Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

порицать

  • 1 порицать

    гудити, ганити, ганьбити и ганьбувати кого, ганьбу (догану) давати, доганяти кому за що, (вульг.) циферувати кого за що. [Чужого не гудь, свого не хвали (Борз.). І те погане, і там недобре - усе ганить, усіма нехтує (Н.-Лев.). Все що инші ні чинили, він ганьбив безглуздо й злісно (Грінч.). Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна (Г. Барв.)]. -цать пороки - ганити, ганьбити, картати вади. Начать -цать - загудити, заганити, заганьбити и т. д.
    * * *
    гу́дити, га́нити; ( осуждать) засу́джувати, осу́джувати; ( порочить) ганьби́ти, ганьбува́ти

    Русско-украинский словарь > порицать

  • 2 бранить

    лаяти (сов. вилаяти), сваритися на кого, сварити кого, картати, бештати, шпетити, гримати, на зуби брати (сов. взяти) кого. [Батько свариться на мене, щоб не гуляв із хлопцями до пізнього пізна]. Бранить с укорами - ганити кого. Б. с головомойкой - милити кого. [Добре милила чоловіка, як прийшов п'яний]. Б. назойливо кого-либо из семьи, преимущ. мужа - скребти (скромадити) моркву кому. Б. сильно - лаяти на всі боки (заставки), кобенити, коренити, корешувати, шельмувати, штапувати, паскудити, клясти в батька-матір, батькувати, банітувати. Б. как собаку - псякувати, псячити, собачити (кого или кому). Б. скверными, площадными словами - лаяти неподобними словами, москалів гонити, матіркувати, по-московському загинати.
    * * *
    ла́яти, свари́ти; свари́тися, шпе́тити; (порицать, укорять) га́нити, карта́ти; ( сильно) корени́ти

    Русско-украинский словарь > бранить

  • 3 клеймить

    1) значити, (о скоте) клейнити, (реже) клеймити, таврувати, (о товарах) шта[е]мпувати; срвн. Метить 1. [Клейнити вівці. Таврувати коні. Штампувати мило];
    2) (пятнать) плямити, плямувати, шельмувати, (порицать) картати кого. [Плямили цих людей за те, що вони насмілювались озиватися за право своєї нації (Грінч.). Соціялістичні партії плямували війну (Азб. Комун.). Книжники гостро картають поганський (языческий) світогляд (Єфр.)]. Клеймённый -
    1) значений, позначений, (о деньгах) тамний, (о скоте) клейнений, таврований, (о товарах) штампований. [Тамний карбованець (Крим.)];
    2) (запятнанный, опозоренный) шельмований, плямований, заплямований. -ный преступник - шта[е]мпований злодій.
    * * *
    1) таврува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти
    2) перен. таврува́ти, плямува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти

    Русско-украинский словарь > клеймить

  • 4 корить

    1) (бранить кого) корити, картати (словами, словом) кого. [Прислухайся, що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити (Квітка). Чому картаєш ти людей, пустельниче святий? (Крим.)];
    2) (кого за что, чем, в чём) докоряти, дорікати кому чим и за що, виказувати кому, корити, картати, бештати кого за що. [Докоряти світові за гріх (Єванг.). Доволі ви мені брехнею дорікали (Самійл.)].
    * * *
    1) (кого - упрекать, порицать за что) закида́ти (кому), карта́ти (кого); (бранить, срамить) бе́штати (кого)
    2) ( кого-что чем - попрекать) доріка́ти, докоря́ти (кому-чому чим и за що)

    Русско-украинский словарь > корить

  • 5 осуждать

    осудить
    1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту);
    2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый -
    1) за[о]суджуваний;
    2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.
    * * *
    несов.; сов. - осуд`ить
    1) ( в судебном порядке) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати, осуди́ти
    2) ( порицать) осу́джувати и суди́ти, осуди́ти, засу́джувати, засуди́ти, дава́ти дога́ну, да́ти дога́ну
    3) (обрекать на что-л.) засу́джувати, засуди́ти

    не осуди́те — не осуді́ть; ( простите) дару́йте, проба́чте, ви́бачте, вибача́йте

    Русско-украинский словарь > осуждать

  • 6 очернять

    несов.; сов. - очерн`ить
    чорни́ти, очорни́ти и обчорни́ти и зчорни́ти, ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити и пообмовля́ти, (осуждать, порицать, клеветать) гу́дити, огу́дити и згу́дити и загу́дити, обгу́джувати, обгу́дити

