-
1 бумага
1) (писчая, книжная) папір (р. -перу). Почтовая -га - листовий, поштовий папір; (гербовая) гербовий, штемпльовий папір; (обёрточная) бібула; (папиросная) цигарковий папір; (хлопчатая) бавовна, бавина; (пропускная, промокат.) промокальний папір, промокальниця, вимочка. [Немає у зшиткові вимочки]. Клочёк бумаги - клаптик паперу, папірець (р. -рця), папірчик;2) (документ) папір (мн. папери), бумага. -ажка - папірець (р. - рця), папірчик, бумажка. Стар., исписан. бумажонки, -га, -ги - шпарґал, шпарґали, шпарґалля. [Перегортав свої листи, записки і всякі шпарґали (Крим.)]. Оффициальная -га - офіційний папір. Государственная -га - державний папір (лист). Входящая -га - вступний папір. Исходящая -га - вихідний папір. На бумаге - на письмі, листовно;3) см. Хлопок;4) прядиво, нитки (р. -ток).* * *I1) папі́р, -пе́ру\бумага вощёная — воско́ваний (во́щений) папір, воскі́вка
\бумага фильтрова́льная — папі́р фільтрува́льний (ціди́льний)
\бумага гуттапе́рчевая — папі́р гу́мовий
2) ( документ) папі́р, -пе́ра; бума́гаII( пряжа из хлопка) баво́вна -
2 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
3 книготорговля
1) (книжная лавка) книгарня;2) книготорго[і]вля, торго[і]вля (торгування) книжками.* * *книготоргі́вля, торгі́вля (торгува́ння) книжка́ми -
4 книжный
1) книжковий. [Чуття любови до женщини розвіяло книжковий туман (Франко). Засісти за вчену книжкову працю (Крим.)]. -ная лавка, -ный магазин - книгарня. [Насамперед побіг по книгарнях подивитися, чи нема яких новин літературних (Грінч.)]. -ная палата - книжкова палата. -ная полка, -ный шкап - книжкова полиця, книжкова шафа, полиця, шафа на книжки. -ный рынок - книжковий, книгарський ринок (-нку). [На книгарський ринок викидаються все нові та нові видання (Єфр.)]. -ный торговец - книгар (-ря). -ная торговля - а) торго[і]вля (торгування) книжками; б) (книжная лавка) книгарня. - ный червь - книжковий черв ((х)робак), книгогриз. [З мене - вчений книжковий черв-робак (Крим.)]. -ное золото - см. Книжчатый;2) (о языке, стиле) книжний. -ный язык - книжна мова. [Він не встиг зрозуміти правничу книжну мову (Кон.)];3) (о начитан. человеке) книжник, учений, книжна людина, (редко) книжковий (чоловік), (ирон.) книгогриз. [Люди книжкові змальства у всякій розумній речі дадуть раду (Куліш)].* * *1) (относящийся к книге, предназначенный для книг) книжко́вийкни́жная пала́та — книжко́ва пала́та
\книжный магази́н — книга́рня, книжко́ва крамни́ця, книжко́вий магази́н
2) перен. кни́жнийкни́жные зна́ния — кни́жні знання́
\книжный стиль — кни́жний стиль
-
5 лавка
1) лава, лавка, лавиця; (передвижная скамейка) ослін (-лону), (поменьше) ослінець (- нця), ослоник; сідалка; (в лодке) прилавок (-вка). [Як на лавці лежав, було мені трохи жаль (Пісня). Коло його стара мати сидить на ослоні (Шевч.). Нема сідалки під двором (Борзен.). Він став на кормі на прилавці (Бібл.)];2) (магазин) крамниця, крамарня, (гал.) склеп (-пу). [Крамарі лишали свої крамниці на божу ласку (Коцюб.). Завтра день базарний, треба рано в крамарні бути (Мирний)]. Винная -ка - винова крамниця, (вульг., особенно о казённой продаже питей) шкальня, шиньк (-ньку). Книжная -ка - книгарня. Колбасная -ка - ковбасня. Кооперативная -ка - кооперативна крамниця. Красные -ки - мануфактурні крамниці. Мануфактурная -ка - мануфактурна крамниця; крамниця, крамна комора (Куліш). Меняльная -ка - міняльня. Мясная -ка - м'ясна крамниця, (неточно) різниця и різниці (-ниць). [Там під ряд крамниці (красные лавки), а тут дві різниці (Рудан.)]. Потребительская -ка - споживча крамниця. Иметь -ку - тримати (держати) крамницю.* * *I( скамья) ла́вка, ла́ва; диал. ла́виця, ( передвижная) ослі́н, род. п. осло́наII( небольшой магазин) крамни́ця; диал. ла́вка, мага́зин
