комікові

1) актор, що подає репліки із залу

2) партнер коміка

3) залежна (підлегла) особа; маріонетка (у чиїхось руках)

4) добровільний помічник

5) підставна особа; козел відпущення

6) військ. другий пілот; помічник командира корабля; недосвідчений льотчик

* * *

1) театр. актор, який подає репліки із залу; партнер коміка

2) през. залежна, підставна або підлегла особа; маріонетка в чиїх-небудь руках; ( добровільний) помічник

3) вiйcьк. другий пілот; помічник командира корабля; недосвідчений льотчик

1) театр. підігравати ( комікові)

2) през. бути підлеглою або підставною особою

1) театр. актор, який подає репліки із залу; партнер коміка

2) през. залежна, підставна або підлегла особа; маріонетка в чиїх-небудь руках; ( добровільний) помічник

3) вiйcьк. другий пілот; помічник командира корабля; недосвідчений льотчик

1) театр. підігравати ( комікові)

2) през. бути підлеглою або підставною особою

ком., бухг. 1. pl витрати; затрати; видатки; кошти; 2. ціна; вартість; собівартість; актив

1. сума грошей на купівлю, виробництво, утримання і т. д. товарів і надання послуг; ♦ витрати класифікуються: за функціями — витрати на виробництво, адміністрацію, фінансування тощо; за характером функціонального зв'язку з обсягом випуску продукції (output) чи діяльності — змінні (variable costs) і постійні витрати (fixed costs); за місцезнаходженням — витрати відділів, підвідділів, філіалів (subsidiary), підприємств та ін. структур чи підрозділів організації; 2. грошова вартість товару чи послуги

