кругом

обсыпать чем обсипати, обсипати, обсівати, обсіяти, обтрушувати, обтрусити чим. [Молодих обсипають зерном. Обтрусив табакою сорочку]. Обсыпанный - обсипаний, обсіяний, обтрушений чим.

* * *

несов.; сов. - обс`ыпать

1) обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти, осипа́ти, оси́пати; обтру́шувати, обтруси́ти и пообтру́шувати; (усеивать кругом, сплошь) обсіва́ти, обсі́яти и пообсіва́ти

2) (безл.: покрывать сыпью) обсипа́ти, обси́пати

обтаять обтавати, обта(ну)ти. [І став він обтавать, аж пара з шерсти йде (Греб.)]. Обтаявший - обталий.

* * *

несов.; сов. - обт`аять

1) (неперех.: таять кругом или снаружи) обтава́ти, обта́нути и обта́яти и пообтава́ти

2) (перех.: растапливать) обто́плювати, обтопи́ти и пообто́плювати

обтечь (о реке, ручье) обтікати, обтекти, оббігати, оббігти що и круг чого. [Смотрич обтікає город кругом (Свидн.)].

* * *

несов.; сов. - обт`ечь

обшить

1) обшивати, обшити, пообшивати. [Треба всю сім'ю обшити, облатати];

2) (окаймлять) лямувати, облямовувати, облямувати. [Облямувала спідницю плисом]. -ть бахромой - торочити, обторочити. -ть кузов телеги лубом - ушивати, ушити воза лубом. -ть тёсом - шалювати, обшалювати, хутрувати, обхутрувати, підшальовувати, підшалювати що. Обшитый - обшитий, лямований, облямований, (об)торочений и т. д.

* * *

несов.; сов. - обш`ить

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

окрасить ((вы)красить что) красити, покрасити, викрасити, малювати, помалювати, фарбувати, пофарбувати, (придать окраску, цвет) забарвляти, забарвити; (кругом) обкрашувати, обкрасити, закрашувати, закрасити, обмальовувати, обмалювати, обфарбовувати, обфарбувати. [Сонце промінням красило гребні снігу. Труну (гроб) збудували ще й обмалювали]. -шивать, -сить крышу пол, двери, столы - красити (покрасити, викрасити), фарбувати (пофарбувати), малювати (помалювати) дах, підлогу, двері, столи. -шивать, -сить материю, платье - красити, по[ви]красити, фарбувати, по[ви ]фарбувати матерію, одежу. -сить волосы - пофарбувати (несов. фарбувати) волосся. [Волосся я не фарбувала, пані (Л. Укр.)]. Окрашивать, -сить в белый цвет - білити, побілити, (в жёлтый) жовтити, пожовтити, (в зелёный) зеленити, позеленити, (в красный) червонити, почервонити [Сонце хвилю червонить (Шевч.)], (в синий) синити, посинити, (в чёрный) чорнити, почорнити, вичорнити и т. д. или красити, покрасити (фарбувати, пофарбувати) в (и на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д. Окрашенный - покрашений, викрашений, закрашений чим и що [Легенди, закрашені у густу барву крови (Л. Укр.). Письменство закрашене громадськими інтересами (Єфр.)], помальований, пофарбований, обкрашений, обмальований, обфарбований; побілений, почорнений, посинений и т. д., или пофарбований (по[ви]крашений) у (на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д.

* * *

несов.; сов. - окр`асить

1) фарбува́ти, пофарбува́ти, офа́рблювати, офа́рбити, краси́ти и кра́сити, покра́си́ти, викра́шувати, ви́красити, обмальо́вувати, обмалюва́ти

2) (придавать какой-л. цвет, оттенок) заба́рвлювати, заба́рвити, розкра́шувати, розкра́си́ти

окружиться (стр. и возвр. залог)

1) обкреслюватися, обкреслитися, обче[і ]ркуватися, обчеркнутися;

2) оточатися, оточуватися, оточитися, обгортатися, о(б)горнутися, обставлятися, обставитися, повитися; (изгородью) обгородитися, о(б)парканитися. [Хоробрий Тите, обгорнись народом (Куліш). Річка обставилася стіною темнозеленого очерету (Мирн.). Вколо Смотричем повився Кам'янець убогий (Рудан.). Село Триліси дубовими палями опарканилось (Куліш)]. -житься туманным сиянием (о солнце, луне) обгородитися. [Як місяць або сонце обгороджено кругом - буде лютий мороз, а влітку - вітер (Грінч.)].

