красуня

* * *

красуня, -ні жен., прыгажуня, -ні жен., прыгожая, -жай жен.

красуня, красоха.

1) красуня, вродливиця, вродниця, хорошуля, красючка, гарнючка, краля, красочка, красоха, красітка, красуха, красовиця, (редко) красавиця, (пров.) хупавка, ум.-ласк. красуненька, хорошуленька, кралечка, (пров.) хупавочка. [Красуня дівчина Параска (Кон.). За ввічливі станси, гучні мадриґали вродливиці теж нагороду давали (Л. Укр.). Тихим сном навіки вродниця заснула (Щогол.). Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором (Шевч.). Що й казати, дівка красовиця (Звин.). Таких красивиць, як ти, на світі багато (Звин.). Красоха така! (М. Вовч.)]. -ца-щеголиха - красуня-чепуруха. -ца писаная - писана красуня, краля мальована. [Та й поберемося, моя краля мальована (Шевч.)];

2) бот. - ца ночная, Hesperis matronalis L. - вечірня фіялка, нічна фіялка, вечірня доба, нічна доба, вечерниці пахучі. -ца (девица) в зелени, Nigella damascena L. - чорнушка нечоса, нечесані панночки, павучки, кудринці, патлашки (-ків). -ца, Atropa Belladonna L. - белядона, вовчі ягоди, красавка, матриґан, запридух, отруйниця.

* * *

вообразить уявляти, уявити, здумати (думкою). [Найгарніша красуня, яку можна собі здумати на землі]. Вообразить себя кем - пошитися в кого, здумати що він хтось.

* * *

несов.; сов. - вообраз`ить

см. Заря. На -ке - удосвіта. Красавица -ка - красуня-зоря. -ка занялась - зазоріло.

* * *

1) ласк. см. заря I 1)

2) ( утренний ветерок) диал. світа́нковий вітере́ць (вітре́ць, -терця́)

1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;

2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];

3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];

4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.

* * *

1) красуня, красунька, краля, (шутл.) красоха - см. Красавица. [Вона - Антоха- красоха, а він - Василь-кисіль (Казка)];

2) бот. Polemonium coeruleum L. - синюха.

* * *

1) (м. р.) любчик, любусь (-ся), любусьо; (красавец) красунчик, вродливчик, хорошунчик. Он такой -ка - він такий любчик (красунчик и т. п.);

2) (ж. р.) любка, любчина, любуся; (красотка) красуня, красуля, хорошуля, хорошулька. [Що то за дівчина, що то за любчина? (Чуб. V)]. Срв. Милочка.

* * *

м., ж.; тж. мил`аша

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

разг. красуня, -ні жен., краля, -лі жен.

1) пісаны

2) (красками) маляваны

спакусніца, -цы жен.

чараўніца, -цы жен.

красуня, -ні жен., прыгажуня, -ні жен.

прыгажуня, -ні жен., красуня, -ні жен.