Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

күлдәк+яғаһын+ялғап+киңәйтеү

  • 1 подождать

    кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.
    * * *
    (кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти

    \подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!

    \подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!

    Русско-украинский словарь > подождать

  • 2 извинять

    извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.
    * * *
    несов.; сов. - извин`ить
    1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

    \извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́

    \извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві

    прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую

    2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

    Русско-украинский словарь > извинять

  • 3 постоять

    постояти, (немного) постояти трохи, пристояти, (долго) попостояти. [Слухаю: гомін у хаті, - пристояв трохи, послухав]. -те здесь, я скоро вернусь - постійте тут трохи, я швидко вернусь. Цена эта не долго -ит - ціна ця недовго потриває. Погода -ит долго - година (погода) триватиме. Дом -ит - будинок вистоїть. Постой (подожди!) - стій! стривай! постривай! тривай! -ять за себя - постояти за себе; (шутл.) не дати собі в кашу наплювати.
    * * *
    посто́яти

    посто́й! — стій!, стрива́й!

    посто́йте! — сті́йте!, стрива́йте!

    Русско-украинский словарь > постоять

  • 4 let

    I [let] 1. v ( past і p. p. let)
    1) пуска́ти

    to let blood — пуска́ти кров

    2) дозволя́ти; надава́ти можли́вість

    will you let me smoke? — дозво́льте мені́ пали́ти

    to let loose — ви́пустити; да́ти во́лю (свобо́ду)

    3) залиша́ти; не чіпа́ти

    let me [him] be alone, let me [him] alone — да́йте мені́ (йому́) спо́кій; не чіпа́йте ме́не (його́)

    let my things alone — не чіпа́йте мої́х рече́й

    we'll let it go at that — на цьо́му ми зупи́нимося; хай бу́де так

    4) здава́ти в оре́нду (напрока́т)

    the house is to [be] let — буди́нок здає́ться

    5) (як допоміжне дієслово виражає запрошення, наказ, дозвіл, припущення)

    let us go — ході́мо

    let you and me try now — дава́йте спро́буємо

    let him do it at once — хай він зро́бить це нега́йно

    let him do what he likes — хай ро́бить що завго́дно

    let AB be equal to CD — припу́стимо, що AB дорі́внює CD

    - let in
    - let into
    - let off
    - let on
    - let out
    - let out at
    - let up
    ••

    to let drop [fall] — 1) упуска́ти 2) несподі́вано ви́мовити (сло́во) 3) прово́дити ( перпендикуляр)

    to let go — 1) випуска́ти з рук 2) відпуска́ти 3) допуска́ти 4) звільня́ти 5) ви́кинути з голови́

    to let oneself go — да́ти во́лю собі́ (свої́м почуття́м)

    to let pass — не зверну́ти ува́ги; проба́чити

    to let things slide [go hang] — не зверта́ти ува́ги, ста́витися недба́ло

    to let slip the chance — упусти́ти наго́ду

    to let one's tongue run away with one — захопи́тися, говори́ти не ду́маючи

    to let alone — не ка́жучи вже про

    let George do it амер. — хай хто-не́будь і́нший це зро́бить

    2. n
    зда́ча в оре́нду (напрока́т)
    II [let] n заст.
    зава́да, перешко́да

    English-Ukrainian transcription dictionary > let

  • 5 срок

    строк, -у, те́рмін, -у; речене́ць, -нця́

    без \срок ка (\срок ку) — без стро́ку, безстроко́во

    в к, к \срок ку — в строк, на строк; ( своевременно) вча́сно

    да́йте \срок к! — почека́йте-но!, підожді́ть-но!, пострива́йте!

    за истече́нием \срок ка — см. истечение 2)

    к определённому \срок ку — на ви́значений (на пе́вний) строк

    по истече́нии \срок ка — см. истечение 2)

