю (Приказка). Хлеб-соль -шай, а правду слушай - хліб-сіль їж, а правду ріж (Приказка).* * *ї́стику́шайте! — ї́жте!, призволя́йтеся!, спожива́йте!; году́йтеся!; ( пейте) пи́йте!
-
12 осуждать
осудить1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту);2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый -1) за[о]суджуваний;2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.* * *несов.; сов. - осуд`ить1) ( в судебном порядке) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати, осуди́ти2) ( порицать) осу́джувати и суди́ти, осуди́ти, засу́джувати, засуди́ти, дава́ти дога́ну, да́ти дога́ну3) (обрекать на что-л.) засу́джувати, засуди́тине осуди́те — не осуді́ть; ( простите) дару́йте, проба́чте, ви́бачте, вибача́йте
-
13 поезжай
повел.їдь; поганя́йпоезжа́йте — мн. ї́дьте; поганя́йте
-
14 поиметь
несов.ма́ти ()поиме́йте со́весть — ма́йте со́вість
\поиметь в виду́ — ма́ти на ува́зі
-
15 помиловать
I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].* * *поми́луватипоми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]
поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)
поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!
-
16 прощай
-те см. Прощать.* * *прощава́йпроща́йте — мн. прощава́йте
-
17 прощение
прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].* * *проще́ння; ( извинение) ви́бачення, проба́чення, дарува́нняпрошу́ проще́ния! — а) проба́ч (проба́чте, ви́бач, вибачте, дару́й, даруйте)! б) ( до свидания) прощава́й (прощава́йте)!, бува́й здоро́в (бува́йте здоро́ві)!
-
18 стоять
1) стоя́тивре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)
\стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го
\стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)
\стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́
\стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)
\стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що
\стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися
\стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)
\стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега
\стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті
\стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́
\стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці
стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть
\стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді
\стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі
сто́йте! — сті́йте!
2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому) -
19 судить
1) несов. юр., спорт. суди́ти, -джу́, -диш2) (несов.: составлять мнение, оценивать) суди́ти; ( составлять мнение) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( думать) ду́мати, гада́ти; ( делать заключение) роби́ти (роблю́, ро́биш) ви́сновок (ви́сновки), висно́вувати, -но́вую, -но́вуєшпобеди́телей не \судить дят — перемо́жців не су́дять
\судить дя по всему́ — зважа́ючи на все, су́дячи з усьо́го (по всьо́му)
\судить дя по чему́ — в знач. вводн. сл. су́дячи з чо́го (по чо́му)
\судить ди́те са́ми — розмірку́йте (мірку́йте, суді́ть) самі́
\судитьть — и
(да) ряди́ть — суди́ти й ряди́ти, суди́ти-ряди́ти, суди́ти-ра́дити; суди́ти, ряди́ти (ра́дити); ду́мати й гада́ти, міркува́ти
\судитьть обо всём — міркува́ти (суди́ти) про все
\судитьть по вне́шнему ви́ду — суди́ти з (на підста́ві) зо́внішнього ви́гляду, роби́ти ви́сновок на підста́ві зо́внішнього ви́гляду, суди́ти по зо́внішньому ви́гляду
\судитьть по кому́ — суди́ти по ко́му
\судитьть по чему́ — суди́ти з чо́го (по чо́му)
3) (сов.: предназначить) призначи́ти и призна́чити, суди́тисудьба́ \судить ди́ла что — до́ля суди́ла (призна́чила) що, суди́лося що
-
20 счастливо
тж. счастл`иво; нареч.щасли́во; ща́сно\счастливо во остава́ться!, \счастливо во! — щасли́во!, бува́й (будь) здоро́в!, бува́йте (бу́дьте) здоро́ві!, всього́ до́брого!, на все до́бре!, зостава́йтеся здоро́ві!; здорове́нькі бу́дьте (бува́йте)!
См. также в других словарях:
түйте — (Гур., Маңғ.) тұқыл, мұқалып тозған аспап. Тесе т ү й т е болып қалған. Шот па екен, бията ма екен, т ү й т е ме екен? Сирағын сиыр сойған үйіте ме екен? Артыңа орма десем қарамайсың, Жас жігіт кішіпейіл сүйте ме екен ? (Фольк.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ступайте — см. ступать; повел. Выражение приказания или просьбы уйти, удалиться, отправиться. Ступа/йте погулять. Ступа/йте спать. Ступа/йте на улицу. Ступа/йте из кухни. С., принеси тапочки … Словарь многих выражений
Лист Ф. — (Liszt) Ференц (Франц) (22 X 1811, дер. Доборьян, комитат Шопрон, Венгрия 31 VII 1886, Байрёйт, Бавария) венг. композитор, пианист, дирижёр, педагог, муз. писатель и обществ. деятель. Отец Л., смотритель овчарни князя М. Эстерхази, играл… … Музыкальная энциклопедия
прощай — I предик. разг. 1. = прощайте Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие. 2. перен.; = прощайте Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. II межд. разг. 1. = прощайте … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Грибаускайте — Грибаускайте, Даля Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė … Википедия
Грибаускайте, Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė … Википедия
Грибаускайте Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте … Википедия
Даля Грибаускайте — Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте … Википедия
Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище) род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… … Большая советская энциклопедия
Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище) род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… … Большая советская энциклопедия
Байрёйтский театр — (нем. Festspielhaus Дом торжественных представлений ) нем. оперный т р ( Театр Вагнера ) в Байрёйте (Бавария, ФРГ). Созданный по замыслу Р. Вагнера (при поддержке существовавших в то время многочисл. вагнеровских об в и баварского короля… … Музыкальная энциклопедия