-
1 worse
1. nгірше2. adj (comp від bad)(ще) гірший3. adv (comp від badly)(ще) гірше; сильніше; більшеthe remedy is worse than useless — ці ліки не тільки некорисні, а й небезпечні
none the worse — аж ніяк не менше; ще сильніше
you might do worse — розм. що ж, це непогано
* * *I nto go from bad to worse — ставати все гірше, гірше
a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше
worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив
to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.
II ato be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.
2) гірший; (ще) гіршеto make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної
3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)III advI've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти
2) (ще) гіршеyou are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня
the patient has been taken worse — хворому стало (ще) гірше
the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять
3) сильніше, більшеI hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]
none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше
-
2 worse
I nto go from bad to worse — ставати все гірше, гірше
a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше
worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив
to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.
II ato be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.
2) гірший; (ще) гіршеto make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної
3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)III advI've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти
2) (ще) гіршеyou are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня
the patient has been taken worse — хворому стало (ще) гірше
the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять
3) сильніше, більшеI hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]
none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше
-
3 worst
1. nнайгірше2. adj (sup від bad)1) найгірший2) запеклий, найлютіший, найсильнішийto put to the worst — завдати поразки; розгромити (противника)
do your worst! — робіть, що хочете, я вас не боюся!
3. adv (sup від badly)1) найгірше2) найбільше; найсильніше3) найменше, менш за все4. v1) перемогти; розбити, розгромити (когось); завдати поразки2) погіршувати* * *I nto suppose /to assume/ the worst — очікувати найгірше
the worst of it is that... — гірше за все те, що...
if the worst comes to the worst — в найгіршому випадку, якщо ( навіть) трапиться найгірше
to make the worst of smth — дивитися на що-н. песимістично; виходити з найгіршого варіанту
to get the worst of it — потерпіти жорстоку поразку; опинитися в найгіршому становищі
to give one the worst of it — нанести поразку; жорстоко обманути
II ado your worst! — робіть що хочете, я вас не боюся!
1) superl від bad2) найгіршийbis worst mistake — його найбільша /найсерйозніша/ помилка
the worst kind of — страшенний. запеклий
the worst way — cл. дуже сильно, надзвичайноIII adv1) superl від badly; a2) гірше за всеTom played (the) worst — Том грав гірше всіх
we were the worst treated — з нами поводилися гірше, ніж з кимби не було
3) найбільше; сильніше за всеIV vthat frightened me worst of all — це мене налякало більше всього; найменше, менше всього
перемогти, розбити (кого-н.); нанести поразку -
4 worst
I nto suppose /to assume/ the worst — очікувати найгірше
the worst of it is that... — гірше за все те, що...
if the worst comes to the worst — в найгіршому випадку, якщо ( навіть) трапиться найгірше
to make the worst of smth — дивитися на що-н. песимістично; виходити з найгіршого варіанту
to get the worst of it — потерпіти жорстоку поразку; опинитися в найгіршому становищі
to give one the worst of it — нанести поразку; жорстоко обманути
II ado your worst! — робіть що хочете, я вас не боюся!
1) superl від bad2) найгіршийbis worst mistake — його найбільша /найсерйозніша/ помилка
