Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

куда-л

  • 61 взъезжать

    взъехать куда, на что виїздити, (сов.) виїхати, наїздити, (сов.) наїхати, з'їхати. [Виїздили на круту гору, і коні дуже потомилися. Виїздючи на греблю, з'їхали на камінюку і обернулися].
    * * *
    несов.; сов. - взъ`ехать
    виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́ти, з'їжджа́ти и з'їзди́ти, з'їхати и мног. поз'їжджа́ти

    Русско-украинский словарь > взъезжать

  • 62 влезать

    влезть влазити, влізати, влізти, залазити, залізати, залізти, повлазити, позалазити в що. Сколько влезет - до схочу, до призволящого.
    * * *
    несов.; сов. - влезть
    ула́зити и уліза́ти, улі́зти и мног. повла́зити и повліза́ти; ( залезать) зала́зити и заліза́ти, залі́зти и мног. позала́зити и позаліза́ти; ( наверх) вила́зити и виліза́ти, ви́лізти и мног. повила́зити и повиліза́ти, зла́зити и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; (сов.: войти, забраться куда-л.) утелю́щитися, утеса́тися

    Русско-украинский словарь > влезать

  • 63 вмешиваться

    вмешаться
    1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];
    2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.
    * * *
    I несов.; сов. - вмеш`аться
    1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися
    2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти
    3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватися
    II
    умі́шуватися

    Русско-украинский словарь > вмешиваться

  • 64 вон

    1) межд. - геть! гетьте! Вон отсюда - геть звідси; (на собак) чіп, сюди, ціба, аціба; (на свиней) ачу, чу-чу. Просить вон (шутл.) - прохати на виступці, прохати на викидку. Из рук вон плохой - такий що хоч кинь, дуже поганий, аж надто поганий, (вульг.) чортів'я;
    2) нар. - геть. [Пташка з клітки геть рветься. Він пішов геть];
    3) вон там - он, ген, онде, ондечки, ген там, аж он. Вон куда - онкуди. Вон туда - онтуди, геть туди. Вон где - онде, ондечки, он-оно. Вон тот - отой, онтой. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу аж-аж як].
    * * *
    I нареч., в знач. межд.
    геть, ге́тьте
    II част.
    он; ( вот) от, ось

    Русско-украинский словарь > вон

  • 65 вот

    от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!
    * * *
    от, ось; осьде; (при подведении итога вышеизложенного; при указании на кого-л.) оце́, ото́, о́тже; ( вон) он

    Русско-украинский словарь > вот

  • 66 вставлять

    вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.
    * * *
    несов.; сов. - вст`авить
    уставля́ти, уста́вити; ( слово в разговор) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути, дото́чувати, доточи́ти, утуля́ти, утули́ти

    Русско-украинский словарь > вставлять

  • 67 втирание

    1) втирання (напр. якоїсь масти), розтирання, розтирка;
    2) (влезание куда, к кому) влазіння, пролізання, пролазіння. См. Втираться.
    * * *
    утира́ння

    Русско-украинский словарь > втирание

  • 68 втираться

    втереться
    1) втиратися, утертися. [Жовтки вже втерлися];
    2) куда, к кому - силуватися влізти куди или до кого, (потроху) влазити, влізти, пролазити, пролізти, тиснутися, втиснутися, втулятися, втулитися [Таки втуливсь до панського товариства], всіватися, всіятися [Звичайно, що й вона туди всіялась!], прослизати, прослизнути, (очень льстиво) влизуватися, влизатися [Хто-хто, а він усюди влижеться], (втесаться) увіткнутися [Ще не було такого весілля, щоб він туди не ввіткнувсь], промикатися, промкнутися; (в доверие) залазити (залізти) в душу кому, закрадатися до чиєїсь душі (довіри), силуватися, придбати, віру до себе. Втирающийся, втёршийся - влазливий, влазень (р. -зня), (ж. р.) влазюля (р. -лі). [У! панська влазюля!].
    * * *
    несов.; сов. - втереться
    утира́тися, уте́ртися