    \срок к исполне́ния пла́на — строк (те́рмін) викона́ння пла́ну

    \срок ком до — стро́ком до

    Русско-украинский словарь > срок

  • 6 wet

    1. n
    1) вологість, вогкість, сирість
    2) дощова погода

    come in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем

    3) розм. спиртні напої; випивка
    4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв
    5) розм. нікчемна людина, нікчема
    2. adj
    1) мокрий, вологий; сирий

    wet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)

    wet packмед. вологе обгортання

    «W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)

    wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ

    he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця

    to get wet — промокнути, змокнути

    wringing wet — мокрий, хоч викрути

    2) дощовий, дошовитий; сирий
    3) рідкий
    4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий
    5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»

    wet state (town)штат (місто), де дозволено вільно продавати алкогольні напої

    wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої

    6) розм. п'яний, напідпитку
    7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом
    8) розм. дурний, безглуздий
    9) юр. мокрий (про процес)
    10) мед. мокнучий

    wet blanketрозм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення

    wet bob — весляр; учень (студент), що займається водним спортом

    wet cupмед. кровососна банка

    wet nurse — годівниця, мамка

    wet smackамер., розм. нудний тип, зануда

    wet sockамер., розм. в'яле рукостискання

    wet wash — прання; невисушена білизна

    wet behind the earsрозм. молоко на губах не обсохло

    to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили

    2. v (past і p.p. wet, wetted)
    1) мочити; змочувати; зволожувати
    2) розм. сприскувати, примочувати, обмивати

    wet out — розмочувати; промивати

    * * *
    I [wet] n
    1) вологість; сирість

    come in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем

    4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв
    5) cл. випивка; спиртні напої
    6) cл. нікчемна людина
    II [wet] a
    1) мокрий; вологий, сирий

    "Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"

    wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]

    wringing wet — мокрий, хоч вижимай

    wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути

    wet dockмop. мокрий док; приливний басейн

    wet packмeд. вологе обертання

    wet groundгeoл. водоносна порода, пливун

    wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)

    2) дощовий, вогкий

    wet spell — період дощів /негоди/

    wet goodsмop. рідкий вантаж ( в тарі)

    4) сльозливий; плаксивий
    5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"

    wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв

    7) cл. дурний, безглуздий
    8) cпeц. мокрий ( про процес)
    9) мeд. мокнучий

    wet cupмeд. кровососна банка

    wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)

    wet fish — солена риба; свіжа риба

    wet specimenscпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки

    wet sockcл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання

    wet smackcл.; cл. зануда

    wet behind the earscл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло

    to come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками

    III [wet] v
    1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожувати

    to wet with water — облити /змочити/ водою

    to wet one's bedeвф. страждати на нічне недержання сечі

    3) to wet one's whistle випити, промочити горло
    4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)
    5) ( wet out) розмочувати; промивати

    English-Ukrainian dictionary > wet

  • 7 wrong

    1. n
    1) неправда; зло

    right and wrong — правда і кривда; добро і зло

    2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образа

    to do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків

    to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось

    3) юр. порушення законних прав; правопорушення
    4) розм. інформатор

    to be in the wrong — помилятися; бути винуватим

    the dead are always wrongприсл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити

    2. adj
    1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібен

    wrong noteмуз. фальшива нота

    you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба

    at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час

    to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону

    sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив

    you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації

    I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь

    to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боців Англії)

    2) юр. несправедливий
    3) порочний; грішний; зіпсований; поганий
    4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)
    5) несправний

    there is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю

    wrong in the headрозм. придуркуватий, пришелепуватий

    6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний
    7) розм. зрадницький
    8) лівий; виворітний
    9) друк. чужий (про шрифт)

    wrong side up — догори дном, перевертом

    to be born on the wrong side of the tracksамер. народитися в бідній сім'ї

    to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження

    what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?

    3. adv
    1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречно

    don't get me wrongрозм. зрозумійте мене правильно

    you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку

    you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися

    2) порочно, несправедливо; погано

    you are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся

    everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося

    to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар

    4. v
    1) бути несправедливим (до когось); приписувати погані наміри (комусь)
    2) шкодити; завдавати лиха; ображати
    3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп
    4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)
    5) відбирати (щосьof)
    * * *
    I n
    1) шкода; зло; образа

    right and wrong — добро, зло

    2) неправда; неправильність; помилковість
    3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, делікт

    public wrongsпорушення державних або громадських прав та інтересів

    to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним

    to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/

    the dead are always wrongпpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити

    to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.

    to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/

    to labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним

    II a
    1) неправильний, невірний, помилковий; хибний

    wrong noteмyз. фальшива нота

    a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)

    to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду

    to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду

    to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.

    that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка

    2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібно

    to take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно

    sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!

    you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали

    you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно

    at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час

    4) дурний; порочний, аморальний; неетичний

    he thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий

    wrong actюp. неправомірна дія

    what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє

    I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося

    wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний

    this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини

    6) лівий, виворітний ( про сторону)
    7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)

    to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів

    to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю

    to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження

    what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...

    what's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє

    III adv
    1) неправильно, невірно, помилково

    to answer wrong — відповісти неправильно /невірно/

    you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли

    2) негоже; неналежно

    embarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід

    3) дурно, погано; несправедливо

    v to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)

    a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти

    all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися

    to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість

    to get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.