the worst kind of — страшенний. запеклий
the worst way — cл. дуже сильно, надзвичайноIII adv1) superl від badly; a2) гірше за всеTom played (the) worst — Том грав гірше всіх
we were the worst treated — з нами поводилися гірше, ніж з кимби не було
3) найбільше; сильніше за всеIV vthat frightened me worst of all — це мене налякало більше всього; найменше, менше всього
перемогти, розбити (кого-н.); нанести поразку -
5 бетэр
гірший, гірше, ще гірше, ще більше; бетэр йыллар эди то були щонайгірші роки Б; даа бетэр іще гірший, іще гірше ВН, П, У, СЛ, К; о милиция да олардан бетэр та міліція є ще гіршою за них У; даа бетэр баштахланый іще дужче бешкетує СМ; бетэр ағыр йӱреиме у мене дуже тяжко на серці Г; бетэр болдурдум я вкрай стомився Г; энд'ер йолда бетэр олсам якщо я в дорозі тяжко занедужаю СЛ; бек бетэр росп (у) ланса, кахпелийлер якщо ще дужче розбестяться, то блудять НМ; бетэр чох значно більше Г; бетэриндэн проти поганого, щоб не наврочити У; беш бетэр іще гірше, значно гірше О, Г, СЛ, СК; бир дэрд олур шинҗик бетэр, бӱгӱн дӱнт'индэн беш да бетэр іще гірше лихо настало, нинішнє є уп'ятеро гіршим за вчорашнє СК; д'итме, оғул, д'итме — ӧлӱмдӱр бизе, ӧлӱмдэн бетэри зулумдур бизе не їдь, синку, — смерть нам буде, гірше смерті буде для нас приниження Г. -
6 похуже
кого чего1) (ср. ст. от Плохой) гірший, -ша, -ше, поганіший, -ша, -ше від кого; від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що;2) (ср. ст. от Плохо) гірше, поганіше від чого, за що, ніж (як) що. Стало -же прежнего - стало гірше, ніж (як) було. Не -же - не згірш(е), не гірш(е), не поганіше. [Знаю це не згірш (не гірше) від вас, за вас]. Выбери что -же - вибери що найгірше, гіршеньке.* * *1) прил. [тро́хи] гі́рший, погані́ший, пога́нший; ( хуже всего) найгі́рший2) нареч. [тро́хи] гі́рше, погані́ше, пога́нше; ( как можно хуже) якнайгі́рше -
7 хуже
1) прил. гі́рший, погані́ший, пога́ншийкак мо́жно (нельзя́) \хуже — щонайгі́рший, якнайгі́рший
нет ничего́ \хуже, чем (как)... — нема́є (нема́) нічо́го гіршого, як
2) нареч. гі́рше, гірш, погані́ше, пога́ншекак мо́жно (нельзя́) \хуже — щонайгі́рше, якнайгі́рше
не \хуже же други́х — не гі́рше (не згірш, не згі́рше) від і́нших
\хуже всего́ то, что... — найгі́рше те, що
-
8 пуще
гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…* * *нареч. -
9 backward
1. n поет.минуле2. adj1) зворотний (про рух)2) відсталийbackward children — розумово (фізично) відсталі діти
3) пізній, запізнілий; минулий4) забарний; неохочий; боязкий, сором'язливий; несміливий, нерішучий3. adv1) назад; задки2) у зворотному напряміbackward march! — кругом, марш! (команда)
3) навпаки; задом наперед4) на гірше* * *I n; поет. II a1) зворотний (звич. про рух)2) відсталийbackward children — розумово або фізично відсталі діти
3) пізній; запізнілий4) повільний, гайний; який робить що-небудь неохоче; боязкий, соромливий; нерішучийIII adv1) назадbackward and forward — назад, вперед; досконально, ретельно
3) навпаки, задом наперед4) перекручено, спотворено; помилково5) на гірше -
10 раньше
нареч.1) рані́ше, рані́ш\раньше ше всех — рані́ше (рані́ш) всіх (усі́х); рані́ше (рані́ш) від усі́х (за всіх); рані́ше (рані́ш) ніж усі
ни \раньше ше, ни по́зже — ні рані́ше (ні рані́ш), ні пізні́ше (ні пізні́ш)
не \раньше ше трёх часо́в — не рані́ше (не рані́ш) тре́тьої годи́ни (трьох годи́н)
не \раньше ше чем через неде́лю — не рані́ше (не рані́ш) як за (через) ти́ждень
2) ( в прежнее время) рані́ше, рані́ш, давні́ше, давні́ш; передні́ше, передні́ш, попере́д, попе́реду и попере́ду; (когда-то) коли́сь, коли́сь-то3) ( сначала) споча́тку, рані́ше, рані́ш; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; упере́д, попере́д, попе́ре́ду\раньше ше всего́ — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
\раньше ше чем — пе́рше (перш) ніж
за что \раньше ше взя́ться? — за що (до чо́го) споча́тку (рані́ше, рані́ш, спе́ршу) взя́тися?
