Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

древний

  • 1 древний

    стародавній, давній, старовіцький, старосвітський, давнєколишній, старий; старожитний, (устар.) древній, стародревній. [Стародавні рукописи. Стародавні філософи. Стародавні мови. Стара жидівська мова]. Очень древний - прадавній, прастарий, вікодавній, предковічний, предковіцький, предковіковий; (фамильярно) давнезний, старенезний, давненезний. Древний возрастом - старезний, староденний, древній, старенезний. [У нашому селі був священиком старушок древній дуже (М. Вовч.)]. Древний материк - старосуша (р. -ші). Древний сланец - пралупак.
    * * *
    1) старода́вній, да́вній, прада́вній, дре́вній; ( старинный) старови́нний, старожи́тній, предкові́чний, старе́зний; пра́старий и прастари́й; вікода́вній; днеда́вній; диал. діди́зний
    2) (очень старый, дряхлый) старе́зний, старе́нний

    Русско-украинский словарь > древний

  • 2 старинный

    старови́нний; (стародавний, древний) старода́вній, староде́нний, днеда́вній; (о вещах, обычаях; древний) старожи́тній; ( давний) да́вній, поэз. вікода́вній; ( очень давний) прастари́й и пра́старий; ( старосветский) старосві́тський

    \старинныйая ме́бель — старови́нні ме́блі

    \старинныйый друг — да́вній (старода́вній) друг

    Русско-украинский словарь > старинный

  • 3 вековой

    1) віковий, столітній, дідизний, віковічний. [Віковий ліс. Столітні верби. Дідизні дуби. Віковічна боротьба з ляхами];
    2) вікопомний. [Вікопомна подія]. Вековая вещь, вековое дело - віковщина.
    * * *
    вікови́й; ( древний) прастари́й и пра́старий; ( вековечный) вікові́чний, одві́чний, відві́чний, предкові́чний

    Русско-украинский словарь > вековой

  • 4 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 5 многолетний

    багатолітній, багаторічний, довголітній, довгорічний, кількалітній, кількарічний; (старый) великолітній, велелітній, довговічний, (древний) староденний, [Коло нього сидів його старий довголітній робітник (Стефаник). Дуби і всякі дерева великолітні (Шевч.). Траурна торочка велелітнього пилу (Короленко). Дуб довговічний росу уже струшував з листя (Грінч.)]. -ний старец - багато[велико,веле]літній (староденний, старезний) старець (-рця). -ние растения - довголітні рослини (-лин). -ний опыт - багато[довго,кілька]річний, багато[довго,кілька]літній досвід (-ду).
    * * *
    1) багаторі́чний, багатолі́тній
    2) ( о человеке) довголі́тній, багаторічний, багатолі́тній
    3) бот. довголі́тній, багаторі́чний, багатолі́тній, великолі́тній

    Русско-украинский словарь > многолетний

  • 6 прадедовский

    прадедный прадідівський, прадідний, (вообще относящийся ко временам предков) дідизний, предківський, (древний) предковічний, предковіцький, прадавній.
    * * *
    пра́дідівський, пра́дідний

