книга+ж

надрукувати, видрукувати, (о мног.) понадруковувати, повидруковувати, (устар.) напечатати, випечатати що. [От-от указ надрукують (Шевч.). Ще досі не видрукували?! (Київ). Так у книжці випечатано (Звин.)]. -тать в газете - на[ви]друкувати в часописі. Он уже -тал своё произведение - він уже надрукував свій твір (своє писання). Напечатанный - надрукований, видрукуваний, пона[пови]друковуваний. [Пісня стояла в голові як видрукувана (Васильч.)]. -ться -

1) надрукуватися, видрукуватися, пона[пови]друковуватися; бути надрукованим, видрукуваним, пона[пови]друковуваним. Книга эта -на в количестве тысяча экземпляров - цю книжку (книгу) надруковано (видрукувано) в числі тисяча примірників, тираж цієї книжки (книги) тисяча примірників. Его труд ещё не -тан - його працю ще не (на)друковано, його праця ще не надрукована. Об этом -но во всех газетах - про це надруковано (понадруковувано) в усіх часописах;

2) (вдоволь) - а) напечататися; б) надрукуватися. Срв. Печатать.

* * *

объявить оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити, оголошувати и оголошати, оголосити, оглашати, огласити, ознаймувати, ознаймити, ясувати, з'ясувати, освідчати, освідчити, об'являти, об'явити що, про що. [Про це оповіщено в газеті. Ознаймуємо цим нашим універсалом. Ми ясуємо ім'ям народу й нашого уряду, що Марцій заслужив карання смертю (Куліш)]. -лять устно - викликати. -лять, -вить себя сторонником кого, чего - признаватися до кого, до чого. -вить себя чем - об'явитися чим. [Чи не хтів він в той вечір неофітом об'явитись? (Л. Укр.)]. -вить о себе - оповіститися. [Піду оповіщуся у волость]. -вить о выходе книги - оповістити, що книга вийшла з друку. -вить кому свои намерения, цель, мнение, волю - з'ясувати кому свої заміри, мету, думку, волю. -вить амнистию - ознаймити амнестію. -вить приказ - оповістити наказ(а). Об'являемый - оповіщуваний, оголошуваний. Об'явленный - оповіщений, оголошений, обвіщений, ознаймлений, освідчений.

* * *

несов.; сов. - объяв`ить

1) оголо́шувати, оголоси́ти; об'явля́ти, об'яви́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти

2) ( сообщать) повідомля́ти, повідо́мити, сповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти; ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти; ознаймля́ти, ознайми́ти, осві́дчувати и освідча́ти, осві́дчити

1) (хвала) хвала, похвала, хваління. Книга пользуется -нием читателей - книгу хвалять читачі. Заслужить -ние - заробити хвали, похвали, хваління;

2) (дозволение, разрешение) ухвала. [На це моєї ухвали не буде]. С -ния цензуры - цензура ухвалила, за цензурною ухвалою. Сделано с общего -ния - зроблено за спільною ухвалою.

* * *

1) ( действие) схва́лення, схвалювання; ухва́лення, ухва́лювання

2) (одобрительный отзыв) схва́лення; ( разрешение) ухва́ла; ( похвала) похвала́; ( удовлетворение) задово́лення

озаглавить давати, дати назву (заголовок), називати, назвати, затитуловувати, затитулувати. Озаглавленный - названий, затитулований. Книга -влена - книжці дано заголовок, назву.

* * *

несов.; сов. - озагл`авить

-читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.

* * *

несов.; сов. - ок`ончиться

оправить

1) (драгоцен. камень, картину) вправляти, вправити, оправляти, оправити в що; (картину в рамку) заводити, завести в рямці; (книгу в переплёт) оправляти, оправити, заводити, завести в оправу, в паля[і]турки;

2) (платье на себе, на ком) чепурити, причепурити, лагодити, полагодити, обсмикати, обсмикати;

3) (волосы) пригладити коси, волосся, полагодити, причепурити зачіску;

4) (постель) застелювати, застелити ліжко. Оправленный - вправлений, оправлений, оправний, заведений у рямці, в паля[і]турки. [У золото (вправлені) оправлені діяманти. Кубок з яшми оправний в чорнім сріблі (Л. Укр.). Книга оправлена в полотно].

* * *

1) ( поправлять) поправля́ти, попра́вити, оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти; ( одёргивать одежду) обсми́кувати, обсмикну́ти и пообсми́кувати

2) см. оправдывать 1)

1) (прич. от гл. Открыть) відкритий, відчинений, розчинений, відхилений, (гал.) отворений; відтулений, відслонений, розплющений (-ні очі), відіткнутий (-та пляшка), розгорнений (-на книга); виявлений, викритий; знайдений; винайдений и т. д. Конференция -та - конференцію відкрито. Недавно -тая планета - недавно (нещодавно) відкрита планета. Магазин, банк -крыт от 10 до 3 - крамниця відчинена, банк відчинений или крамницю, банк відчинено від десятьох до трьох;

2) (прилаг.) відвертий [-та вдача (характер), -та (непотайна) душа, -те (непотайне) серце, -тий бій, -та реакція, -тий (явний) ворог, -те ворогування (-та ворожнеча) (вражда)], чистий [Чисте поле, море], (публичный) прилюдний. [Прилюдне засідання, -ні збори]. -тое лицо, лоб - ясне (чисте) лице, чоло. -тое письмо - відвертий лист, картка, листівка. -тая голова - непокрита голова. Добиться чего -той силой - добитися чого силоміць (-міццю). В -том поле, море - у чистому полі, морі. На -том воздухе - на вільному повітрі. На -том (видном) месте - на виднот[ц]і, на белебні, на голотечі. Под -тым небом - просто неба, під голим небом, надворі. [Вистави одбувались просто неба (Єфр.)]. При -тых дверях - прилюдно. Дело слушается (разбирается) при -тых дверях - справу или справа розбирається прилюдно. Об'являю заседание -тым - оповіщаю початок засідання.