-
11 worse
[wɜːs] 1. adj(comp від bad I 1.) гі́рший2. advthe patient is worse today — хво́рому сього́дні гі́рше
(comp від badly) гі́рше; сильні́ше, бі́льше3. nI like him none the worse for being outspoken — я ще бі́льше люблю́ його́ за його́ відве́ртість
гі́ршеto go from bad to worse — неухи́льно погі́ршуватися
worse cannot happen — гі́рше не бува́є
-
12 downward
1. adj1) спадний, низхідний; що спускається; спрямований униз; спадистий, пологий; похилий2) погіршуваний, що скочується по похилій площині3) пригнічений, сумний, похмурий2. adv1) униз, донизу, під ухил (уклон)2) по низхідній лінії3) дедалі гірше* * *I a1) який спускається, низхідний; спадний; спрямований вниз; похилий3) який погіршується, який скочується по похилій площиніto be on the downward path — котитися по похилій площині; опускатися; деградувати
4) пригнічений, сумний, похмурийII adv1) вниз, донизу, під уклон -
13 впервые
нареч.; тж. вперв`ойупе́рше; упе́ршене \впервые впервы́е (не вперво́й) кому́ — не впе́рше (не первина́, не перви́нка) кому́
-
14 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
15 прежде
1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).* * *1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого) -
16 worst
[wɜːst] 1. adj(sup від bad I 1.) найгі́рший2. adv(sup від badly) найгі́рше3. nнайгі́ршеat [the] worst — у кра́йньому ра́зі, в найгі́ршому ви́падку
4. vif the worst comes to the worst — коли́ тра́питься найгі́рше
взя́ти верх (го́ру); перемогти́ -
17 all
1. adj1) весь, вся, все; цілий2) всякий, всілякий, будь-який3) найбільший, граничний4) який-небудь, який би то не було2. adv1) цілком, повністюthe pin is all gold — шпилька вся (повністю) із золота
2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)love all — по нулю, 0:0
3) (all-) все-3. pron indef.1) всі2) всеall is well — все гаразд, все в порядку
all is well that ends well — присл. все добре, що добре кінчається; кінець — ділу вінець
one and all, each and all — всі до одного
all and sundry, one and all — всі без винятку, всі до одного, всі підряд
in all — всього, разом
all in all — у підсумку, загалом
not at all — анітрохи, аніскільки; будь ласка, нема за що (у відповідь на «дякую»)
all but — майже, трохи не
at all — взагалі, зовсім, цілком
I shall be late if I come at all — я спізнюся, якщо взагалі прийду
he is not quite all there — він не при своєму розумі; у нього бракує клепки в голові
all the same — все одно, байдуже
* * *I n1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт2) найдорожче або найцінніше для кого-небудьII a1) весь, цілий, вся, усе; усі2) усякий, усілякий; кожний; будь-який3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий4) який-небудь, який би то не було5) емоц.- посил. весьIII adv1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)love all — по нулю, 0: 0
all along — розм. увесь час, завжди
all round, all around — навкруги, з усіх боків
all through — усе повністю, до кінця
all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно
all of a sudden — раптом, зненацька
all the better [worse] — тим краще [гірше]
all the same — байдуже, однаково
all there — пильний, завжди напоготові
IV indef; pronnot all there — придуркуватий, дурнуватий
1) усі; усеall of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше
one and all, each and all — усі до одного
not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки
nothing at all — зовсім нічого; дурниця
and all;, — все інше;, так далі, тощо
in all — усього, в цілому
-
18 bad
1. n1) дефіцит, борг, £500 to the bad — дефіцит (борг) у 500 фунтів стерлінгів2) (the bad) збірн. погані люди3) невдача; нещастя, лихо4) збиток, to the bad — на збиток5) загибель; руйнуванняto go to the bad — пропасти, загинути; збитися з пуття
from bad to worse — все гірше й гірше; із вогню та в полум'я
2. adj (comp worse, sup worst)1) поганий, кепський, негарнийbad lands — амер. неродючі землі
2) зіпсований, гнилий, недоброякісний, неповноцінний3) аморальний, порочний; розбещенийbad man — амер. бандит
4) непристойний5) нещирий, нечесний6) неприємний, бридкий, огидний7) несприятливий, непідхожий; шкідливий8) фальшивий, підроблений, недійсний9) неправильний, помилковий, неточний, хибнийbad grammar — граматична помилка; неграмотна мова
bad shot — промах, здогадка невлад
10) невдалийbad picture — кім. фотографічний брак; незадовільна якість зображення
11) нездібний, нетямущий, невмілийto be bad at tennis — погано (невміло) грати в теніс
12) сильний, гострий, великий, інтенсивний13) злий, злісний, зловіснийbad omen — зловісна (погана) ознака (передвістка)
bad character (egg, hat, lot, penny, sort) — мерзенна людина, безпутна особа, негідник, шахрай
bad case — тяжкий випадок; тяжкий хворий