* * *

1) ото́чуватися; обставля́тися; обгорта́тися

2) обво́дитися

I. опоить обпоювати, обпоїти (о мног.) пообпоювати кого чим. [Хіба обкурили чи обпоїли чим, вражі дочки? (Мирн.)]. Опоенный - обпоєний.

II. опаять (кругом) облютовувати, облютувати; (запаять вовсе) залютовувати, залютувати що.

* * *

несов.; сов. - опо`ить

ополоть

1) (выполоть постеп. или сплошь) полоти, сполоти, виполювати, виполоти, (о мн.) повиполювати, пополоти. [Усі грядки пополола]. Мы в лето до трёх раз -ваем огород - ми за літо разів зо три полемо город;

2) (кругом) обполювати, обполоти що. Ополотый - виполотий, сполотий; обполотий.

* * *

несов.; сов. - опол`оть

1) (пропалывать что-л. сплошь) випо́лювати, ви́полоти и пополо́ти

2) (по краям или вокруг чего-л.) обпо́лювати, обполо́ти и пообпо́лювати

описать

1) списувати, списати що, (реже) про що, о(б)писувати, о(б)писати (о мног. поо(б)писувати), виписувати, виписати що. И пером не -сать - і пером не списати;

2) (юрид.) цінувати, поцінувати, оцінувати, писати, обписати, переписувати, переписати. [Подали таку бумагу, щоб оцінувати нашу хату. Так вони одежу - писать давай. Приїхали комісари, ввесь світ обписали];

3) геом. -сывать, -сать - обводити, обвести круг чого. Описать круг около треугольника - обвести круг трикутника коло. Описываемый - с[о]писуваний; цінований, переписуваний. Описанный -

1) списаний, о(б)писаний;

2) поцінований, оцінований, переписаний;

3) обведений кругом. Неописуемый - невписаний (М. Вовч.).

* * *

несов.; сов. - опис`ать

1) опи́сувати, описа́ти и поопи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и пообпи́сувати; (рассказывать в письменной форме, составлять список, опись) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; (переписывать что-л.) перепи́сувати, переписа́ти; ( имущество) цінува́ти, поцінува́ти и поціни́ти

2) мат. опи́сувати, описа́ти

осмотреться

1) оглядатися, (з)огля[е]дітися, оглянутися, розглядатися, розгля[е]дітися, розглянутися, озиратися, озирнутися, роззиратися, роззирнутися, обдивлятися, обдивитися, роздивлятися, роздивитися (по чому). Он шёл и всё -вался - він ішов та все оглядався (озирався). -ваться кругом - розглядатися, роззиратися, роздивлятися довкола, навколо. Дайте мне время -реться - дайте мені час розглянутися (роздивитися). Хорошо, что мы во время -лись - добре, що ми завчасу (з)огляділись. Срв. Оглядываться, оглядеться;

2) помилитися, обмилитися (не добачивши). Это не он, а вы -релись - це не він, а ви помилились.

* * *

несов.; сов. - осмотр`еться

1) ( смотреть вокруг себя) огляда́тися, огля́нутися и огле́дітися и огля́дітися, озира́тися, озирну́тися, обдивля́тися, обдиви́тися, розгляда́тися, розгля́дітися, роздивля́тися, роздиви́тися; несов. роззира́тися; ( осматривать себя) огляда́ти себе́, огля́нути себе́

2) ( знакомиться с окружающей обстановкой) роздивля́тися, роздиви́тися, розгляда́тися, розгля́дітися

3) (смотря, ошибаться) помиля́тися [не доба́чивши], помили́тися [недоба́чивши]

4) строит. (несов.) огляда́тися

осыпать

1) обсипати, обсипати, (о мног.) пообсипати кого, що чим [Молодих обсипають зерном], посипати, посипати;

2) (каменьями) обсаджувати, обсадити, (украшать) оздоблювати, оздобити. Осыпать драгоценными камнями - обсадити, оздобити що самоцвітами;

3) (безл.: покрыть сыпью) обкидати, обкидати, обприщувати, обприщити, висипати, висипати на чому. [Висипало на губах]. Он в кори, всего -ло - він у кору, його всього обкидало. У него всё тело -ло - йому на всім тілі висипало. -пать, осыпать кого милостями, подарками - ущедряти, ущедрити кого ласкою, подарунками. -пать вопросами - закидати питаннями. -пать бранью - обкладати лайкою кого. См. Обсыпать. Осыпанный -

1) обсипаний;

2) (о)саджений, оздоблений чим.