* * *

1) прич. відкри́тий; відту́лений, відсло́нений; відчи́нений, повідчи́нюваний, відхи́лений; розго́рнутий, розго́рнений; розкри́тий, порозкри́ваний; розплю́щений; ви́критий

2) в знач. прил. відкри́тий

3) (в знач. прил.: откровенный) відве́ртий, відкри́тий; ( искренний) щи́рий; ( нескрываемый) неприхо́ваний; ( явный) я́вний

1) (оторванная часть чего-л.) обривок, уривок (-вка);

2) (сочинения) уривок, виривок. [Недописана лежить перед нами та книга, самі виривки з неї маємо (Єфр.)]. Отрывками - уривками, уривцем.

* * *

оттискать, оттиснуть

1) кого, что, от чего - відтискати, відтиснути. См. Оттеснять, Оттирать. -нуть палец дверью - прищемити, прищекнути палець дверима. Толпа -ла меня - натовп відтиснув (відпер) мене;

2) Оттискивать, оттиснять, оттиснуть что на чём - відбивати, відбити що на чому, (о книге) друкувати, видрукувати. -нуть печать - вибити печатку. -нуть книгу - видрукувати книгу. -снуть корректуру - відбити коректу. Оттиснутый - відтиснений; відбитий, видрукуваний. Книга -та - книгу видрукувано.

* * *

несов.; сов. - отт`иснуть

1) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́снути и відти́скати; ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти

2) ( отдавливать) відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прида́влювати, придави́ти

3) (давя, оставлять отпечаток) відбива́ти, відби́ти

4) полигр. відбива́ти, відби́ти, відти́скувати и відтиска́ти відти́снути и відти́скати; ( печатать) друкува́ти, надрукува́ти; несов. ви́друкувати

1) (монумент) пам'ятник [Пам'ятник Шевченкові];

2) (остаток прошлого) пам'яток (-тка), пам'ятка, забуток (-тка). [Літературні пам'ятки давньої нашої доби]. -ки старины, древности, прошлого - пам'ятки старовини, давнини, минулого. Надгробный -ник - надгробок, нагробок (-бка);

3) (памятная книга) пам'яткова книжка. [Пам'яткова книжка хлібороба, червоноармійця].

* * *

1) па́м'ятник

2) лит., археол. па́м'ятка

1) печататися, бути припечатуваним, запечатуваним;

2) друкуватися. [Книга вже друкується і незабаром вийде в світ].

* * *

1) друкува́тися

2) страд. (несов.) друкува́тися; печа́татися; вибива́тися

помета

1) (действ.) позначення, на[за]значення; (зарубкой или нарезом) покарбування (неок.) - см. Помечание;

2) (знак) зазначка, позначка, (нарезан.), карб (-ба и -бу), (рус.) помітка. [Ця книга з його власноручними зазначками].

* * *

см. помета

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

добрячий, добренний, добірний, чудовий, пречудовий, чудесний, пречудесний. -ный арбуз - чудовий, добрячий, добренний кавун. -ная книга, -ные произведения - чудова книжка, (пре)чудові, добірні твори. -ные семечки - добряче, чудове насіння, ловке насіння. -ный товар - добрячий, добренний крам. -ный экземпляр чего-л. - чудовий розкішний екземпляр чого. [Розкішні екземпляри двоногої звіроти (Єфр.)]. -ная степень, грам. - найвищий ступінь (-пеня).

* * *

1) ( замечательный) чудо́вий; ( прекрасный) прега́рний, прекра́сний; пречудо́вий, пречуде́сний, знамени́тий

2) ( превосходящий) воен. переважа́ючий

1) додавання, прибавляння докладання, накидання, оконч. додання, прибавлення, докладення и т. д. Срв. Прибавлять;

2) см. Прибавка. -ние к журналу, книга с -ниями - см. Приложение. -ние семейства - збільшення родини, сім'ї.

* * *

1) ( действие) додава́ння, додання́; збі́льшення, збі́льшування; прибі́льшення, прибі́льшування; прибрі́хування

2) (то, что прибавлено) дода́ток, -тка

пролежать пролежувати, пролежати. [Довго пролежала книга на полиці нечи-тана. Пролежав я цілий свій вік на печі (Самійл.)]. Пролежать больным в постели - вилежати, пролежати, відлежати. [Через цю хворобу зо три тижні вилежала (пролежала, відлежала)]. -жать бока - перележати (облежати відлежати, пооблежувати) боки. [Боки пооблежуєш, сплючи до півдня].

* * *

несов.; сов. - пролеж`ать

мандрівник, мадрівець (-вця), (реже зап. вандрівник, вандрівець), подорожник, подорожній (-нього), подорожувач, м[в]андрівничий (-чого). [Опис подорожи на північ славного мандрівця норвезького Ф. Нансена (Єфр.). Книга та була про подорож відомого мандрівника по Африці (О. Сліс.). Здалека виблисне й заманячить перед подорожнім високе грецьке село (Крим.). Вандрівник звертає там очі (Федьк.)]. -ник ко св. местам - прочанин (мн. прочани); см. Пилигрим, Паломник.

* * *

1) чита́ння

2) ( книга) кни́жка, кни́га

3)

1) ( книга) ист. ельзеві́р, -а

2) ( шрифт) ельзеві́р, -у

1) бестіяр, звіроборець (р. -рця);

2) бестіярій, звірословна книга (средневековая).