См. также в других словарях:
Книжная вошь — ? Книжная вошь … Википедия
Книжная летопись — «Книжная летопись» государственный библиографический указатель (ГБУ), издаваемый Российской книжной палатой (на основе обязательного бесплатного экземпляра), который информирует о книжных изданиях по всем отраслям знания и практической… … Википедия
Книжная торговля — Книжная торговля. Первая книжная лавка в Петербурге создана в 1714 в Гостином дворе. В 1728 Петербургская АН открыла Книжную палату для продажи своих изданий и иностранных книг. Частная книжная торговля развивалась с конца XVIII в. (в 1768 в… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
Книжная торговля — Первая книжная лавка в Петербурге создана в 1714 в Гостином дворе. В 1728 Петербургская АН открыла Книжную палату для продажи своих изданий и иностраных книг. Частная К. т. развивалась с конца XVIII в. (в 1768 в Петербурге была 1 частная… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
Книжная палата РСФСР — учреждение, занимающееся библиографированием всей выходящей на территории РСФСР печатной продукции. К. п. издаются: «Журнальная летопись», обозревающая периодику, и «Книжная летопись», регистрирующая непериодические издания (см. Журнальная… … Литературная энциклопедия
Книжная летопись — «КНИЖНАЯ ЛЕТОПИСЬ» печатный периодический орган государственной библиографии РСФСР, составляющийся и издающийся Государственной центральной книжной палатой РСФСР (в Москве). Основная цель издания дать полную текущую информацию о книжной продукции … Литературная энциклопедия
Книжная палата Республики Башкортостан — (Архив печати Республики Башкортостан) Книжная палата Республики Башкортостан[1] является государственным научно библиографическим, статистическим центром, национальным хранилищем печатных документов, издающихся в республике, и относится к особо… … Википедия
КНИЖНАЯ ВОШЬ — (книгоед) насекомое отряда сеноедов. Длина ок. 1 мм. Питается растительными и животными остатками. Встречается в птичьих гнездах, домах, старых книгах, иногда повреждает гербарии и коллекции насекомых … Большой Энциклопедический словарь
КНИЖНАЯ ПАЛАТА — издательство, Москва. Основано в 1987. Государственные, научно вспомогательные и рекомендательные библиографические указатели, книговедческие, справочные и нормативные издания по вопросам печати, а также художественная литература … Большой Энциклопедический словарь
Книжная лавка писателей — (Невский проспект, 66), книжный магазин СП СССР. Создан решением 1 го съезда советских писателей (1934). Площадь торгового зала 388 м2. Торговый оборот около 4 млн. рублей (1990). Имеет отделы: художественной литературы, литературоведения и … Санкт-Петербург (энциклопедия)
КНИЖНАЯ ПАЛАТА — «КНИЖНАЯ ПАЛАТА», издательство, Москва. Основано в 1987. Государственные, научно вспомогательные и рекомендательные библиографические указатели, книговедческие, справочные и нормативные издания по вопросам печати, а также художественная… … Энциклопедический словарь