    Русско-украинский словарь > прадедовский

  • 7 приурочивать

    -ся, приурочить, -ся
    1) кого к чему (закреплять) - прив'язувати, -ся, прив'язати, -ся, прикріпляти, -ся, прикріпити, -ся до чого; см. Закреплять. Крестьяне -ны к земле - селяни прив'язані до землі;
    2) что к чему - приточувати, -ся, приточити, -ся, нав'язувати, -ся, нав'язати, -ся, пристосовувати, -ся, пристосувати, -ся, приганяти, -ся, пригнати, -ся, (относить) приділяти, -ся, приділити, -ся до чого. [Тих людей не було зовсім, а тільки до їх іменнів приточені, діла зовсім инших людей (Л. Укр.)]. -чить древний памятник к известному веку - приділити стару пам'ятку до певного століття (віку). Торжества -ны к открытию съезда - свята пристосовано до відкриття з'їзду;
    3) (о животных, растениях) принатурювати, -ся, принатурити, -ся; см. Акклиматизировать. Приуроченный -
    1) прив'язаний, прикріплений;
    2) приточений, нав'язаний, пристосований, приділений;
    3) принатурений.
    * * *
    несов.; сов. - приур`очить
    1) пристосо́вувати, пристосува́ти (до чого); ( посвящать) присвя́чувати, присвяти́ти (чому); (относить к какому-л. времени) відно́сити, віднести́ (до чого)
    2) ( связывать) пов'я́зувати, пов'яза́ти (з чим); ( приобщать) прилуча́ти, прилучи́ти (до чого)

    Русско-украинский словарь > приурочивать

См. также в других словарях:

  • ДРЕВНИЙ — ДРЕВНИЙ, древняя, древнее; (кратк. древен, древня, древне редк.). 1. Существовавший в отдаленном прошлом, происходивший в ранние исторические эпохи. Древняя Греция. Древние народы. || Возникший в отдаленном прошлом, очень давний, старинный.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДРЕВНИЙ — ДРЕВНИЙ, старый, старинный, престарелый, старобытный, давний, стародавний, давнишний, давностный, давнопрошлый; исконный, досельный, былой, старовременный; ветхий. Старинный может относиться ко счету годами и десятками лет, или более; древний, ко …   Толковый словарь Даля

  • древний — античный, классический; давний, старый, древлий, прежний, давнопрошедший, незапамятный, древлий, стародавний, старинный, давнишний, незапамятный, вековой, дедовский, прадедовский, стародедовский; многовековый, прошлый, архаичный, в обед сто лет,… …   Словарь синонимов

  • Древний — см. Старый …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ДРЕВНИЙ — ДРЕВНИЙ, яя, ее; вен, вня. 1. Существовавший или возникший в отдалённом прошлом, очень давний. Древние предания. Древние языки. Древняя история (до 5 в. н. э.). Обычаи древних (сущ.; древних народов). 2. Очень старый. Д. старик. Д. дуб. | сущ.… …   Толковый словарь Ожегова

  • древний — прил., употр. часто Морфология: древен, древня, древне, древни; древнее 1. Древним называют то, что сохранилось с давних времён. Древние новгородские иконы. | Волга древний русский водный путь. | Это древний рецепт, который знали ещё в античной… …   Толковый словарь Дмитриева

  • древний — ▲ давнее (время) ↑ (в) высокой степени древний. в древние времена. древность очень давнее прошлое. архаика. | незапамятный (в # времена). в глубине веков. палео. . (палеоботаника). архео. . (археология). ↓ археология, древняя письменность …   Идеографический словарь русского языка

  • древний — Заимствовано из старославянского и восходит к той же основе, что слово древо. Прилагательное древний в значении изготовленный из дерева в старославянском языке приобрело и второе значение давний …   Этимологический словарь русского языка Крылова

  • древний — Древнерусское – древьний. Старославянское – древьнь. Общеславянское – drevьnь. Прилагательное «древний» закрепилось в древнерусском языке в XI в., оно является исконным и имеет значение «очень давний». Производные: издревле, древность …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • Древний — (Правый) руч. , пп руч. Лохматый (бассейн р. Ванга), ДРЕВНИЙ – руч. , лп р. Тунгалы в Зейском р не. Ручьи на всем своем протяжении размывают неоген четвертичные (древние) аллювиальные отложения, отсюда и название …   Топонимический словарь Амурской области

  • древний — 1. ‘существовавший или возникший в отдаленном прошлом’ Syn: античный (кн.), классический 2. ‘очень старый’ Syn: давний, старый, прежний, давнопрошедший (редк.), незапамятный (усил.), древний (редк., усил.), стародавний (редк.), старинный,… …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»