═════════■═════════

absorbed cost поглинуті витрати; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accrued costs нараховані витрати; acquisition cost первісна вартість • вартість придбання • купівельна ціна; actual cost фактичні витрати • фактична вартість • фактична собівартість; added cost додаткова вартість • додаткові витрати; adjusted historical cost уточнена вартість • перерахована вартість • вартість в поточних цінах; adjustment cost(s) витрати регулювання; administration cost адміністративні витрати; advertising cost витрати на рекламу; aftershipment cost(s) витрати після відправки вантажу; aggregate costs сукупні витрати; agreed cost договірна ціна; airfreight cost вартість авіа-фрахту; allocated costs розподільні витрати; allowable costs дозволені витрати; alternative cost альтернативні витрати; amortization costs амортизаційні витрати; amortized cost амортизована вартість; ancillary costs додаткові витрати; annual cost(s) річні витрати; anticipated cost(s) передбачені витрати; applied cost віднесені витрати • зараховані витрати; appraisal cost витрати на оцінку; arbitration costs арбітражні витрати; assembly costs вартість монтажу; assessed cost оцінена вартість; attributed costs витрати, перенесені на собівартість; average cost (AC) середня вартість • середня собівартість • середні витрати; average fixed cost середні постійні витрати • середні фіксовані витрати; average input cost середні витрати на ресурс; average resource cost середні витрати на ресурс; average total cost середні загальні витрати; average variable cost середні змінні витрати; avoidable costs витрати, яких можна уникнути; back order cost витрати за невиконане замовлення; basic cost первісна вартість • основні витрати; beforeshipment cost(s) витрати до відправки вантажу; billed cost фактурна вартість; bond issue costs витрати на випуск облігації; book cost балансова вартість • первісна вартість; borrowing cost вартість позики • вартість кредиту; break-even costs витрати за критичним обсягом виробництва • витрати у точці беззбитковості; budgeted costs кошторисні витрати; burden costs накладні витрати; calculated costs обчислені витрати; capacity costs постійні витрати на розширення виробництва • витрати виробництва при повному використанні виробничих можливостей; capital cost(s) капітальні витрати • витрати основного капіталу; capitalized cost вартість реального основного капіталу; carrying costs витрати зберігання запасів; changeover cost вартість переходу на іншу модель; clerical cost(s) канцелярські витрати; collection costs витрати на інкасо; combined cost(s) сукупні витрати; commercial cost(s) торговельні витрати • комерційна вартість; committed cost вкладені витрати • призначені витрати • доручені витрати; common cost спільні витрати • побічні витрати • витрати спільного виробництва; comparative cost(s) порівняльні витрати • відносні витрати; competitive costs конкурентні витрати; conditional cost умовна вартість; constant cost постійна вартість • постійні витрати • незмінні витрати; contract costs витрати на контракт; contractual costs витрати контракту; controllable costs регульовані витрати; conversion cost конверсійні витрати • собівартість конверсії; credit costs витрати на кредит; cumulative costs сукупні витрати; current costs поточні витрати; current outlay costs поточні витрати • витрати грошових засобів; current standard cost поточна норма витрат; cycle inventory cost(s) витрати на періодичне поповнення запасів; decreasing costs витрати, що зменшуються • спадні витрати • витрати, що скорочуються; deductible cost(s) витрати, які підлягають відрахуванню; deferred cost витрати майбутнього періоду • відстрочені витрати; delivery cost вартість доставки • витрати на доставку; departmental cost(s) витрати відділу • цехові витрати; depleted cost залишкова вартість; depreciated cost амортизована вартість; depreciation cost(s) амортизаційні витрати; designing cost(s) витрати на проектування; development cost витрати на розробку; differential cost додаткові витрати; direct costs; direct labour costs ▷ direct labour; direct material cost ▷ direct material; direct operating cost(s) прямі операційні витрати; direct payroll cost(s) виробнича заробітна плата • виробнича зарплата; discounted cost дисконтована вартість; discretionary cost довільні витрати; displacement cost витрати на зміну структури виробництва; distribution costs витрати збуту продукції • витрати на розподіл; economic costs економічні витрати • оптимальні витрати; employment cost; environmental cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; equipment capital costs капітальні витрати на устаткування; estimated cost(s) кошторисні витрати • кошторисна вартість • орієнтовна вартість • передбачені витрати; excess cost надмірна вартість • надмірні витрати; executory cost витрати на здійснення; exhibition costs виставкові витрати; expected costs передбачені витрати; expired costs витрати поточного періоду; explicit costs зовнішні витрати • явні витрати • фактичні витрати • грошові витрати; external costs зовнішні витрати; extra costs додаткові витрати; extraordinary costs надзвичайні витрати; fabrication cost вартість виготовлення; factor cost(s) прямі витрати • витрати на фактори виробництва; factory costs виробничі витрати • виробнича собівартість • виробничі накладні витрати; final cost кінцева вартість; first cost фабрична ціна • собівартість; fixed costs; flat cost собівартість; freight costs витрати на перевезення; full cost(s) повні витрати; fuel costs витрати на пальне; function cost функціональна класифікація витрат; general costs загальні витрати; gross cost валова собівартість • гуртова собівартість; guaranteed cost(s) гарантовані витрати • гарантована вартість; handling cost(s) витрати на обробку • вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; hauling