Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

кінчати

  • 41 прекращать

    прекратить припиняти, припинити що, переставати, перестати чого (и від чого), кидати, кинути що, (оканчивать) кінчати, (с)кінчити що, (прервать) переривати, перервати що, (о мн.) поприпиняти, попереставати, покидати, по(с)кінчати. [Припини своє навчання (Крим.). Коли вже ви перестанете того свисту (М. Вовч.). В суботу завчасу переставали від свої роботи (Руд.). Кинути читати. Молодий вік перервати (Чуб.)]. -щать работу - кінчати (припиняти) роботу (працю), переставати що робити. -тить разговор - припинити розмову. -тить военные действия - припинити воєнні дії, перестати воювати(ся). -тить беспорядки - припинити розрухи. -тить сношения с кем - перервати (припинити) зносини з ким. Он -тил свои к нам посещения - він перестав у нас бувати. Не - щать чего-нибудь (не униматься) - не вгавати з чим-небудь. [Наймичка твоя з плесканням (болтовней) не вгава (Самійл.)]. Прекращённый - припинений, перерваний, (с)кінчений. Военные действия -ны - воєнні дії припинено.
    * * *
    несов.; сов. - прекрат`ить
    1) припиня́ти, припини́ти (що); (полагать, класть конец) кла́сти, покла́сти край, ( оканчивать) кінча́ти, кінчи́ти, несов. скінчи́ти (що); ( переставать) перестава́ти, переста́ти
    2) ( закрывать) закрива́ти, закри́ти (що)

    Русско-украинский словарь > прекращать

  • 42 Отвенчать

    кінчити вінчати; обвінчати, повінчати кого. [Ми в церкву, а їх уже повінчано]. Отвенчанный - обвінчаний, повінчаний.

    Русско-украинский словарь > Отвенчать

  • 43 кінчити

    I = кінчитися; док. див. кінчати, кінчатися
    к`інчити
    II = кінчати
    кінч`ити

    Українсько-англійський словник > кінчити

  • 44 drop

    1. n
    1) крапля
    2) pl мед. краплі
    3) крапелька, ковток, крихітка
    4) ковток спиртного
    5) драже; льодяник
    6) сережка
    7) падіння, зниження; спад; спуск
    8) ав. розкидання (скидання) з літака (листівок тощо)
    9) висота; глибина падіння (занурення)
    10) пластинка, що закриває замкову щілину
    11) проріз, щілина
    12) тех. перепад (тиску)

    drop ammo, drop bomb — військ., розм. авіабомба

    2. v
    1) крапати, стікати краплями; випускати по краплі
    2) падати, випадати; вивалюватися
    3) упускати, губити
    4) звалювати, збивати
    5) помирати
    6) спадати, стихати; скорочуватися
    7) знижувати (ся), понижувати (ся)
    8) опускати, понурювати
    9) посилати

    to drop smb. a line — написати комусь кілька рядків

    10) спорт. забивати (м'яч)
    11) кінчати, припиняти; кидати (звичку)

    drop it! — облиште!, досить!

    12) залишати, кидати (когось)
    13) пропускати
    14) виключати (із списків, школи); звільняти, усувати
    15) розм. розтрачувати, розтринькувати (гроші)
    16) програвати (у змаганні)
    17) кинути, промовити (слово тощо)
    18) спустити (петлю — у плетінні)
    19) випорожнюватися (про тварину)
    20) телитися; жеребитися; пороситися; котитися; приводити (дитинчат)
    21) підвозити; висаджувати (когось)
    22) зайти, заглянути (кудись)

    drop across — вичитувати, шпетити

    drop away — відпадати; відходити по одному; зменшуватися

    drop back — відступати, відходити

    drop in — зайти, завітати; зазирнути

    drop into — випадково увійти; встрявати (у розмову)

    drop off — виходити один за одним; розходитися; іти спати; умирати; зменшуватися

    to drop from the clouds — упасти, як сніг на голову

    drop dead! — груб. щоб ти здох!, хай тобі грець!

    * * *
    I n
    1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту
    2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного
    3) pl; мeд. краплі
    4) драже; льодяник
    5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски
    6) падіння, зниження ( цін); спад
    8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант
    9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення
    10) миcт. опускна завіса
    11) підставка, що опускається ( шибениці)
    12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап
    13) пластинка, що закриває замкову щілину
    14) проріз, щілина (для грошей, листів)
    16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)
    17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)
    19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульний
    II v
    1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі
    2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)
    3) кидати ( якір), скидати ( бомби); спускати ( шлюпку); спускати або скидати на парашуті
    4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати
    5) умирати (тж. drop oft)
    6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально
    7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)
    8) посилати ( записку); cпopт. посилати, забивати ( м'яч)
    9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією
    10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад
    11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)
    12) опускати, пропускати
    13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти
    14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)
    15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь
    17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)
    18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)
    20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик)

