-
1 подождать
кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.* * *(кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти\подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!
\подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!
-
2 извинять
извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.* * *несов.; сов. - извин`ить1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)\извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́
\извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві
прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую
2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати -
3 постоять
постояти, (немного) постояти трохи, пристояти, (долго) попостояти. [Слухаю: гомін у хаті, - пристояв трохи, послухав]. -те здесь, я скоро вернусь - постійте тут трохи, я швидко вернусь. Цена эта не долго -ит - ціна ця недовго потриває. Погода -ит долго - година (погода) триватиме. Дом -ит - будинок вистоїть. Постой (подожди!) - стій! стривай! постривай! тривай! -ять за себя - постояти за себе; (шутл.) не дати собі в кашу наплювати.* * *посто́ятипосто́й! — стій!, стрива́й!
посто́йте! — сті́йте!, стрива́йте!
-
4 срок
строк, -у, те́рмін, -у; речене́ць, -нця́без \срок ка (\срок ку) — без стро́ку, безстроко́во
в к, к \срок ку — в строк, на строк; ( своевременно) вча́сно
да́йте \срок к! — почека́йте-но!, підожді́ть-но!, пострива́йте!
за истече́нием \срок ка — см. истечение 2)
к определённому \срок ку — на ви́значений (на пе́вний) строк
по истече́нии \срок ка — см. истечение 2)
\срок к исполне́ния пла́на — строк (те́рмін) викона́ння пла́ну
\срок ком до — стро́ком до
-
5 валить
валивать1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].* * *I1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати\валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс
2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́тиII( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хативали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте
-
6 виноватый
в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.* * *винува́тий, ви́нний, прови́нний\виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!
-
7 давать
дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.* * *несов.; сов. - датьдава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́тидава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте
дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й
-
8 кушать
(потреблять) споживати, заживати, (кормиться) годуватися, поживлятися, (есть) їсти, (угощаться) призволятися; срвн. Есть. [Яких насолила, такі й споживай (Н.-Лев.). Здорові заживайте, що не з'їсте, то сховайте (Приказка). Їжте-бо призволяйтеся до борщу! (Сл. Гр.)]. -шайте! - годуйтеся, кушайте (Полт.), поживляйтеся! [Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі! (Котл.)]. -шайте (угощайтесь)! - призволяйтеся! [Сідайте та призволяйтеся, чим бог послав! (Кониськ.)]. -шайте на здоровье! - споживайте здорові! -шать подано - страва на столі. Пожалуйте -шать! - просимо до столу! Чьё -шаю, того и слушаю - на чиєму возі їду, того й пісню співаю (Приказка). Хлеб-соль -шай, а правду слушай - хліб-сіль їж, а правду ріж (Приказка).* * *ї́стику́шайте! — ї́жте!, призволя́йтеся!, спожива́йте!; году́йтеся!; ( пейте) пи́йте!
-
9 осуждать
осудить1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту);2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый -1) за[о]суджуваний;2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.* * *несов.; сов. - осуд`ить1) ( в судебном порядке) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати, осуди́ти2) ( порицать) осу́джувати и суди́ти, осуди́ти, засу́джувати, засуди́ти, дава́ти дога́ну, да́ти дога́ну3) (обрекать на что-л.) засу́джувати, засуди́тине осуди́те — не осуді́ть; ( простите) дару́йте, проба́чте, ви́бачте, вибача́йте
-
10 поезжай
повел.їдь; поганя́йпоезжа́йте — мн. ї́дьте; поганя́йте
-
11 поиметь
несов.ма́ти ()поиме́йте со́весть — ма́йте со́вість
\поиметь в виду́ — ма́ти на ува́зі
-
12 помиловать
I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].* * *поми́луватипоми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]
поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)
поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!
-
13 прощай
-те см. Прощать.* * *прощава́йпроща́йте — мн. прощава́йте
-
14 прощение
прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].* * *проще́ння; ( извинение) ви́бачення, проба́чення, дарува́нняпрошу́ проще́ния! — а) проба́ч (проба́чте, ви́бач, вибачте, дару́й, даруйте)! б) ( до свидания) прощава́й (прощава́йте)!, бува́й здоро́в (бува́йте здоро́ві)!
-
15 стоять
1) стоя́тивре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)
\стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го
\стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)
\стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́
\стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)
\стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що
\стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися
\стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)
\стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега
\стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті
\стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́
\стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці
стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть
\стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді
\стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі
сто́йте! — сті́йте!
2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому) -
16 судить
1) несов. юр., спорт. суди́ти, -джу́, -диш2) (несов.: составлять мнение, оценивать) суди́ти; ( составлять мнение) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( думать) ду́мати, гада́ти; ( делать заключение) роби́ти (роблю́, ро́биш) ви́сновок (ви́сновки), висно́вувати, -но́вую, -но́вуєшпобеди́телей не \судить дят — перемо́жців не су́дять
\судить дя по всему́ — зважа́ючи на все, су́дячи з усьо́го (по всьо́му)
\судить дя по чему́ — в знач. вводн. сл. су́дячи з чо́го (по чо́му)
\судить ди́те са́ми — розмірку́йте (мірку́йте, суді́ть) самі́
\судитьть — и
(да) ряди́ть — суди́ти й ряди́ти, суди́ти-ряди́ти, суди́ти-ра́дити; суди́ти, ряди́ти (ра́дити); ду́мати й гада́ти, міркува́ти
\судитьть обо всём — міркува́ти (суди́ти) про все
\судитьть по вне́шнему ви́ду — суди́ти з (на підста́ві) зо́внішнього ви́гляду, роби́ти ви́сновок на підста́ві зо́внішнього ви́гляду, суди́ти по зо́внішньому ви́гляду
\судитьть по кому́ — суди́ти по ко́му
\судитьть по чему́ — суди́ти з чо́го (по чо́му)
3) (сов.: предназначить) призначи́ти и призна́чити, суди́тисудьба́ \судить ди́ла что — до́ля суди́ла (призна́чила) що, суди́лося що
-
17 счастливо
тж. счастл`иво; нареч.щасли́во; ща́сно\счастливо во остава́ться!, \счастливо во! — щасли́во!, бува́й (будь) здоро́в!, бува́йте (бу́дьте) здоро́ві!, всього́ до́брого!, на все до́бре!, зостава́йтеся здоро́ві!; здорове́нькі бу́дьте (бува́йте)!
-
18 считать
I несов.; сов. - счесть1) лічи́ти, -чу́, -чиш, полічи́ти, рахува́ти (раху́ю, раху́єш), порахува́ти; несов. диал. чи́слитине \считать та́ть де́нег — не лічи́ти (не рахува́ти) гро́шей
\считать та́ть дни, мину́ты — лічи́ти (рахува́ти) дні, хвили́ни
\считатьта́ть по па́льцам — см. палец
\считать та́ть по поря́дку — лічи́ти (рахува́ти) по поря́дку
2) (несов.: исчислять, иметь в каком-л. количестве) лічи́ти, рахува́ти; ( насчитывать) нарахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, налі́чувати, -чую, -чуєш3) (кем-чем, каким - признавать) вважа́ти несов. (ким-чим, яким, за кого-що, за якого), визнава́ти, ви́знати (ким-чим, яким, за кого-що); несов. диал. чи́слити (за кого-що, ким-чим, яким); (несов.: расценивать) ста́вити, -влю, -виш (за кого-що)\считатьть свои́м до́лгом — вважа́ти свої́м обо́в'язком (за свій обо́в'язок)
\считатьть возмо́жным (за возмо́жное) что — вважа́ти (визнава́ти) можли́вим (за можли́ве) що
\считатьть э́то наруше́нием зако́на — вважа́ти (визнава́ти) це пору́шенням (за пору́шення) зако́ну, диви́тися на це як на пору́шення зако́ну
4) (несов.: полагать) вважа́тион \считать та́ет, что — він вважа́є, що
он та́ет себя́ впра́ве — він вважа́є, що ма́є пра́во
5)II см. считывать\считать та́й, \считать та́йте в знач. — вводн. сл. вважа́й, вважа́йте; ( можно сказать) мо́жна сказа́ти
-
19 так
1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й[и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)
как \так? — як так?
и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо
\так и на́до — так і тре́ба
то́лько \так — ті́льки (лише́) так
\так, как... — так, як
\так же, как [и]... — так са́мо, як [і]
как..., \так [и] —... як..., так [і]
\так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]
не \так — [, ]
что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб
\так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!
\так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!
что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?
не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?
\так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́
[и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к
то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так
\так и... — так і
\так [оно́] и есть так — [воно́] і є
\так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и
\так — ( и без того уже) і так
так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький
\так на \так — ( без придачи) так на так
2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) точелове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́
ну, \так что же? — ну, то що ж?
\так нет [же] — так ні [ж]
\так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж
3) союз то, такне так, так так — не так, то так
так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що
а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то
так что — союз так що; (поэтому) [а] тому
\так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж
\так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так
\так решено́! — так ви́рішено!
-
20 вода
вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.* * *вода́во́ды — мн. во́ди, род. п. вод
См. также в других словарях:
түйте — (Гур., Маңғ.) тұқыл, мұқалып тозған аспап. Тесе т ү й т е болып қалған. Шот па екен, бията ма екен, т ү й т е ме екен? Сирағын сиыр сойған үйіте ме екен? Артыңа орма десем қарамайсың, Жас жігіт кішіпейіл сүйте ме екен ? (Фольк.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ступайте — см. ступать; повел. Выражение приказания или просьбы уйти, удалиться, отправиться. Ступа/йте погулять. Ступа/йте спать. Ступа/йте на улицу. Ступа/йте из кухни. С., принеси тапочки … Словарь многих выражений
Лист Ф. — (Liszt) Ференц (Франц) (22 X 1811, дер. Доборьян, комитат Шопрон, Венгрия 31 VII 1886, Байрёйт, Бавария) венг. композитор, пианист, дирижёр, педагог, муз. писатель и обществ. деятель. Отец Л., смотритель овчарни князя М. Эстерхази, играл… … Музыкальная энциклопедия
прощай — I предик. разг. 1. = прощайте Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие. 2. перен.; = прощайте Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. II межд. разг. 1. = прощайте … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Грибаускайте — Грибаускайте, Даля Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė … Википедия
Грибаускайте, Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė … Википедия
Грибаускайте Даля — Даля Грибаускайте Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте … Википедия
Даля Грибаускайте — Dalia Grybauskaitė Даля Грибаускайте … Википедия
Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище) род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… … Большая советская энциклопедия
Театр — I Театр (от греч. théatron место для зрелищ; зрелище) род искусства (См. Искусство). Как и др. искусства, Т. форма общественного сознания, он неотделим от жизни народа, его национальной истории и культуры. Расцвет или упадок Т., развитие… … Большая советская энциклопедия
Байрёйтский театр — (нем. Festspielhaus Дом торжественных представлений ) нем. оперный т р ( Театр Вагнера ) в Байрёйте (Бавария, ФРГ). Созданный по замыслу Р. Вагнера (при поддержке существовавших в то время многочисл. вагнеровских об в и баварского короля… … Музыкальная энциклопедия