cost(s) транспортні витрати; hidden costs приховані витрати; hiring costs витрати на наймання; historical cost; hospitality costs представницькі витрати; hotel costs витрати на готель; hourly cost погодинні витрати; idle capacity costs непродуктивні витрати; idle time costs витрати з причин простою • витрати у зв'язку з неробочим періодом • витрати періоду бездіяльності; immediate costs безпосередні витрати; implicit costs внутрішні витрати • неявні витрати; imputed costs умовно нараховані витрати • ставлені витрати; incidental costs побічні витрати; increasing costs зростаючі витрати; incremental costs додаткові витрати • прирощені витрати; incremental energy costs додаткові витрати на енергію • прирощені витрати на енергію; incremental production costs додаткові виробничі витрати • прирощені витрати на виробництво; incurred costs зазнані витрати; indirect costs; indirect labour costs ▷ indirect labour; indirect manufacturing costs ▷ manufacturing overheads; indirect payroll costs нарахування на заробітну плату; indirect production costs накладні витрати виробництва; industrial cost(s) промислові витрати; initial cost первісна вартість • початкові витрати; initial production cost первісна собівартість; input cost витрати на фактори виробництва; installation costs вартість монтажу • витрати на становлення • витрати на розташування; insurance cost витрати на страхування; intangible cost(s) нематеріальні витрати; integrated cost сумарна вартість; inventoliable costs витрати виробництва • інвентаризована вартість • виробнича собівартість; inventory cost вартість товарно-матеріальних запасів; inventory acquisition costs витрати на придбання матеріалів; inventory holding cost витрати на зберігання запасів; investment costs витрати на капіталовкладення; invoice cost фактурна вартість; joint cost спільна вартість • спільні витрати; labour costs витрати на робочу силу • витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; launching costs витрати на випуск виробу; layoff costs витрати, пов'язані зі звільненням персоналу; legal costs судові витрати; legitimate costs дозволені витрати; life cycle cost(s) витрати за термін служби; liquidation cost ліквідаційна вартість; living costs прожиткові витрати • витрати на життя; loading costs вантажні витрати; loan cost вартість позики; long run cost довгострокові витрати; long run average cost довгострокові середні витрати; long run marginal cost довгострокові граничні витрати; long run total cost довгострокові загальні витрати; lot quantity cost(s) витрати на виготовлення партії; lump sum cost(s) одноразові витрати; maintenance costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; managed cost регульовані витрати; managed fixed costs регульовані фіксовані витрати; management cost(s) адміністративні витрати; management fixed costs адміністративні фіксовані витрати; manpower cost(s) витрати на робочу силу; manufacturing costs виробничі витрати • виробнича собівартість; marginal costs гранична вартість • гранична собівартість • граничні витрати; marginal capital costs граничні витрати на використання капіталу; marginal factor cost(s) граничні витрати, пов'язані із придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal industry costs галузеві граничні витрати; marginal input cost граничні витрати на ресурс; marginal labour cost граничні витрати на використання робочої сили • гранична вартість робочої сили; marginal private cost граничні приватні витрати • граничні індивідуальні витрати; marginal resource cost граничні витрати на ресурс • граничні ресурсні витрати; marginal social cost граничні суспільні витрати • граничні суспільні втрати; marginal unit costs граничні витрати на одиницю продукції; maritime costs витрати на морське транспортування; marketing cost(s) витрати на збут; material costs матеріальні витрати • вартість матеріалу; merchandising costs витрати збуту • витрати на продаж і розповсюдження; minimum cost мінімальні витрати • мінімальна вартість; miscellaneous cost(s) інші витрати; mixed cost змішані витрати • змішана вартість; negotiated cost договірна вартість; net cost чиста собівартість; nominal cost номінальна вартість; noncontrollable costs нерегульовані змінні витрати; non-manufacturing cost(s) невиробничі витрати; nonrecurring cost(s) неперіодичні витрати; normal costs середня виробнича собівартість; normal pension cost середні витрати пенсійного плану; one-off costs одноразові витрати; operating costs операційні витрати; opportunity cost альтернативна вартість • альтернативні витрати; ordering costs витрати на виконання замовлення • вартість виконання замовлення; ordinary costs звичайні витрати; organizational costs організаційні витрати; original cost первісна вартість; outlay cost затратні кошти; out-of-pocket costs прямі витрати • дійсні витрати; output cost(s) виробнича собівартість; overall cost повна вартість; overhead costs накладні витрати; overtime cost(s) витрати на понаднормову роботу; packaging cost витрати на пакування • вартість пакування; past costs минулі витрати; past sunk costs безповоротні витрати; payroll cost(s) вартість робочої сили • витрати на робочу силу; payroll fringe costs додаткові витрати на робочу силу; period costs витрати звітного періоду; planned cost(s) плановані витрати; policy cost витрати на політику; pollution abatement cost(s) витрати на охорону навколишнього середовища; postmanufacturing costs післявиробничі витрати; postponable cost(s) витрати, які можуть бути відкладені; predetermined costs нормативні витрати • кошторисні витрати; premanufacturing costs довиробничі витрати; preparation cost(s) витрати цехової підготовки виробництва; preproduction cost(s) витрати підготовки виробництва; prime cost; process cost(s) виробничі витрати; processing costs витрати на переробку • собівартість конверсії; procurement