    English-Ukrainian dictionary > drop

  • 45 end

    1. n
    1) кінець; край; закінчення; остання (заключна) частина; завершення
    2) смерть, кончина; припинення існування
    3) залишок; уламок; обривок; обрізок
    4) торець
    5) текст. кордна нитка
    6) днище
    7) спорт. половина поля (майданчика); фініш
    8) амер. аспект, бік, сторона
    9) частина; відділ

    a selling end — торговельний відділ; комерційний відділ підприємства

    10) мета, намір

    to gain one's end — досягти мети, домогтися свого

    11) результат, наслідок

    happy end — щасливий кінець; щасливе завершення

    end face — лобова (торцева) поверхня

    end game — спорт. ендшпіль

    end stress — лінгв. наголос на останньому складі

    end title — «кінець фільму» (напис)

    at the end — зрештою; врешті-решт

    to the end of time — на віки вічні, повік

    on end — сторч; дибом; безперервно

    to hold (to keep) one's end up — не здаватися, не занепадати духом

    to make both (two) ends meet — зводити кінці з кінцями

    to put an end to — покласти край, припинити

    2. v
    1) кінчати; закінчувати
    2) припиняти

    to end one's life — покінчити з собою; заподіяти собі смерть

    3) закінчуватися, завершуватися

    to end in a draw (in a tie) — спорт. закінчитися внічию

    4) померти
    5) закінчити, завершити
    6) убити, добити

    end off, end up — закінчуватися, припинятися

    all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має

    * * *
    I [end] n
    I l. кінець, закінчення
    1) кінець; остання, заключна частина; завершення
    2) смерть, кончина, кінець; припинення існування ІІ.
    3) кінець, край

    end up — сторч; кінець, сторона; aмep. аспект, сторона; aмep. частина, відділення, відділ

    4) залишок, уламок, обривок, обрізок

    rope's end — мop. ліньок, кінець ( троса)

    5) aмep. (of) верх, вершина ( чого-небудь); неперевершена досконалість
    7) cпeц. комель; pl ендси, дилени ( пиломатеріали)
    8) тeкcт. одиночна або кордна нитка
    10) cпopт. половина поля, майданчика
    11) cпopт. крайній ( у футболі) ІІІ мета ціль; наміри, види
    II [end] v
    1) (часто end off, end up) кінчати; закінчувати, завершувати; кінчатися, закінчуватися, завершуватися
    2) припиняти; покінчити
    4) icт. убити, порішити

    English-Ukrainian dictionary > end

  • 46 finish

    1. n
    1) кінець; закінчення
    2) спорт. фініш
    3) закінченість, завершеність; досконалість; завершальна деталь
    4) тех. обробка, опорядження; доводка; полірування
    5) текст. апретура
    6) чистота поверхні
    7) с.г. остання фаза відгодівлі
    8) розм. місце, де закінчуються нічні гульбища
    2. v
    1) кінчати, закінчувати, завершувати
    2) кінчатися, закінчуватися, завершуватися
    3) обробляти; згладжувати; вирівнювати
    4) доводити до досконалості
    5) доводити (використовувати) до кінця
    6) розм. покінчити; прикінчити, убити; до краю виснажити (тж finish off)
    7) завершити освіту (виховання)
    8) спорт. фінішувати
    9) с.г. завершити відгодівлю

    finish off — а) завершувати; б) убивати

    finish up — а) закінчити опорядження (обробку); б) доїсти, допити; в) припинити зв'язок (з кимсь — with)

    * * *
    I n
    1) кінець, закінчення; cпopт. фініш
    2) закінченість, завершеність; досконалість
    4) тex. обробка, доводка; полірування; чистова обробка; тeкcт. апретура; чистота поверхні
    5) cл. місце, де закінчується нічна гульня
    6) c-г. фініш; остання фаза відгодівлі
    II v
    1) кінчати, закінчувати, завершувати; закінчуватися, кінчатися, завершуватися
    2) обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; полірувати, обробляти начисто
    3) доводити або використовувати до кінця; закінчувати що-небудь розпочате ( finish up)
    4) прикінчити, добити, убити; занапастити; виснажити до краю; ( with) покінчити; більше не мати потреби (у кому-небудь, чому-небудь); ( with) покінчити ( з ким-небудь), розірвати стосунки
    5) завершити освіту, виховання
    6) cпopт. фінішувати
    7) c-г. завершувати відгодівлю

    English-Ukrainian dictionary > finish

  • 47 marry

    1. v
    1) одружуватися, женитися; виходити заміж; брати шлюб
    2) одружувати, женити; віддавати (видавати) заміж
    3) вінчати
    4) поєднувати, єднатися, з'єднуватися

    marry off — одружувати, видавати заміж

    2. int (передає здивування, обурення) подумати тільки!, от так так!, от тобі й маєш!
    * * *
    I ['mʒri] v
    1) одружуватися, женитися; виходити заміж; брати шлюб
    2) женити; видавати заміж; вінчати, одружувати
    3) з'єднувати, сполучати; сполучатися; захоплюватися; бути відданим (нaпp., роботі)
    4) мop. сплеснювати (сплітати, вплітати) (канат, кінці)
    II ['mʒri]
    int icт. (виражає подив, обурення) скажіть будь ласка!, подумати тільки! (тж. marry come up!)