    IV v
    1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах
    2) шкодити, заподіювати зло; ображати
    3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити
    4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою)

    English-Ukrainian dictionary > wrong

  • 8 валить

    валивать
    1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];
    2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;
    3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);
    4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];
    5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].
    * * *
    I
    1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати

    \валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс

    2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти
    3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́ти
    II
    ( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хати

    вали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте

    Русско-украинский словарь > валить

  • 9 виноватый

    в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.
    * * *
    винува́тий, ви́нний, прови́нний

    \виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!

    Русско-украинский словарь > виноватый

  • 10 давать

    дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.
    * * *
    несов.; сов. - дать
    дава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́ти

    дава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте

    дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й

    Русско-украинский словарь > давать

  • 11 кушать

    (потреблять) споживати, заживати, (кормиться) годуватися, поживлятися, (есть) їсти, (угощаться) призволятися; срвн. Есть. [Яких насолила, такі й споживай (Н.-Лев.). Здорові заживайте, що не з'їсте, то сховайте (Приказка). Їжте-бо призволяйтеся до борщу! (Сл. Гр.)]. -шайте! - годуйтеся, кушайте (Полт.), поживляйтеся! [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі! (Котл.)]. -шайте (угощайтесь)! - призволяйтеся! [Сідайте та призволяйтеся, чим бог послав! (Кониськ.)]. -шайте на здоровье! - споживайте здорові! -шать подано - страва на столі. Пожалуйте -шать! - просимо до столу! Чьё -шаю, того и слушаю - на чиєму возі їду, того й пісню співаю (Приказка). Хлеб-соль -шай, а правду слушай - хліб-сіль їж, а правду ріж (Приказка).
    * * *
    ї́сти

    ку́шайте! — ї́жте!, призволя́йтеся!, спожива́йте!; году́йтеся!; ( пейте) пи́йте!

    Русско-украинский словарь > кушать

  • 12 осуждать

    осудить
    1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту);
    2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый -
    1) за[о]суджуваний;
    2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.
    * * *
    несов.; сов. - осуд`ить
    1) ( в судебном порядке) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати, осуди́ти
    2) ( порицать) осу́джувати и суди́ти, осуди́ти, засу́джувати, засуди́ти, дава́ти дога́ну, да́ти дога́ну
    3) (обрекать на что-л.) засу́джувати, засуди́ти

    не осуди́те — не осуді́ть; ( простите) дару́йте, проба́чте, ви́бачте, вибача́йте

    Русско-украинский словарь > осуждать

  • 13 поезжай

    повел.
    їдь; поганя́й

    поезжа́йте — мн. ї́дьте; поганя́йте

    Русско-украинский словарь > поезжай

  • 14 поиметь

    несов.
    ма́ти ()

    поиме́йте со́весть — ма́йте со́вість

    \поиметь в виду́ — ма́ти на ува́зі

    Русско-украинский словарь > поиметь

  • 15 помиловать

    I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.
    II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].
    * * *
    поми́лувати

    поми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]

    поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)

    поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!

    Русско-украинский словарь > помиловать

  • 16 прощай

    -те см. Прощать.
    * * *
    прощава́й

    проща́йте — мн. прощава́йте

    Русско-украинский словарь > прощай

  • 17 прощение

    прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].
    * * *
    проще́ння; ( извинение) ви́бачення, проба́чення, дарува́ння

    прошу́ проще́ния! — а) проба́ч (проба́чте, ви́бач, вибачте, дару́й, даруйте)! б) ( до свидания) прощава́й (прощава́йте)!, бува́й здоро́в (бува́йте здоро́ві)!