    \втираться в доверие — утира́тися, уте́ртися, уліза́ти, улі́зти в дові́ру (в дові́р'я)

    Русско-украинский словарь > втираться

  • 69 гонять

    1) ганяти, туряти, турляти. [Хлопці сюди ганяють воли до водопою. Вівчар вівці туряє. За що туряють мене з села в село (Кониськ.)]. Гонять собак (голубей) (шалопайничать) - швендяти, швенді справляти, баглаї (байдики) бити, ханьки мняти, байдикувати. Гонять зайцев - ганяти зайці, уганяти за зайцями;
    2) (делать нагоняй) турляти, туряти. [Баба її турляє: хоч-би ти причепурилася]. Послов.: куда Макар телят не гонял - де козам роги правлять (втинають).
    * * *
    ганя́ти; ( прогонять) турля́ти, диал. туря́ти

    ло́дыря (соба́к) \гонять — перен. би́ти ба́йдики, байдикува́ти

    Русско-украинский словарь > гонять

  • 70 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 71 девать

    -ся, деть, -ся дівати, -ся, діти, -ся, подіти, -ся, заподіти, -ся, запроторити, -ся, затасувати, -ся. [Де ви його заподіли? (Квітка). І куди тії чоловіки позапроторювалися? на жнива чи що? (Крим.)]. Неизвестно куда девался кто - як лиз злизав кого, мов лихий злизав кого, мов корова язиком злизала. Неизвестно где деваться и не давать о себе вестей - закритися очима і плечима.
    * * *
    (несов. и сов.)

    деть — діва́ти (несов. и сов.), сов. ді́ти, поді́ти и мног. подіва́ти, заді́ти и мног. позадіва́ти; запрото́рювати, запрото́рити

    Русско-украинский словарь > девать

  • 72 дёрнуть

    -ся см. Дёргать, -ся.
    * * *
    1) см. дёргать 1), 2)
    2) (отправиться куда-л.) майну́ти, махну́ти; чкурну́ти, дерну́ти
    3) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, сми́кнути и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    4) (о музыке, танце) ушква́рити, ужа́рити, урі́зати

    Русско-украинский словарь > дёрнуть

  • 73 долу

    1) (на вопрос: куда?) додолу, вниз. [Додолу никне голова (Грінч.). І схиляється сонце униз (Фраако)];
    2) (на вопрос: где?) долі, внизу. [Ліг долі].
    * * *
    нареч.
    додо́лу; ( вниз) уни́з

    опусти́ть (поту́пить) глаза́ (о́чи) \долу — опусти́ти о́чі (по́гляд) додо́лу

    Русско-украинский словарь > долу

  • 74 доплясывать

    доплясать куда, до чего дотанцьовувати, дотанцювати [До Межигорського Спаса дотанцював сивий (Шевч.)], (шутл.) догопцьовувати, догопцювати.
    * * *
    несов.; сов. - допляс`ать
    дотанцьо́вувати, дотанцюва́ти

    Русско-украинский словарь > доплясывать

  • 75 доставать

    достать
    1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;
    2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;
    3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;
    4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.
    * * *
    несов.; сов. - дост`ать
    1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти
    2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти
    3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)
    4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити

    Русско-украинский словарь > доставать

  • 76 доходить

    дойти
    1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);
    2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;
    3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;
    4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];
    5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!
    * * *
    несов.; сов. - дойт`и
    1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися
    2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

