-
1 витийство
красномовство.* * *красномо́вство; хитромо́вка -
2 красноречие
красномовство; см. Красноречивость.* * *красномо́вство, красномо́вність, -ності -
3 declamation
n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова3) виступ на задану тему4) ораторське мистецтво; красномовство5) просторікування; патякання* * *n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова; виступ на задану тему3) ораторське мистецтво; красномовство; просторікування, базікання4) гарне фразування ( при співі) -
4 hokum
n амер.1) розм. чутливість, сентиментальність3) ораторський прийом, розрахований на дешевий ефект; пусте красномовство4) нісенітниця* * *n; амер.; сл.1) чутливість, сентиментальність; ефектна сцена, репліка або номер; дешева розважальність; пусте красномовство; ораторський прийом, розрахований на дешевий ефект2) нісенітниця, дурниця; обман -
5 oratory
n1) ораторське мистецтво; ораторство; красномовство; риторика2) капличка; молитовня* * *I nораторське мистецтво; красномовство; риторикаII nкаплиця; молитовня -
6 краснобайство
балакунство, (порожнє) красномовство. [Через красномовство та поезію мрійну люди не йдуть на смерть (Грінч.)].* * *фразе́рство, поро́жнє красномо́вство; балаку́нство; ( болтовня) балакани́на, патя́кання, базі́кання -
7 мистецтва види
МИСТЕЦТВА ВИДИ - форми художньотворчої діяльності, що вирізняються на основі специфічного характеру художнього змісту та відповідних засобів його матеріального втілення. Перші спроби з'ясувати видову специфіку мистецтва пов'язані з іменами Сократа, Леонардо да Вінчі, Буало, проте концептуалізація проблеми М.в.чітко простежується лише у XVIII - XIX ст. Під впливом трактату Батте "Витончені мистецтва, зведені до єдиного принципу" (1746) в теоретичний ужиток активно вводиться поняття "витончені мистецтва", відоме ще з доби Відродження, і робляться перші спроби систематизувати М.в. "Витончені мистецтва" - поезія, музика, живопис, танець, скульптура, красномовство, архітектура - об'єднувалися на підґрунті "наслідування прекрасної природи". На противагу їм визнавалися мистецтва "механічні" (декоративно-прикладні). Поняття "витончені мистецтва" закріпилося в естетичній теорії, хоча кількість і якість М.в., визначених як "витончені", у конкретні історичні періоди змінювалась. Кант - прихильник концепції "витончених мистецтв" - структурував їх наступним чином: 1) словесні мистецтва (красномовство, поезія); 2) зображальні мистецтва (живопис, декоративно-прикладні види творчості, оформлення інтер'єру); 3) мистецтво "гри відчуттів" (музика). Упродовж XVIII ст. сформувалася і тенденція розгляду видової специфіки в контексті обґрунтування теорії реалістичного мистецтва. Лессинг виокремлює "просторові мистецтва" (живопис, скульптура) та "часові" (поезія) і намагається визначити їх естетично-художні межі. При цьому "театр", який активно "вписаний" в естетичну концепцію Лессинга, не усвідомлюється ним як самодостатній М.в. Проблема М.в. має значне теоретичне навантаження в естетиці Гегеля. Історично, на його думку, абсолютний дух розкривається через три форми: символічну, класичну та романтичну. Рухові цих форм відповідає логіка зміни М.в.: архітектура, скульптура, живопис, музика і поезія. Символічній формі духу відповідає архітектура, класичній - скульптура, а романтична форма об'єднує живопис, музику, поезію - мистецтва, які "оформлюють внутрішні переживання суб'єкта". Друг, пол. XIX ст. - поч. XX ст. дали можливість проаналізувати різні підходи до побудови видової системи мистецтв і спроби теоретиків визначити засади видоутворення. Вельфін (Швейцарія) поєднав проблему М.в. з "методами бачення" - системами формальних категорій, які були розглянуті парами: лінійне - живописне, площинне - об'ємне, закрите - відкрите (форма), просте - складне, абсолютне - відносне. Через "методи бачення" дослідник виокремив архітектуру і пластичні мистецтва як такі, що гармонізують зовнішній світ із внутрішнім світом людини. Дессуар (Німеччина) і Манро (США) розглядали проблему М.в. як вияв плідності "міжчуттєвих" станів людини і подальшої можливості наукового розкриття міждисциплінарних контактів. Визнаючи "сферу естетичного" ширшою від "сфери мистецтвознавчого", стимулом видоутворення вони вважали чуттєве багатство людини. Унгарден (Польща), приділивши значну увагу розгляду конкретних видів мистецтв (поезія, музика, живопис), підкреслив естетичний аспект проблеми, спираючись на категорію "цінність". Проблемам.в. і зараз залишається дискусійною. Найчастіше розрізняють М.в. просторові (скульптура, живопис, архітектура), часові (література, музика), систематичні (театр, кіно).Л. Левчук -
8 elocution
n1) ораторське мистецтво; красномовність2) дикція3) усне висловлювання, промова* * *n1) ораторське мистецтво; красномовство2) дикція -
9 eloquence
n1) красномовність; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція* * *n1) красномовство; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція -
10 epideictic
adj1) лінгв. епідейктичний2) епідиктичний (про красномовність); повчальний* * *[epi'daiktik]a1) лiнгв. епідейктичний, дейктичний2) епідиктичний ( про красномовство); повчальний або прикрашений ( в ораторській мові) -
11 rhetoric
n1) риторика; стилістика2) ораторське мистецтво3) пишномовність, високомовність4) притягальна сила* * *n1) риторика; стилістика2) ораторське мистецтво; порожнє красномовство, балаканина3) icт. мистецтво впливати на напрям думок слухачів ( у давньо-грецьких ораторів) -
12 thundering
1. adj1) громоподібний, оглушливий2) розм. грізний3) розм. величезний, страшенний2. advдуже, надзвичайно* * *I n II a1) громоподібний, приголомшуючий2) icт. пихатий; грізний3) величезнийIII advдуже, надзвичайно -
13 tinsel
1. n1) блискітки2) мішура; показний блиск3) блискуча тканина; тканина з блискучими нитками4) парча◊ tinsel cinema — комерційні фільми
◊ tinsel music — ефектна, але не глибока музика
2. v1) прикрашати блискітками (мішурою)2) надавати блиску; приховувати недоліки за зовнішнім лиском* * *I n1) лелітки2) мішура, показний блиск3) блискуча тканина, матеріал з блискучими нитками; icт. парчаII aмішурний; показнийIIItinsel music — ефектна, але не глибока музика
1) υl. прикрашати, обробляти лелітками або мішурою2) презр. надавати блиску; приховувати недоліки за зовнішнім лиском -
14 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
15 unrivaled
adjщо не має собі рівних; що не має суперників; неперевершений; незрівнянний* * *= unrivalled; aщо не має суперників; що не має собі рівних; неперевершенийunrivaled eloquence [bravery, strength] — неперевершене красномовство [-а хоробрість, -а сила]
-
16 declamation
n1) декламація, художнє читання2) урочиста промова; виступ на задану тему3) ораторське мистецтво; красномовство; просторікування, базікання4) гарне фразування ( при співі) -
17 elocution
-
18 eloquence
n1) красномовство; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція -
19 epideictic
[epi'daiktik]a1) лiнгв. епідейктичний, дейктичний2) епідиктичний ( про красномовство); повчальний або прикрашений ( в ораторській мові) -
20 hokum
n; амер.; сл.1) чутливість, сентиментальність; ефектна сцена, репліка або номер; дешева розважальність; пусте красномовство; ораторський прийом, розрахований на дешевий ефект2) нісенітниця, дурниця; обман
- 1
- 2
См. также в других словарях:
красномовство — а, с. 1) Те саме, що красномовність. 2) заст. Риторика … Український тлумачний словник
красномовство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
речництво — красномовство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вітійство — а, с., заст. Красномовство … Український тлумачний словник
дар — у, ч., уроч. 1) Те, що підноситься, жертвується; подарунок. Приносити в дар. 2) Здібності, хист до чого небудь; обдаровання, талант. •• Дар бо/жий талант. Дар мо/ви а) здатність говорити взагалі; б) висока культура мови, здатність красномовно… … Український тлумачний словник
елоквенція — ї, ж., книжн., заст. Ораторське мистецтво, красномовство … Український тлумачний словник
риторика — и, ж. 1) Наука красномовства, ораторське мистецтво. || Навчальний предмет, в якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. || рідко. Підручник із цього предмета. 2) перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство. 3) … Український тлумачний словник
красномовність — (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), красномовство, солодкомовство, солодкомовність; пишномовність, високомовність … Словник синонімів української мови