costs витрати на матеріально-технічне постачання; product cost; production cost; programme cost вартість програми; progressive costs прогресивні витрати; project cost(s) витрати проектування • витрати на розробку нового продукту • витрати на здійснення проекту; projected costs заплановані витрати; publicity costs витрати на рекламу • представницькі витрати; purchase cost(s) витрати на придбання; purchasing costs витрати на придбання; quality costs витрати на забезпечення якості; quality inspection costs витрати на перевірку якості; quality related costs витрати, пов'язані з якістю • витрати на забезпечення рівня якості; real cost витрати виробництва в незмінних цінах • витрати виробництва в натуральному обчисленні • чиста вартість; realized cost(s) фактичні витрати; recoverable cost амортизаційні витрати • залишкова вартість; recurring costs періодичні витрати; redistributed cost перерозподілені витрати; reduction costs витрати на зниження будь-чого; related costs непрямі витрати • змінні витрати • зв'язані витрати; relative cost відносна вартість; relevant costs витрати майбутнього періоду • актуальні витрати • відповідні витрати; removal costs витрати переміщення • витрати вивезення • витрати ліквідації; renewal cost витрати відновлення; reoperating cost(s) витрати на перероблення; reorder cost вартість повторного замовлення; repair costs ремонтні витрати; replacement cost відновна вартість • вартість заміщення вибуття основного капіталу; replacement depreciation cost зношення, яке нараховане за відновною вартістю • амортизація в поточних цінах; replenishment cost вартість поповнення запасів; reproduction cost повна поновлена вартість; reservation costs витрати на попереднє замовлення; residual cost залишкова вартість; round-trip cost(s) витрати на транспортування за круговим маршрутом; rising costs зростаючі видатки; running costs виробничі витрати • поточні витрати • експлуатаційні витрати; salvage cost ліквідаційні витрати; scheduled costs плановані витрати; selling costs витрати реалізації • торговельні витрати; semi-variable costs частково змінні витрати • напівзмінні витрати; separable costs подільні витрати; service costs витрати на обслуговування; set-up costs витрати на налагодження; shadow costs приховані витрати; shelter costs складові витрати; shipping cost(s) витрати на транспортування; shop cost цехова собівартість; social costs суспільні витрати; social marginal cost суспільні граничні витрати; sorting costs витрати на розсортування; specific cost спеціальна ціна • вартість конкретних виробів; spillover cost витрати переливу • побічні витрати; spiralling costs швидко зростаючі ціни • різко зростаючі ціни; spoilage costs витрати внаслідок псування продукції • витрати внаслідок браку; staff costs витрати на персонал; standard costs нормативні витрати • нормативна собівартість; standing costs постійні витрати; starting-and-stopping cost(s) витрати, пов'язані із запуском виробництва і зупинкою; starting-load cost(s) витрати підготовки виробництва; start-up costs витрати підготовки виробництва • витрати, пов'язані із запуском; stock-holding cost вартість зберігання запасів; stocking cost вартість запасів; storage cost вартість зберігання запасів; sunk costs безповоротні витрати; supervision costs витрати на контроль • витрати на нагляд; supplementary costs додаткові витрати • побічні витрати • непрямі витрати; support costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати; tangible costs матеріальні витрати; target cost планована вартість • плановані витрати; tentative cost орієнтовна вартість • пробна вартість; total cost сукупні витрати • загальна собівартість • повна собівартість; total delay cost сукупні витрати на чекання; total external cost сукупні зовнішні витрати; total labour costs сукупні витрати на робочу силу; total private cost сукупні особисті витрати • сукупні індивідуальні витрати; total-revenue cost принцип зіставлення сукупної виручки і сукупних витрат; total social cost сукупні суспільні витрати; total system cost сукупні витрати системи; total unit cost сукупні витрати на одиницю продукції; traceable cost витрати, які можна простежити; training cost витрати на навчання • вартість навчання; transaction costs трансакційні витрати; transfer costs витрати на транспортування; transhipment costs витрати на перевантаження; transport costs транспортні витрати; transportation costs транспортні витрати; travel costs дорожні витрати; treating costs витрати на переробку; true cost справжня вартість; ultimate cost кінцева вартість; unabsorbed costs непоглинуті витрати • непокриті витрати; unamortized cost неамортизована частина вартості • чистий капітал; unavoidable costs необхідні витрати • постійні витрати; uncontrollable costs нерегульовані витрати; underwriting cost вартість підписки; unexpired costs витрати майбутніх періодів; unit costs витрати на одиницю продукції • питомі витрати • витрати виробництва на одиницю продукції • собівартість одиниці продукції; unit labour costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту • трудомісткість; unit operating costs операційні витрати на одиницю продукції; unit wage costs вартість праці в одиниці продукції • витрати на робочу силу в одиниці продукту; unloading costs витрати на розвантаження; unrecovered cost залишкова вартість; unscheduled costs понадплановані витрати; upkeep costs витрати на технічне обслуговування • вартість технічного обслуговування • експлуатаційні витрати • витрати на утримання; user costs витрати використання; variable costs; wage costs витрати на заробітну плату • витрати на зарплату; warehousing costs складські витрати; warranty costs витрати на гарантійне зобов'язання; weighted average cost середньозважена вартість; welfare costs соціально-культурні витрати; working costs експлуатаційні витрати • вартість обробки