    English-Ukrainian dictionary > marry

  • 48 splice

    1. n
    1) мор. зросток (каната)
    2) буд. зрощування внакладку; з'єднання
    3) кін. склеювання кусків кіноплівки
    4) місце склеювання двох кусків кіноплівки
    5) розм. шлюб, весілля
    6) розм. дружина

    to sit on the splice — розм. вести оборонну тактику (крикет)

    2. v
    1) мор. зрощувати, сплітати (кінці троса)
    2) буд. з'єднувати внакладку
    3) кін. склеювати кінці кіноплівки
    4) розм. одружити; повінчати

    to get spliced — одружитися; повінчатися

    * * *
    I [splais] n
    1) мop. сточина, зросток (каната, кабелю)
    2) бyд. з'єднання внакрив; зрощування
    3) кiнo склейка ( шматків) кіноплівки; місце склейки двох шматків кіноплівки
    4) cл. шлюб; одруження; заміжжя; весілля; дружина
    II [splais] v
    1) мop. сточувати, зрощувати ( кінці тросів)
    2) бyд. з'єднувати внакрив; зрощувати
    3) кiнo склеювати кінці кіноплівки
    4) cл. одружити, (об)вінчати

    English-Ukrainian dictionary > splice

  • 49 wed

    1. n розм.
    1) застава
    2) ставка (у грі)
    3) заклад (у парі)
    4) рідк. заручник; заложник
    2. v
    битися об заклад, закладатися
    3. v (past wedded; p.p. wedded, wed)
    1) одружуватися, женитися (на комусь); вийти заміж (за когось); вступити в шлюб; брати шлюб
    2) вінчати; видавати заміж; одружувати, женити
    3) сполучати, поєднувати (з чимсь — to)
    * * *
    [wed]
    v
    1) одружуватися; виходити заміж; вступати в шлюб, побратися
    2) вінчати; видати заміж; одружити
    3) сполучувати, поєднувати

    English-Ukrainian dictionary > wed

  • 50 crown

    I [kraun] n
    1) корона; вінець
    2) ( the Crown) корона, влада монарха, престол; юp. корона ( як сторона в процесі)

    a witness for the Crown — свідок обвинувачення; монарх; король; королева

    3) верхівка; крона, верхівка дерева; маківка; тім'я; кругла вершина гори
    5) вінок (з квітів; тж. як нагорода)
    6) бoт. верхівка, вінець; віночок, розетка ( листя)
    8) вінець, завершення
    9) коронка ( зуба); коронка ( на зуб)
    12) apxiт. шелига арки або склепіння
    13) мop. якірна пятка
    14) тex. коронка
    15) гeoл. перегин, лоб (складки, покриву)
    16) cпeц. опуклість ( поперечного профілю дороги)
    17) c-г. звальна борозна
    18) oпт. крон, кронглас
    II [kraun] v
    1) вінчати, коронувати
    2) нагороджувати, увінчувати
    3) завершувати, вінчати
    4) увінчувати, закінчувати собою верхню частину
    5) провести ( шашку) у дамки
    7) cл. ударити по голові

    English-Ukrainian dictionary > crown

  • 51 звянчаць

    обвінчати
    повінчати

    Білорусько-український словник > звянчаць

  • 52 доканчивать

    докончить доробляти (дороблювати), доробити, докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити, закінчувати, закінчити, довершувати, довершити, доводити краю, довести краю. Доканчивать чтение - дочитувати, дочитати. -ать шитьё - дошивати, дошити. -ать писание - дописувати, дописати. -ать мытьё - домивати, домити и т. д. [Дороблю діло - та й піду додому. Зачекайте, доки дотру підлогу = пока докончу мыть пол]. Доконченный - дороблений, довершений, докінчений, закінчений, скінчений, до краю доведений; дочитаний, дописаний, дошитий, домитий и т. д. См. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - док`ончить
    докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити

    Русско-украинский словарь > доканчивать

  • 53 завершать

    -ся, завершить, -ся завершувати, -ся, вершити, -ся, завершити, -ся, довершувати, -ся, довершити, -ся, вивершувати, -ся, вивершити, -ся, (о мног.) повершити, -ся; закінчувати, -ся, закінчати, -ся, (о мног.) покінчати, -ся. [Мармурові коминки вершилися великокняжими гербами (Стор.). Найбільш довершена форма в поезії - драма, що немов вершить собою всю людську творчість у слові (Єфр.). Так завершилося кристалізування руської інтелігенції. Здорові та гарно за[по]вершені стоги. І смертю закінчай усю мою недолю (Куліш). Як все діло закінчаєм (вар. покінчаєм), по-козацьки погуляєм (Пісня)]. Завершенный - завершений, довершений, вивершений, закінчений.
    * * *
    несов.; сов. - заверш`ить
    заве́ршувати, заверши́ти и мног. позаве́ршувати, виве́ршувати, ви́вершити и мног. повиве́ршувати; сов. поверши́ти

    Русско-украинский словарь > завершать

  • 54 заключать

    заключить
    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];
    2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];
    3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];
    4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];
    5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.
    * * *
    несов.; сов. - заключ`ить
    1) ( запирать) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти; ( в тюрьму) ув'я́знювати, ув'язни́ти
    2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш

    \заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)

    \заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми

    3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)
    4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати
    5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти
    6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти

    Русско-украинский словарь > заключать

  • 55 откашивать

    откосить
    1) відкошувати, відкосити;
    2) (покос) кінчати, скінчити покіс (- косу), (косить) - кінчати, скінчити косити, викосити.
    * * *
    несов.; сов. - откос`ить
    1) відко́шувати, відкоси́ти
    2) (несов.: кончить косить) кінчи́ти (скінчи́ти) коси́ти; ( скосить) скоси́ти, покоси́ти

    Русско-украинский словарь > откашивать

  • 56 Обраба[о]тывать

    обработать
    1) обробляти, оброблювати, обробити; (улучшать работой) опрацьовувати, опрацювати; (землю) порати, упорати, обробляти, оброблювати, обробити, уробляти, уробити, робити землю, (о мног.) пооброблювати, пообробляти, попорати. [Разом поле обробляли (Руд.). Порали ярину (Г. Барв.). Уроблений ґрунт];
    2) (обделывать дела) - кінчати, покінчати (справи), упоратися. Он хорошо -тал это дело - добре з цим упорався;
    3) (уговорить, обобрать) - см. Уговаривать, Обирать;
    4) см. Отколотить;
    5) см. Обманывать. Обрабатываемый - оброблюваний, опрацьовуваний. Обработанный - оброблений, опрацьований; упораний, уроблений.

    Русско-украинский словарь > Обраба[о]тывать

  • 57 Перевенчивать

    перевенчать
    1) перевінчувати, перевінчати кого, наново давати (дати) шлюб кому;
    2) сов. повінчати, поперевінчувати (всіх);
    3) см. Обвенчивать, Обвенчать. Перевенчанный - перевінчаний; см. ещё Обвенчанный.

    Русско-украинский словарь > Перевенчивать

  • 58 crown

    I n
    1. корона, вінець
    2. влада монарха, верховна влада
    - to succeed to the crown успадкувати престол
    II v
    1. коронувати, увінчати
    - to crown smbd. with glory покрити/ увінчати когось славою

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > crown

  • 59 звянчаць

    обвінчати
    повінчати

    Білорусько-український словник > звянчаць

  • 60 розвінчувати

    = розвінчати
    1) to dethrone, to discrown, to uncrown

    Українсько-англійський словник > розвінчувати

Страницы

См. также в других словарях:

  • єнчати — єнчу, єнчиш, Ол. Стогнати, плакати …   Словник лемківскої говірки

  • перевінчати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що обвінчати. 2) Обвінчати всіх чи багатьох, по черзі …   Український тлумачний словник

  • звінчати — а/ю, а/єш, перех. Док. до вінчати 4) …   Український тлумачний словник

  • кінчати — а/ю, а/єш, недок., кінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін. Доводити що небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. || з ким – чим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з… …   Український тлумачний словник

  • повінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Одружити за церковним обрядом; обвінчати …   Український тлумачний словник

  • вінчати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) поет. Прикрашати що небудь вінком і т. ін. 2) Відзначати когось лавровим вінком, нагородою і т. ін. за певні досягнення, перемогу. 3) перен. Завершувати, закінчувати що небудь. 4) Виконувати шлюбний церковний обряд.… …   Український тлумачний словник

  • довінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити вінчання …   Український тлумачний словник

  • докінчати — а/ю, а/єш, недок., перех. Те саме, що докінчувати …   Український тлумачний словник

  • закінчати — див. закінчувати …   Український тлумачний словник

  • зацвірінчати — див. зацвірінькати …   Український тлумачний словник

  • обвінчати — а/ю, а/єш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»