* * *

несов.; сов. - ос`ыпать

1) ( обсыпать) обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти, осипа́ти, оси́пати; обтру́шувати, обтруси́ти и пообтру́шувати; (усеивать кругом, сплошь) обсіва́ти и обсі́ювати, обсі́яти и пообсіва́ти

2) (перен.: щедро, в изобилии наделять чем-л.) осипа́ти, оси́пати, обсипа́ти, обси́пати; ( засыпать) засипа́ти, заси́пати и позасипа́ти; ( забрасывать) закида́ти, заки́дати

3) ( разваливать сыпучее) розкида́ти, розки́дати

отмахнуть

1) (отгонять, махая, кругом) обмахувати, обмахнути. [Обмахнув гілкою мух];

2) (отхватить) зрубувати, зрубати, відрубувати, відрубати, відтинати, відтяти. [За одним махом відтяв голову. Зрубав деревце. Відрубав гілку];

3) -вать, хать - махати, відмахати, учистити. [Не люблю ходити помалу, а так верстов по сорок на день махаю. І не помітили за розмовою, як верстов з п'ятнацять учистили]; (отвахлять) відмахати.

* * *

1) відма́хувати, відмаха́ти

2) (несов.: покрыть большое расстояние) відмаха́ти, промаха́ти, учи́стити

отмахнуться от чего (кругом, в разн. направления) обмахуватися, обмахатися, обмахнутися, обгонитися, обігнатися від чого (напр., від мух, бджіл, собак), (в изв. направлении) відмахуватися, відмахнутися від чого. -нуться от дела - відмахнутися від справи.

* * *

несов.; сов. - отмахн`уться

перевернуться

1) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися, (диал.) перекачнутися, (о мног.) поперевертатися, поперекидатися. -нуться с боку на бок, на другой бок - перевернутися (перекинутися) з боку на бік, на другий бік. И кости мои в могиле -нутся - і кістки мої струхнуться в ямі (в могилі). Лодка -нулась - човен перекинувся (перевернувся, диал. перекачнувся). -нуться, едя на лодке - перекинутися, перевернутися човном їхавши, вивернутися з човна їхавши. Счастье -нулось - щастя перевернулося, иншим кінцем обернулося. -ваясь вверх дном - уперекидь. [Пішли столи вперекидь (Неч.-Лев.)];

2) перегортатися, перегорнутися, бути перегорнутим, перегорненим;

3) перекручуватися, перекрутитися - см. Переверчиваться;

4) см. Превращаться, превратиться.

* * *

несов.; сов. - переверн`уться

1) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися; перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися

2) перегорта́тися, перегорну́тися

3) ( поворачиваться кругом) поверта́тися, поверну́тися

-мигнуться переморгуватися, переморгнутися з ким, зморгуватися, зморгнутися на кого, з ким. [Всі нас кругом озирають та переморгуються (М. Вовч.). Зморгнулись одно на одно (Рудч.)].

* * *

несов.; сов. - перемигн`уться

перемо́ргуватися, переморгну́тися; несов. перемигну́тися; несов. диал. перегли́пуватися

перехватить

1) что - перехоплювати, перехопити, переймати, пере(й)няти. [Хоче дати другого персня Руфінові, Теофіль перехоплює (Л. Укр.). Перехопив м'яча. Замірилась зірвати з нього шапку, але він переняв її руку (Л. Укр.). Листи мої перехоплюють. Може хто перейняв листа?]. -вать дыхание, голос - перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, перещепнути дух, голос кому. [Дух йому перехопить, і не вимовить він нічого (Грінч.). Дух перебивало, не здужала говорити. Стиски (спазмы) перещепнули голос];

2) что, чем (перевязывать поперёк, кругом) - перев'язувати, перев'язати що, чим, (охватывать) обхоплювати, обхопити що, чим. -тить тюк верёвкой - перев'язати (обвязати) пакунок мотузкою;

3) (сузить в одном месте) звужувати, звузити. [Глечик (кувшин) вгорі звужено];

4) (о деньгах, пище) перехоплювати, перехопити. [Де-б мені перехопити карбованців зо два? Перехопив борщу, водиці]. -тить (лишку: о хмельном) - перебрати, перехавкнути. [З людьми випив, і може й перехавкнув у шинку (Кониськ.)];

5) -тить полено, верёвку (пересечь) - перехопити на двоє (перетяти) поліно, мотузку;

6) -тить след, охотн. - перестріти, перейняти кого;

7) см. Перенимать;

3) -хватывать, перехватать кого, что (похватать) - перехоплювати, перехапати, похапати, вихапати. [Перехапали усіх злодіїв. Шуляк курей усіх трохи не вихапав (Звин.)]. Перехваченный - перехоплений, перейнятий. Гонец -хвачен неприятелем - гонця перехопив (перейняв) ворог.