═════════□═════════

above cost вище від собівартості • вище від вартості; at cost за собівартість • за вартість; at any cost за будь-яку ціну; below cost нижче від собівартості • нижче від вартості; cost accountant; cost accounting виробничий облік; cost allocation розподіл витрат; cost allocation base база розподілу витрат; cost analysis аналіз витрат; cost and freight (C and F) (CFR) (C & F) вартість і фрахт; cost and insurance (C and I) вартість і страхування; cost and price difference різниця між собівартістю і ціною; cost apportionment постатейний розподіл витрат; cost awareness обізнаність з витратами; cost-benefit analysis аналіз витрат і вигод • аналіз затрат і результатів; cost burden тягар витрат; cost calculation калькуляція витрат; cost centre; cost-centre accounting виробничий облік • виробнича бухгалтерія; cost-centre variance відхилення від нормативних витрат; cost charged to витрати, віднесені на; cost classification класифікація витрат; cost clerk обліковець витрат; cost containment стримування витрат; cost control контроль за рівнем витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; cost curve крива витрат; cost depletion allowance податкова знижка на вичерпування природних ресурсів; cost development зростання собівартості; cost distribution розподіл витрат; cost effectiveness ефективність витрат • результативність витрат; cost efficiency економічна ефективність • ефективність витрат; cost escalation зростання витрат; cost estimating оцінка витрат • оцінка вартості; cost factor фактор витрат; cost formula формула обрахування витрат; costfree безплатно; cost function функція витрат; cost increase зростання вартості; costs incurred to date витрати на поточну дату; cost, insurance, freight (OF) вартість, страхування, фрахт; cost, insurance, freight and commission (CIFC, CIF&C) вартість, страхування, фрахт і комісія посередника; cost, insurance, freight and exchange (CIF&E) вартість, страхування, фрахт включно з курсовою різницею; cost method методика калькуляції; cost minimization мінімізація витрат • мінімізація витрат виробництва • мінімізація собівартості; cost of acquisition вартість купівлі • вартість придбання; cost of administration адміністративні витрати; cost of appraisal витрати на оцінку; cost of arbitration вартість арбітражу • витрати на арбітраж; cost of borrowing кошти, пов'язані з позикою • вартість кредиту • позичковий процент; cost of capital; cost of carriage витрати перевезення; cost of carrying inventory витрати зберігання товарно-матеріальних запасів; cost of delivery витрати на доставку; cost of demolition вартість розформування; cost of dismantling вартість демонтажу; cost of doing business витрати експлуатації підприємства; cost of equipment вартість устаткування; cost of equity вартість акціонерного капіталу; cost of financing вартість фінансування • витрати фінансування; cost of fixed capital вартість основного капіталу; cost of goods вартість товару; cost of goods manufactured собівартість виробленої продукції; cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; cost of haulage вартість транспортування; cost of heating вартість опалення; cost of installation вартість монтажу; cost of insurance вартість страхування; cost of inventory витрати на проведення інвентаризації; cost of legal proceedings вартість судового розгляду; cost of living прожитковий мінімум; cost-of-living adjustment (COLA) cost надбавка на подорожчання • поправка до заробітної плати у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living allowance cost поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living bonus поправка (до заробітної плати) у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму; cost-of-living clause захист індексації заробітної плати; cost-of-living index індекс прожиткового мінімуму • індекс вартості життя; cost of manufacture вартість виробництва; cost of materials consumed вартість використаних матеріалів; cost of an order вартість замовлення; cost of packaging вартість пакування; cost of product sold вартість проданого товару; cost of a project вартість проекту; cost of publication вартість публікації; cost of renting вартість оренди; cost of sales собівартість реалізованих товарів; cost of service вартість обслуговування • вартість послуг; cost of servicing вартість обслуговування; cost of tare вартість тари; cost of upkeep вартість утримання; cost-plus витрати плюс • витрати плюс фіксований прибуток; cost price ціна виробництва; cost price estimate оцінка ціни виробництва; cost-push inflation інфляція, викликана зростанням витрат виробництва; cost recovery відшкодовування витрат виробництва; cost structure структура собівартості • структура витрат; cost to the consumer витрати споживача; cost type вид витрат; cost unit одиниця вартості; cost value величина витрат • собівартість • вартість витрат • первісна вартість; cost variance відхилення від нормативних витрат; free of cost безплатно; full-cost pricing ціноутворення на основі повних витрат; incremental costs of service додаткові витрати на обслуговування; less costs за відрахуванням витрат; marginal cost(s) of acquisition граничні витрати, пов'язані з придбанням додаткового виробничого ресурсу; marginal cost of capital (MCC) гранична вартість капіталу; marginal cost of pollution abatement граничні витрати на зменшення забруднення; net cost of purchases чисті витрати на закупівлю; next to cost майже за собівартістю; oncosts накладні витрати • побічні видатки • непрямі витрати; opportunity cost of capital альтернативна вартість капіталу; research and development (R&D) costs витрати на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи; to absorb costs покривати/покрити витрати; to assess costs оцінювати/оцінити витрати; to award costs against somebody присуджувати/присудити комусь судові видатки; to bear costs переносити/перенести видатки; to calculate costs підраховувати/підрахувати витрати • калькулювати видатки; to cover costs покривати/покрити видатки; to cover the cost покривати/покрити вартість; to curtail costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut down on costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to cut production costs знижувати/знизити собівартість продукції; to decrease costs зменшувати/зменшити видатки • зменшувати/зменшити витрати; to defray the costs оплачувати/оплатити витрати • оплачувати/оплатити видатки; to determine the cost оцінювати/оцінити вартість; to estimate costs оцінювати/оцінити видатки • оцінювати/оцінити витрати; to exceed the cost перевищувати/перевищити вартість; to increase costs підвищувати/підвищити вартість; to incur costs понести видатки; to itemize costs розподіляти/розподілити витрати; to keep down costs стримувати/стримати витрати; to meet costs покривати/покрити витрати • покривати/покрити вартість; to offset the costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recoup costs відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recover costs стягувати/стягнути витрати • покривати/ покрити видатки; to reduce costs зменшувати/зменшити витрати • зменшувати/ зменшити видатки; to refund the cost повертати/повернути витрати • повертати/повернути вартість; to revise the cost переглядати/переглянути вартість; to save costs занижувати/знизити витрати • економити на витратах; to share the cost розділяти/розділити витрати; to work out the cost обраховувати/обрахувати витрати; to write off capital costs списувати/списати капітальні витрати; under cost нижче від собівартості • нижче від вартості

* * *

ком., марк. тенденція; спрямованість; напрям; рух; схильність; тренд; зміна

напрям, зміна або зразок якоїсь дії, явища, руху, поведінки (behaviour) і т. ін. в суспільному житті протягом певного періоду часу