    Русско-украинский словарь > доходить

  • 77 же

    и ж
    1) же, (после гласной) ж; (со своей стороны) знов, пак. [Він-же. Я-ж. За моє жито мене-ж і бито. Люди не знатимуть, яка я, а я знов (= я же) їх не знатиму (М. Вовч.). Це так кажу я та й дивлюся на нього; він, знов - мовчить. Їздилося пак тим шляхом - з Гадяча до Київа - через Піски, Чорнухи, Березань і инші села];
    2) бо, но. [Та йди-бо швидче сюди. Гляди-но! Де ти був до цього часу? Сядь-но, розкажи-но! (Рудан.)]. Ну же, да ну же - нубо, та нубо, (мн.) нум-же. Полно же, перестань - годі-бо (нубо годі), перестань. Когда же, где же, куда же, как же, кто же, что же и т. п. - коли-ж, де-ж, куди-ж, як-же, хто-ж, що-ж. Если же - коли-ж, як-же, а як-що, як-же що. Если же наши надежды не оправдаются, то… - коли-ж (як-же, а як-що) наші надії не справдяться, то… Так же, точно так же - так-же, так само. Срв. Также. Тот же, один и тот же - той-же, той(-же) самий. В той же книге, но в другой статье… - в тій самій книжці, але в иншій статті… Или же - або-ж, а чи. [Де поділось?! Ізгоріло? А чи затопило синє море? (Шевч.)]. Всё же - проте, все(-ж) таки.
    * * *
    I союз II част.
    же, ( после гласного) ж; ( при указаний тождества) са́мий; (с повелительным накл. в значении "ка") -но, -бо, бо
    III этногр.; тж. жес
    же, жес нескл., м., ж.

    Русско-украинский словарь > же

  • 78 жительство

    житло, пробування, перебування, прожиток (р. -тку), мешкання. [Ідуть люди на житло в степ. Знудило мене пробування в лісі - до людей хочеться. До запорожців донці з Дону тисячами на прожиток приходили (Куліш). У домівці на мешканні]. См. Жизнь где. Место жительства - місце пробування, мешкання. Уйти с места жительства неведомо куда - змандрувати. Вид на жительство - посвідка на перебування (на пробування).
    * * *
    1) ( проживание) прожива́ння, ме́шкання; ( пребывание) пробува́ння

    разде́льное \жительство во — окре́ме прожива́ння

    ме́сто постоя́нного \жительство ва — мі́сце пості́йного прожива́ння

    2) (населённая местность, селение) се́лище, посе́лення; ( усадьба) сели́тьба, обі́йстя; диал. осе́ля

    Русско-украинский словарь > жительство

  • 79 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 80 забегать

    I. забежать
    1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].
    2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.
    II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].
    * * *
    I заб`егать
    забі́гати
    II забег`ать
    несов.; сов. - забеж`ать
    забіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити

    Русско-украинский словарь > забегать

Страницы

См. также в других словарях:

  • куда же — куда же …   Орфографический словарь-справочник

  • куда-то — куда то …   Орфографический словарь-справочник

  • куда б ни — куда бы ни …   Орфографический словарь русского языка

  • куда — куда …   Морфемно-орфографический словарь

  • куда-то — куда/ то …   Морфемно-орфографический словарь

  • куда-то —   куда/ то …   Правописание трудных наречий

  • КУДА — КУДА, нареч. 1. вопросит. В какое место? в каком направлении? Куда вы едете? Куда ты положил мою книгу? «Куда, куда вы удалились, весны моей златые дни?» Пушкин. Куда вы ранены? Куда он тебя ударил? 2. относит. В то место, в к рое. Куда назначат …   Толковый словарь Ушакова

  • КУДА — нареч. куды, в кое место, в которую сторону; | на какую потребу, к чему, для чего, на что. Куда идешь? Куда ветер дует? Куда тебе это? к чему, куда девать. Куда тебе сладить, где тебе, не сладишь. Куда нибудь или ни есть, куда либо, в какое либо… …   Толковый словарь Даля

  • куда — См. гораздо хоть куда... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. куда пупок развяжется, куда нибудь, несравненно, несравнимо, куда ни на есть, гораздо, камо, много, куда как,… …   Словарь синонимов

  • куда — I. местоим. нареч. 1. Обозначает вопрос: в какое место? в каком направлении? К. теперь идти? К. ты едешь летом? К. вы? туда нельзя! (возглас, которым стремятся задержать кого л.). 2. Разг. Обозначает вопрос: зачем?, для чего?, к чему? К. мне… …   Энциклопедический словарь

  • куда-то — неизвестно куда, бог знает куда, бог весть куда, черт знает куда Словарь русских синонимов. куда то неизвестно куда; бог знает куда, чёрт знает куда (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»