    Русско-украинский словарь > прощение

  • 18 стоять

    1) стоя́ти

    вре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)

    \стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го

    \стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)

    \стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́

    \стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)

    \стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що

    \стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися

    \стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)

    \стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега

    \стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті

    \стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́

    \стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці

    стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть

    \стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді

    \стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі

    сто́йте! — сті́йте!

    2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)

    Русско-украинский словарь > стоять

  • 19 судить

    1) несов. юр., спорт. суди́ти, -джу́, -диш
    2) (несов.: составлять мнение, оценивать) суди́ти; ( составлять мнение) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( думать) ду́мати, гада́ти; ( делать заключение) роби́ти (роблю́, ро́биш) ви́сновок (ви́сновки), висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш

    победи́телей не \судить дят — перемо́жців не су́дять

    \судить дя по всему́ — зважа́ючи на все, су́дячи з усьо́го (по всьо́му)

    \судить дя по чему́ — в знач. вводн. сл. су́дячи з чо́го (по чо́му)

    \судить ди́те са́ми — розмірку́йте (мірку́йте, суді́ть) самі́

    \судитьть — и

    (да) ряди́ть — суди́ти й ряди́ти, суди́ти-ряди́ти, суди́ти-ра́дити; суди́ти, ряди́ти (ра́дити); ду́мати й гада́ти, міркува́ти

    \судитьть обо всём — міркува́ти (суди́ти) про все

    \судитьть по вне́шнему ви́ду — суди́ти з (на підста́ві) зо́внішнього ви́гляду, роби́ти ви́сновок на підста́ві зо́внішнього ви́гляду, суди́ти по зо́внішньому ви́гляду

    \судитьть по кому́ — суди́ти по ко́му

    \судитьть по чему́ — суди́ти з чо́го (по чо́му)

    3) (сов.: предназначить) призначи́ти и призна́чити, суди́ти

    судьба́ \судить ди́ла что — до́ля суди́ла (призна́чила) що, суди́лося що

    Русско-украинский словарь > судить

  • 20 счастливо

    тж. счастл`иво; нареч.
    щасли́во; ща́сно

    \счастливо во остава́ться!, \счастливо во! — щасли́во!, бува́й (будь) здоро́в!, бува́йте (бу́дьте) здоро́ві!, всього́ до́брого!, на все до́бре!, зостава́йтеся здоро́ві!; здорове́нькі бу́дьте (бува́йте)!

    Русско-украинский словарь > счастливо

См. также в других словарях:

  • түйте — (Гур., Маңғ.) тұқыл, мұқалып тозған аспап. Тесе т ү й т е болып қалған. Шот па екен, бията ма екен, т ү й т е ме екен? Сирағын сиыр сойған үйіте ме екен? Артыңа орма десем қарамайсың, Жас жігіт кішіпейіл сүйте ме екен ? (Фольк.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • ступайте — см. ступать; повел. Выражение приказания или просьбы уйти, удалиться, отправиться. Ступа/йте погулять. Ступа/йте спать. Ступа/йте на улицу. Ступа/йте из кухни. С., принеси тапочки …   Словарь многих выражений

  • Лист Ф. —         (Liszt) Ференц (Франц) (22 X 1811, дер. Доборьян, комитат Шопрон, Венгрия 31 VII 1886, Байрёйт, Бавария) венг. композитор, пианист, дирижёр, педагог, муз. писатель и обществ. деятель. Отец Л., смотритель овчарни князя М. Эстерхази, играл… …   Музыкальная энциклопедия

  • прощай — I предик. разг. 1. = прощайте Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие. 2. перен.; = прощайте Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. II межд. разг. 1. = прощайте …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Грибаускайте — Грибаускайте, Даля Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė …   Википедия

  • Грибаускайте, Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė …   Википедия

  • Грибаускайте Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте …   Википедия

  • Даля Грибаускайте — Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте …   Википедия

  • Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище)         род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… …   Большая советская энциклопедия

  • Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище)         род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… …   Большая советская энциклопедия

  • Байрёйтский театр —         (нем. Festspielhaus Дом торжественных представлений ) нем. оперный т р ( Театр Вагнера ) в Байрёйте (Бавария, ФРГ). Созданный по замыслу Р. Вагнера (при поддержке существовавших в то время многочисл. вагнеровских об в и баварского короля… …   Музыкальная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»