═════════■═════════

aggregate trend сукупна тенденція; analytic trend аналітична тенденція • тренд, заданий формулою; artistic trend тенденція розвитку мистецтва; business trend тенденція ділової активності; consumer trends схильності споживачів; consumption trend тенденція розвитку споживання; cultural trend тенденція розвитку культури; current trend сучасна тенденція; cyclical trend циклічна тенденція; definite trend визначена тенденція; demand trend тенденція зміни попиту; demographic trend демографічна тенденція • тенденція демографічного розвитку; downward trend тенденція до зниження; economic trend тенденція економічного розвитку • господарська кон'юнктура; employment trend тенденція зміни зайнятості; evolutionary trend напрям еволюції; expansion trend тенденція до розширення • тенденція до збільшення; falling trend тенденція до зниження; flat trend стійка тенденція; general trend загальна тенденція; growing trend зростаюча тенденція; growth trend тенденція економічного зростання; industrial trend тенденція розвитку промисловості; inflationary trends інфляційна кон'юнктура; linear trend лінійний тренд; liquidity trend тенденція руху ліквідності; loan trends тенденції кредитування; long-range trend довготривала тенденція; long-term trend довготривала тенденція; major trend головна тенденція; market trend тенденція розвитку ринку; minor trend незначна тенденція; money growth trend тенденція зростання грошової маси • темп зростання грошової маси; negative trend негативна тенденція; population trend тенденція зміни структури і кількості населення; positive trend позитивна тенденція; prevailing trend переважаюча тенденція; price trend тенденція зміни цін; primary trend первинна тенденція руху цін • первинна тенденція руху курсів; profit trend тенденція прибутковості; purchase trend тенденція закупівлі; quality trend тенденція зміни якості; recent trend нинішня тенденція • остання тенденція; retail trend тенденція розвитку роздрібної торгівлі; rising trend тенденція до підвищення; sales trend тенденція збуту; secular trend довготривала тенденція • вікові коливання (циклів); short-term trend короткострокова тенденція; social trend тенденція суспільного розвитку; stable trend стійка тенденція; stronger trend тенденція до підвищення; style trend тенденція зовнішнього оформлення; unfavourable trend несприятлива тенденція; upward trend тенденція до підвищення; weaker trend тенденція до зниження

═════════□═════════

to buck the trend виступати/виступити проти тенденції ринку; trend analysis аналіз тенденції; trend away from тенденція від чогось; trend in the dollar тенденція валютного курсу відносно долара; trend in prices тенденція розвитку цін; trends in technology тенденції розвитку технології; trend of the market тенденція ринку; trend of prices тенденція цін • напрям зміни цін; trend toward тенденція до чогось

n бухг., рах. бухгалтерський облік; облік; рахівництво; методика обліку; запис; a бухгалтерський; балансовий; розрахунковий; обліковий; звітний

1. система суцільного збору, запису, класифікації та обробки фінансових операцій (transaction¹) окремої особи або одиниці (entity); ♦ за бухгалтерським обліком підсумовуються, аналізуються, тлумачаться результати тих операцій, на основі яких здійснюються планування (planning) і контроль господарської діяльності організації; до найбільш відомих бухгалтерських/аудиторських (audit¹) фірм під назвою «Велика Шістка» (Big Six) входять: Артур Андерсен (Arthur Andersen); Куперс енд Лайбранд (Coopers & Lybrand); Делойт Туш Томатсу Інтернаціонал (Deloitte Touche Tohmatsu International); Ернст енд Янг (Ernst & Young); КПМГ Піт Марвик (KPMG Peat Marwick); Прайс Вотер-хаус (Price Waterhouse); 2. поняття, що об'єднує споріднені галузі, напр., оподаткування (taxation), ревізування (auditing), обліку за сферами відповідальності (responsibility accounting), управлінського обліку (management accounting)