* * *

несов.; сов. - перехват`ить

1) перехо́плювати, перехопи́ти; диал. перейми́ти; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти; (несов.: дыхание, голос) перетя́ти, перетну́ти; (голос диал.) перещі́пувати, перещіпну́ти

2) (стягивать, перевязывать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( подпоясывать) підпері́зувати, підпереза́ти и попідпері́зувати

3) ( наскоро съедать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перекусывать) переку́шувати, перекуси́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; несов. перечикри́жити; ( брать в долг) перехо́плювати, перехопи́ти

4) ( проявлять неумеренность) перебира́ти мі́ру (мі́рку, через край), перебра́ти мі́ру (мі́рку, через край); перебо́рщувати, переборщи́ти

пліт (-оту), ум. плотик, (реже) опліт (-оту), запліт (-оту), тин, ум. тинок, тиночок, (соб.) тиння, городина, загорода, огорожа, ліса, (небольшой поперечный) перетика, перетинок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзок (р. їзка), чарда, гребля, ґард, [Підняв цигана на руки, та й через пліт кинув (Руд.). Огородив кругом оплотом. Вишня по-під тинню росте. Коли-б мені не тини та не перетинки, ходив-би я до дівчини та що-вечоринки]. Верхняя часть -тня - попліть (-ети). Полоса -тня в длину - вій (р. вою). [Пліт маю городити на сім воїв]. Род крыши на -тне - остріг, острішок. Ставить -тень - городити, тинити, обтинити, затинити.

* * *

1) подушка, (пуховая) пуховиця, (маленькая: думка) ясік, підголовок (-вка), (зап.) заголовок (-вка), (для подложки, укрывания) бебехи (-хів) (обычно у евреев); (швейная: полукирпичек, зашитый кругом) цегелка;

2) (в телеге, на оси под кузовом) оплін (-ну) и оплінь (-ня, м. р. или -ни, ж. р.), (непосредственно на оси) насад (-ду), зголовок (-вка); (верхняя, вращающаяся на передней оси) коловорот (-оту).

* * *

1) поду́шка

2) спец. поду́шка; ( в телеге под кузовом) оплі́н, оплі́нь, -ня (м.) и -ні (ж.)

поки, покіль, доки, докіль, заки, заким, закіль, нім, нім поки, аж, аж поки, допоки. Пил -ка не пропил всё добро - пив, аж поки все майно пропив. -ка буду жив, не забуду - поки живий буду (поки живу), не забуду. -ка дойду, и вечер настанет - заки(м) дійду, то й вечір (на)стане. -ка солнце взойдёт, роса глаза выест - доки сонце зійде, роса очі виїсть. Пообедаешь, -ка кризом обойдёшь - бублика з'їси, поки кругом обійдеш. -ка богатый обеднеет, бедный поколеет - поки багатий стухне, то вбогий опухне. Подожду, -ка вы окончите свою работу - почекаю, поки ви скінчите, свою працю (заким ви своє доробите). Не уйду, -ка всё не будет готово - не піду, аж поки все не буде готове. Он долго разглядывал меня, -ка узнал - він довго доглядавсь до мене, закіль упізнав. -ка не поздно - поки не пізно; поки час є; до лиха. -ка светло - завидна. -ка тепло - затепла. -ка у меня в памяти - доки держу в пам'яті. -ка что - поки-що, тим часом. С меня -ка (-ка-что) довольно этого - мені поки-що досить і цього, буде з мене й цього. -ка-что дайте немного, остальное потом - дайте тим часом трохи, решту потім. До тех пор, -ка - доти, доки. [Доти лях мутив, доки не наївся. Працює доти, доки не впаде знеможена (Крим.)]. -ка - до тех пор - доки, доти; поки, поти. [Поки діда, поти й хліба]. -ка ещё это будет - доки ще до цього дійдеться.

* * *

1) нареч. (сейчас, в течение некоторого времени) по́ки що, по́ки; ( тем временем) тим ча́сом

2) нареч. (до сих пор, всё ещё) по́ки що, по́ки

3) союз (в то время как, в течение того времени как) по́ки

4) союз ( до того времени как) по́ки, до́ки; диал. за́ки