    Русско-украинский словарь > очернять

  • 7 порочить

    опорочить (хулить) ганити, зганити, гудити, згудити, ґандж[ч]увати, зґандж[ч]увати, (бесславить) ганьбити, зганьбити, ганьбувати, зганьбувати, славити, ославити, неславити, знеславити, безчестити, збезчестити, плямити, сплямити, шпетити, зшпетити кого, що, у (не)славу вводити (ввести) кого, безчестя класти, покласти на кого; срв. Порицать, Опорочить. [І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити (Мирн.). Нащо ганьбити чоловіка (Кам'ян.). Се ганьбує і консульство (Куліш). Блаженні ви, коли вас ганьбуватимуть і гнатимуть та розпускатимуть про вас усяку лиху славу (Єв.). Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)]. Самому -чить себя - (образно) по славоньці ходити. [Не я тебе, дівчинонько, у славоньку вводжу, а сама ти, дівчинонько, по славоньці ходиш (Пісня)].
    * * *
    ганьби́ти, поро́чити, паплю́жити; ( ославлять) ославля́ти, осла́влювати, знесла́влювати, несла́вити, вво́дити в сла́ву (в несла́ву); ( пятнать) плямува́ти

    Русско-украинский словарь > порочить

  • 8 ругать

    (кого-что) ла́яти (кого-що), свари́ти, -рю́, -риш (кого, на кого); шпе́тити (шпечу́, шпе́тиш) (кого-що), корени́ти, чи́стити (чи́щу, чи́стиш) (кого), свари́тися (на кого); ( порицать) га́нити, карта́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > ругать

  • 9 тазать

    ( кого - журить) диал. докоря́ти (кому), кори́ти (кого); ( бранить) карта́ти, ла́яти, свари́ти (кого); ( порицать) га́нити (кого)

    Русско-украинский словарь > тазать

  • 10 Зазирать

    зазреть
    1) (заглядывать) зазирати, зазирнути, зазріти;
    2) см. Порицать, Хулить, Осуждать;
    3) (о совести: проснуться, заговорить) прокидатися, прокинутися, озиватися, озватися. Зазрила совесть - прокинулося, озвалося сумління. Бери, коли совесть не зазрит - бери, коли (як) сумління не боронить. Меня совесть зазрит - мені сумління дорікає.

    Русско-украинский словарь > Зазирать

  • 11 Каять

    каивать
    1) (порицать, осуждать кого) гудити, ганити кого, ганьбу (догану) давати кому;
    2) (приводить к раскаянию кого) угрущати кого. [І хазяїн, і хазяйка угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]

    Русско-украинский словарь > Каять

  • 12 Обессуживать

    обессудить осуджати, осудити. [Не осудіть, що ждать себе заставив (Куліш)]. См. Осуждать, Порицать. Не обессудьте на слове, на угощении - пробачте (даруйте) за слово (на слові), за частування.

    Русско-украинский словарь > Обессуживать

См. также в других словарях:

  • порицать — Осуждать, порочить, хаять, хулить, критиковать (раскритиковать), громить, греметь против, обвинять. Прот. бесславить. См. упрекать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999 …   Словарь синонимов

  • ПОРИЦАТЬ — ПОРИЦАТЬ, порицаю, порицаешь, несовер., кого что за что (книжн.). Осуждать за что нибудь, относиться отрицательно к чему нибудь, отзываться неодобрительно о ком нибудь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОРИЦАТЬ — ПОРИЦАТЬ, аю, аешь; несовер., кого (что) (книжн.). Относиться к кому чему н. неодобрительно, с порицанием. П. чьё н. поведение. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОРИЦАТЬ — кого в чем, за что; что, порекать, порещи, хулить, охуждать, обвинять, хаять, порочить, осуждать, поносить. Всякого порицая, себя выгораживает. Поневоле худое всяким порацается. Порицанье, действие по гл. Порицатель, ница, осуждатель, хаятель,… …   Толковый словарь Даля

  • порицать — что и за что. 1. что (объект действия). Порицать дурные привычки. Ты слов не находила порицать его двуличный и коварный нрав (А. К. Толстой). 2. за что (причина, основание действия). Порицать сына за легкомыслие. Он вслух порицал [поэта] за его… …   Словарь управления

  • порицать — • осуждать, порицать Стр. 0729 Стр. 0730 Стр. 0731 Стр. 0732 Стр. 0733 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Порицать — несов. перех. Высказывать порицание, осуждать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • порицать — Заимств. из ст. сл. яз. Преф. производное от утраченного рицати (ср. др. рус. рикати «бранить»), итератива к решти «говорить» (< *rekti). См. отречься, изречь; ц из к по третьей палатализации …   Этимологический словарь русского языка

  • порицать — Этот глагол, заимствованный из старославянского языка, был образован префиксальным методом (от глагола рицати (решти) – говорить ). К той же основе восходят и слова отречься, изречь; речь, порок …   Этимологический словарь русского языка Крылова

  • порицать — пориц ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • порицать — (I), порица/ю, ца/ешь, ца/ют …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»