═════════■═════════

accrual accounting облік методикою нарахування; acquisition accounting облік за придбанням; activity accounting функціональний бухгалтерський облік; activity-based accounting (ABA) функціональний бухгалтерський облік • облік за сферами відповідальності; actuarial accounting страховий облік; administrative accounting адміністративний облік • оперативний облік; allocation accounting облік за розміщенням; backflush accounting облік зі зворотним віднесенням витрат; bank accounting бухгалтерський облік в банку; bank cost accounting аналіз операційної діяльності банку; branch accounting філіальний облік; business accounting бухгалтерський облік комерційних операцій; cash accounting касова методика обліку; cash basis accounting касова методика обліку; cash flow accounting облік за грошовими потоками; composite property accounting змішана методика обліку основного капіталу; consolidation accounting облік за об'єднанням компаній; continuously contemporary accounting облік за поточною грошовою вартістю; cost accounting виробничий облік • облік виробничих витрат • калькулювання; creative accounting творчий облік; critical path accounting облік за методикою критичного шляху; current cost accounting (CCA) методика обліку за поточною вартістю; current purchasing power accounting (CPP) облік за поточною купівельною спроможністю; current value accounting облік за поточною вартістю; depreciation accounting облік амортизації • амортизаційна методика бухгалтерського обліку; discovery value accounting облік розвідуваних ресурсів; distribution cost accounting облік витрат у торгівлі; double-entry accounting облік за методикою подвійного запису; enterprise accounting бухгалтерський облік підприємства; entity accounting облік на основі самостійного балансу • бухгалтерський облік самостійного підрозділу; equity accounting облік за інвестиціями в дочірніх компаніях; financial accounting фінансовий облік; fiscal accounting податковий облік; forward accounting перспективний облік; full-cost accounting фінансовий облік за повною вартістю; functions accounting облік за видом діяльності; fund accounting система обліку за фондами; general price index accounting облік на основі загального рівня цін; government accounting державний облік; group depreciation accounting методика єдиної норми амортизації; group property accounting групова методика обліку основного капіталу; historical cost accounting (HCA) облік за первісною вартістю; human resources accounting облік людських ресурсів; industrial accounting бухгалтерський облік на промисловому підприємстві; inflation accounting інфляційний облік • облік в умовах інфляції • облік впливу інфляції; international accounting облік за міжнародними операціями і звітністю; inventory accounting облік запасів товарно-матеріальних цінностей; item property accounting попредметна методика обліку основного капіталу; macro-accounting облік на макрорівні; management accounting управлінський облік; micro-accounting облік на мікро-рівні; managerial accounting управлінський облік; national economic accounting система національних рахунків; national income accounting облік національного доходу; net realizable value accounting (NRVA) методика обліку за вихідною вартістю активів; oil and gas accounting облік за родовищами й запасами нафти і газу; price level accounting облік з поправкою на індекс цін споживчих товарів; profitability accounting облік за прибутковістю • облік за рентабельністю; public accounting громадський бухгалтерський облік і ревізія; replacement cost accounting облік за відновленою вартістю; reserve accounting облік резервів; responsibility accounting облік за сферами відповідальності; retirement reserve accounting облік зношення за методикою разового нарахування; routine accounting оперативний облік; social responsibility accounting облік за діяльністю громадської відповідальності; stock accounting облік запасів; store accounting облік запасів; tax-effect accounting облік за податковим ефектом

═════════□═════════

accounting assumptions бухгалтерські припущення; accounting basis основа бухгалтерського обліку; accounting concepts бухгалтерські концепції; accounting consultant консультант з бухгалтерського обліку • дорадник з бухгалтерського обліку; accounting cost бухгалтерські витрати • балансові витрати • облікові витрати; accounting cycle кругообіг процедури бухгалтерського обліку • обліковий цикл; accounting data of costs бухгалтерські дані про витрати; accounting day обліковий день; accounting department відділ бухгалтерського обліку • бухгалтерія • головна бухгалтерія компанії; accounting economy розрахункова економіка; accounting education бухгалтерська освіта; accounting entry запис на рахунку; accounting; accounting error помилка бухгалтерського обліку; accounting estimate попередній облік; accounting figures дані бухгалтерського обліку; accounting firms бухгалтерські фірми • аудиторські фірми; accounting identity; accounting income дохід за звітний період; accounting information system (AIS) система опрацювання облікових даних; Accounting Institute орган бухгалтерського обліку • Інститут бухгалтерського обліку; accounting loss розрахункові збитки; accounting machine бухгалтерська машина; accounting measurement облікові виміри • облікові вимірювання; accounting method методика бухгалтерської звітності • методика бухгалтерського обліку; accounting par value облік за номінальною вартістю; accounting period (A/P) звітний період • розрахунковий період • період бухгалтерської звітності; accounting policy загальні принципи бухгалтерського обліку; accounting practice практика звітності; accounting principles принципи бухгалтерського обліку; Accounting Principles Board (APB) Бюро з розробки принципів бухгалтерського обліку; accounting procedures форми ведення обліку; accounting profit бухгалтерський прибуток • розрахунковий прибуток; accounting profit and loss облік прибутків і збитків; accounting profit or loss облік прибутків або збитків; accounting rate of return (ARR) обліковий коефіцієнт окупності; accounting ratio обліковий показник; accounting record бухгалтерська книга; accounting records; accounting report бухгалтерський звіт; accounting staff персонал служби бухгалтерського обліку; accounting standard; Accounting Standards Board (ASB) (англ.) Бюро бухгалтерських стандартів; accounting statement бухгалтерський звіт; accounting system система бухгалтерського обліку; accounting treatment опрацювання бухгалтерських рахунків; accounting unit одиниця обліку реального основного капіталу • рахунок, який відтворює собівартість об'єкта; accounting year звітний рік • фінансовий рік; American Accounting Association (AAA) Американська бухгалтерська асоціація; Financial Accounting Standards Board (FASB) (амер.) Бюро стандартів фінансового обліку; International Accounting Standards (IAS) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; International Accounting Standards Committee (IASC) Комітет міжнародних бухгалтерських стандартів

accounting¹:: accountancy²; accounting² ‡ accounting (382)

▹▹ accountancy

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;

2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;

3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).