bad form — вульгарність, невихованість
bad blood — ворожнеча, сварка, антагонізм
with a bad grace — неохоче, непривітно, нелюб'язно
to feel bad about smth. — турбуватися про щось, відчувати докори сумління, шкодувати про щось
to be taken bad, to have it bad — тяжко захворіти, дуже захопитися чимсь
to be in bad — бути в біді, бути в немилості
3. adv розм.погано, кепсько; дуже, вкрай; інтенсивно4. v заст. past від bid* * *I [bʒd] n1) погане2) поганий стан, якість3) ( the bad) лиходії4) фін. проф. дефіцит5)II [bʒd] ato be in bad — бути в біді; не подобатися; бути в немилості
(worse; worst)1) поганий; кепський2) із запереченням, пepeв. непоганий3) аморальний; розбещений; порочний; непристойний4) гнилий; зіпсований, недоброякісний5) неповноцінний, неякісний, з дефектами6) хворий7) нещирий; нечесний8) неприємний; противний9) ( часто for) несприятливий; непідходящий; шкідливий10) фальшивий, підроблений; недійсний11) невірний, хибний; неправильний; неточний; помилковий12) невдалийbad ticket — cл. невдала ставка ( на перегонах)
13) (at) невмілий, нездатний14) сильний, гострий; великий; інтенсивнийbad cold — сильна нежить; сильна застуда
15) злий, злобний; зловісний16) неслухняний17) aмep.; cл. відмінний, чудовий; першокласний18)a bad character — мерзенна особа, негідник; непутяща людина
bad form — невихованість, вульгарність, погані манери
III [bʒd] див. badly II IV [bʒd]to be in smb 's bad books — бути у кого-небудь на поганому рахунку
apx. past від bid II -
19 deformation
n1) спотворення, нівечення; викривлення2) неподобство, виродливість, потворність3) погіршання, зміна на гірше4) тех. деформація, жолоблення5) втрата форми, безформність* * *n1) нівечення, спотворювання, калічення, псування; потворність, каліцтво; погіршення, зміна на гірше2) тex. деформація, жолоблення; втрата форми; безформність -
20 even
1. n1) поет. вечір, надвечір'я2) парне число3) ціле число2. adj1) рівний, гладкий (про поверхню тощо)2) рівномірний; рівний3) на одному рівні, урівень (з чимсь)4) однаковий, такий же, той самий5) паралельний6) урівноваженийan even temper — спокійна вдача, урівноважений характер
7) справедливий, чесний8) цілий (про число)9) парний (про число)10) точнийeven caps — друк. слово, набране великими літерами
even smalls — друк. слово, набране малими літерами
at even — фін. без процентів
3. adv1) навіть2) навіть ще3) саме, якраз4) рівно, рівномірно, регулярно5) у повній відповідності6) друк. у підбір4. v1) вирівнювати; згладжувати, робити рівним (гладким)2) рівняти, прирівнювати; ставити на одну дошку; вважати рівними3) порівнювати; зіставляти4) підбивати підсумок, підраховуватиto even up the score — спорт. зрівняти рахунок
to even up on smb. — амер. відплатити, помститися комусь
* * *I n; поет., іст. II n1) парне число2) ціле числоIII a1) рівний, гладкий2) рівний, рівномірний3) рівний, однаковий; такий самийeven break — aмep. рівні шанси
4) на одному рівні, урівень; паралельний5) урівноважений; який розквитався, який розрахувався6) справедливий, чесний7) парнийeven number — парне число; пoлiгp. парна колонцифра
9) пoлiгp. увесьIV advat even — eк. без відсотків
1) навіть; ( навіть) ще ( при порівнянні)even worse — навіть /ще/ гірше
2) посил. саме, точно3) пoлiгp. в підбірV v1) вирівнювати, згладжувати, робити рівним, гладким (тж. even up); вирівнюватися (тж. even out)2) пepeв.; aмep., дiaл. рівняти, прирівнювати, ставити на одну дошку; робити або вважати рівними3) eк. зрівняти; нівелювати4) aмep. (on) відплатити, помститися
См. также в других словарях:
өңірше — 1. (Түрікм.: Красн., Небид., Ашх.; Гур., Маңғ.; Қарақ.) түрлі түсті тастармен әшекейленген, күміс жалатқан мойынға тағатын үш тақталы алқа. Осы заманда қыздар ө ң і р ш е тағуды қоя бастады (Түрікм., Ашх.). 2. (Гур., Маңғ.) оқа, зер … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ил-күрше — Күрше тирә халкы, туган авыл халкы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
тирә-күрше — Күрше тирә … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
гірше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
згірше — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
найгірше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
незгірше — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
щонайгірше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
якнайгірше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дәрше — (Өзб., Ташк.) кішкене терезе. [Өзбекше дарча: 1) терезе орнына қолданылатын кішкене есік; 2) кішкене терезе (Узб. рус. сл., 1954); тәж. дар есік (Тад. рус. сл., 1954). Дәрше: 1) дәр (дар) тәж. есік; 2) ше түркі тілдеріндегі кішірейту мағынасын… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
го́рше — см. горький, горько … Малый академический словарь