* * *

1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)

4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися

5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

1) (жизнь человека) вік. [Дай Боже тобі вік довгий]. Век коротать - вік вікувати. Век прожить, изжить - вік звікувати. Доживать свой век - добувати (добивати) свого віку. Отжить свой век - відвікувати свій вік;

2) (столетие) вік, століття, сторіччя, сторік. В продолжение веков, веками - протягом віків, віками, віком. Из глубины веков - з далечи віків;

3) (эпоха) вік и віки, доба, час и часи. [Вік лицарства. Середні віки. Кам'яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні]. Относящийся к тому веку, того века - тоговіковий, тогочасний. [Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (Куліш)]. Сообразно с воззрениями своего века - по своєму вікові;

4) (бытие вселенной) вік, віки. [Сини віку сього]. С начала века - від віку, з-перед віку, з-первовіку, з-поконвіку, з-правіку, як світ світом. Во век, в век, на веки, до скончания века - до віку, повік, поки віку, до суду- віку, до світ-сонця, на віки, на безвік. Во веки веков - во віки віків, на віки вічні, на всі віки і правіки. В кои-то веки - коли не коли, в ряди-годи. [Побачимося коли-не-коли, та й то не надовго]. В век не, во веки не - ніколи в світі не, ніввіки не. [Безсмертні вони були - й не старілися ніввіки. (Потеб. Одисея)];

5) (современность, современники) сучасність (р. -ности), сучасна доба.

* * *

сущ. вік, -у; ( столетие) столі́ття, сторі́ччя; ( эпоха) доба́

нрч. до речи, (к делу) до діла, в діло, (к месту, влад) до ладу, влад, (к слову) до слова; (впору) саме вчас, (пров. всамчас), впору, вчас; (на руку) наруч, на руу. [Це лиш фрази, які до речи на своїм місці (Єфр.). Народові подобається «Кайдашева сім'я», до речи - писана прегарною мовою (Грінч.). А до речи: в голові вашій щось непевне одбувається (Крим.). Отся річ до діла (Квітка). Помажу комин - не біло, помию ложки - не в діло (Харк. Сб.). До ладу, як ложечка на меду (Номис). Що-б він не зробив, то все гаразд, все до ладу (Мирний). Дурень багатий, то й слово його влад (Номис). До слова: ти бачиш, як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови? (Кониськ.). Всамчас приходиш (Куліш). А йому се й наруч (Сл. Гр.)]. Это весьма -ти - це дуже до речи, це саме до діла. -ти, не можете ли вы мне сказать? - до речи (до слова): може, ви могли-б сказати мені? Говорить -ти - говорити (казати) до речи (до ладу). Это сказано -ти - це сказано до речи (до ладу, до діла). Вы пришли -ти - ви прийшли саме вчас, саме впору. Прийтись -ти - прийтися до речи (до ладу), здатися. [Ваше слово дуже до речи прийшлося (Київщ.). На сей раз приказка здалась (Глібой)]. Случиться -ти (о ком-либо) - нагодитися. [Саме як на те й він нагодився (Звин.)]. Это ему как раз -ти - це йому саме до речи, це йому дуже на руку, (фамил.) це йому (як- раз) на руку ковінька, (приличествует) це йому дуже (саме) впадає. [Марусі на руку ковінька - мерщій з хати (Квітка). Нікому так не впадає (пасічником бути), як йому (Глібов)]. Не -ти - не до речи, не до діла, не до ладу; см. Некстати.

* * *

1) нареч. до ре́чі; до шми́ги; ( к месту) до ді́ла, до ладу́; ( вовремя) упо́ру, вча́сно, са́ме вчас

2) в знач. вводн. сл. до ре́чі

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

знавець (-вця), (архаич.) знавця (-ці) кого, чого. [Відомий знавець нашого народу (Грінч.). Знавець людського серця (Єфр.)]. -ток права - знавець права, правознавець. -ток своего дела - знавець свого діла, своєї справи. [Він знавець свого діла (Кониськ.)]. Быть -ком чего - знатися на чому. [Франко знався на поезії сучасній европейській і античній (Ніков.)].

* * *

кому и к кому позов (р. позову и пофзву) на кого. Гражданский иск - цивільний позов. Встречный иск - супротивний, стрічний, зустрічний позов. Пред'являть, пред'явить (вчинить) иск кому - закладати, закласти, заложити позов на кого, розпочинати, розпочати позов із ким, позивати, запізвати кого, позиватися з ким (судиться). Передача -ка - передавання, передача позву. Соединение -ков - з'єднання, сполучення позвів (Правн. Сл.). Добиться чего-н. -ком - випозивати щось. [Позивай його, може випозиваєш хоч третю частину (Звин.)]. Получить по -ку - дістати від позву. Отказать в -ке - відмовити на позов. Приостановление -ка - припинення позву.

* * *

спокволу, спроквола, покволом, поволі, помалу, помаленьку, помалу-малу. [Не раптом, а спокволу тут чинити треба (Київщ.). Поволі-потроху все й зробимо (Ніков.). Помалу-малу випитала в неї все (Грінч.)].

* * *

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти